Статистика має свій предмет, серед його особливостей і основних рис варто виділити:
1) дослідження не окремих фактів, а масових соціально-економічних явищ і процесів, що виступають як безліч окремих фактів, що володіють як індивідуальними, так і загальними ознаками. Задача статистичного дослідження полягає у одержанні узагальнюючих характеристик і виявленні закономірностей суспільного житті в конкретних умовах місця і часу, що проявляються лише у великій кількості явищ через подолання властивої одиничним елементам випадковості.
2) Другою особливістю статистики є те, що вона вивчає насамперед кількісну сторону суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу, тобто предметом статистики виступають розміри і кількісні співвідношення соціально-економічних явищ, закономірності їхнього зв'язку і розвитку. Наприклад, статистика вивчає розміри суспільного виробництва, розподілу, споживання, рівень матеріального добробуту населення, чисельність населення, його розподіл за континентами і т.д.
Іншим вираженням кількісної сторони громадського життя є числові співвідношення розмірів суспільних явищ. Так, наприклад, скільки доводиться споживання різних продуктів харчування на душу населення, або скільки шлюбів приходиться на 1000 чоловік населення.
Кількісні характеристики, що встановлює статистика, не є зафіксованими раз і назавжди, однаковими для всіх одиниць сукупності. У кожен період громадського життя явища мають визначені рівні незалежно від того, знаходять вони своє вираження в даних статистики чи ні. Вони змінюються (варіюють) від однієї одиниці сукупності до іншої в просторі і в часі. Отже, як було вже сказано, статистику до життя спонукає варіація явищ.
Кількісну характеристику статистика виражає через певного роду числа, що називаються статистичними показниками. Статистичний показник відбиває результат виміру одиниць сукупності і сукупності в цілому. Варто зазначити, що найчастіше статистику ототожнюють з математикою, що є не правильним. Тому що, особливість статистики полягає в тому, що вона вивчає кількісну сторону якісно визначених масових суспільних явищ у даних умовах місця і часу. При цьому якісну визначеність одиничних явищ звичайно визначають сполучені науки. Так, наприклад, статистика вивчає смертність як масове явище, а факт і причину смерті встановлює медицина.
3) Третя особливість статистики як науки полягає в тому, що вона характеризує структуру суспільних явищ. Структура - це внутрішня будова масових явищ, тобто внутрішня будова статистичної безлічі. Статистика повинна цю структуру знайти, виразити і відбити в системі статистичних показників.
При аналізі структури виявляються складові частини соціально-економічних явищ. Ці складові частини зіставляються між собою та з явищем в цілому. Проводиться порівняння даної структури з іншими однотипними структурами, а також із заданою (плановою, нормативною і т.п.) та виявляються причин відхилень від неї. Розробляються пропозиції щодо оптимізації структури. В процесі її аналізу використовується метод групування.
Ознаки структури різноманітні і задача статистики - виокремити найбільш істотні і важливі ознаки. Вибір системи ознак визначається задачами, що стоять на даний момент, і залежить від умов місця і часу.
4) Зміни в просторі, тобто в статиці, виявляються за допомогою аналізу структури суспільного явища, а зміна рівня і структури явища досліджуються в часі, тобто у динаміці. Така четверта особливість статистики як науки. Аналіз динаміки включає: встановлення рівня суспільного явища на визначені моменти або проміжки часу і середнього рівня; виявлення характеру змін за кожен проміжок часу; визначення величини і темпів зміни; встановлення основної тенденції зміни, закономірностей зміни та складання статистичного прогнозу.
5) Явища громадського життя взаємозалежні і взаємообумовлені. Зміна одних явищ впдиває на інші: наприклад, зниження витрат на сировину і матеріали приводить до зниження собівартості і навпаки. Тому виявлення зв'язків є п'ятою особливістю статистики як науки. Найбільше значення має виявлення причинно-наслідкових зв'язків.
За допомогою спеціальної методології статистика визначає кількісні зв'язки між суспільними явищами.
З огляду на вищесказане, сформулюємо визначення статистики як науки. Статистика - галузь суспільних наук, що вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, виявляючи діючі кількісні залежності, тенденції і закономірності в конкретних умовах місця і часу.
Виходячи з характеру й основних рис предмета визначимо наступні пізнавальні задачі статистики як науки. Це вивчення:
§ рівня і структури масових соціально-економічних явищ;
§ взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ і процесів;
§ динаміки масових соціально-економічних явищ.
