Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть та види ≥нвестиц≥й. ≤н вест процес та його типи.  рива ≥нв. ѕопиту




≤нвестиц≥њ Ї важливим компонентом приватних видатк≥в, €к≥ в≥д≥грають надзвичайно важливу роль у виникненн≥ спад≥в виробництва, оск≥льки вони значно менш ст≥йк≥, н≥ж видатки споживач≥в. ѕричина нестаб≥льност≥ в тому, що куп≥влю кап≥тальних благ завжди легше в≥дкласти, н≥ж споживчих. –≥вень чистих видатк≥в на ≥нвестиц≥њ визначаЇтьс€: 1) нормою чистого прибутку, €кий п≥дприЇмц≥ розраховують отримати в≥д видатк≥в на ≥нвестиц≥њ (в≥дношенн€ чистого прибутку до обс€гу вкладеного кап≥талу) ≥ 2) ставкою процента (ц≥на, €ку ф≥рма маЇ заплатити за позичковий кап≥тал) ≤нвестиц≥њ под≥л. на: 1 ) валов≥ Ц це сума в≥дновленн€ ≥ приросту ≥нвестиц≥й; 2 ) чист≥ Ц т≥льки додан≥ ≥нвест., зд≥йснен≥ прот€гом поточного року. якщо валов≥ ≥н вест. > амортизац≥њ, то економ≥ка перебуваЇ у стан≥ п≥днесенн€, в статичн≥й економ≥ц≥ вони р≥вн≥, а в заст≥йн≥й <. ≤нвестиц≥њ будуть зд≥йснюватись за умови, що норма оч≥куваного прибутку перевищить ставку процента.

Ќа положенн€ кривоњ попиту на ≥нвестиц≥њ також впливають:

1) витрати на придбанн€, експлуатац≥ю та обслуговуванн€ устаткуванн€; 2) податки на п≥дприЇмц€; 3) технолог≥чн≥ зм≥ни; 4) на€вний основний кап≥тал; 5) оч≥куванн€.

 рива ≥нвестиц≥й показуЇ обс€г кошт≥в, €к≥ вс≥ ф≥рми планують вкладати за будб-€кого потенц≥йного р≥вн€ доходу або обс€у виробництва, тобто ≥нвестиц≥йн≥ плани або нам≥ри п≥дприЇмц≥в. „инники, що впливають на м≥нлив≥сть ≥нвестиц≥й: 1) тривал≥сть строк≥в служби; 2) нерегул€рн≥сть ≥нновац≥й; 3) м≥нлив≥сть прибутк≥в; 4) м≥нлив≥сть спод≥вань.

 

34. —уть, фактори та типи економ≥чного зростанн€.

ѕ≥д ≈« розум≥ють зб≥льшенн€ к≥лькост≥ товар≥в ≥послуг, €к≥ продукуЇ нац. ек-ка. √раф≥чно ≈« зображають перем≥щенн€м кривоњ виробничих можливостей вправо. ≈« вим≥рюють двома способами: 1. темпами зростанн€ реального ¬¬ѕ за певний пром≥жок часу (за р≥к). 2. “емпами зростанн€ реального ¬¬ѕ на душу населенн€ за той самий пер≥од. ≈« будь-€коњ крањни визначають 4 групи фактор≥в:1)фактори пропозиц≥њ; 2) фактори попиту; 3)фактор ефективност≥; 4) соц≥окультурний, ≥нституц≥йний та ≥н. фактори. ‘актори пропозиц≥њ зумовлюють ф≥зичну здатн≥сть ек-ки до зростанн€. ѓх Ї 4: к-ть та €к≥сть прир. ре-с≥в; к-ть та €к≥сть труд. ре-с≥в; обс€г кап≥талу крањни; техно-лог≥њ. ѕрир. ре-си Ц це земл≥, кор. копалини, енергонос≥њ, водн≥ ре-си, кл≥мат. “руд. ре-си Ц пропозиц≥€ роб. сили, њњ квал≥ф≥кац≥€, дисципл≥нован≥сть, мотивац≥€ до прац≥ Ц становл€ть найважлив≥ший фактор ек. розвитку. ƒл€ зб≥льшенн€ обс€гу кап≥талу необх≥дне скороченн€ поточного споживанн€ впродовж дес€тил≥ть. ¬ розвинут≥й ек-ц≥ в≥д 10 до 20 % нац. д-ду викор-с€ дл€ нагромадженн€ к-лу. Ќайб≥дн≥ш≥ крањни часто можуть заощаджувати лише 5% Ќƒ. “ехнолог≥€ охоплюЇ також наук-досл≥дну ≥ проектно-конструкторськ≥ розробки, менеджмент та п≥дпр-цтво.  лючовою складовою цього фактора Ї вихованн€ п≥дпр-кого духу. ≈« залежить також в≥д ф-ра попиту, тб. макроек-не сер-ще маЇ забезпечувати такий р≥вень сук. видатк≥в, за €кого викор-с€ повн≥стю на€вн≥ ре-си. ‘-ри попиту ≥ пропозиц≥њ взаЇмоповТ€зан≥. «а ф-ра еф-ст≥ крањна маЇ використовувати ре-си найекономн≥ше ≥ виробл€ти з них найц≥нн≥ш≥ дл€ сус-ва товари ≥ послуги. ƒо соц≥окультурних та ≥нституц≥йних чинник≥в в≥днос€ть спри€тливу соц-ну, ку-рну ≥ пол≥т. атмосферу. –озр≥зн€ють 2 типи ≈«: екстенсивний та ≥нтенсивний. ≈кс-й Ц це нарощуванн€ в-ва товар≥в ≥ послуг на основ≥ зб≥льшенн€ к≥лькост≥ фактор≥в за попереднього р≥вн€ технолг≥й, ≥накше кажучи обс€г продукц≥њ зростаЇ за рах-к зб≥льшенн€ чис-т≥ роб. сили, обс€гу ≥нвестиц≥й. ѕри цьому прод-сть прац≥ залишаЇтьс€ незм≥нною. ≤нтенсивний Ц це зб≥льшенн€ в-ва товар≥в ≥ послуг на основ≥ п≥двищенн€ еф-ст≥ викор-н€ ресурс≥в Ц п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ прац-к≥в, пол≥пшенн€ викор-н€ реального к-лу, застосуванн€ принципово нових машин ≥ мех-зм≥в. «а цього типу прод-сть прац≥ п≥двищуЇтьс€. ¬ реальн≥й д≥йсност≥ обидва типи ≈« сп≥в≥снують, але здеб≥лдьшого переважаЇ один ≥з них, тому в анал≥тичн≥й ек-м≥њ говор€ть про переважно екст-й чи переважно ≥нтенс-й тип ≈«.

 

35. —укупн≥ видатки. ћетоди визначенн€ ¬¬ѕ у кор..пер≥од≥ —укупн≥ видатки Ц це заг. сума видатк≥в ус≥х покупц≥в на к≥нцев≥ товари ≥ послуги, вироблен≥ нац. ек-кою. —ук. видатки мають дв≥ форми про€ву: натурально-речову ≥ варт≥сну. Ќатур-реч. форма в≥дбиваЇ структуру к≥нц. товар≥в ≥ послуг, €к≥ виробл€Ї Ќ≈ ≥ €к≥ куп≥Ї нас-н€, п-ва, ур€д та ≥ноземц≥. ¬арт≥сна стуктура сук. видатк≥в охоплюЇ грошов≥ видатки вс≥х покупц≥в на куп≥влю к≥нц. товар≥в ≥ послуг, вироблених в крањн≥. ” зм≥шан≥й ек-ц≥ сук. видатки за своЇю варт≥сною стр-рою складаютьс€ з 4 компонент: споживчих видатк≥в домогосподарств —, валових ≥нвестиц≥й ≤, державних закуп≥вель товар≥в ≥ послуг G, та чистого експорту ’, тб. ј≈=—+≤+G+’. ƒл€ анал≥зу впливу зм≥ни сук. видатк≥в на стан Ќ≈ застосовують пон€тт€ Ур≥вноважний р≥вень в-ваФ. –≥вноважний р≥вень нац. в-ва Ц це такий обс€г в-ва, €кий ≥ндукуЇ сук. видатки, достатн≥ дл€ куп≥вл≥ даного обс€гу в-ва товар≥в ≥ послуг. ”мову дос€гненн€ р≥вн. ¬¬ѕ у Ќ≈ в≥дбиваЇ р≥вн€нн€ —+≤+G+’=”*, де ”* - р≥вноважний реальний ¬¬ѕ. ”мова означаЇ дос€гненн€ макроек-ноњ р≥вноваги на товарних ринках крањни.

 

36. ≈фект мультипл≥катора. ћультипл≥катор видатк≥в –≥вноважний р≥вень „Ќѕ зм≥нюЇтьс€ в≥дпов≥дно до зм≥н кривоњ ≥нвестиц≥й чи кривих заощаджень ≥ споживанн€. ќчевидно, що зростанн€ обс€гу ≥нвестиц≥й п≥дн≥матиме р≥вень випуску й зайн€тост≥. ѕ≥дсилений вплив ≥нвестиц≥й на дох≥д називають ефектом мультипл≥катора ћультипл≥катор = зм≥на у реальному „Ќѕ / початкова зм≥на у видатках ћультипл≥катор Ц це в≥дношенн€ зм≥ни р≥вноважного „Ќѕ до зм≥ни обс€гу ≥нвестиц≥й, чи до зм≥ни б-€ ≥н.  омпонента сукупних видатк≥в, або до зм≥ни чистого обс€гу податкових надходжень. явище мультипл≥катора можна по€снити двома обставинами: 1)економ≥ц≥ притаманн≥ безперервн≥ потоки доход≥в ≥ видатк≥в, €к≥ повторюютьс€, тому грош≥, витрачен≥ одним ≥ндив≥дом, отримуютьс€ у доходу ≥ншим; 2) б-€ зм≥на доходу т€гне за собою зм≥ни ≥ в споживанн≥, ≥ в заощадженн€х у тому самому напр€мку, що й зм≥на доходу, при цьому пропорц≥йн≥сть споживанн€ ≥ заощаджень збер≥гаЇтьс€ за б-€ зм≥ни доходу. “аким чином, початкова зм≥на величини видатк≥в породжуЇ ланцюгову реакц≥ю €ка затухаЇ ≥з кожним наступним циклом ≥ спричинюЇ багаторазову зм≥ну „Ќѕ. ¬еличина мультипл≥катора обернено пропорц≥йна граничн≥й схильност≥ до заощадженн€, тобто 1/√—« Ц це простий мультипл≥катор, бо в≥н в≥дображаЇ т≥льки вилученн€ заощаджень. ћультип., отриманий з урахуванн€м ус≥х вилучень-заощаджень, податк≥в та ≥мпорту, назив. складним.або повним. ƒержавн≥ закуп≥вл≥ повар≥в ≥ послуг зб≥льшують сукупн≥ видатки ≥ р≥вноважний ¬¬ѕ крањни. «м≥на державних закуп≥вель зумовлюЇ мультипл≥ковану зм≥ну р≥вноважного ¬¬ѕ крањни. ћультипл≥катор державних закуп≥вель Ї мультипл≥катором видатк≥в. «м≥на податк≥в впливаЇ на величину використовуваного доходу. «≥ зб≥льшенн€м податк≥в сукупн≥ видатки зменшуютьс€ ≥ навпаки. «м≥на податк≥в спричин€Ї мультипл≥ковану зм≥ну р≥вноважного ¬¬ѕ. ћультипл≥катор податк≥в завжди на 1 Ѕ за мультипл≥катор державних закуп≥вель. ќдночасне зб≥льшенн€ податк≥в або зменшенн€ державних закуп≥вель та податк≥в на однакову величину в≥дпов≥дно зменшуЇ або зб≥льшуЇ р≥вноважний ¬¬ѕ на таку саму величину. ћультипл≥катор збалансованого бюджету р≥вний одиниц≥.

37. ¬ѕЋ»¬ ћ≤∆Ќќ–ќƒЌќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤ ≤ ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ —≈ “ќ–ј Ќј –≤¬Ќќ¬ј∆Ќ»… ¬¬ѕ. (230ст. ¬атаманюк ѕанчишин)

ќдним ≥з компонент≥в сукупних видатк≥в виступаЇ чистий експорт, тобто р≥зниц€м≥ж експортом та ≥мпортом товар≥в та послуг. «авд€ки експорту реальний ¬¬ѕ крањни та к≥льк≥сть робочих м≥сць у крањн≥ зростають. «агальний вплив зовн≥шньоњ торг≥вл≥ на сукупн≥ видатки в крањн≥ залежить в≥д чистого експорту. ƒодатн≥й чистий експорт зб≥льшуЇ сукупн≥ видаткипор≥вн€но ≥з њх величиною у закрит≥й економ≥ц≥, а також зб≥льшуЇ реальний ¬¬ѕ крањни, а в≥дТЇмний Ц зменшуЇ ¬¬ѕ. Ќа активн≥сть крањни у св≥тов≥й торг≥вл≥ впливають так≥ чинники:

1) економ≥чне п≥днесенн€ в ≥нших крањнах;

2)митн≥ та немитн≥ барТЇри;

3)динам≥ка валютних курс≥в.

Ќа сукупн≥ видатки та реальний ¬¬ѕ впливаЇ також державний сектор. ¬плив державного сектора в≥дбуваЇтьс€ передус≥м через державн≥ закуп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг та податки. ƒл€ простоти анал≥зу впливу державного сектора на сукупн≥ видатки та р≥вноважний ¬¬ѕ виходимо з таких припущень:

1) державн≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг не впливають на видатки домогосподарств.

2) „ист≥ податков≥ надходженн€ (податки м≥нус трансфери) формуютьс€ за рахунок особистих податк≥в.

3) –≥вень ц≥н в економ≥ц≥ незм≥нний, аж поки не зазначено ≥ншого.

¬изначити р≥вноважний ¬¬ѕ можна визначити за двома п≥дходами: Ђвит≥канн€ Ц ≥нТЇкц≥њї, Ђвидатки Ц бос€г виробництваї

Ћ≥н≥€ C+I+G+’ Ї кривою сукуп≠них видатк≥в в умовах в≥дсутност≥ по≠датку, а л≥н≥€ C+1+G+X Ч кривою сукупних видатк≥в п≥сл€ запровад≠женн€ податку. Ћ≥н≥ю T +I+G+X будуЇмо в≥дн≥манн€м в≥д л≥н≥њ C-I+G+X величини, на €ку зменшу≠ютьс€ споживч≥ видатки п≥сл€ за≠провадженн€ податку (8 млрд грн). Ћ≥н≥€ S+M Ч це крива вит≥кань до запровадженн€ податку, а л≥н≥€ ST+M+TЧ крива вит≥кань п≥сл€ йо≠го запровадженн€. Ћ≥н≥ю ST +M бу≠дуЇмо в≥дн≥манн€м в≥д л≥н≥њ S+M су≠ми зменшенн€ заощадженн€ (2 млрд st+m+t, грн) внасл≥док запровадженн€ по≠датку, а л≥н≥ю ST +M+TЧ додаван≠н€м до л≥н≥њ ST+M податку (10 млрд грн). 0 та 1 Ч точки макроеко-ном≥чноњ р≥вноваги товарних ринк≥в запов≥дно до та п≥сл€ запроваджен≠н€ податку. “очка E0 в≥дпов≥даЇ р≥вноважному ¬¬ѕ до запроваджен≠н€ податку (350 млрд грн), а точка 1 Ч його р≥внев≥ п≥сл€ запровад≠женн€ податку (310 млрд грн).

 

ѕ≥дх≥д Ђвит≥канн€ Ц ≥нТЇкц≥њї

 

«г≥дно з п≥дходом Ђвит≥канн€ Ц ≥нТЇкц≥њї р≥вноважний ¬¬ѕ дос€гаЇтьс€ в точц≥, в €к≥й л≥н≥€ ≥нТЇкц≥й перетанаЇтьс€ з л≥н≥Їю вит≥кань.

38. ≈коном≥чн≥ коливан€ та њх причини. ѕрогнозуванн€ д≥лового циклу. ” ринков≥й економ≥ц≥ обс€г реального ¬¬ѕ,реальн≥ доходи та зайн€т≥сть то зростають,то спадають.“ак≥ зм≥ни в нац≥ональному обс€з≥ вир-ва,зайн€тост≥ й доходах наз.ек-ми коливанн€ми.ƒл€ характеристики цих коливань вживають пон€тт€ д≥ловий цикл,€кий маЇ так≥ фази: п≥днесенн€,спад,вершина,дно. —пад -це фаза д≥лового циклу,в €к≥й обс€г нац.вир-ва скорочуЇтьс€ прот€гом не менш €к двох квартал≥в посп≥ль. ѕ≥днесенн€ Ї дзеркальним в≥дображенн€ спаду.¬≥дбуваЇтьс€ зростанн€ ¬¬ѕ ≥ прибутк≥в,зменшуЇтьс€ чисельн≥сть безроб≥тних.. ¬ершина найвища точка п≥днесенн€, коли в нац. ≈к-ц≥ дос€гаЇтьс€ повна зайн€т≥сть, а вир-во працюЇ на повну потужн≥сть. ƒно Ц найвища точка спаду. ѕочаток п≥днесенн€, що настаЇ за спадом, наз. ѕожвавленн€м, а глибокий ≥ тривалий спад-дипрес≥Їю.≤снують сезонн≥ коливанн€, причини €ких криютьс€ або в природних умовах вир-ва ≥ збуту, або у звича€х ≥ традиц≥€х даного сусп≥льства. ≤снують р≥зн≥ концепц≥њ, €к≥ намагаютьс€ по€снити економ коливанн€. ”с≥ концепц≥њ можна под≥лити на дв≥ групи: екстернальн≥ та ≥нтернальн≥. ≈кстерн.теор≥њ шукають основн≥ причини економ. коливань у чинниках чк≥ лежать поза межами ек.системи(в≥йнах, м≥грац≥њ...)ƒе€к≥ ек-ти по€снюють ек. коливанн€ таким зовн. чинником €к пол≥т. процес(зокрема про вибори ≥ д-ть пол≥тик≥в)≈к.теор≥њ €к≥ шукають основн≥ причини ек.коливань у середин самоњ ек.системи. (грошах, ≥нвестиц≥€х, ц≥нах..) наз. ≥нтер-нальними.Ќ-д монетарна теор≥€ д≥лових цикл≥в розгл€даЇ ек. коливанн€ €к чисто грошове €вище,≥нш≥ економ≥сти по€снюють ек. коливанн€ зм≥ною обс€г≥в ≥нвестиц≥йних видатк≥в. ≈кстерн альн≥ теор≥њ шукають основн≥ причини ек коливань у чинниках. як≥ лежать поза межами ек.системи ≤нтернальн≥ теор≥њ шукають основн≥ причини ек.коливань усередин≥ самоњ ек. системи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 520 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1308 - | 1148 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.