Яке твердження неправильне:
1) Д. Кейнс був одним із перших хто розвинув модель поведінки споживача;
2) Д. Кейнс розглядав заощадження як розкіш;
3) процентна ставка не відіграє важливої ролі у визначенні обсягу
споживання;
4) гранична схильність до споживання коливається в межах більшої
від 1;
5) чисті інвестиції - вартість усіх машин, фабрик, будинків споруджених протягом року;
6) інвестиційний процес - валові інвестиції мінус амортизація;
7) процентна ставка - це плата за право користування грошовими
коштами;
8) Є 2 види інвестиційних видатків;
9) Валові інвестиції не включають у себе амортизацію.
Сукупні видатки - це:
1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,
вироблені національною економікою;
2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна
економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;
3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;
4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;
5) усі твердження неправильні.
Натурально-речова форма сукупних видатків - це:
1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,
вироблені національною економікою;
2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна
економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;
3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;
4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;
5) усі твердження неправильні.
Вартісна структура сукупних видатків – це:
1) загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги,
вироблені національною економікою;
2) структура кінцевих товарів і послуг, які виробляє національна
економіка і які купують населення, підприємства, уряд та іноземці;
3) грошові видатки усіх покупців на купівлю кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні;
4) грошові видатки усіх покупців на купівлю проміжних товарів і послуг, вироблених у країні;
5) усі твердження неправильні.
Сукупні видатки складаються з таких компонентів:
1) споживчих видатків домогосподарств;
2) валових інвестицій;
3) державних закупівель товарів і послуг;
4) чистого експорту;
5) з усіх перерахованих компонентів.
Підхід «видатки - обсяг виробництва» ґрунтується на:
1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;
2) зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій до цього потоку;
3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні
товарів і послуг;
4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;
5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій
у запаси.
Підхід «витікання – ін’єкції» ґрунтується на:
1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;
2) зіставленні витікань із потоку «видатки - доходи» та ін’єкцій до цього потоку;
3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні
товарів і послуг;
4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;
5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій
у запаси.
Витікання - це:
1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;
2) зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій до цього потоку;
3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні
товарів і послуг;
4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;
5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій
у запаси.
Ін’єкції - це:
1) зіставленні сукупних товарів і послуг і реального ВВП;
2) зіставленні витікань із потоку «видатки-доходи» та ін’єкцій до цього потоку;
3) будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні
товарів і послуг;
4) будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції всередині країни;
5) сума запланованих інвестицій та непередбачених змін інвестицій
у запаси.
Мультиплікатор – це:
1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або
в будь-якому компоненті сукупних видатків;
2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до
граничної схильності до заощаджень;
3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);
4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;
5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.
Простий мультиплікатор - це:
1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або
в будь-якому компоненті сукупних видатків;
2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до
граничної схильності до заощадження;
3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);
4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;
5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.
Повний або складний мультиплікатор - це:
1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або
в будь-якому компоненті сукупних видатків;
2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до
граничної схильності до заощаджень;
3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);
4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;
5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.
Похідні інвестиції - це:
1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або
в будь-якому компоненті сукупних видатків;
2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до
граничної схильності до заощаджень;
3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);
4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;
5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.
Ефект акселератора - це:
1) відношення зміни рівноважного ВВП до зміни в інвестиціях або
в будь-якому компоненті сукупних видатків;
2) мультиплікатор, який обчислюють як обернену величину до
граничної схильності до заощаджень;
3) мультиплікатор, який відображає вплив на рівноважний ВВП усіх можливих видів витікань (заощаджень, імпорту, податків);
4) інвестиції, породжені зростанням реального ВВП;
5) прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.
Рецесійний розрив - це:
1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія
сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП підвищився до рівня природного;
2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.
Інфляційний розрив - це:
1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.
Рецесійний розрив виникає тоді, коли:
1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП,
виробленого за повної зайнятості;
4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.
Інфляційний розрив простежується тоді, коли:
1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.
Чистий експорт – це:
1) вертикальний відрізок, на який має переміститися вгору лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
2) вертикальний відрізок, на який має переміститися вниз лінія сукупних видатків, щоб рівноважний ВВП знизився до рівня природного;
3) фактичні видатки менші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
4) фактичні видатки більші ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості;
5) чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує попит.
Яке твердження неправильне:
1) Поняття «сукупні видатки» використовують для визначення величини ВВП за видатковим методом;
2) Сукупні видатки складаються з 4 компонентів;
3) Підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
4) Сукупні видатки мають 3 форми прояву;
5) Чистий експорт – різниця між експортом та імпортом товарів та послуг.
Яке твердження неправильне:
1) Сукупні видатки мають 2 форми прояву;
2) Існують 2 підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) Підхід «витікання – ін’єкції» є не прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
4) Сукупні видатки - це загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою;
5) Сукупні видатки складаються з 3 компонентів.
Яке твердження неправильне:
1) сукупні видатки мають дві форми прояву;
2) у макроекономіці склалися два підходи до визначення рівноважного ВВП;
3) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G + X=У*;
4) поняття «сукупні видатки» не використовується для визначення величини ВВП за видатковим методом;
5) умова досягнення рівноважного ВВП: C + I + G =У*;
6) підхід «видатки – обсяг виробництва» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП;
7) підхід «витікання – ін`єкції» є прямим підходом до визначення рівноважного ВВП.
Витікання відбуваються через:
