Споживання

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Д. Кейнс був одним із перших хто розвинув модель поведінки споживача;

2) Д. Кейнс розглядав заощадження як розкіш;

3) процентна ставка не відіграє важливої ролі у визначенні обсягу

споживання;

4) гранична схильність до споживання коливається в межах більшої

від 1;

5) чисті інвестиції - вартість усіх машин, фабрик, будинків споруджених протягом року;

6) інвестиційний процес - валові інвестиції мінус амортизація;

7) процентна ставка - це плата за право користування грошовими

коштами;

8) Є 2 види інвестиційних видатків;

9) Валові інвестиції не включають у себе амортизацію.

 

Сукупні видатки - це:

1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,

вироблені національною економікою;

2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна

економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;

3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;

4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Натурально-речова форма сукупних видатків - це:

1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,

вироблені національною економікою;

2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна

економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;

3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;

4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Вартісна структура сукупних видатків – це:

1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,

вироблені національною економікою;

2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна

економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;

3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;

4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;

5) усі твердження неправильні.

 

 

Сукупні видатки складаються з таких компонентів:

1) споживчих видатків домогосподарств;

2) валових інвестицій;

3) державних закупівель товарів і послуг;

4) чистого експорту;

5) з усіх перерахованих компонентів.

 

 

Підхід «видатки - обсяг виробництва» ґрунтується на:

1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;

2) зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій до цього потоку;

3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні

товарів і послуг;

4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;

5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій

у запаси.

 

Підхід «витікання – ін’єкції» ґрунтується на:

1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;

2) зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій до цього потоку;

3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні

товарів і послуг;

4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;

5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій

у запаси.

 

 

Витікання - це:

1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;

2) зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій до цього потоку;

3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні

товарів і послуг;

4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;

5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій

у запаси.

 

 

Ін’єкції - це:

1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;

2) зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій до цього потоку;

3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні

товарів і послуг;

4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;

5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій

у запаси.

 

Мультиплікатор – це:

1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або

в будь-якому компоненті сукупних видатків;

2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до

граничної схильності до заощаджень;

3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);

4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;

5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

 

 

Простий мультиплікатор - це:

1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або

в будь-якому компоненті сукупних видатків;

2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до

граничної схильності до заощадження;

3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);

4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;

5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

 

 

Повний або складний мультиплікатор - це:

1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або

в будь-якому компоненті сукупних видатків;

2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до

граничної схильності до заощаджень;

3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);

4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;

5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

 

 

Похідні інвестиції - це:

1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або

в будь-якому компоненті сукупних видатків;

2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до

граничної схильності до заощаджень;

3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);

4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;

5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

 

 

Ефект акселератора - це:

1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або

в будь-якому компоненті сукупних видатків;

2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до

граничної схильності до заощаджень;

3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);

4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;

5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

 

Рецесійний розрив - це:

1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія

сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП підвищився до рівня природного;

2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.

 

 

Інфляційний розрив - це:

1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.

 

 

Рецесійний розрив виникає тоді, коли:

1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП,

виробленого за повної зайнятості;

4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.

 

 

Інфляційний розрив простежується тоді, коли:

1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.

 

 

Чистий експорт – це:

1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;

3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;

5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Поняття «сукупні видатки» використовують для визначення величини ВВП за видатковим методом;

2) Сукупні видатки складаються з 4 компонентів;

3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

4) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;

5) Чистий експорт – різниця між експортом та імпортом товарів та послуг.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) Сукупні видатки мають 2 форми прояву;

2) Існують 2 підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) Підхід «витікання – ін’єкції» є не прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

4) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;

5) Сукупні видатки складаються з 3 компонентів.

 

 

Яке твердження неправильне:

1) сукупні видатки мають дві форми прояву;

2) у макроекономіці склалися два підходи до визначення рівноважного ВВП;

3) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X=У*;

4) поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;

5) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G =У*;

6) підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;

7) підхід «витікання – ін`єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП.

 

 

Витікання відбуваються через: