Правила

2.1 Загальноприйняті стандарти слід застосовувати до змісту телевізійних і радіопрограм з метою надання адекватного захисту членам суспільства від включення в такі послуги шкідливого та/або образливого матеріалу.

 

2.2 Базовані на фактах програми або сюжети чи зображення фактичних питань не повинні вводити аудиторію в оману за суттю.

 

(Примітка до Правила 2.2: Новини регулюються згідно з Розділом 5 Кодексу.)

 

2.3 Застосовуючи загальноприйняті стандарти, мовники мають забезпечувати, щоб матеріал, який може спричинити завдання образи, зумовлювався контекстом (див. значення терміна "контекст" нижче). Такий матеріал може включати, окрім іншого, образливі вислови, насилля, секс, сексуальне насильство, приниження, страждання, образу людської гідності, дискримінаційні ставлення або висловлювання, наприклад, за ознаками віку, інвалідності, статі, расової приналежності, релігії, переконань і сексуальної орієнтації). Слід також транслювати відповідну інформацію, що допомагає усунути або мінімізувати образи.

 

Значення терміна "контекст":

Контекст включає (але цим не oбмежується):

 

· редакційний зміст програми, програм або серії;

 

· службу, на якій транслюється матеріал;

 

· час трансляції;

 

· які інші програми стоять у розкладі до чи після цієї програми чи програм;

 

· ступінь шкоди чи образи, які можуть бути завдані внесенням будь-якого конкретного матеріалу в програми взагалі або програми конкретного опису;

 

· імовірний розмір і склад потенційної аудиторії та передбачувані очікування аудиторії;

 

· міра, до якої характер змісту може привернути увагу потенційної аудиторії, наприклад, через надання інформації; та

 

· вплив матеріалу на глядачів або слухачів, які можуть натрапити на нього несподівано.

 

2.4 Програми не можуть включати матеріалів (в окремих або разом узятих програмах), котрі з огляду на контекст потурають або роблять привабливою насильницьку, небезпечну або серйозною мірою антигромадську поведінку і можуть заохотити інших людей до копіювання такої поведінки.

 

(Див. Правила 1.11 – 1.13 у Розділі 1 "Захист осіб віком до 18 років").

 

2.5 Методи здійснення самогубства і самокалічення не можна включати до програм, за винятком випадків, коли це має редакційне обґрунтування і виправдане контекстом.

 

(Див. Правило 1.13 у Розділі 1 "Захист людей віком до 18 років").

 

2.6 До демонстрації вигнання нечистої сили, окультного і паранормального, віщувань або дій, що належать до них і претендують на реальність (на відміну від розважання), необхідно ставитися з належною об’єктивністю.

 

(Див. Правило 1.19 у Розділі 1 "Захист людей віком до 18 років" у частині, що стосується обмежень стосовно розкладу).

2.7 Якщо демонстрація вигнання нечистої сили, окультного і паранормального, віщувань або дій, що належать до них, призначені для розважання, про це слід чітко повідомити глядачів і слухачів.

 

2.8 Демонстрації вигнання нечистої сили, окультного, паранормального, віщувань або дій, що належать до них (незалежно від того, претендують вони на реальність чи призначені для розважання), не повинні містити порад щодо зміни життя, скерованих на окремих осіб.

 

(Це правило не поширюється на релігійні програми, проте у будь-якому разі вони мають відповідати положенням Розділу 4 – Релігія. Фільми, драми і художні твори загалом не підпадають під це правило).

 

Значення терміна "зміна життя":

Порада щодо зміни життя включає безпосередню пораду для окремих людей, на яку вони можуть покладатися в діях або уявленнях щодо здоров’я, фінансів, роботи чи взаємин з іншими людьми.

 

2.9 При трансляції матеріалу із демонстрацією техніки гіпнозу, мовник мають дотримуватися відповідного ступеня відповідальності з метою запобігання гіпнозу та (або) несприятливих реакцій у глядачів і слухачів. Гіпнотизер не повинен транслювати свій повний словесний набір або показувати свої дії просто на камеру.

 

2.10 Відтворені новини (наприклад, у драмі чи документальних фільмах) мають транслюватися у такий спосіб, щоб не було практичної можливості вводити аудиторію в оману таким чином, щоб ця аудиторія вважала, що слухає чи дивиться справжні новини.

 

2.11 Конкурси слід проводити справедливо, призи мають бути точно описані, а правила мають бути чіткими і належним чином оприлюдненими.

 

(Див. Правило 1.28 у Розділі 1 "Захист людей віком до 18 років".)

 

2.12 Мовники не повинні вдаватися до методів, що використовують можливість передачі глядачам чи слухачам ідеї, або справляння іншого впливу на них без усвідомлення або цілковитого усвідомлення ними того, що сталося.

 

2.13 Телевізійні мовники мають вживати запобіжних заходів для підтримання низького рівня ризику для глядачів, які страждають на світлочутливу епілепсію. Якщо дотримуватися рекомендацій Ofcom не практично (див. веб-сайт Ofcom) і якщо мовники можуть продемонструвати, що трансляція спалахів світла та/або низок є редакційно обґрунтованою, глядачам слід надати відповідне словесне і, якщо потрібно, текстове попередження на початку програми чи складової програми.

 

РОЗДІЛ 3: