Ліцензування господарської діяльності здійснюється на підставі ст. 14 Господарського кодексу України та Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року.
Відповідно до ст. 1 цього закону під ліцензуванням розуміється видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Ліцензуванню в Україні підлягають не усі види господарської діяльності, а лише ті, що прямо передбачені у статті 9 закону про ліцензування. Причому, види господарської діяльності, які не встановлені Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, не вимагають ліцензування.
Ліцензуванню, зокрема, підлягають лише ті види діяльності, що безпосередньо впливають на:
1) здоров’я людини;
2) навколишнє середовище;
3) безпеку держави.
Для заняття господарською діяльністю, що підлягає ліцензуванню, суб’єктові господарювання необхідно виконати дві умови:
- отримати ліцензію;
- протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися ліцензійних умов.
Ліцензія − документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду підприємницької діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензії видаються суб’єктам господарювання органами ліцензування, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України залежно від виду господарської діяльності. Перелік органів ліцензування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року. Згідно із цією постановою функції органів ліцензування покладені на міністерства, державні комітети, відомства, інші органи виконавчої влади, до сфери регулювання яких входять відповідні види господарської діяльності.
Щоб отримати ліцензію суб’єкт господарювання подає відповідному органові ліцензування такі документи:
1) заяву встановленого зразка про видачу ліцензії;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
3) для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії на зайняття окремими видами господарської діяльності, міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше, ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
У видачі ліцензії може бути відмовлено лише з двох підстав:
1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2) невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам.
Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим за три роки.
Протягом усього строку дії ліцензії суб’єкт господарювання зобов’язаний дотримуватися ліцензійних умов здійснення певного виду господарської діяльності. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Затверджуються ліцензійні умови для кожного окремого виду господарської діяльності відповідним органом ліцензування.
