Лекции.Орг
 

Категории:


Объективные признаки состава административного правонарушения: являются общественные отношения, урегулированные нормами права и охраняемые...


Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике...


Искусственные сооружения железнодорожного транспорта: Искусственные сооружения по протяженности составляют в среднем менее 1,5% общей длины пути...

Типи м'язових скорочень



Характер скорочення посмугованого м'яза залежить від частоти подразнення або імпульсації рухових нейронів, що його іннервують. Існують 3 типи м`язових скорочень :

- поодинокі,

- тетанічні ( зубчастий і гладкий),

- тонічні.

Поодиноке скорочення.

У відповідь на один нервовий імпульс відбувається швидке скорочення, за яким настає швидке розслаблення м'яза. Цей процес називаю поодиноким скороченням. Воно має:

- латентний (прихований) період,

- фаза скорочення і

- фаза розслаблення.

 

Латентний період— це час від нанесення подразнення до початку скорочення.

Тривалість цього періоду в м'язах ссавців близько 15 мс, а фаза скорочення і розслаблення — по 50 мс. Все скорочення дещо перевищує 0,1 с.

Амплітуда поодинокого скорочення ізольованого м'язового волокна не залежить від сили подразнення, тобто підпорядковується закону "все або нічого» Проте скорочення цілого м'яза, що складається з багатьох м'язових волокон різною збудливістю, безпосередньо залежить від сили подразнення:

- на порогової сили подразнення до реакції залучається лише невелика частина волокон і скорочення м'яза має малу (порогову) ампліту­ду,

- зі збільшенням сили подразнення кількість волокон, охоплених збудженням, зростає, скорочення посилюється доти, докі всі волокна не скоротяться. Це максималне скорочення, і подальше підвищення сила подразнення вже не збільшує його амплі­туду.

 

Амплітуда скорочення м'яза не підпорядко­вується закону "все або нічого", тобто зі збільшенням сили подразнення вона збільшується, оскільки в такому разі до процесу скорочення долу­чається усе більше волокон, що входять до складу м'яза. Окреме м'язове волокно підпорядковується цьому закону, амплітуда його скорочення завжди є максимальною.

 

Тетанічне скорочення.

Тетанічні скорочення виникають у результаті дії ритмічного подразника. Підґрунтям тетануса є сумація двох скорочень, що виникають у разі дії двох послідовних подразників.

З відносно малої частоти подразнень, коли кожний наступний подразник діє у період розслаблення попереднього скорочення, розвивається зубчатий тетанус.Якщо збільшити частоту подразнення, ко­ли подразник потрапляє у період скорочення, виникає суцільний тетанус.

Якщо на окреме м'язове волокно чи на весь м'яз діють два субмаксимальні подразнення з невеликим інтервалом між ними, то ско­рочення, що виникає, матиме більшу амплі­туду, ніж максимальне при поодинокому подразненні, оскільки скоротливі ефекти, спричинені першим і другим подразнення­ми, ніби додаються. Це явище називають сумацією скорочень.

Для виникнення такого скорочення по­трібно, щоб інтервал часу між подразненнями перевищував тривалість рефрактерного періоду (інакше на друге подразнення не буде відповіді), але був коротшим за тривалість усього скорочення, (щоб друге по­дразнення подіяло на м'яз раніше, ніж він встигне розслабитися після першого по­дразнення).

За ритмічного подразнення м'яза, коли хвилі скорочення накладаються одна на одну (суперпозиція),розвивається трива­ле скорочення м'яза, яке називають те­танічним, або тетанусом. Таке скоро­чення відбувається лише тоді, коли кож­ний наступний імпульс надходить ще до закінчення хвилі попереднього скоро­чення.

 

Залежно від частоти імпульсації тетанус може бути зубчастим (частко­вим) або повним.

Зубчастий тетанусви­никає за такої частоти імпульсації, коли кожний наступний імпульс надходить у період розслаблення м'яза.

Повний (глад­кий) тетанусвідбувається, коли нова хви­ля скорочення починається на максималь­ній амплітуді попереднього скорочення.

 

Для виникнення тетанічного скорочення м'язового волокна ссавців частота по­дразнення має бути понад 50 імп/с, але оскільки м'яз складається з багатьох сотень рухових одиниць, які скорочуються асинхронно, тетанус у ньому може виник­нути і за меншої частоти подразнення. На­пруження, яке розвиває м'язове волокно чи м'яз під час повного тетанічного скоро­чення, у 3-4 рази більше порівняно з по­одиноким скороченням.

 

У природних умовах через рухові нер­вові волокна до м'яза надходять серії імпульсів. Тому тетанічний режим для скелетних м'язів є фізіологічним.

 

Мак­симальне скорочення відбувається тільки за оптимального режиму імпульсації( оптимум). Ду­же висока частота (або сила) стимуляції призводить до зниження амплітуди скоро­чень м'яза (песимум Введенського).





Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 3614 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.