Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќервова тканина: будова, функц≥њ, види нейрон≥в та нейрогл≥њ




Ќервов≥ волокна Ц це в≥дростки нервових кл≥тин, вкрит≥ оболонкою.  ожне волокно складаЇтьс€ з в≥дростка нервовоњ кл≥тини, €кий лежить у центр≥ нервового волокна ≥ називаЇтьс€ осьовим цил≥ндром, ≥ оболонки, утвореноњ кл≥тинами ол≥годендрогл≥њ, €к≥ тут називаютьс€ нейролемоцитами (шван≥вськими кл≥тинами).

«алежно в≥д на€вност≥ чи в≥дсутност≥ в склад≥ оболонки жиропод≥бноњ речовини м≥Їл≥ну, €ка виконуЇ роль своЇр≥дного ≥зол€тора, под≥л€ють нервов≥ волокна на:

- тонк≥ нем≥Їл≥нов≥ Ц у них не розвиваЇтьс€ м≥Їл≥нова оболонка, њх осьов≥ цил≥ндри вкрит≥ лише шван≥вськими кл≥тинами, мають д≥аметр 1-4мкм, вход€ть до складу вегетативних нерв≥в ≥ провод€ть нервов≥ ≥мпульси з≥ швидк≥стю до 15 м/с;

- товст≥ м≥Їл≥нов≥ Ц навколо осьового цил≥ндра розм≥щуЇтьс€ товста оболонка, €ка м≥стить у внутр≥шн≥х шарах м≥Їл≥н, д≥аметр њх коливаЇтьс€ в≥д 1 до 20 мкм, швидк≥сть передач≥ нервових ≥мпульс≥в значно вища Ц до120 м/с. ћ≥Їл≥нов≥ волокна зустр≥чаютьс€ переважно у склад≥ перифер≥йних нерв≥в. ћ≥Їл≥нов≥ волокна складаютьс€ ≥з сегмент≥в довжиною 0,5-2мм та нем≥Їл≥нових пром≥жк≥в Ц перехват≥в –анвТЇ довжиною 1-2мкм.

Ќерви- пучки м≥Їл≥нових та нем≥Їл≥нових нервових волокон, вм≥щен≥ у загальну сполучнотканинну оболонку. ” сполучнотканинн≥й оболонц≥ розташован≥ кровоносн≥ та л≥мфатичн≥ судини, що живл€ть нерви.

–озр≥зн€ють нерви:

- чутлив≥ (аферентн≥) Ц утворен≥ лише чутливими волокнами, €к≥ передають збудженн€ до ÷Ќ—,

- рухов≥ (еферентн≥) Ц утворен≥ лише руховими волокнами, €к≥ передають збудженн€ в≥д ÷Ќ— до робочого орЌервова тканина складаЇтьс€ з нейрон≥в та нейрогл≥њ. Ќейрон Ц нервова кл≥тина з в≥дростками, структурна ≥ функц≥ональна одиниц€ нервовоњ системи.

” нейрон≥ вид≥л€ють т≥ло ≥ в≥дростки. ™ два види в≥дростк≥в нейрон≥в:

- аксон Ц це довгий в≥дросток нейрона, проводить нервовий ≥мпульс в≥д т≥ла нервовоњ кл≥тини до ≥нших нейрон≥в або робочих орган≥в. ” кл≥тин≥ буваЇ в≥н завжди один, зак≥нчуЇтьс€ розгалуженн€ми (нервовими зак≥нченн€ми) Ц терм≥нал≥€ми на ≥ншому нейрон≥ або структур≥ робочого органа. ƒовжина аксона дос€гаЇ 1м-1,5м. ќдин аксон може контактувати з 5 тис. кл≥тин. јксон починаЇтьс€ в≥д д≥л€нки нейрона, що маЇ форму конуса Ц аксонного горбика. ÷е найб≥льш збудлива частина кл≥тини. ѕрот€гом перших 50-100мкм в≥д т≥ла кл≥тини аксон не покритий м≥Їл≥новою оболонкою Ц початковий сегмент аксона, пот≥м ≥дуть д≥л€нки аксона, покрит≥ м≥Їл≥новою оболонкою. ¬≥д аксона в≥дход€ть окрем≥ в≥дростки Ц колатерал≥;

- дендрити Ц коротк≥ в≥дростки нейрона, що сильно галуз€тьс€, провод€ть нервовий ≥мпульс до т≥ла кл≥тин. ћають боков≥ вирости (шипики), €к≥ зб≥льшують њх поверхню ≥ Ї м≥сц€ми контакт≥в з ≥ншими нейронами. ” нейрона буваЇ один або дек≥лька дендрит≥в. ƒовжина дендрита може дос€гати 300 мкм.

«а к≥льк≥стю в≥дростк≥в нейрони под≥л€ють на:

- ун≥пол€рн≥ Ц з одним в≥дростком Ц аксоном (нейробласти, €к≥ зустр≥чаютьс€ лише в ембр≥ональному пер≥од≥);

- б≥пол€рн≥ Ц з двома в≥дростками- дендритом ≥ аксоном (в с≥тк≥вц≥ ока ≥ сп≥ральному гангл≥њ внутр≥шнього вуха);

- псевдоун≥пол€рн≥ Ц в≥д т≥ла в≥дходить один в≥дросток, €кий “-под≥бно галузитьс€ на дендрит ≥ аксон (нейрони спинномозкових вузл≥в);

- мультипол€рн≥ Ц мають багато дендрит≥в ≥ один аксон (найб≥льш розповсюджена група нейрон≥в. Ќаприклад, нейрони рухових €дер спинного мозку).

«а функц≥ональним значенн€м нейрони под≥л€ють:

- рецепторн≥ (аферентн≥, чутлив≥) Ц сприймають подразненн€ ≥ трансформують њх у нервов≥ ≥мпульси, передають нервов≥ ≥мпульси до ÷Ќ—;

- асоц≥ативн≥ (вставн≥, пром≥жн≥) передають ≥мпульси в≥д одного нейрона до ≥ншого;

- ефекторн≥ (еферентн≥, рухов≥) -передають нервов≥ ≥мпульси в≥д ÷Ќ— до робочих орган≥в (мТ€за, залози).

јферентн≥ нейрони належать до псевдоун≥пол€рних, њх т≥ла лежать у спинномозкових вузлах. ¬≥дросток, €кий в≥дходить в≥д т≥ла, “-под≥бно д≥литьс€ на 2 г≥лки, одна з €ких ≥де до ÷Ќ— ≥ виконуЇ функц≥ю аксона, а ≥нша п≥дходить до рецептор≥в ≥ виконуЇ функц≥ю дендрита.

Ѕ≥льш≥сть еферентних ≥ вставних нейрон≥в належать до мультипол€рних. ћультипол€рн≥ вставн≥ нейрони розташован≥ в задн≥х рогах спинного мозку, та в ≥нших в≥дд≥лах ÷Ќ—. ≈ферентн≥ нейрони розташован≥ в основному в передн≥х рогах спинного мозку.

Ќейрогл≥€ забезпечуЇ функц≥онуванн€ нейрон≥в. «д≥йснюЇ опорну, троф≥чну, секреторну ≥ захисну функц≥њ. ѕредставлена кл≥тинами р≥зноњ форми, €к≥ супроводжують нейрони. ¬≥дростки кл≥тин нейрогл≥њ перепл≥таютьс€ м≥ж собою ≥ утворюють густу с≥тку, €ка заповнюЇ прост≥р м≥ж нейронами та кап≥л€рами. –озм≥р цих кл≥тин у 3-4 рази менший, н≥ж нервових, а к≥льк≥сть у 10 раз≥в б≥льша. ¬они складають 40% обТЇму мозку. « в≥ком к≥льк≥сть нейрон≥в зменшуЇтьс€, а нейрогл≥альних кл≥тин -зб≥льшуЇтьс€. ” нейрогл≥њ вид≥л€ють кл≥тини макрогл≥њ (гл≥оцити) ≥ м≥крогл≥њ (гл≥альн≥ макрофаги). ƒо макрогл≥њ належать: 1) епендимоцити, €к≥ утворюють щ≥льний шар кл≥тин ≥ вистелають спинномозковий канал ≥ шлуночки головного мозку. ¬иконують секреторну функц≥ю Ц беруть участь в утворенн≥ спинномозковоњ р≥дини; 2) астроцити- невелик≥ кл≥тини з≥рчастоњ форми з численними в≥дростками. ‘ормують опорний апарат центральноњ нервовоњ системи; 3) ол≥годендроцити Ц невелик≥ кл≥тини з короткими дуже тонкими в≥дростками. ќточують т≥ла нейрон≥в та њх в≥дростки, беруть участь в утворенн≥ нервових волокон, формуючи њх оболонки. ‘ункц≥њ р≥зноман≥тн≥ Ц троф≥чна, ≥зол€ц≥йна.  л≥тини м≥крогл≥њ Ц це др≥бн≥ кл≥тини, €к≥ виконують функц≥њ гл≥альних макрофаг≥в завд€ки своњй здатност≥ до пересуванн€.

- зм≥шан≥ Ц утворен≥ чутливими ≥ руховими волокнами.

ќсновн≥ властивост≥ нервових волокон:

- нервов≥ волокна, що не втратили звТ€зок з т≥лом кл≥тини, здатн≥ до в≥дновленн€ Ц регенерац≥њ;

- висока збудлив≥сть та пров≥дн≥сть Ц здатн≥сть п≥д д≥Їю подразника переходити з≥ стану ф≥з≥олог≥чного спокою в стан збудженн€ та проводити його;

- висока лаб≥льн≥сть Ц здатн≥сть за одиницю часу багато раз≥в збуджуватис€. Ќайб≥льш висока лаб≥льн≥сть в м≥Їл≥нових волокнах;

- в≥дносна невтомлюван≥сть Ц повТ€зана з низькими енергетичними затратами при збудженн≥, високою лаб≥льн≥стю нервових волокон та њх роботою з пост≥йним недовантаженн€м. Ќервове волокно може в≥дтворювати до 2500 ≥мпульс≥в за 1с, а з нервового центру на перифер≥ю проводитьс€ не б≥льше 50-100 хвиль збудженн€ за 1с, тому що лаб≥льн≥сть нервових центр≥в невелика;

- збудженн€ по нервових волокнах проводитьс€ ≥зольовано в обох напр€мках в≥д м≥сц€ його виникненн€;

- швидк≥сть проведенн€ збудженн€ по нервових волокнах залежить в≥д д≥аметра волокна ≥ структури його мембрани: чим товст≥ше волокно, тим б≥льша швидк≥сть проведенн€ збудженн€ в ньому. Ќервовий ≥мпульс по нем≥Їл≥новому волокну поширюЇтьс€ безперервно, а по м≥Їл≥новому Ц стрибкопод≥бно в≥д одного перехвату –анвТЇ до ≥ншого.

ћехан≥зм проведенн€ збудженн€ по нервовим волокнам. ” нервових м≥Їл≥нових волокнах збудженн€ виникаЇ лише в перехватах –анвТЇ ≥ н≥би УперескакуЇФ в≥д одного перехвату до ≥ншого, тому ѕƒ поширюЇтьс€ дуже швидко.

” стан≥ спокою зовн≥шн€ поверхн€ вс≥х перехват≥в –анвТЇ зар€джена позитивно. ћ≥ж сус≥дн≥ми перехватами немаЇ р≥зниц≥ потенц≥ал≥в.

ѕри нанесенн≥ подразненн€ в д≥л€нц≥ ј виникаЇ збудженн€ внасл≥док проходженн€ ≥он≥в натр≥ю всередину кл≥тини, ≥ цей збуджений перехват стаЇ негативно зар€дженим по в≥дношенню до сус≥днього не збудженого перехвату Ѕ. ¬насл≥док виникненн€ р≥зниц≥ потенц≥ал≥в м≥ж цими д≥л€нками виникаЇ пот≥к ≥он≥в через навколишню тканинну р≥дину ≥ аксоплазму. ѕри цьому в д≥л€нц≥ Ѕ на поверхн≥ зменшуЇтьс€ позитивний зар€д в результат≥ того, що позитивно зар€джен≥ ≥они йдуть до д≥л€нки ј, а всередин≥ зменшуЇтьс€ негативний зар€д внасл≥док прит€ганн€ позитивних ≥он≥в в≥д д≥л€нки ј. ¬насл≥док цього в д≥л€нц≥ Ѕ зменшуЇтьс€ мембранний потенц≥ал. ј це ≥ Ї депол€ризац≥€, €ка при дос€гненн≥ критичного р≥вн€ викликаЇ виникненн€ ѕƒ. “ак д≥л€нка Ѕ стаЇ збудженою ≥ здатною збуджувати сус≥дн≥й перехват.

ѕƒ, що виник в одному перехват≥, здатний викликати збудженн€ не лише в тому, що лежить пор€д перехват≥, але ≥ в сус≥дн≥х 2-3 перехватах. ÷е створюЇ гарант≥ю проведенн€ збудженн€ по волокну, €кщо нав≥ть 1-2 перехвати. що лежать пор€д пошкоджен≥.

¬≥ков≥ зм≥ни нервового волокна. –≥зн≥ типи нервових кл≥тин дозр≥вають в онтогенез≥ гетерохронно. ¬ ембр≥ональному пер≥од≥ дозр≥вають велик≥ аферентн≥ ≥ еферентн≥ нейрони. ƒозр≥ванн€ др≥бних кл≥тин в≥дбуваЇтьс€ п≥сл€ народженн€ п≥д впливом фактор≥в навколишнього середовища. ќкрем≥ частини нейрона дозр≥вають теж нер≥вном≥рно. јксон функц≥онуЇ в ембр≥ональному пер≥од≥ розвитку дитини, а дендрит Ц п≥сл€ народженн€. Ўипики на дендритах зТ€вл€ютьс€ п≥сл€ народженн€ дитини. ћ≥Їл≥н≥зац≥€ нервових волокон розпочинаЇтьс€ на 4 м≥с€ц≥ пренатального розвитку. –ухов≥ нервов≥ волокна покриваютьс€ м≥Їл≥новою оболонкою до моменту народженн€ дитини, а чутлив≥ Ц прот€гом перших м≥с€ц≥в житт€ дитини. ћ≥Їл≥нова оболонка ≥нтенсивно росте в постнатальному пер≥од≥, њњ р≥ст веде до зб≥льшенн€ швидкост≥ проведенн€ збудженн€ по нервовому волокну. ƒо 3-р≥чного в≥ку дитини м≥Їл≥н≥зац≥€ нервових волокон в основному завершуЇтьс€, хоча р≥ст м≥Їл≥новоњ оболонки в довжину ≥ осьового цил≥ндру продовжуЇтьс€ ≥ п≥сл€ 3-р≥чного в≥ку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 721 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1377 - | 1205 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.