ПЕРЕДМОВА. Проблема гендерної специфіки життєвих орієнтацій особистості, проблема статеворольових ідентифікацій

Проблема гендерної специфіки життєвих орієнтацій особистості, проблема статеворольових ідентифікацій, зміни їх культурних значень набуває своєї актуальності в умовах глобальних соціальних змін, коли трансформація в різних сферах суспільного життя впливають не тільки на макросоціальні процеси, а й позначаються на індивідуальній життя людей, змінюють цінності, культуру.

Інноваційний соціально-орієнтований тип розвитку суспільства передбачає, перш за все, розвиток людського потенціалу та ефективного використання людського капіталу. Досягнення ж цієї мети вимагає особливої уваги до гендерної проблематики в контексті гармонізації суспільних відносин. Період соціальних трансформацій дає нові можливості для самореалізації чоловіків і жінок, для зміни гендерних відносин і ролей. Звідси зростання наукового інтересу гендерної проблематики є закономірним і необхідним у суспільстві, що трансформується.

У той же час новий рівень розвитку соціальної роботи як професійної діяльності формує потребу в науковому забезпеченні та осмисленні нових життєвих реалій, з урахуванням статеворольової специфіки, гендерних особливостей розвитку сучасного соціуму. Сучасна соціальна наука і практика вже перейшли до технологізуючих методів соціальної фасилітації, що покликані сприяти інтеграції особистості в суспільство, що в свою чергу вимагає обов'язкового обліку гендерної специфіки. У свою чергу в республіці до теперішнього часу накопичений досить великий досвід роботи в цій сфері, який потребує осмислення та науково-методичного обґрунтування.

Таким чином, виникає необхідність узагальнити досвід роботи, накопичений у різних галузях знань і практиці, трансформувати його до сучасної дійсності з урахуванням особливостей гендерних аспектів соціальної роботи. Ці фактори і зумовлюють актуальність роботи над дистанційним курсом „Гендерні аспекти соціальної роботи”.

У сучасній науці проблема гендерних аспектів соціальної роботи отримала широке висвітлення в багатьох дослідженнях, присвячених зокрема: проблемі гендеру з позицій філософії, соціології, юриспруденції, політики, психології й педагогіки (С. Айвазова, О. Вейнінгер, В. Геодакян, Н. Григор’єва, Н. Грицяк, І. Жеребкіна, І. Кон, А. Кочарян, Т. Кузнецов, О. Лабур, Т. Мельник, О. Хасбулатова, А. Чекаліна), окремим питанням гендерної ідентичності та соціалізації (Ш. Берн, С. Бовуар, С. Бем, Т. Бендас, М. Кіммел, І. Кльоцина, Л. Штильова, О. Ярська-Смирнова та ін.), гендерної культури (Ю. Альошина, Н. Андропова, Л. Бабич, Т. Голованова, О. Здравомислова, О. Каменська, І. Каширська, О. Кікінеджі, Г. Лактіонова, С. Матюшкова, А. Окун, Т. Паньшина, Р. Сафіна, П. Терзі, С. Турчанінова, Н. Чухим та ін.).

Досягнення вказаних цілей забезпечується застосуванням різноманітних форм навчальної роботи. Провідною з них є лекції, призначення яких глибоко розкривати студентам основні питання курсу. Лекційний матеріал містить сучасні дані, які причетні до актуальних проблем соціальної роботи, таким чином здійснюється забезпечення засвоєння студентами основних знань, умінь, навичок професійної діяльності, ціннісних орієнтацій особистості.

Отримані знання закріплюються та оцінюються під час відповіді студентів на питання та завдання за модулем, та заліку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни „Гендерні аспекти соціальної роботи”студенти повинні знати:

· основні етапи розвитку і становлення теорій гендеру та сучасний стан гендерного дискурсу (феміністичну та постмодерністську позиції щодо перспектив гендеру);

· про гендерну систему суспільства (гендерні відносини в економічній, політичній, правовій та соціальній сферах);

· про можливості та засоби досягнення гендерної рівноваги у суспільстві;

вміти:

· володіти понятійним апаратом та методологією гендерних досліджень;

· оцінювати соціальні та культурні явища з позицій гендерної рівності;

· формувати нестереотипні уявлення про роль чоловіків та жінок у суспільному житті;

· долати патріархатні стереотипні орієнтири, змінювати андроцентрічні стандарти у наукових дослідженнях та визначенні традиційних ролей чоловіка та жінки як на індивідуальному так і на громадсько-політичному рівнях.

Дистанційний курс розроблено доцентом кафедри соціальної роботи, к.п.н. Марковою Наталією Володимирівною, яка працює на кафедрі соціальної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка з 2004 року.

Викладає курси „Теорія соціальної роботи”, „Основи теорії та методики гендерної соціалізації”, „Гендерні аспекти соціальної роботи”, „Особистість в соціальній роботі”, „Волонтерський рух в соціальній роботі”, „Соціальне забезпечення”. У процесі викладання цих дисциплін застосовує новітні інформаційні технології, зокрема, модульне-рейтингове навчання.

Маркова Н. В. має більше 15 публікацій.

Маркова Н. В. керує науковою роботою студентів, здійснює керівництво магістерськими роботами.