Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—п≥вв≥дношенн€ гносеолог≥њ з окремими когн≥тивними дисципл≥нами




 

ѕри вивченн≥ особистост≥ субТЇкта, що п≥знаЇ, теор≥€ п≥знанн€ спираЇтьс€ на дан≥ психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ, нейроф≥з≥олог≥њ, медицини. ¬еликий ≥ р≥зноман≥тний матер≥ал дл€ узагальнюючих висновк≥в њй поставл€ють математика, к≥бернетика, природн≥ ≥ гуман≥тарн≥ науки в сукупност≥ ус≥х своњх р≥зноман≥тних дисципл≥н, ≥стор≥€ ф≥лософ≥њ ≥ науки й ≥н.

” розробц≥ своњх проблем, у розгортанн≥ власного концептуального зм≥сту гносеолог≥€ повинна Увичавлювати" останнЇ у вид≥ Укв≥нтесенц≥њФ ≥з ус≥х своњх названих ≥ ≥нших джерел. ѕри цьому неприпустимо €к недооц≥нювати (а тим б≥льше ц≥лком ≥гнорувати), так ≥ абсолютизувати €кий-небудь один ≥з них. “ак, наприклад, будувати теор≥ю п≥знанн€ т≥льки ≥ вин€тково на основ≥ анал≥зу математичного (ƒекарт) чи природничонаукового знанн€ (лог≥чний позитив≥зм) Ц значить надходити односторонньо, а отже, помилково.

“≥сно взаЇмод≥ють онтолог≥€ з гносеолог≥Їю, так €к бутт€ ≥ ≥снуванн€ (екзистенц≥€) т≥сно корелюють з п≥знанн€м. —ам факт ≥снуванн€ бутт€ ф≥ксуЇтьс€ в акт≥ п≥знанн€.

ћежуючи з когн≥тивною психолог≥Їю, гносеолог≥€ забезпечуЇ когн. ѕсихолог≥ю методолог≥чною базою. Ќа меж≥ з ≥стор≥Їю гносеолог≥€ надаЇ њй методолог≥ю дл€ своњх досл≥джень. √носеолог≥€ обумовлюЇ предмет культуролог≥њ. ‘≥з≥олог≥€ внд вивчаЇ €ким чином функц≥онуЇ мозок п≥д час когн≥тивноњ д≥€льност≥. ћозок мисл€чоњ людини Ї предметом нейроф≥з≥олог≥њ.  огн≥тивна л≥нгв≥стика займаЇтьс€ вивченн€м впливу з одного боку мисленнЇвих структур на процеси л≥нгв≥стичних конструкц≥й. « ≥н. боку €к мова обумовлюЇ мисленн€.

√носеолог≥€ досл≥джуЇ ц≥лий р€д питань, що стосуютьс€ п≥знавальноњ д≥€льност≥ людини, €ка реал≥зуЇтьс€ в конкретних науках, а також у позанаукових способах п≥знанн€. √носеолог≥€ вивчаЇ найб≥льш загальн≥ характеристики п≥знавальноњ д≥€льност≥, в≥др≥зн€ючись тим самим в≥д когн≥тивноњ психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ внд, лог≥ки та багатьох ≥н наук, що розгл€дають приватн≥ аспекти процесу п≥знанн€. Ќа в≥дм≥ну в≥д психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ внд та ≥нших наук, гносеолог≥€, €к ф≥лософська дисципл≥на анал≥зуЇ не ≥ндив≥дуальн≥ механ≥зми, €к≥ д≥ють в псих≥ц≥, що дозвол€ють тому або ≥ншому суб'Їктов≥ д≥йти певного п≥знавального результату, а загальн≥ п≥дстави, €к≥ дають можлив≥сть розгл€дати цей результат €к знанн€, що виражаЇ реальний, д≥йсний стан речей.

¬их≥дн≥ гносеолог≥чн≥ принципи ф≥лософа, €к правило, визначаютьс€ його ц≥нн≥сними установками, онтолог≥чними у€вленн€ми, сформованою системою переконань ≥ в≥рувань, через що у ф≥лософ≥њ сформувалис€ р≥зн≥, часто альтернативн≥, гносеолог≥чн≥ позиц≥њ.

“еор≥€ п≥знанн€ не зб≥гаЇтьс€ з психолог≥Їю процес≥в п≥знаванн€. ѕсихолог≥€ п≥знанн€ ставить питанн€ про те, €к в≥дбуваЇтьс€ ≥ за допомогою €ких душевних €вищ ≥ процес≥в зд≥йснюЇтьс€ людське п≥знанн€. ѕсихолог≥€ Ї одна з≥ спец≥альних наук, маЇ своњм предметом обмежену область бутт€ (психолог≥чн≥ €вища) ≥ спираЇтьс€ на р€д загальнолог≥чних ≥ онтолог≥чних передумов, на визнанн€ т. зв. лог. закон≥в, в силу €ких можливе зд≥йсненн€ будь-€коњ науковоњ думки. якби ми ототожнювали теор≥ю знанн€ з психолог≥Їю п≥знанн€, то ви€вилос€ б, що вищ≥ ≥ загальн≥ ≥стини, що лежать в основ≥ вс≥х наук, в т. ч. ≥ самоњ психолог≥њ, в свою чергу, обгрунтовуютьс€ ц≥Їю психолог≥Їю, тобто ми впали б ≥ в порочне коло, ≥ в помилку так зв. hysteron proteron (по€сненн€ первинного пох≥дним). “еор≥€ п≥знанн€ досл≥джуЇ не процес п≥знанн€, а природу самого знанн€ €к об'Їктивного ставленн€ волод≥нн€ ≥стиною. ¬она досл≥джуЇ не процеси, що в≥дбуваютьс€ всередин≥ п≥знаючоњ особистост≥, а саме в≥дносини м≥ж п≥знаючим суб'Їктом ≥ п≥знаваним об'Їктом. “епер њњ часто називають, бажаючи уникнути смутного позначенн€, "лог≥кою знанн€", "феноменолог≥Їю знанн€ або нав≥ть "основною наукою"(–емко). ”с≥ бутт€ у вс≥й його неск≥нченност≥ Ї предмет або зм≥ст знанн€, бо теор≥€ знанн€ Ї не приватна, спец≥альна наука (€к психолог≥€), а ун≥версальна або справд≥-ф≥лософська наука.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 472 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1400 - | 1292 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.