Тема: "Іменник. Іменники першої відміни. Неузгоджене означення"
Мета заняття:
- визначати відміну іменника за закінченням родового відмінка однини;
- знаходити основу іменників;
- записувати іменники першої відміни в навчальних словниках;
- утворювати форми називного, родового, знахідного та орудного відмінків однини й множини іменників І відміни.
План
1. Граматичні категорії іменника: рід, число, відмінок.
2. Значення відмінків у латинській мові.
3. Визначення відміни за закінченням родового відмінка однини.
4. Запис іменників у навчальних словниках (словникова форма іменника).
5. Перша відміна іменників, основні ознаки.
6. Словникова форма іменників І відміни.
7. Неузгоджене означення.
Список використаної літератури
1. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навчальний посібник. 3-тє вид.,-К.: Тандем, 2001 – 176 с.
2. Светличная Е.И., Толок И.А. Латинский язык:Учебник. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. – 384 с. – (Учеб. лит. для студентов фармац. вузов и ф-тов).
3. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. Латинська мова: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк., 1993. – 248 с. – Латин., укр.
Хід виконання практичного заняття
І. Контроль виконання домашнього завдання.
1. Які граматичні категорії має дієслово?
2. Неозначена форма дієслова.
3. Дієвідміни дієслова, їх значення.
4. Знаходження основи дієслова.
5. Наказовий спосіб, його утворення і застосування в рецептурі.
6. Словникова форма дієслова.
7. Утворення 3-ї особи однини та множини теперішнього часу дієслова „ esse ” – бути.
8. Перевірка вправи (§ 21 (2,3).)
9. Диктант слів та індивідуальна робота з картками.
10. Кросворд «Nota bene»:
| N | |||||||||||
| O | |||||||||||
| T | |||||||||||
| A | |||||||||||
| B | |||||||||||
| E | |||||||||||
| N | |||||||||||
| E |
| 1. Позначати 2. Цідити 3. Фільтрувати 4. Готувати | 5. Мати 6. Змішувати 7. Закінчувати 8. Відчувати |
ІІ. Ознайомлення з навчальним матеріалом за темою та планом заняття.
Основні положення теми
Граматичні категорії іменника в латинській мові такі самі, як і в українській.
Іменник в латинській мові має:
2 числа (Numerus)
Numerus singularis - однина
Numerus pluralis – множина
3 роди (Genus)
Genus masculinum – чоловічий рід
Genus femininum – жіночий рід
Genus neutrum – середній рід
6 відмінків (Casus)
Nominativus – називний
Genetivus - родовий
Dativus - давальний
Accusativus – знахідний
Ablativus - орудний
Vocativus - кличний
Іменник у латинській мові має 5 відмін. Визначається відміна іменника за закінченням родового відмінка однини.
| Відміна | Закінчення родового відмінку однини |
| І ІІ ІІІ ІV V | -ae -i -is -us -ei |
Закінчення родового відмінка однини – основна ознака, яка визначає приналежність іменника до однієї з п’яти відмін.
| m | |||||
| m | m | ||||
| f | f | f | |||
| n | n | ||||
| n | |||||
До першої і п’ятої відмін належать іменники жіночого роду; до другої та четвертої відмін належать іменники чоловічого та середнього родів; до третьої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього родів.
Основа іменника визначається шляхом відкидання від форми Gen. sing. його закінчення. Наприклад:
| Nominativus | Genetivus | Основа |
| ala | alae, f - крило | al |
| musculus | musculi, m - м’яз | muscl |
| unguentum | unguenti, n - мазь | unguent |
| corpus | corporŏris, n - тіло | corpor |
| processus | processus, m - відросток | process |
Основа необхідна для відмінювання (до неї додаються відмінкові закінчення) та для утворення складних медичних термінів.
Рід іменників визначається за закінченням називного відмінка однини (граматичний рід), а інколи за закінченням слова.
Наприклад: vertebra, ae, f – хребець
college, ae, m - колега
incisura, ae, f - вирізка
facies, ei, f – поверхня, обличчя
puemo, onis, m – легеня
Замість повної форми родового відмінка однини пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ відміні – частина основи.
Наприклад: homo, inis, m – людина (основа – homin-)
radix, icis, f – корінь (основа – radic-)
semen, inis, n – насіння (основа – semin-)
Tempore! Модель словникової форми іменника
|
|
| ||||||
Наприклад:
| І відміна capsula, ae, f - капсула gutta, ae, f - крапля tabuletta, ae, f - таблетка angina, ae, f - ангіна | ІІ відміна Чоловічий рід bacillus, i, m – бацила, паличка musculus, i, m – м’яз ventriculus, i, m – шлунок oculus, i, m – око sirupus, i, m – сироп Cередній рід ligamentum, i, n – зв’язка infusum, i, n – настій Fоeniculum, i, n – кріп unguentum, i, n – мазь tuberculum, i, n – горбок |
| ІІІ відміна homo, inis, m - людина corpus, oris, n - тіло sanitas, ātis, f – здоров’я solutio, ōnis, f – розчин аеther, ĕris, m – ефір V відміна facies, ei, f – обличчя, поверхня species, ei, f – збір, суміш | ІV відміна processus, us, m – відросток sensus, us, m – відчуття sinus, us, m – пазуха cornu, us, n - ріг |
Перша відміна іменників
До першої відміни належать іменники жіночого роду, що в Gen. sing. мають закінчення –ае, а в Nom. sing. – закінчення –а.
 |
| I від-міна | F | |
Наприклад:
сosta, ae, f - ребро
Vena, ae, f - вена
gutta, ae, f – крапля
angina, ae, f – ангіна
Chamomilla, ae, f - ромашка
ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ І ВІДМІНИ
| Casus | Singularis | Pluralis |
| Nom. | -a | -ae |
| Gen. | -ae | -arum |
| Dat. | -ае | -is |
| Acc. | -am | -as |
| Abl. | -a | -is |
Зразок відмінювання
| Casus | Singularis | Pluralis |
| Nom. | herba | herbae |
| Gen. | herbae | herbarum |
| Dat. | herbае | herbaris |
| Acc. | herbam | herbas |
| Abl. | herba | herbis |
Запам’ятайте! Алгоритм відмінювання іменників:
1. Знаходимо основу іменника.
2. До основи додаємо відмінкове закінчення.
Винятки щодо роду іменників першої відміни:
| |||||
| |||||
 | |||||
| |||||
| 1. | F |
| |||||||
| |||||||
 | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| 2. | M |
Неузгоджене означення
Положення 1. Неузгоджене означення виражається в латинській мові іменником у родовому відмінку однини або множини, наприклад: Aqua Menthae ( Gen.sing. ) – м’ятна вода, Aqua Amygdalarum ( Gen.sing. ) – мигдальна вода, thea Tiliae – липовий чай, columna vertebrum – хребетний стовп.
Неузгоджене означення входить до складу багатьох медичних та фармацевтичних термінів.
Положення 2. Неузгоджене означення завжди стоїть після пояснювального іменника. Українською мовою перекладається прикметником або іменником,
наприклад: massa pilularum – пілюльна маса
Oleum Olivarum – оливкова олія
Tinctura Valerianae – валеріанова настойка
Tabuletta Analgini – таблетка анальгіну.
Положення 3. Неузгоджене означення пишеться з великої літери всередині терміну, якщо воно означає назву рослини, лікарського препарату або хімічного елементу,
наприклад: Aqua Menthae - вода м’ятна
Tabuletta Analgini – таблетка анальгіну
Aqua Plumbi – вода свинцева
Положення 4. При відмінюванні термінів з неузгодженим означенням відмінюється тільки іменник, який пояснює неузгоджене означення, а неузгоджене означення залишається без змін.
Прийменники в латинській мові вживаються тільки з двома відмінками - Accusativus та Ablativus.
Наприклад:
| per – через (Acc) | Per horam – протягом години |
| ex (Abl) | Ex aqua – з води |
 Прийменники
in -в, у, на;
sub -під
| – вживаються з Асс і з Аbl залежно від питання. |
При питанні “куди?” ці прийменники керують Асс: in aquam – у воді, sub lingua – під язиком. Якщо йдеться про поділ на частини, то прийменник “in” вживається в Асс. Наприклад:
Hora in minutas dividitur – година поділяється на хвилини.
При питанні “де?” в “чому?” ці прийменники керують Аbl: in aquam – у воді, sub lingua – під язиком.
III. Тренувальні вправи.
Вправа 1. Визначити відміну таких іменників:
| fovea, ae, f gutta, ae, f infusum, i, n sirupum, i, m capsula, ae, f spiritus, us, m cortex, icis, m | fructus, us, m musculus, i, m remedium, i, n cornu, us, n scabies, ei, f pectus, pectoris, n manus, us, f |
Вправа 2. Визначити основу та відміну іменників.
Farina, ae f; glandula, ae f; gelatina, ae f; Hippophaë, es f; suppositorium, ii n; remedium, ii n; bacillus, i m; radix, īcis f; cortex, ĭcis m; Strychnos, i f; spritus, us m; avis, is f; animal, is n; liquor,ōris m; Althaea, ae f; Aloë, es f; dies, ēi f; fructus, us m; cornu, us n; res, rēi f; Adonis, ĭdis, m; caput, ĭtis n; lac, lactis n; semen, ĭnis n; aër, aëris m; scabies, ēi f; dosis, is f; nux, nucis f; crystallus, i f; Borax, ācis f; nitras, ātis m; phosphas, ātis m.
Вправа 3. Провідміняти письмово іменникі.
Tabuletta, ae f; gemma, ae f.
Вправа 4. Провідміняти в однині та множині словосполучення.
Брунька берези, ягода обліпихи.
Вправа 5. Перекладсти латинською мовою.
а) трава китятки, трава ефедри, пігулкова маса, настоянка красавки, ягоди лимонника, настоянка нагідок, камедь абрикосова, ромашкова вода, м’ятна настоянка, рисова мука, трава алтея, настоянка лимонника, настоянка арніки, настоянка валеріани.
б) з водою, з жиру, в пляшечках, у баночках, крізь тканину, протягом часу, до 500,0; мікстура від гипертонії, з рисовим борошном, під папір, під папером, в тубах, з трави конвалії, в фармакопеї, крізь піхву, під язик, під язиком, до плівок, проти ангіни, в аптеках, до настоянки валериани, з ягодами лимонника, в таблетках бромкамфори, в облатках, в вену, до 20 мл.
ІV. Перевірка засвоєння теми заняття.
1. Які категорії має іменник?
2. Як визначити рід іменників, відміну?
3. Форми запису іменників в словнику.
4. Які іменники відносяться до І відміни?
5. Як знайти основу іменників?
6. Яка основна ознака іменників І відміни?
V. Домашнє завдання (Д/З): Є.М. Шевченко, с. 22-28; Лексичний мінімум §37, с. 27; вправи § 31 (1,2), §38 (1).
Інструкція
