Людей;
3) та частина використовуваного доходу, що не витрачається на споживання;
4) особистий дохід;
5) усі відповіді неправильні.
Заощадження - це:
1) особистий дохід за вирахуванням особистих податків;
2) видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей;
3) та частина використовуваного доходу, що не витрачається на
Споживання;
4) особистий дохід;
5) усі відповіді неправильні.
Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень - це:
Точка нульового заощадження;
2) використовуваний дохід;
3) споживання;
4) заощадження;
5) особистий дохід.
Криву, яка відображає зв’язок між споживанням та доходом називають:
1) функцією споживання;
2) функцією заощадження;
3) споживанням;
4) заощадженням;
5) використовуваним доходом.
Криву, яка відображає зв’язок між заощадженням та доходом називають:
1) функцією споживання;
2) функцією заощадження;
3) споживанням;
4) заощадженням;
5) використовуваним доходом.
Величину додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу називають:
1) граничною схильністю до споживання (MPC);
2) граничною схильністю до заощадження (MPS);
3) функцією споживання;
4) функцією заощадження;
5) середньою схильністю до заощадження.
Величину додаткового заощадження, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу називають:
1) граничною схильністю до споживання (MPC);
2) граничною схильністю до заощадження (MPS);
3) функцією споживання;
4) функцією заощадження;
5) середньою схильністю до заощадження.
Хто із перших розвинув модель поведінки споживача:
Д. Кейнс;
2) К. Маркс;
3) Д. Рікардо;
4) Ф. Кене;
5) А. Сміт.
Д. Кейнс твердив, що гранична схильність до споживання доходу є:
1) нуль;
2) одиниця;
3) від 0 до 1;
4) більша від 1;
5) від`ємною величиною.
Реальна процентна ставка - це:
1) номінальна процентна ставка мінус рівень інфляції;
2) норма процента, не скоригована на інфляцію;
3) плата за право користування грошовими коштами;
4) номінальна процентна ставка плюс рівень інфляції;
5) норма процента, скоригована на інфляцію.
Номінальна процентна ставка - це:
1) номінальна процентна ставка мінус рівень інфляції;
2) норма процента, не скоригована на інфляцію;
3) плата за право користування грошовими коштами;
4) номінальна процентна ставка плюс рівень інфляції;
5) норма процента, скоригована на інфляцію.
Інвестиції - це:
1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;
2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;
3) видатки на придбання нового житла;
4) товари, які фірми нагромаджують;
5) інвестиції в основний капітал та в житлове будівництво.
Інвестиції в основний капітал - це:
1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;
2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;
3) видатки на придбання нового житла;
4) товари, які фірми нагромаджують;
5) інвестиції в основний капітал та в житлове будівництво.
Інвестиції у житлове будівництво - це:
1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;
2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;
