Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћаксим≥зац≥€ загальноњ корисност≥ ≥ стан р≥вноваги споживача. √ранична корисн≥сть грошей. ¬заЇмозвТ€зок ринкових ц≥н ≥ граничних корисностей блага. ѕарадокс вартост≥




ѕравило максим≥зац≥њ загальноњ корисност≥ ірунтуЇтьс€ на к≥лькох припущенн€х: *ми вважаЇмо, що повед≥нка споживач≥в Ї рац≥ональною, тобто вони хочуть максим≥зувати своЇ задоволенн€. *ѕрипущенн€ про переваги споживач≥в або про смаки ≥ вподобанн€; *ѕрипущенн€ про споживчий бюджет ≥ ц≥ни, тобто кожний споживач в≥дчуваЇ на соб≥ бюджетн≥ обмеженн€; *ѕрипущенн€ про ц≥ни. ¬важаЇтьс€, що з боку споживач≥в ринок Ї чисто конкурентним. якщо корисн≥сть Ї максимальною, то споживач н≥би перебуваЇ у стан≥ р≥вноваги. «а €ких умов можна дос€гти максимальноњ загальноњ корисност≥ та стану р≥вноваги споживача? ¬≥дпов≥дь на нього даЇ американський економ≥ст ѕ.—амюельсон, €кий вив≥в правило р≥вноваги: споживач маЇ витрачати грош≥ в такий спос≥б, щоб гранична корисн≥сть у розрахунку на грошову одиницю була пост≥йною. “обто кожна додатково витрачена гривн€, назалежно в≥д того, на що вона витрачена, маЇ принести таку саму додаткову корисн≥сть, €к ≥ попередн€. —казане п≥дтверджуЇ формула граничноњ корисност≥ грошей:

l = = =... = ,де l - гранична корисн≥сть грошей; MU - гранична корисн≥сть останньоњ спожитоњ одиниц≥ товару ј; – - ц≥на останньоњ одиниц≥ товару ј. √ранична корисн≥сть грошей повинна бути пост≥йною п≥д час куп≥вл≥ нових товар≥в, у той час €к гранична корисн≥сть товару зменшуЇтьс€ при куп≥вл≥ кожноњ наступноњ його одиниц≥. ”мовою р≥вноваги споживача та отриманн€ ним максимальноњ загальноњ корисност≥ дл€ будь-€коњ пари товар≥в x та y Ї р≥вн≥сть: = =l. —поживач розпод≥л€тиме видатки таким чином, щоб сп≥вв≥дношенн€ граничних корисностей товар≥в було пропорц≥йним до сп≥вв≥дношенн€ ц≥н на товари. „им вища гранична корисн≥сть товару, тим вища ц≥на на цей товар. ќтже, ринков≥ ц≥ни в≥дображають граничн≥ корисност≥ товар≥в. якщо гранична корисн≥сть спадаЇ при зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ одиниць споживанн€ товару, то т≥льки зниженн€ ц≥ни може примусити покупц≥в купувати б≥льше товару. –анн≥ економ≥сти, зТ€совуючи проблему в≥дносност≥ ц≥н, з≥ткнулис€ з парадоксом вартост≥: так≥ необх≥дн≥ дл€ житт€ людини товари, €к вода, с≥ль, хл≥б тощо, мають досить низьк≥ ц≥ни пор≥вн€но з товарами розкош≥ Ц д≥амантами, золотими прикрасами, хутром. „ому так? ¬ода Ї дешевою, бо води багато. Ћюди споживають њњ у велик≥й к≥лькост≥. ќтже, гранична корисн≥сть води Ї низькою, а зв≥дси й низьк≥ ц≥ни на воду. ƒ≥аманти Ї дорогими бо њхн€ к≥льк≥сть обмежена. √ранична корисн≥сть у точц≥ њх споживанн€ Ї високою. “ому люди готов≥ платити високу ц≥ну за д≥аманти. ÷≥ни на товари ≥ послуги залежать в≥д граничних корисностей товар≥в. „им нижчий ступ≥нь задоволенн€ в≥д споживанн€ додатковоњ одиниц≥ товару, тим меншу ц≥ну люди платитимуть за цей товар.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 678 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1598 - | 1406 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.