7) усі твердження правильні.
Яке твердження правильне:
1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;
2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;
3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;
4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;
5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є непрямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;
7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*.
Яке твердження неправильне:
1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;
2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;
3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;
4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;
5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;
7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*.
Яке твердження правильне:
1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій у цей потік;
4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;
5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;
6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг.
Яке твердження неправильне:
1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;
4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;
5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;
6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг.
Яке твердження правильне:
1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;
2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;
3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;
4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;
5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;
6) Існує тільки інфляційний розрив;
7) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.
Яке твердження неправильне:
1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;
2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;
3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;
4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;
5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;
6) Існує тільки інфляційний розрив;
7) Простий мультиплікатор є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.
Яке твердження правильне:
1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;
2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;
3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;
4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;
5) Додатній чистий експорт зменшує сукупні видатки;
6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;
7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки.
Яке твердження неправильне:
1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;
2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;
3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;
4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;
5) Додатній чистий експорт збільшує сукупні видатки;
6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;
7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки.
Яке твердження неправильне:
1) сукупні видатки мають дві форми прояву;
2) у макроекономіці склалися два підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X=У*;
4) поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;
5) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G =У*;
6) підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) підхід «витікання – ін`єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
8) Існує тільки інфляційний розрив;
9) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження.
Яке твердження правильне:
1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;
2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;
3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;
4) Витікання відбуваються через заощадження, податки та імпорт;
5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є непрямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;
7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*;
8) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, вироблену всередині країни;
9) Розрізняють простий та складний мультиплікатор.
Яке твердження неправильне:
1) Поняття «сукупні видатки» використовується для визначення величини ВВП за галузевим методом;
2) Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних видатків;
3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» ґрунтується на зіставленні сукупних видатків і реального ВВП;
4) Витікання не відбуваються через заощадження, податки та імпорт;
5) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
6) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;
7) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + І + G = Y*;
8) Поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;
9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X =У*.
Яке твердження правильне:
1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;
4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;
5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;
6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг;
8) Поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;
9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X = У*.
Яке твердження неправильне:
1) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
2) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) Підхід «витікання - ін’єкції» ґрунтується на зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій у цей потік;
4) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 3 компонентів;
5) Ін’єкціями є інвестиції, державні закупівлі товарів і послуг та експорт;
6) Підхід «витікання - ін’єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) Витікання - це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг;
8) Поняття «сукупні видатки»не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;
9) Умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G = У*.
Яке твердження правильне:
1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;
2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;
3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;
4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;
5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;
6) Існує тільки інфляційний розрив;
7) Простий мультиплікатор не є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження;
8) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
9) Існує 2 підходи до визначення рівноважного ВВП.
Яке твердження неправильне:
1) Ін’єкція - це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, виробленої всередині країни;
2) Розрізняють простий та складний мультиплікатор;
3) Похідні інвестиції - це інвестиції, не породжені зростанням реального ВВП;
4) Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг;
5) Збалансований державний бюджет - це бюджет, за якого державні видатки та податки не одночасно зростають або зменшуються на однакову величину;
6) Існує тільки інфляційний розрив;
7) Простий мультиплікатор є оберненою величиною до граничної схильності до заощадження;
8) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на проміжні товари і послуги, вироблені національною економікою;
9) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП.
Яке твердження правильне:
1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;
2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;
3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;
4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;
5) Додатній чистий експорт зменшує сукупні видатки;
6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;
7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки;
8) Існує 2 підходи до визначення рівноважного ВВП;
9) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 4 компонентів.
Яке твердження неправильне:
1) Ефект мультиплікатора супроводжує як збільшення, так і зменшення видатків;
2) Ефект акселератора діє в одному напрямку;
3) Мультиплікатор збалансованого бюджету не дорівнює одиниці;
4) Рецесійний розрив спричиняє спад виробництва та вимушене безробіття;
5) Додатній чистий експорт збільшує сукупні видатки;
6) Інфляційний розрив спричиняє інфляцію попиту;
7) Від`ємний чистий експорт збільшує сукупні видатки;.
8) Існує 3 підходи до визначення рівноважного ВВП;
9) Сукупні видатки за своєю вартісною структурою складаються з 2 компонентів.
Сукупний попит - це:
1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;
2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;
3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;
4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;
5) усі твердження неправильні.
Сукупна пропозиція - це:
1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;
2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;
3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати за загальним рівнем цін;
4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;
5) усі твердження неправильні.
Сукупний попит позначають:
1) AS;
AD;
3) D;
4) S;
5) AE.
Сукупна пропозиція позначається:
AS;
2) AD;
3) D;
4) S;
5) AE.
Крива сукупного попиту - це:
1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;
2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;
3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;
4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;
5) усі твердження неправильні.
Крива сукупної пропозиції - це:
1) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін;
2) шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін;
3) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку покупці хочуть придбати та загальним рівнем цін;
4) графічне зображення взаємозв’язку між кількістю товарів і послуг, яку виробники готові постачати та загальним рівнем цін;
5) усі твердження неправильні.
Компонентами сукупного попиту є:
1) видатки на споживання, інвестиційні й державні видатки та
амортизація;
2) видатки на споживання, інвестиційні й державні видатки та
