До практичного заняття № 3

Тема: "Морфологія. Дієслово. ”

Мета заняття навчитися:

- визначати дієвідміну дієслів;

- знаходити основу дієслів;

- записувати дієслова в навчальних словниках;

- утворювати форми наказового способу від дієслів чотирьох дієвідмін та вживати їх в рецептурних виразах;

- розпізнавати та перекладати в нескладних текстах форми 3-ої особи однини та множини теперішнього часу і дієслова „ esse ” – бути.

План

1. Граматичні категорії дієслова: особа, дієвідміна, стан, час.

2. Неозначена форма.

3. Визначення основи дієслова.

4. Наказовий спосіб. Утворення наказового способу однини і множини.

5. Словникова форма дієслова.

6. Допоміжне дієслово „ esse ” – бути, його форми в 3-ій особі однини та множини теперішнього часу.

 

Список використаної літератури

1. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навчальний посібник. 3-тє вид.,-К.: Тандем, 2001 – 176 с.

2. Светличная Е.И., Толок И.А. Латинский язык:Учебник. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. – 384 с. – (Учеб. лит. для студентов фармац. вузов и ф-тов).

3. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. Латинська мова: Підручник. – 2-ге вид.,

перероб. – К.: Вища шк., 1993. – 248 с. – Латин., укр.

 

Хід практичного заняття

І. Контроль виконання домашнього завдання.

1. Поділ слів на склади.

2. Коли передостанній склад довгий?

3. Коли він короткий?

4. На який склад падає наголос, якщо передостанній склад слова короткий?

5. На який склад в латинській мові ніколи не падає наголос?

6. Диктант слів.

ІІ. Знайомство з навчальним матеріалом за темою та планом заняття:

В медичній термінології дієслово вживається головним чином в рецептурі. Тому основна увага приділяється вивченню тих форм, що вказують на прохання або наказ (наказового і умовного способів).

Розглядаючи утворення теперішнього часу дійсного способу активного і пасивного станів потрібно звернути увагу на утворення 3-ї особи однини і множини.

Дієслово в латинській мові має:

· три способи (modus):

1) indicativus – дійсний спосіб

2) imperativus – наказовий спосіб

3) conjunctivus – умовний спосіб

infinitivus – інфінітив, неозачена форма дієслова.

· два стани (genus):

1) activum – активний стан

2) passivum – пасивний стан

· два числа (numerus):

1) numerus singularis – однина

2) numerus pluralis – множина

· шість часів (tempus)

1) praesens – теперішній час (ми вивчаємо тільки теперішній час)

 

· три особи

1) persona prima – перша особа

2) persona secunda – друга особа

3)persona tertia - третя особа

Початковою формою дієслова є неозначена форма (infinitivus), яка закінчується на “re”.

В латинській мові дієслово має чотири дієвідміни. Визначається дієвідміна за кінцевою буквою основи.

 

Дієвідміна	Кінцева буква основи	Приклади
І	-ā-	signā-re
ІІ	-ē-	miscē-re
ІІІ	Приголосний або –u-	solv-ĕre
ІV	-ī-	audī-re

 

Nota bene! Для того, щоб визначити основу дієслова, треба від форми інфінитиву відкинути закінчення – re. В ІІІ дієвідміні між основою дієслова і закінченням інфінитиву – re стоїть з’єднувальна голосна „ e ”, яка відкидається разом із закінченням.

До І дієвідміни належать слова, основа яких закінчується на -ā, а неозначена форма на -āre:

Іnfinitivus	Переклад	Основа
curare	лікувати	cura-
dare	видавати, відпускати	da-
signare	позначати	signa-
filtrare	фільтрувати	filtra-

 

До ІІ дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на -ē, а неозначена форма на -ēre:

Іnfinitivus	Переклад	Основа
miscēre	змішувати	miscē-
vidēre	бачити	vidē-
docēre	вчити	docē-

 

До ІІІ дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на приголосний, а в деяких випадках на «u», а неозначена форма на -ĕre:

Іnfinitivus	Переклад	Основа
solvĕre	розчиняти	solv-
dividĕre	розділяти	divid-
diluĕre	розбавляти, розводити	dilu-
coquĕre	варити	coqu-

 

До четвертої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на -і, а неозначена форма на - īre:

Іnfinitivus	Переклад	Основа
audīre	слухати	audī-
nutrīre	годувати	nutrī-
finīre	закінчувати	finī-

 

Наказовий спосіб

Дієслово в рецепті вживається в наказовому способі. Наказовий спосіб має дві форми: друга особа однини та друга особа множини.

Форма однини утворюється від інфінітиву шляхом відкидання закінчення інфінітиву – re-.

Форма множини утворюється від однини шляхом додавання до неї закінчення – te (порівняйте з російською мовою: обозначь-обозначьте, смешай-смешайте)