Харчування вагітних

Харчування протягом вагітності по­винно бути збалансованим. Інтелект, культура і духовність сучасної жінки не дозволяють їй використовувати прин­цип «їсти за двох». Енергетична цін­ність харчового раціону вагітної з се­редньою масою тіла становить близько 10048 кДж/добу (2400 ккал/добу), що на 1256 кДж (300 ккал) перевищує нор­му до вагітності. Збільшення маси тіла вагітної жін­ки не повинно перевищувати 9(6,8) — 12 (13,6) кг за період вагітності і має відбуватися за рахунок таких змін: ріст плода (в середньому 3400 кг), плацен­ти з плодовими оболонками (680 г), збільшення навколоплодових вод (900г), маси матки (1130 г), молочних залоз (900 г), зростання ОЦК (1600 г); скупчення рідини в нижніх кінцівках (900-1300 г). Якщо збільшення маси ті­ла не перевищує 4,5 кг до 20 тижнів вагітності, режим харчування потрібно змінити. Недостатнє харчування також може бути однією з причин ускладнень вагітності та народження дітей з низь­кою масою тіла. Разом з тим, збільшен­ня маси тіла протягом другої половини вагітності не повинно перевищувати 350—400 г на тиждень.

Білки. Потреба вагітної у білках ста­новить 1,3 г/кг маси тіла, для юних жі­нок — до 1,5 г/кг маси тіла. Під час вагітності накопичується до 350 г білка для відновлення втрат, які відбуваютьс я під час пологів. Через недостатнє надходження білка уповільнюється ріст плода, може розвиватись анемія, підвищується перинатальна захворюваність і смертність. Джерелом повноцінного білка є м`ясо, домашня птиця, риба, молоко, кисломолочні продукти,йогурти,сир,яйця,гриби, горіхи, бобові. Не рекомендується живати велику кількість смажених, копчених і консервованих продуктів. Вуглеводи. Добова потреба у вуглеводах під час вагітності становить І50—400 г і в 3—3,5 разу перевищує потребу в жирах і білках. Вагітна жінка повинна отримувати вуглеводи переважно з продуктів, багатих на рослинну клітковину. До раціону харчування потрібно вводити хліб із борошна грубого помелу, з висівками, крупи, свіжі овочі (капуста, буряк, морква, арбузи), фрукти (яблука, чорнослив, ягоди), соки, несолодкі компоти. Через недостатність вуглеводів витрачається глікоген і білки, а внаслідок їх надлишку, особливо рафінованих вуглеводів (цукор, варення, цукерки, кондитерські вироби), розвивається ожиріння у матері, збільшується маса тіла плода, що може спричинити розвиток у нього алергічних захворювань, цукрового діабету. Надлишок вуглеводів при недостатності білків призводить до зменшення опірності організму до інфекцій. Тому починаючи з 14 тижнів вагітності вживання кондитерських виробів слід об­межувати; кількість цукру не повинна перевищувати 40—50 г на день, його доцільно заміняти бджолиним медом. Жири мають входити до раціону вагітної в кількості 85-100 г/добу (вершкове масло, сметана, олія). В олії містяться незамінні жирові кислоти, що нормалізують проникність стінки капілярів, незамінні амінокислоти, жиро­розчинні вітаміни: ретинол, токоферол, філохінони, кальциферол. Кількість жирів рослинного походження має ста­новити 40 % загальної кількості (соняш­никова, кукурудзяна, маслинова олія — 2 ст. ложки на день). Надмірне вжи­вання сметани, вершків і вершкового масла може призводити до підвищення рівня холестерину в крові і розвитку атеросклерозу. Вагітній слід уникати в харчуванні яловичого, свинячого та ба­ранячого жирів. Мінеральні речовини. Потреба ва­гітної в залізі становить 30 — 60 мг щодня. Рівень гемоглобіну у багатьох жінок може бути зниженим ще до вагіт­ності (втрата заліза з менструальною кров`ю; дієта; багато пологів). Для ут­ворення власного гемоглобіну плід ви­трачає материнське залізо, білок, віта­міни, солі, мікроелементи. Протягом вагітності, пологів і лактації жінка втра­чає 600—700 мг заліза (300 мг — на потреби плода, 150 мг — плаценти, 100—250 мг — через крововтрату під час пологів; 100—200 мг — з молоком). У III триместрі вагітності 200—400 мг заліза перетворюється в плаценті на ферритин, потрапляє до плода і скупчує­ться в його печінці. Залізо надходить до організму вагітної внаслідок вживан­ня нею червоного м`яса (нежирна яло­вичина), печінки,яблук,чорної сморо­дини, сухофруктів. Залізо міститься та­кож у хлібі, бобових, соєвих, кропі, са­латі. У травному каналі всмоктується не більше 0,5—1 мг загальної кількості заліза, що надходить з харчовими про­дуктами. Із м`яса всмоктується 12—18 % заліза, з печінки — 5—11 %, з рослин­них харчових продуктів — лише 1 — 5 % заліза. Отже, основним продуктом, що містить залізо, яке легко засвоюєть­ся, є м`ясо, потім — печінка. З початком вагітності істотно зрос­тає потреба в кальції (до 1200 мг/день), який є необхідним для формування кіс­ток плода. Внаслідок недостатнього над­ходження до організму кальцію у мате­рі руйнуються зуби, виникають судоми литкових м`язів (частіше вночі). Основ­ним джерелом кальцію є молоко (добова норма кальцію міститься в 1,14л мо­лока), молочні продукти (сир, йогурт, кефір тощо). Щодо натрію, більшість вітчизняних авторів рекомендують обмежити його вживання в другій половині вагітності до 8 г/добу, а протягом останніх міся­ців — до 5 г/добу. Але існують і проти­лежні думки: кількість натрію обмежу­вати не слід, через те що його виведення забезпечує постійне зростання рівня прогестерону. Без спеціальних показань не є виправданим вживання діуретичних за­собів під час вагітності, тому що вони призводять до зменшення ОЦК. Вода. Вагітна жінка ніколи не по­винна відчувати спрагу. Добова потре­ба в рідині становить 35 г/кг маси ті­ла, з цієї кількості — 1—1,2л вільної рідини (вода, чай, компоти, соки). Че­рез схильність до набряків вагітним ре­комендують замість чаю і компотів вжи­вати відвари і настої з трав, що мають сечогінну дію (шипшина, листя брус­ниці, трава толокнянки, корінь солод­ки, хвощ польовий тощо). Вітаміни. Потреба у вітамінах, як і в мінеральних речовинах, під час вагітно­сті зростає. Ретинол (віт. А) відіграє важливу роль у формуванні плаценти, токоферол (віт. Е) — у розвитку плода, кальциферол (віт. D) — у формуванні його скелета, вітаміни групи В і аскор­бінова кислота (віт. С) необхідні для правильного розвитку нервової системи і печінки плода. Фолієва кислота потрібна для утворення гему — біл­ка гемоглобіну, що містить залізо. Де­фіцит фолієвої кислоти може призводи­ти до пригнічення еритропоезу і розвит­ку мегалобластної анемії, ускладнень ва­гітності (дефекти нервової трубки пло­да, гестоз, відшарування плаценти). До­бова потреба у фолієвій кислоті — 800 мкг, що забезпечується щоденним вживанням 1 мг фолієвої кислоти додатково до їжі, яка містить залізо і білки. Ціанокобаламін (віт. В₁₂) міститься лише в продуктах тваринного походжен­ня (м`ясо, риба). Жінки-вегетаріанки повинні додатково приймати ціанокобаламін (або полівітаміни). Добова норма аскорбінової кислоти становить 80 мг. Великі дози її (1 г і більше) можуть не­сприятливо впливати на плід. Вироби з борошна грубого помелу, недроблені крупи, бобові, овочі, фрукти, м`ясо, пе­чінка, вершкове масло, сир, як прави­ло, забезпечують потребу вагітної у ві­тамінах. Взимку та рано навесні доціль­но вживати полівітамінні препарати. Ва­гітним з екстрагенітальною патологією призначають спеціальні харчові раціо­ни, склад яких погоджують з лікарем-терапевтом.

Режим харчування. Під час вагітно­сті рекомендують чотириразове харчу­вання: 1-й сніданок — о 7-9-й год (30 % енергетичної цінності продуктів); 2-й сні­данок — об 11-12-й год (20 %); обід — о 14-15-й год (40 %); вечеря - о 18-19-й год (10 %); перед сном — склянка кефі­ру, трав`яного чаю, відвару шипшини. Останній прийом їжі повинен бути за 2 — З год до сну. З початком відпустки, пов`язаної з пологами, у зв`язку зі змен­шенням енерговитрат організмом енер­гетичну цінність їжі доцільно зменшити за рахунок страв із борошна й конди­терських виробів. Харчовий денний раціон вагітної міс­тить такі продукти: молоко — 3 склян­ки; м`ясо, птиця, риба, бобові, горіхи — 120-180 г; фрукти - 60-120 г; ово­чі — 90—150 г; кисломолочні продук­ти, сир — 120— 180г; каші, хліб, мака­ронні вироби — 180—330 г; яйця — од­не на день, краще варене некруто; олія — 2 ст. ложки; солодощі, вершки, сметана, вершкове масло — в дуже об­меженій кількості.

Особиста гігієна. До вагітності, що планується, і протягом її перебігу по­трібно ретельно санувати усі вогнища хронічної інфекції (тонзиліт, карієс, ін­фекція сечостатевої системи). Підви­щення потреби щодо кальцію вимагає пильної уваги до стану зубів. Активіза­ція процесів обміну в організмі вагіт­ної потребує також ретельного гігієніч­ного догляду за тілом (теплий душ вран­ці і ввечері, частіша зміна білизни). Па­ритися в бані, сауні, парити ноги забо­роняється. Молочні залози і соски слід щоденно обмивати теплою водою з на­ступним розтиранням жорстким рушни­ком (підготовка шкіри сосків до меха­нічного подразнення). Плоскі та втяг­нуті соски потребують спеціального ма­сажу з їх витягуванням. Протягом ва­гітності молочні залози збільшуються, стають важчими. Уникнути неприємних відчуттів і погіршення форми молочних залоз можна за допомогою підтримувального бюстгальтера, а також спеці­альних фізичних вправ для тренуван­ня грудних м`язів: долоні періодично міцно стискувати на рівні піднятих до плечей ліктів (10—16 разів). Впливу на обличчя прямих сонячних променів слід уникати. Сонячні ванни (по 10—15 хв) мають відбуватися зран­ку (о 8—11 год) і ввечері (о 17—19 год). Купатись у морі, річці за фізіо­логічного перебігу вагітності не забо­роняється. Зростаюча концентрація естрогенів спричинюється до посиленого кро­вопостачання статевих органів, секреції залоз, що супроводжується збільшенням виділень із піхви, а це зумовлює розви­ток мікроорганізмів. Тому туалет зов­нішніх статевих органів проводять 2—3 рази на день. Гігієнічні спринцювання підчас вагітності не рекомендуються. Фі­зіологічне збільшення секреції слід від­різняти від симптомів вагініту й перед­часного розриву плодових оболонок. Одяг вагітної має бути зручним і прос­торим, без стягувальних поясів і рези-нок. Починаючи з 28— 30-го тижня ва­гітності рекомендується носити спе­ціальний пояс-бандаж, щоб зменшити на­вантаження на хребет, а також непри­ємні відчуття, зумовлені скороченням зростаючої матки, запобігати надмірному розтягуванню передньої черевної стінки живота. Взуття має бути нетісним, на не­високому широкому підборі. Досить часто протягом першої поло­вини вагітності жінок бентежить надмір­на стомлюваність, підвищена потреба у сні. У другій половині ці симптоми зни­кають. Тривалість сну вагітної повин­на бути не меншою 9—10 год на добу в добре провітреному приміщенні.

Статева активність протягом неускладненої вагітності звичайно не обме­жується. Протипоказаннями до стате­вого життя є такі: істмікоцервікальна недостатність, мимовільні викидні в анамнезі і передчасні пологи під час по­передніх вагітностей, загроза перери­вання цієї вагітності або загроза перед­часних пологів; завчасний розрив пло­дових оболонок; передлежання плацен­ти, багатоплодова вагітність; захворю­вання, що передаються статевим шля­хом. Простагландини сім`яної рідини й оргазм жінки призводять до скорочень матки під час статевого акту. Вітчизня­ні акушери рекомендують утримання від статевих зносин протягом перших 2—3 та останніх 2 місяців вагітності для про­філактики мимовільних викиднів, пе­редчасних пологів і розвитку запаль­ного процесу пологових шляхів.

Діагноз вагітності є безперечним, якщо при обстеженні визначають частини плоду, серцебиття і ворушіння плоду, при ультразвуковому дослідженні - плодове яйце. Ці достовірні ознаки вагітності з'являються не на початку її, а в пізніші терміни (V-VI місяць). У ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на підставі гаданих і вірогідних ознак.