Особливе місце в системі функціонування сукупного працівника займає безробіття. Багато представників різних напрямків економічної думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства. Безробіття – це нездатність використовувати всі наявні економічні ресурси на виробництво товарів та надання послуг; – це ситуація в економіці, за якої кваліфіковані працівники не можуть знайти певну роботу, яка б їх задовільнила фінансово. Безробітні – це особи які зареєстровані на біржі праці і активно шукають роботу. Незайняті – це особи які не зареєстровані на біржі праці. Приховане безробіття має місце тоді, коли кількість працівників не виробничих дільницях перевищує об’єктивно потрібну. Його наслідками є депрофесіоналізація, низька якість продукції, падіння дисципліни праці, зрівнялівка в оплаті праці. Серед поширених форм прихованого безробіття – вимушені виробничі простої з технологічних причин і простої, пов’язані з недобросовісним відношенням працівників до праці. Причини безробіття: класичний підхід – надто висока заробітна плата; кейнсіанський підхід – недостатній сукупний суспільний попит, безробіття є наслідком деформації та негнучкості ринку праці. Безробіття характеризується двома основними показниками: рівнем (РБ) і темпом зростання (ТБ).
Типи безробіття: добровільне – робітники не хочуть працювати за пропоновану з/п; фрикційне – пов’язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, зі зміною професії. Для нього характерний стан пошуку або чекання роботи в недалекому майбутньому; структурне – маємо тоді, коли попит і пропозиція на робочу силу не збігається. Це виникає в наслідок змін у структурі споживчого попиту, що змінює структуру загального попиту на робочу силу; циклічне безробіття – виникає внаслідок економічного спаду, який характеризується низьким попитом на робочу силу в більшості галузях та регіонах країни.
40. Суть інфляції, її причини та види. Наслідки інфляції. Інфляційна ситуація в Україні.
Інфляція – це знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, не забезпечених товарною масою. Не слід ототожнювати інфляцію з емісією грошей. Емісія є джерелом інфляції, коли вона призводить до переповнення каналів грошового обігу, появи надлишкових, а отже, знецінених грошей. Важливим проявом інфляції є зростання цін. Однак, інфляційний процес може відбуватися і без зростання цін. Наприклад, так звана непомітна інфляція відбувається внаслідок деформації структури виробництва, “вимивання” товарів дешевого асортименту чи зниження якості благ за умов незмінності цін. Класифікація інфляції: 1. За темпами інфляційного процесу: -природна (повзуча) 5-10%; -галопуюча 20-200%; -гіперінфляція 1-20% щоденно. 2. Інфляція попиту (основні чинники з боку покупців, споживачів) та інфляція пропозиції (домінуючі чинники лежать у сфері виробництва). 3. Внутрішня і зовнішня (імпортована ). 4. Збалансована і незбалансована, якщо розглядати рівновагу грошової і товарної маси. 5. Очікувана і неочікувана. 6. Регульована (низькі темпи) і нерегульована (високі темпи). Наслідки інфляції: -переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що приводить до їх знецінення. -Підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці. -Знецінення грошових заощаджень населення. -Диференціалізація населення, перерозподіл національного доходу. -Підрив грошової, фінансово-кредитної, податкової системи. -Стимулювання спекуляції. -Затримка інвестиційного процесу. -Соціально-політичне напруження.
