Побутові холодильні прилади

Побутова холодильна техніка (холодильники, морозильники, холодильники-морозильники) призначена для зберігання свіжих, охоло джених і заморожених продуктів, а також для приготування льоду. Хо­лодильні прилади, які призначені для заморожування та зберігання заморожених продуктів харчування, називаються морозильниками. Одержання холоду в побутових холодильних приладах грунтується на штучному охолодженні, зокрема на кипінні рідин, а також на термоелектричному ефекті. Штучний холод одержують завдяки різкому розширенню стиснутого газу. У побутових холодильних приладах (крім термоелектричних) цю функцію виконують спеціальні речовини -холодильні агенти (холодоагенти), які мають назву фреони. Циркуляція фреонів у холодильних агрегатах відбувається зав­дяки роботі електродвигуна, який приводить в дію компресом а за рахунок використання властивостей суміші речовин (розчинін). Ці речовини мають різні температури кипіння при однакових зна ченнях тиску, причому один компонент виконує функцію холодильного агента, а інший - поглинача (абсорбенту). Такий тип холо­дильних приладів називається абсорбційний. В абсорбер надходить розчин з малою концентрацією холодильного агента і поглинає (абсорбує) пару, що утворилась у випарнику. Абсорбер виконує функцію, властиву механічному компресору, - по­глинання пари. З абсорбера міцний розчин надходить до генератора, який підігрівається термоелементом (нагрівачем). Розчин випаровуєть­ся, при цьому пара, яка утворюється, зріджується в конденсаторі. Отже, генератор виконує іншу функцію механічного компресора - нагнітан­ня фреону. Таким чином, в абсорбційному холодильному приладі ме­ханічний компресор перетворений на термічний. Побутові холодильні прилади компресійного та абсорбційного і юділяють: за призначенням - на холодильники, морозильники (М),холодильники-морозильники (МХ); за способом отримання холоду - на компресійні (К), аб­сорбційні (А); за способом установлення - на підлогові типу "шафа" (Ш), підлогові типу "стіл" (Ст), підлогові типу "скриня" (Ск); за кількістю камер - на одно-, дво- (Д), три- (Т) та більше; за рівнем питомого енергоспоживання - на класи А – С.
Вимоги. Робота холодильних приладів не повинна супроводжуватись надмірним шумом або вібрацією. Після досягнення сталого режиму роботи холодильного приладу не повинна осідати волога на його зовнішніх поверхнях. У протилежному випадку це означає, що корпус приладу не має необхідного илоізоляційного захисту, що обумовлює конденсацію вологи. Матеріали, які використовуються длявнутрішніх елементів холодильної шафи, не повинні передавати запах або присмак про­дуктам харчування, а також забруднювати дотичні з ними продук­ти та вносити отруйні речовини.Покриття всіх поверхонь повинні бути достатньо міцними, рівними, легко-митися, мати стійке до світла фарбування і бути стійкими до дії вологи та харчових кислот.У холодильних приладах пов бути передбачені засоби для збирання теплової води з випарників.

Білизнообробні прилади.

Комплекс приладів для обробки білизни включає пральні, білизносушильні машини, центрифуги, прасувальні прилади.

Пральні машини. Згідно з ДСТУ 2721-94 вітчизняні пральні машини класифікуються за типом: ПМ – пральні машини без віджимання білизни; ПМР – пральні машини з ручним віджиманням білизни;ПМЦ – пральні машини з виконанням операцій прання і віджимання в одному баці шляхом поперемінного встановлення активатора або корзини центрифуги на вал привода;ПМЦ-В – пральні машини із вкладною автономною центрифугою, яка входить до комплекту машини;ПМС – прально-сушильні машини із сушінням виробів гарячим повітрям;
ПМН – пральні машини напів автоматичні, в яких оператор керує окремими процесами обробки білизни; ПМА – пральні машини автоматичні, в яких керування процесами обробки білизни відбувається відповідно до заданої програми. Залежно від конструктивних особливостей:1. за номінальним навантаженням – 1,0… 5,0 кг. 2. за кількістю баків – однобакові, двобакові. 3. за способом завантаження – з верхнім завантаженням, з фронтальним завантаженням.4. за способом активації мийного розчину – з лопатевим диском і барабанні.5. за способом керування – з електромеханічним управлінням, з електронним управлінням.6. за наявністю підігрівання – без підігрівання, з підігріванням. Будова пральної машини барабанного типу: Корпус машини, пральний барабан, мийний розчин, білизна, ребра барабана. Машини повинні зберігати роботоспособність при відхиленні напруги електричної мережі на +- 10% від номінально значення. Машини повинні мати реле часу або інший пристрій, який завдає час роботи виконуючого елемента. Особлива вимога висувається до поверхонь вузлів і елементів машин, які контактують з текстильними матеріалами – вони не повинні бути джерелом механічного пошкодження тканин. Усі без винятку пральні машини під час роботи повинні бути стійкими, переміщення барабанних машин не повинно перебільшувати 10 см. відносно положення їх в стані спокою. Білизносушильні машини. Принцип роботи сушильних машин ґрунтується на отриманні гарячого повітря, яке надходить до внутрішнього об’єму сушильного барабана. До сушильних машин також належать, наприклад, настінні прилади, що призначені для сушіння рушників, постільної білизни та ін. Машини та прилади для прасування. До цієї групи належать прасувальні машини валкового типу і преси, а також праски. Праски, в тому числі з парогенераторами, утворюють групу приладів, які найбільш поширені серед білизно обробної техніки. Класифікують праски за такими ознаками: за типом прасок ПТ – праски з терморегуляторами; ПТО – праска з терморегулятором обважена; ПТР – праска з терморегулятором і розбризкувачем; ПТП – праска з терморегулятором і парозволожувачем; ПТРП – праска з терморегулятором парозволожувачем і розбризкувачем. За родом електричного струму мережі живлення – праски які працюють від джерела змінної і постійної мережі струму; за масою – легкі до 1,6 кг, середні 1,6 – 2,0 кг, обважені понад 2,0 кг. За видом користування – праски загального призначення і праски дорожні. За зручністю користування – комфортного і звичайного виконання. Праски складаються з корпусу, робочого елемента, підошви, термообмежувальних пристроїв, а також із систем парозволоження і розбризкування води. Підошва праски повинна нагріватися рівномірно. Праски з розбризкувачами води повинні забезпечувати зволоження тканини шляхом розбризкування води на ділянці площею не менш як 200 см2, триразовим натискуванням на кнопку розбризкування.