Д. Кейнс;

Людей;

3) та частина використовуваного доходу, що не витрачається на споживання;

4) особистий дохід;

5) усі відповіді неправильні.

 

 

Заощадження - це:

1) особистий дохід за вирахуванням особистих податків;

2) видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей;

3) та частина використовуваного доходу, що не витрачається на

Споживання;

4) особистий дохід;

5) усі відповіді неправильні.

 

 

Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень - це:

Точка нульового заощадження;

2) використовуваний дохід;

3) споживання;

4) заощадження;

5) особистий дохід.

 

 

Криву, яка відображає зв’язок між споживанням та доходом називають:

1) функцією споживання;

2) функцією заощадження;

3) споживанням;

4) заощадженням;

5) використовуваним доходом.

 

Криву, яка відображає зв’язок між заощадженням та доходом називають:

1) функцією споживання;

2) функцією заощадження;

3) споживанням;

4) заощадженням;

5) використовуваним доходом.

 

Величину додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу називають:

1) граничною схильністю до споживання (MPC);

2) граничною схильністю до заощадження (MPS);

3) функцією споживання;

4) функцією заощадження;

5) середньою схильністю до заощадження.

 

Величину додаткового заощадження, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу називають:

1) граничною схильністю до споживання (MPC);

2) граничною схильністю до заощадження (MPS);

3) функцією споживання;

4) функцією заощадження;

5) середньою схильністю до заощадження.

 

 

Хто із перших розвинув модель поведінки споживача:

Д. Кейнс;

2) К. Маркс;

3) Д. Рікардо;

4) Ф. Кене;

5) А. Сміт.

 

 

Д. Кейнс твердив, що гранична схильність до споживання доходу є:

1) нуль;

2) одиниця;

3) від 0 до 1;

4) більша від 1;

5) від`ємною величиною.

 

 

Реальна процентна ставка - це:

1) номінальна процентна ставка мінус рівень інфляції;

2) норма процента, не скоригована на інфляцію;

3) плата за право користування грошовими коштами;

4) номінальна процентна ставка плюс рівень інфляції;

5) норма процента, скоригована на інфляцію.

 

Номінальна процентна ставка - це:

1) номінальна процентна ставка мінус рівень інфляції;

2) норма процента, не скоригована на інфляцію;

3) плата за право користування грошовими коштами;

4) номінальна процентна ставка плюс рівень інфляції;

5) норма процента, скоригована на інфляцію.

 

 

Інвестиції - це:

1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;

2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;

3) видатки на придбання нового житла;

4) товари, які фірми нагромаджують;

5) інвестиції в основний капітал та в житлове будівництво.

 

 

Інвестиції в основний капітал - це:

1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;

2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;

3) видатки на придбання нового житла;

4) товари, які фірми нагромаджують;

5) інвестиції в основний капітал та в житлове будівництво.

 

Інвестиції у житлове будівництво - це:

1) вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ;

2) придбання фірмами устаткування, вантажівок, виробничих будівель, споруд для їх використання у виробництві;