Виробнича функція та її види. Ізокванти

Виробнича функція показує технічний зв’язок між вхідними факторами виробництва і вихідною продукцією та підкреслює, що вихід продукції є лише функцією кількості вхідних факторів, що використовуються у виробничому процесі. Виробнича функція має вигляд: , де L – праця; K – капітал, Q – рівень (обсяг) виробництва. Виробнича функція дає нам знати про мінімальну кількість вхідних факторів, що є необхідною для виробництва певного рівня Q вихідної продукції за даною технологією. Виробнича функція має прив’язку до певної технології. Технологія – це практичні знання про різні способи поєднання виробничих факторів у процесі випуску продукції. Наприклад, хліб можна виготовляти трудомістким способом із застосуванням машинного обладнання. Виділяють рти типи виробничих функцій: 1)неокласична виробнича функція – ця функція характеризує гнучку технологію виробництва. 2) Виробнича функція Леонтієва – він характеризує абсолютно не гнучку технологію виробництва 3)Виділяють виробничу функцію для досконало замінюваних вхідних ресурсів. Ізокванти. Технікою ізоквант користуються для ілюстрації виробничої функції. Однак тільки двофакторна виробнича функція (праця і капітал) дає можливість графічного аналізу виробництва. Якщо ж враховується три або чотири фактори виробництва, то потрібне застосування математичного аналізу. Ізокванта – це крива у просторі вхідних факторів, що показує всі можливі їхні комбінації (наприклад усі можливі технології) фізично і технічно спроможні виробити даний рівень продукції. Ізокванти паралельні, якщо рівень виробництва підтримується постійним уздовж ізокванти. Чим далі ізокванта перебуває від початку відліку, тим вищий рівень виробництва вона відображає. Звичайно ізокванти є угнутими до початку координат. Вони подібні до кривих індиферентності. Так само, як криві індиферентності відображають альтернативні варіанти споживчого вибору продуктів які забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій витрат для виробництва певного обсягу продукції.

66. Загальний, середній та граничний продукти. Стадії виробництва. Загальний продукт (ТР) – це весь загальний випуск продукції або загальна її кількість, яка вироблена при використанні постійних і змінних вхідних факторів чи ресурсів: , або .

Загальний продукт визначається даною формулою виробництва і може бути відображений цією функцією, де х – сталий фактор; К – капітал; у – змінний фактор; L – робоча сила. При вивченні факторів виробництва важливо розрізняти їхню дію в короткостроковому і довгостроковому періодах. Короткостроковим називають період часу, протягом якого неможливо змінити хоча б один виробничий фактор. Такі фактори, які не можуть змінюватися в даний період, називають фіксованими (постійними) виробничими факторами. Довгостроковий період – це відрізок часу, який достатній для внесення змін у всі фактори. Такі фактори називають змінними. Загальний продукт, або продукція, виготовлена на основі наявних ресурсів, відображає продуктивність як сталого, так і змінного вхідних факторів. Кількість виготовленої продукції, отриманої за деякої комбінації вхідних факторів, залежить від: – поточного стану вибраної технології; – загальної ефективності, властивої тій чи іншій фірмі; – величина діючого підприємства або абсолютної кількості вхідних факторів; – пропорції використання ресурсів або вхідних фак­торів (відношення сталих факторів до змінних). Середній продукт (АР) характеризує продуктивність вхідних факторів або ресурсів. АР для заданої кількості ресурсів – це кількість продукції, виготовленої з розрахунку на одиницю заданого вихідного фактора (постійного, або змінного): вхідного фактора). Відповідно: – середній продукт з розрахунку на одиницю вхідного фактора L. Середній продукт праці (АР_L) являє собою продуктивність праці. Цей показник значно відрізняється на різних підприємствах. Граничний продукт (МР) характеризує додаткову продуктивність вхідних факторів. Граничний продукт – це додаткові одиниці продукції, виготовлені при використанні додаткової одиниці змінного вхідного фактора. Граничний продукт – це приріст загального продукту, отриманий від безконечно малих приростів змінного фактора. МР =( або )/(змінного вхідного фактора), відповідно , . Підкреслимо, що МР належить до змінних факторів, бо тільки змінні фактори спричиняють зміни в ТР. МР може бути від’ємним, додатнім і рівним нулю. МР базується на законі спадної граничної продуктивності.