Суть та види інвестицій. Ін вест процес та його типи. Крива інв. Попиту

Інвестиції є важливим компонентом приватних видатків, які відіграють надзвичайно важливу роль у виникненні спадів виробництва, оскільки вони значно менш стійкі, ніж видатки споживачів. Причина нестабільності в тому, що купівлю капітальних благ завжди легше відкласти, ніж споживчих. Рівень чистих видатків на інвестиції визначається: 1) нормою чистого прибутку, який підприємці розраховують отримати від видатків на інвестиції (відношення чистого прибутку до обсягу вкладеного капіталу) і 2) ставкою процента (ціна, яку фірма має заплатити за позичковий капітал) Інвестиції поділ. на: 1 ) валові – це сума відновлення і приросту інвестицій; 2 ) чисті – тільки додані інвест., здійснені протягом поточного року. Якщо валові ін вест. > амортизації, то економіка перебуває у стані піднесення, в статичній економіці вони рівні, а в застійній <. Інвестиції будуть здійснюватись за умови, що норма очікуваного прибутку перевищить ставку процента.

На положення кривої попиту на інвестиції також впливають:

1) витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування; 2) податки на підприємця; 3) технологічні зміни; 4) наявний основний капітал; 5) очікування.

Крива інвестицій показує обсяг коштів, які всі фірми планують вкладати за будб-якого потенційного рівня доходу або обсяу виробництва, тобто інвестиційні плани або наміри підприємців. Чинники, що впливають на мінливість інвестицій: 1) тривалість строків служби; 2) нерегулярність інновацій; 3) мінливість прибутків; 4) мінливість сподівань.

34. Суть, фактори та типи економічного зростання.

Під ЕЗ розуміють збільшення кількості товарів іпослуг, які продукує нац. ек-ка. Графічно ЕЗ зображають переміщенням кривої виробничих можливостей вправо. ЕЗ вимірюють двома способами: 1. темпами зростання реального ВВП за певний проміжок часу (за рік). 2. Темпами зростання реального ВВП на душу населення за той самий період. ЕЗ будь-якої країни визначають 4 групи факторів:1)фактори пропозиції; 2) фактори попиту; 3)фактор ефективності; 4) соціокультурний, інституційний та ін. фактори. Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність ек-ки до зростання. Їх є 4: к-ть та якість прир. ре-сів; к-ть та якість труд. ре-сів; обсяг капіталу країни; техно-логії. Прир. ре-си – це землі, кор. копалини, енергоносії, водні ре-си, клімат. Труд. ре-си – пропозиція роб. сили, її кваліфікація, дисциплінованість, мотивація до праці – становлять найважливіший фактор ек. розвитку. Для збільшення обсягу капіталу необхідне скорочення поточного споживання впродовж десятиліть. В розвинутій ек-ці від 10 до 20 % нац. д-ду викор-ся для нагромадження к-лу. Найбідніші країни часто можуть заощаджувати лише 5% НД. Технологія охоплює також наук-дослідну і проектно-конструкторські розробки, менеджмент та підпр-цтво. Ключовою складовою цього фактора є виховання підпр-кого духу. ЕЗ залежить також від ф-ра попиту, тб. макроек-не сер-ще має забезпечувати такий рівень сук. видатків, за якого викор-ся повністю наявні ре-си. Ф-ри попиту і пропозиції взаємопов’язані. За ф-ра еф-сті країна має використовувати ре-си найекономніше і виробляти з них найцінніші для сус-ва товари і послуги. До соціокультурних та інституційних чинників відносять сприятливу соц-ну, ку-рну і політ. атмосферу. Розрізняють 2 типи ЕЗ: екстенсивний та інтенсивний. Екс-й – це нарощування в-ва товарів і послуг на основі збільшення кількості факторів за попереднього рівня технолгій, інакше кажучи обсяг продукції зростає за рах-к збільшення чис-ті роб. сили, обсягу інвестицій. При цьому прод-сть праці залишається незмінною. Інтенсивний – це збільшення в-ва товарів і послуг на основі підвищення еф-сті викор-ня ресурсів – підвищення кваліфікації прац-ків, поліпшення викор-ня реального к-лу, застосування принципово нових машин і мех-змів. За цього типу прод-сть праці підвищується. В реальній дійсності обидва типи ЕЗ співіснують, але здебілдьшого переважає один із них, тому в аналітичній ек-мії говорять про переважно екст-й чи переважно інтенс-й тип ЕЗ.

35. Сукупні видатки. Методи визначення ВВП у кор..періоді Сукупні видатки – це заг. сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені нац. ек-кою. Сук. видатки мають дві форми прояву: натурально-речову і вартісну. Натур-реч. форма відбиває структуру кінц. товарів і послуг, які виробляє НЕ і які купіє нас-ня, п-ва, уряд та іноземці. Вартісна стуктура сук. видатків охоплює грошові видатки всіх покупців на купівлю кінц. товарів і послуг, вироблених в країні. У змішаній ек-ці сук. видатки за своєю вартісною стр-рою складаються з 4 компонент: споживчих видатків домогосподарств С, валових інвестицій І, державних закупівель товарів і послуг G, та чистого експорту Х, тб. АЕ=С+І+G+Х. Для аналізу впливу зміни сук. видатків на стан НЕ застосовують поняття “рівноважний рівень в-ва”. Рівноважний рівень нац. в-ва – це такий обсяг в-ва, який індукує сук. видатки, достатні для купівлі даного обсягу в-ва товарів і послуг. Умову досягнення рівн. ВВП у НЕ відбиває рівняння С+І+G+Х=У*, де У* - рівноважний реальний ВВП. Умова означає досягнення макроек-ної рівноваги на товарних ринках країни.

36. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор видатків Рівноважний рівень ЧНП змінюється відповідно до змін кривої інвестицій чи кривих заощаджень і споживання. Очевидно, що зростання обсягу інвестицій підніматиме рівень випуску й зайнятості. Підсилений вплив інвестицій на дохід називають ефектом мультиплікатора Мультиплікатор = зміна у реальному ЧНП / початкова зміна у видатках Мультиплікатор – це відношення зміни рівноважного ЧНП до зміни обсягу інвестицій, чи до зміни б-я ін. Компонента сукупних видатків, або до зміни чистого обсягу податкових надходжень. Явище мультиплікатора можна пояснити двома обставинами: 1)економіці притаманні безперервні потоки доходів і видатків, які повторюються, тому гроші, витрачені одним індивідом, отримуються у доходу іншим; 2) б-я зміна доходу тягне за собою зміни і в споживанні, і в заощадженнях у тому самому напрямку, що й зміна доходу, при цьому пропорційність споживання і заощаджень зберігається за б-я зміни доходу. Таким чином, початкова зміна величини видатків породжує ланцюгову реакцію яка затухає із кожним наступним циклом і спричинює багаторазову зміну ЧНП. Величина мультиплікатора обернено пропорційна граничній схильності до заощадження, тобто 1/ГСЗ – це простий мультиплікатор, бо він відображає тільки вилучення заощаджень. Мультип., отриманий з урахуванням усіх вилучень-заощаджень, податків та імпорту, назив. складним.або повним. Державні закупівлі поварів і послуг збільшують сукупні видатки і рівноважний ВВП країни. Зміна державних закупівель зумовлює мультипліковану зміну рівноважного ВВП країни. Мультиплікатор державних закупівель є мультиплікатором видатків. Зміна податків впливає на величину використовуваного доходу. Зі збільшенням податків сукупні видатки зменшуються і навпаки. Зміна податків спричиняє мультипліковану зміну рівноважного ВВП. Мультиплікатор податків завжди на 1 Б за мультиплікатор державних закупівель. Одночасне збільшення податків або зменшення державних закупівель та податків на однакову величину відповідно зменшує або збільшує рівноважний ВВП на таку саму величину. Мультиплікатор збалансованого бюджету рівний одиниці.

37. ВПЛИВ МІЖНОРОДНОЇ ТОРГІВЛІ І ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА НА РІВНОВАЖНИЙ ВВП. (230ст. Ватаманюк Панчишин)

Одним із компонентів сукупних видатків виступає чистий експорт, тобто різницяміж експортом та імпортом товарів та послуг. Завдяки експорту реальний ВВП країни та кількість робочих місць у країні зростають. Загальний вплив зовнішньої торгівлі на сукупні видатки в країні залежить від чистого експорту. Додатній чистий експорт збільшує сукупні видаткипорівняно із їх величиною у закритій економіці, а також збільшує реальний ВВП країни, а від’ємний – зменшує ВВП. На активність країни у світовій торгівлі впливають такі чинники:

1) економічне піднесення в інших країнах;

2)митні та немитні бар’єри;

3)динаміка валютних курсів.

На сукупні видатки та реальний ВВП впливає також державний сектор. Вплив державного сектора відбувається передусім через державні закупівлі товарів і послуг та податки. Для простоти аналізу впливу державного сектора на сукупні видатки та рівноважний ВВП виходимо з таких припущень:

1) державні закупівлі товарів та послуг не впливають на видатки домогосподарств.

2) Чисті податкові надходження (податки мінус трансфери) формуються за рахунок особистих податків.

3) Рівень цін в економіці незмінний, аж поки не зазначено іншого.

Визначити рівноважний ВВП можна визначити за двома підходами: «витікання – ін’єкції», «видатки – босяг виробництва»

Лінія C+I+G+Х є кривою сукуп­них видатків в умовах відсутності по­датку, а лінія C+1+G+X — кривою сукупних видатків після запровад­ження податку. Лінію С_T +I+G+X будуємо відніманням від лінії C-I+G+X величини, на яку зменшу­ються споживчі видатки після за­провадження податку (8 млрд грн). Лінія S+M — це крива витікань до запровадження податку, а лінія S_T+M+T— крива витікань після йо­го запровадження. Лінію S_T +M бу­дуємо відніманням від лінії S+M су­ми зменшення заощадження (2 млрд s_t+m+t, грн) внаслідок запровадження по­датку, а лінію S_T +M+T— додаван­ням до лінії S_T+M податку (10 млрд грн). Е₀ та Е₁ — точки макроеко-номічної рівноваги товарних ринків заповідно до та після запроваджен­ня податку. Точка E₀ відповідає рівноважному ВВП до запроваджен­ня податку (350 млрд грн), а точка Е₁ — його рівневі після запровад­ження податку (310 млрд грн).

Підхід «витікання – ін’єкції»

Згідно з підходом «витікання – ін’єкції» рівноважний ВВП досягається в точці, в якій лінія ін’єкцій перетанається з лінією витікань.

38. Економічні коливаня та їх причини. Прогнозування ділового циклу. У ринковій економіці обсяг реального ВВП,реальні доходи та зайнятість то зростають,то спадають.Такі зміни в національному обсязі вир-ва,зайнятості й доходах наз.ек-ми коливаннями.Для характеристики цих коливань вживають поняття діловий цикл,який має такі фази: піднесення,спад,вершина,дно. Спад -це фаза ділового циклу,в якій обсяг нац.вир-ва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль. Піднесення є дзеркальним відображення спаду.Відбувається зростання ВВП і прибутків,зменшується чисельність безробітних.. Вершина найвища точка піднесення, коли в нац. Ек-ці досягається повна зайнятість, а вир-во працює на повну потужність. Дно – найвища точка спаду. Початок піднесення, що настає за спадом, наз. Пожвавленням, а глибокий і тривалий спад-дипресією.Існують сезонні коливання, причини яких криються або в природних умовах вир-ва і збуту, або у звичаях і традиціях даного суспільства. Існують різні концепції, які намагаються пояснити економ коливання. Усі концепції можна поділити на дві групи: екстернальні та інтернальні. Екстерн.теорії шукають основні причини економ. коливань у чинниках чкі лежать поза межами ек.системи(війнах, міграції...)Деякі ек-ти пояснюють ек. коливання таким зовн. чинником як політ. процес(зокрема про вибори і д-ть політиків)Ек.теорії які шукають основні причини ек.коливань у середин самої ек.системи. (грошах, інвестиціях, цінах..) наз. інтер-нальними.Н-д монетарна теорія ділових циклів розглядає ек. коливання як чисто грошове явище,інші економісти пояснюють ек. коливання зміною обсягів інвестиційних видатків. Екстерн альні теорії шукають основні причини ек коливань у чинниках. Які лежать поза межами ек.системи Інтернальні теорії шукають основні причини ек.коливань усередині самої ек. системи.