Скоротливість і збудливість м`язів різного виду: / — крива скоротливості, 2 — крива збудливості; а — період вкорочення, б — период розслаблення, абсолютний рефракторний період, и — відносний рефракторний період, д — фаза екзальтації
Теплова енергія активації виділяється м'язом з початку порогового чи сильнішого подразнення і впродовж періоду збудження. Вона виробляється і в умовах ізометричного напруження.
Коли м'яз здійснює механічну роботу (наприклад, під час піднімання вантажу), відбувається розщеплення додаткової кількості АТФ і виділяється додаткова теплова енергія скорочення, пропорційна виконаній роботі.
Розслаблення м'яза також потребує витрат енергії, про що свідчить виділення теплової енергії під час цього процесу.
Таким чином, утворення тепла у м'язі пов'язано з хімічними процесами, що перебігають без або за участі кисню.
Анаеробні процеси. Спочатку відбувається розпад АТФ із виділенням енергії, яка витрачається на забезпечення м'язового скорочення. Проте запаси АТФ у м'язі невеликі, тому відбувається постійний її ресинтез за рахунок енергії, яка утворюється в результаті розпаду креатинфосфату (КФ) і розщеплення глікогену (анаеробний гліколіз). За рахунок енергії анаеробного гліколізу поновлюються також і запаси КФ, а продукти гліколізу - молочна і піровиноградна кислоти, які при цьому утворюються, - накопичуються у м'язі.
Аеробні процеси полягають в окисненні метаболітів білків, вуглеводів та жирів на мітохондріях м'язових клітин. Енергія, яка утворюється при цьому, використовується на ресинтез АТФ, частково - на ресинтез глікогену тощо.
