Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрофес≥ограф≥€ ≥ психод≥агностика




 

ѕрофес≥йна ≥нформац≥€ грунтуЇтьс€ на даних профес≥ограф≥њ Ч науки, €ка описуЇ профес≥њ ≥ спец≥альност≥ з точки зору вимог до лю≠дини. —истема цих вимог по кожн≥й профес≥њ називаЇтьс€ профес≥огра-мою. ѕрофес≥ограма Ч це спец≥альна карта, €ка м≥стить розго≠рнутий перел≥к умов ≥ характеристик трудовоњ д≥€льност≥ по конкретн≥й профес≥њ, њњ окремих вимог ≥ профес≥йно важливих €костей, €кими повинен волод≥ти прац≥вник.

ѕерел≥к вимог профес≥њ до псих≥ки людини та необх≥дних зд≥б≠ностей складаЇ псшограму профес≥њ.

ѕ≥д профес≥йними зд≥бност€ми розум≥ють достатньо ст≥йк≥ влас≠тивост≥ особистост≥, €к≥ зм≥нюютьс€ в процес≥ д≥€льност≥ ≥ забезпе≠чують њњ усп≥шн≥сть та вдосконаленн€.

ѕрофес≥ограма м≥стить:

Х загальн≥ в≥домост≥ про профес≥ю та њњ динам≥ку в зв'€зку з роз≠витком науки ≥ техн≥ки, соц≥альне та економ≥чне значенн€;

Х виробничу характеристику профес≥њ, опис трудового процесу (навод€тьс€ назви знар€дь прац≥, за допомогою €ких виконуЇ≠тьс€ робота, вказуЇтьс€ р≥вень ф≥зичного ≥ психолог≥чного на≠пруженн€ (значне, пом≥рне, незначне), робоча поза тощо;

Х сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови прац≥ з вид≥ленн€м профес≥йних шк≥дливостей ≥ перел≥ком ф≥з≥олог≥чних умов та медичних протипоказань;

Х перел≥к обс€гу знань ≥ ум≥нь, €к≥ необх≥дн≥ дл€ усп≥шноњ про≠фес≥йноњ д≥€льност≥, з вид≥ленн€м тих, що визначають профе≠с≥йну майстерн≥сть;

Х характеристику вид≥в ≥ тривалост≥ профес≥йного навчанн€, мо≠жливост≥ п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ;

Х психограму, тобто характеристику психолог≥чних вимог про≠фес≥њ до людини з вид≥ленн€м основних ≥ бажаних псих≥чних особливостей, а також психоф≥з≥олог≥чних протипоказань.

 ожна профес≥€ ставить р≥зн≥ вимоги до ф≥зичних, психоф≥з≥олог≥чних та психолог≥чних властивостей людини. “ак≥ вимоги називають характеристиками профес≥њ.  омплекс психоф≥з≥олог≥чних ≥ психолог≥чних характеристик складаЇ психолог≥чний проф≥льпрофес≥њ, граф≥чне зображенн€ €кого називаЇтьс€ психограмоюпрофес≥њ. ¬ психограмах вимоги профес≥њ до р≥зних властивостей! прац≥вника оц≥нюютьс€ в балах в д≥апазон≥ в≥д 1 до 5 (в≥д незнач≠ноњ до високоњ).  ожна профес≥€ в≥др≥зн€Їтьс€ не просто окремими характеристиками, а певним комплексом характеристик, €кий ' формуЇ психолог≥чну структуру профес≥њ. –азом з тим психолог≥чний проф≥ль профес≥њ м≥стить в соб≥ ≥ так≥ характеристики, €к≥ Ї сп≥льними дл€ ц≥лоњ групи профес≥й. “ому завданн€м профес≥ограф≥њ Ї групуванн€ профес≥й на основ≥ сп≥льност≥ тих чи ≥нших психолог≥чних характеристик.

 .  . ѕлатонов пропонуЇ под≥л профес≥й на психомоторн≥, техн≥чн≥, математичн≥, гуман≥тарн≥, педагог≥чн≥, л≥кувальн≥, орган≥заторськ≥, науков≥ ≥ в сфер≥ мистецтв. “акий под≥л профес≥й дозвол€Ї з≥ставл€ти њх вимоги з в≥дпов≥дними зд≥бност€ми людини. «агальновизнаною ≥ поширеною в практиц≥ профор≥Їнтац≥њ Ї класиф≥кац≥€ профес≥й, за≠пропонована ™. ј.  аймовим. ¬ основу ц≥Їњ класиф≥кац≥њ покладено чотири ознаки:

Ч особливост≥ предмета (об'Їкта прац≥);

Ч мета прац≥;

Ч знар€дд€ прац≥;

Ч умови прац≥.

¬иход€чи з особливостей предмета (об'Їкта) прац≥, вс≥ профес≥њ под≥л€ютьс€ на 5 тип≥в:

Ј Ђлюдина Ч природаї;

Ј Ђлюдина Ч техн≥каї;

Ј Ђлюдина Ч людинаї;

Ј Ђлюдина Ч знакова системаї;

Ј Ђлюдина Ч художн≥й образї.

«а метою прац≥ кожний тип профес≥й под≥л€Їтьс€ на 3 класи:

Ј гностичн≥;

Ј перетворююч≥;

Ј пошуков≥.

“ак, гностичн≥ профес≥њ вимагають в≥д прац≥вника виразноњ п≥зна≠вальноњ активност≥, ст≥йкоњ уваги, спостережливост≥, ≥нтересу до влас≠тивостей певних об'Їкт≥в. ѕеретворююч≥ профес≥њ вимагають схиль≠ност≥ до практичного впливу на навколишнЇ середовище, ≥нтересу до процес≥в ≥ результат≥в. ѕошуков≥ профес≥њ пов'€зан≥ з ≥нтересом до ≥нновац≥й, творчим мисленн€м ≥ у€вою.

«алежно в≥д знар€дь прац≥ вс≥ профес≥њ под≥л€ють на 4 групи:

Х ручноњ прац≥;

Х механ≥чноњ прац≥;

Х автоматизованоњ прац≥;

Х пращ, в €к≥й основне значенн€ мають розумов≥ вм≥нн€ ≥ навич≠ки (вчитель, л≥кар, учений-теоретик).

«а умовами прац≥ вид≥л€ютьс€ 4 п≥дгрупи профес≥й:

Ч з п≥двищеними вимогами до моральних €костей (судд€, л≥кар, м≥л≥ц≥онер);

Ч з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз);

Ч з побутовим м≥крокл≥матом (бухгалтер, б≥бл≥отекар);

Ч роботою на в≥дкритому пов≥тр≥ (буд≥вельники, р≥льники).

ѕоЇднанн€ цих характеристик створюЇ певний характерний дл€ конкретноњ профес≥њ комплекс вимог до зд≥бностей прац≥вника.

ўе одна класиф≥кац≥€ профес≥й пов'€зана з пон€тт€м профес≥йноњ придатност≥ (придатност≥ людини до конкретноњ трудовоњ д≥€льност≥). ѕ≥д профес≥йною придатн≥стю розум≥ють на€вн≥сть у людини психоф≥з≥олог≥чних ≥ психолог≥чних властивостей, €к≥ в≥дпов≥да≠ють конкретн≥й профес≥њ ≥ забезпечують достатню ефектив≠н≥сть прац≥ з ц≥Їњ профес≥њ.

«а ц≥Їю ознакою профес≥њ под≥л€ютьс€ на 2 групи:

Х профес≥њ, що не ставл€ть особливих, п≥двищених вимог до ф≥≠з≥олог≥чних ≥ психолог≥чних властивостей людини;

Х профес≥њ, €к≥ ставл€ть жорстк≥ вимоги до психоф≥з≥олог≥чних функц≥й людини.

¬ ”крањн≥ п≥дготовлено ≥ погоджено з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в “им≠часовий перел≥к профес≥й ≥ спец≥альностей, €к≥ вимагають профе≠с≥йного в≥дбору.

ƒл€ анал≥зу профес≥йноњ д≥€льност≥ ≥ складанн€ психолог≥чного проф≥лю профес≥й застосовуютьс€ методи спостереженн€ за трудо≠вим процесом; анкетуванн€; ≥нтерв'ю; трудовий метод (включенн€); анал≥з критичних ситуац≥й.

ћетод спостереженн€ за допомогою фотограф≥й, к≥нозйомки за≠стосовуЇтьс€ при вивченн≥ тих профес≥й, в €ких суттЇва роль нале≠жить руховим актам.

ћетод анкетуванн€ на основ≥ опитувальник≥в, ≥нтерв'ю з виконав≠ц€ми ≥ кер≥вниками використовуЇтьс€ на початкових етапах вивченн€ профес≥њ. …ого недол≥ком Ї незнанн€ опитуваними психолог≥чних характеристик ≥нших профес≥й.

“рудовий метод вивченн€ профес≥й пол€гаЇ в тому, що досл≥дник сам включаЇтьс€ в трудовий процес, виконуЇ функц≥њ прац≥вника, профес≥ю €кого вивчаЇ. «астосуванн€ цього методу обмежуЇтьс€ профес≥€ми, €к≥ не вимагають тривалого навчанн€.

јнал≥з критичних випадк≥в, авар≥й, травмуванн€ прац≥вник≥в, €к≥ мали м≥сце в дан≥й профес≥њ, проводитьс€ на основ≥ статистичних матер≥ал≥в, а також шл€хом опитуванн€ р≥зних за квал≥ф≥кац≥Їю ро≠б≥тник≥в.

¬ процес≥ профконсультац≥њ на основ≥ психод≥агностики оц≥нюю≠тьс€ психоф≥з≥олог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ властивост≥ особистост≥, њњ про≠фес≥йн≥ зд≥бност≥ ≥ розробл€Їтьс€ психолог≥чний проф≥ль особисто≠ст≥. ѕсиход≥агностика Ч галузь психолог≥чноњ науки, €ка розроб≠л€Ї методи ви€вленн€ ≥ вим≥рюванн€ ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей особистост≥ 3 ц≥Їю метою використовують р≥зн≥ тес≠тов≥ батарењ, тобто групи тест≥в, за допомогою €ких вивчають загальн≥ розумов≥ зд≥бност≥, вербальн≥, числов≥, просторов≥ зд≥бност≥, сприй≠манн€, увагу, моторну координац≥ю ≥ т.≥н.  р≥м того, за допомогою апаратурних методик вивчають сенсомоторику, швидк≥сть реакц≥й, м'€зову силу ≥ витривал≥сть, властивост≥ нервових процес≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 462 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1871 - | 1484 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.