Припинення господарської діяльності: види та правові підстави

Розпочата господарська діяльність може бути через певний час припинена.

За ініціатором припинення господарської діяльності розрізняється два види припинення:

1) добровільне;

2) примусове.

Добровільним вважається таке припинення господарської діяльності, яке здійснюється з ініціативи самого суб’єкта господарювання, його власника (власників чи уповноважених ними органів).

Юридичними підставами добровільного припинення господарської діяльності є:

1) рішення власника (власників чи уповноважених ними органів), інших осіб – засновників суб’єкта підприємництва чи їх правонаступників про припинення підприємницької діяльності;

2) досягнення мети, заради, якої було засновано підприємницьку діяльність;

3) закінчення строку, на який засновувалася підприємницька діяльність;

4) визнання суб’єкта підприємництва банкрутом за його заявою.

Примусове припинення господарської діяльності здійснюється з ініціативи інших осіб: органів держави, що здійснюють контроль за провадженням господарської діяльності, кредиторів суб’єкта господарювання тощо.

Юридичними підставами примусового припинення підприємницької діяльності є:

1) визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

2) провадження суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

3) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

4) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

6) визнання суб’єкта підприємництва банкрутом за заявою кредиторів;

7) зловживання суб’єктом господарювання своїм монопольним становищем чи інші порушення законодавства України;

8) тощо.

В залежності від того, чи зберігається можливість відновлення господарської діяльності тим же суб’єктом господарювання, припинення поділяється на два види:

1) тимчасове (із збереженням можливості її відновлення тим же суб’єктом);

2) остаточне (без збереження можливості її відновлення).

Господарська діяльність припиняться тимчасово у разі анулювання ліцензії або закінчення строку її дії, накладення арешту на грошові кошти суб’єкта господарювання, прийняття рішення уповноваженим державою органом про тимчасове зупинення діяльності суб’єкта господарювання до усунення виявлених у нього недоліків тощо.

В усіх наведених випадках суб’єкт господарювання зберігає можливість відновити свою господарську діяльність. Якщо він отримає нову ліцензію, буде знято арешт з грошових коштів, або будуть усунені недоліки в його діяльності, суб’єкт господарювання зможе продовжити здійснення своєї господарської діяльності.

Остаточне припинення господарської діяльності означає неможливість її відновлення тим же суб’єктом господарювання.

За правовими наслідками остаточне припинення господарської діяльності юридичних осіб, у свою чергу, теж поділяється на два види:

1) реорганізацію;

2) ліквідацію.