Графік теплопродукції м`яза в процесі поодинокого скорочення

Скоротливість і збудливість м`язів різного виду: / — крива скоротливості, 2 — крива збудливості; а — період вкорочення, б — период розслаблення, абсолютний рефракторний період, и — відносний рефракторний період, д — фаза екзальтації

Теплова енергія активації виділяється м'язом з по­чатку порогового чи сильнішого подраз­нення і впродовж періоду збудження. Вона виробляється і в умовах ізометричного на­пруження.

Коли м'яз здійснює механіч­ну роботу (наприклад, під час піднімання вантажу), відбувається розщеплення додат­кової кількості АТФ і виділяється додат­кова теплова енергія скорочення, пропор­ційна виконаній роботі.

Розслаблення м'яза також потребує витрат енергії, про що свід­чить виділення теплової енергії під час цього процесу.

Таким чином, утворення тепла у м'язі пов'язано з хімічними процеса­ми, що перебігають без або за участі кисню.

Анаеробні процеси. Спочатку відбувається розпад АТФ із виділенням енергії, яка витрачається на забезпечення м'язового скорочення. Проте за­паси АТФ у м'язі невеликі, тому відбувається постійний її ресинтез за ра­хунок енергії, яка утворюється в результаті розпаду креатинфосфату (КФ) і розщеплення глікогену (анаеробний гліколіз). За рахунок енергії анаеробного гліколізу поновлюються також і запаси КФ, а продукти гліколізу - молочна і піровиноградна кислоти, які при цьому утворюють­ся, - накопичуються у м'язі.

Аеробні процеси полягають в окисненні метаболітів білків, вуглеводів та жирів на мітохондріях м'язових клітин. Енергія, яка утворюється при цьому, використовується на ресинтез АТФ, частково - на ресинтез гліко­гену тощо.