Соціально – політичний розвиток України на початку XXI ст

План.

1. Державотворчі процеси в умовах незалежності.

2. Партійна система.

Наше и сьогодення - це період переходу від тоталітарно-комуністичного режиму до демократичної, незалежної, правової держави. Реальна заробітна плата зменшилася у 3,82 рази, а реальні виплати пенсій - у 4 рази. Сьогодні до категорії бідних і злиденних, за офіційними даними, відносяться 42% її населення. постійно провокує політичну нестабільність, ідеологічне протистояння. Невід’ємна складова такої ситуації - зростання корумпованості в суспільстві, створення кланово-олігархічних об’єднань, майже тотальна політична зааганжованість ЗМІ, порушення конституційних прав громадян, тощо. За рівнем корумпованості на думку Україна посідає третє місце з кінця. Майже не обмеженим впливом на внутрішню політику користуються олігархічні структури, які зрощуються з державним апаратом. За таких умов курс країни прямо залежить від корпоративних інтересів і цілей окремих осіб чи груп, які відверто впливають на законодавство, правоохоронні органи, судочинство, управлінські структури, ЗМІ.

Все це посилює опозиційні настрої в суспільстві, викликає гострі соціально-політичні конфлікти, підриває довіру до влади, не сприяє зміцненню міжнародного іміджу України.

1 грудня 1991р. першим Президентом було обрано Л. М. Кравчука. 1994- 2004рр. - Л.Д. Кучма (два терміни). 31 жовтня 2004р.- треті вибори Президента (Ющенко, Янукович, Мороз, Симоненко, Вітренко, Кінах). Другий тур-21 листопада 2004р. (Ющенко та Янукович). Фальсифікації, махінації на користь Януковича. З 21 листопада по 8 грудня 2004р.- масова акція протесту на майдані Незалежності (Помаранчева революція)- до 1,5 млн. осіб. 26 грудня 2004р.- переголосування другого туру відбувалося за новим виборчим законом. Нова Центральна виборча комісія. Підсумки переголосування: за Ющенка- 51,99%, за Януковича-44,2%. Інаугурація В.Ющенка - 23 січня 2005р. 2010- В.Янукович.

16 квітня 2000 р. відбувся Всеукраїнський референдум, який мав з’ясувати ставлення народу до таких питань: чи має Президент в ряді випадків право достроково припиняти повноваження Верховної Ради, чи необхідне створення двопалатного парламенту, обмеження депутатської недоторканості та зменшення кількості депутатів з 450 до 300? Народ України схвально відгукнувся на всі питання. Однак процес реалізації результатів референдуму затягнувся на невизначений термін.

Етапи конституційного процесу в Україні:

16 липня 1990р. – Прийняття Декларації про державний суверенітет.

24 серпня 1991р. – Акт проголошення незалежності України.

1 грудня 1991р. – референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Червень 1995 р. – між ВРадою і Президентом був укладений конституційний договір терміном на 1 рік.

У лютому 1996 р.- Конституційна комісія передала свій проект у Верховну Раду.

28 червня 1996 р. Верховна Рада прийняла нову Конституцію України.

Березень 2000 р. – всеукраїнський референдум про внесення змін і доповнень до Конституції України.

8 грудня 2004 р.- внесення змін і доповнень до Конституції (політреформа).

31 березня 2002р. – вибори до Верховної Ради 4 скликання.

26 березня 2006 р.- обрано 450 депутатів Верховної Ради п’ятого скликання.

3. В Україні діють 132 партії різної політичної спрямованості:

Ліві парті ї (побудова суспільства, в якому має бути забезпечена соціальна рівність громадян):

1. Комуністична (1993р.) – П. Симоненко.

2. Соціалістична (1991р.) – О. Мороз.

3. Селянська (1992р.) – С. Довгань.

Центристські партії (за розвиток ринкових відносин, захист приватної власності).

1. Ліберальна (1991р.) – І. Меркулов.

2. Демократична (1990р.) – Г. Антонієва.

3. Соціал-демократична (об’єднана) – 1993р. – В. Медведчук.

Праві партії (відстоюють інтереси великих власників і буржуазного суспільства).

1. Республіканська (1990р.) – Л. Лук’яненко.

2. Народний Рух (1989р.) – Г. Удовенко, В. Костенко.

3. Конгрес українських націоналістів (1992р.) – С. Стецько.