Побутові електромеханічні прилади для переробки продуктів і приготування з них їжі поділяють на прилади з індивідуальним і універсальним електроприводом. Прилади з індивідуальним електроприводом. До цієї групи належать електром’ясорубки, кавомолки, соковижималки, міксери та ін. За принципом дії м’ясорубки бувають шнекові та кутерні.
Шнекова м’ясорубка складається з двох основних вузлів: м’ясорубки і привода.Кутерні м’ясорубки відрізняються від шнекових тим що на валу електродвигуна через гумову муфту закріплений ніж для рубки м’яса. Кавомолки призначені для розмелу кавових зерен, прянощів, горіхів, цукру та ін. сипких продуктів. За принципом дії кавомолки поділяють на прилади ударної дії і жорнові. У кавомолках ударної дії зерна розмелюються ножем з двома або 4-ма лезами, а в жорнових – за допомогою зубчастих дисків, один з яких рухомий. Соковижималки призначені для вичавлювання соку з фруктів, ягід, овочів. За принципом дії їх поділяють на прилади з використанням відцентрових сил і пресові. Основними елементами соковижималок відцентрової дії є дисковий ніж, який подрібнює продукти та ротор-сито, встановлені на валу електропривода. Залежно від способу вилучення вижимків соковижималки поділяють на неавтоматичні, напівавтоматичні та автоматичні.
Міксери призначені для перемішування та приготування кремів, напоїв, тіста, пюре та ін. Міксер складається з пластмасового корпусу, в середині якого розміщений колекторний електродвигун з редуктором. Міксери залежно від виробника і моделі приладу, можуть мати ступінчастий або безступінчастий вимикач швидкості обертання насадок, електронну систему індикації режиму і стану готовності роботи, систему автоматичного намотування електричного шнура, інші додаткові пристрої, які полегшують процес переробки продуктів і приготування з них їжі. Прилади з універсальним електроприводом. До цієї групи побутових приладів належать універсальні кухонні машини (УКМ) і компактні кухонні машини (ККМ). До кухонних приладів умовно належать мініподрібнювачі. Електропривод УКМ розміщений у корпусі і складається з колекторного або багатошвидкісного електродвигуна з редуктором, який має один або два вихідні вали. ККМ залежно від моделі і фірми-виробника, розрізняються технічним дизайном, компонуванням органів керування, право- або лівостороннім розміщенням робочої чаші, споживаною потужністю, масою, комплектацією та ін.
29. Прилади для нагрівання води. Асортимент, класифікація, будова, вимоги до якості.
Електричне нагрівання має суттєві переваги щодо збереження властивостей продуктів, збереження екології оточуючого середовища, безпеки користування та ін., причому ККД електричних приладів дещо вищий, ніж приладів традиційного використання. Електронагрівальні елементи побутових приладів – це пристрої, які перетворюють електричну енергію на теплову, отже, від них залежить надійність роботи нагрівальних приладів.
Асортимент: електрочайники; самовари;занурювальні кип’ятильники; Електрочайники і самовари вітчизняного виробництва виробляють таких типів: ЕЧ (ЕС) – електрочайник (електросамовар) без термовимикача;ЕЧТ (ЕСТ) – відповідно прилади з термовимикачем; ЕЧЗ (ЕСЗ) – прилади з пристроєм, який роз’єднує ланцюг живлення при закипанні рідини; ЕЧТЗ (ЕСТЗ) – прилади з термовимикачем і пристроєм, який роз’єднує ланцюг живлення при закипанні рідини; Занурювальні електрокип’ятильники – трубчасті нагрівачі, які скручені у спіраль. Кип’ятильники розрізняються за споживаною потужністю, що обумовлює їх використання щодо кількості води, яку потрібно закип’ятити.До приладів для нагрівання води належать водонагрівачі,призначені для нагрівання води до 85 
, яка не використовується в харчових цілях. Водонагрівачі бувають проточні,акумуляційні.
Залежно від способу з’єднання з водопровідною мережею акумуляційні водонагрівачі можна поділити на прилади низького, високого тиску та без тиску. У проточних водонагрівальних приладах використання гарячої води відбувається одночасно з її нагріванням, що потребує досить великої споживаної потужності. Електроводонагрівач – це прилад, який живиться від резервуара, в якому рівень води регулюється одним або кількома вентилями в системі зливання води і який оснащений отвором для зв’язку з атмосферою. За місцем установлення водонагрівачи поділяють на прилади підлогового та настінного виконання. Більшість трубчастих електронагрівачів виробляються на номінальні напруги 6, 12, 24, 36, 42 В (безпечного рівня) та 110, 127 і 220 В (небезпечного рівня для життя людини). Діючими технічними вимогами зумовлені зовнішні розміри трубок при чому зовнішній вигляд тобто форма у просторі, повинна відповідати вимогам конструкторської документації на конкретний прилад. Одна з головних вимог стосується стійкості матеріалів оболонки нагрівачів до впливу харчових продуктів, тобто відсутності утворення токсичних сполук, оксидних плівок, які можуть спричинити серйозні порушення здоров я людини.
