Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ритер≥њ вибору —”Ѕƒ при створенн≥ ≤—




 

¬иб≥р —”Ѕƒ €вл€Ї собою складну багатопараметричну задачу ≥ Ї одним з важливих етап≥в при розробц≥ додатк≥в баз даних. ќбраний програмний продукт повинен задовольн€ти €к поточним, так ≥ майбутн≥м потребам п≥дприЇмства, при цьому сл≥д враховувати ф≥нансов≥ витрати на придбанн€ необх≥дного обладнанн€, самоњ системи, розробку необх≥дного програмного забезпеченн€ на њњ основ≥, а також навчанн€ персоналу.  р≥м того, необх≥дно переконатис€, що нова —”Ѕƒ здатна принести п≥дприЇмству реальн≥ вигоди. ѕерел≥к вимог до —”Ѕƒ, що використовуютьс€ при анал≥з≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥нформац≥йноњ системи, може зм≥нюватис€ в залежност≥ в≥д поставлених ц≥лей. ѕроте можна вид≥лити к≥лька груп критер≥њввибору —”Ѕƒ при створенн≥ ≤—:

1. ћоделюванн€ даних.

Ј ћодель даних, що використовуЇтьс€. ≤снуЇ безл≥ч моделей даних; найпоширен≥ш≥ Ц ≥Їрарх≥чна, мережева, рел€ц≥йна, об'Їктно-рел€ц≥йна ≥ об'Їктна. ѕитанн€ про використанн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ модел≥ маЇ вир≥шуватис€ на початковому етап≥ проектуванн€ ≥нформац≥йноњ системи.

Ј “ригери ≥ процедури. “ригер Ц програма бази даних, €ка викликаЇтьс€ кожного разу при вставц≥, зм≥н≥ або видаленн≥ р€дка таблиц≥. “ригери забезпечують перев≥рку будь-€ких зм≥н на коректн≥сть, перш н≥ж ц≥ зм≥ни будуть прийн€т≥. «бережена процедура Ц програма, €ка збер≥гаЇтьс€ на сервер≥ ≥ може викликатис€ кл≥Їнтом. ќск≥льки збережен≥ процедури виконуютьс€ безпосередньо на сервер≥ бази даних, забезпечуЇтьс€ б≥льш висока швидкод≥€, н≥ж при виконанн≥ тих же операц≥й засобами кл≥Їнта Ѕƒ. ” р≥зних програмних продуктах дл€ реал≥зац≥њ тригер≥в ≥ збережених процедур використовуютьс€ р≥зн≥ ≥нструменти.

Ј ≤нструменти пошуку. ƒе€к≥ сучасн≥ системи мають вбудован≥ додатков≥ засоби контекстного пошуку.

Ј ѕередбачен≥ типи даних. “ут сл≥д врахувати два фактично незалежних критер≥€: базов≥ або основн≥ типи даних, закладен≥ в систему, ≥ на€вн≥сть можливост≥ розширенн€ тип≥в. ” той час €к в≥дхиленн€ базових набор≥в тип≥в даних у сучасних систем в≥д €когось стандартного, зазвичай, невелик≥, механ≥зми розширенн€ тип≥в даних у системах того чи ≥ншого виробника ≥стотно розр≥зн€ютьс€.

Ј –еал≥зац≥€ мови запит≥в. ¬с≥ сучасн≥ системи сум≥сн≥ з стандартною мовою доступу до даних SQL-92, проте багато з них реал≥зують т≥ чи ≥нш≥ розширенн€ даного стандарту.

2. ќсобливост≥ арх≥тектури та функц≥ональн≥ можливост≥.

Ј ћоб≥льн≥сть. ћоб≥льн≥сть Ц це незалежн≥сть системи в≥д середовища, в €к≥й вона працюЇ. —ередовищем в даному випадку Ї €к апаратура, так ≥ програмне забезпеченн€ (операц≥йна система).

Ј ћасштабован≥сть. ѕри вибор≥ —”Ѕƒ необх≥дно враховувати, чи зможе дана система в≥дпов≥дати зростанню ≥нформац≥йноњ системи, причому зростанн€ може ви€вл€тис€ в зб≥льшенн≥ числа користувач≥в, обс€гу збережених даних та обс€з≥ оброблюваноњ ≥нформац≥њ.

Ј –озпод≥лен≥сть. ќсновною причиною застосуванн€ ≥нформац≥йних систем на основ≥ баз даних Ї прагненн€ об'Їднати погл€ди на всю ≥нформац≥ю орган≥зац≥њ. Ќайпрост≥ший ≥ над≥йний п≥дх≥д Ц централ≥зац≥€ збер≥ганн€ та обробки даних на одному сервер≥. Ќа жаль, це не завжди можливо ≥ доводитьс€ застосовувати розпод≥лен≥ бази даних. –≥зн≥ системи мають р≥зн≥ можливост≥ управл≥нн€ розпод≥леними базами даних.

Ј ћережев≥ можливост≥. Ѕагато систем дозвол€ють використовувати широкий д≥апазон мережевих протокол≥в ≥ служб дл€ роботи та адм≥н≥струванн€.

3.  онтроль роботи системи.

Ј  онтроль використанн€ пам'€т≥ комп'ютера. —истема може мати можлив≥сть управл≥нн€ використанн€м €к оперативноњ пам'€т≥, так ≥ дискового простору. ” другому випадку це може виражатис€, наприклад, в стиску баз даних, або видаленн€ надлишкових файл≥в.

Ј јвтонастройка. Ѕагато сучасн≥ системи включають в себе можливост≥ самоконф≥гур≥рован≥€, €к≥, €к правило, спираютьс€ на результати роботи серв≥с≥в самод≥агностики продуктивност≥. ƒана можлив≥сть дозвол€Ї ви€вити слабк≥ м≥сц€ конф≥гурац≥њ системи та автоматично настроњти њњ на максимальну продуктивн≥сть.

4. ќсобливост≥ розробки додатк≥в.

Ѕагато виробник≥в —”Ѕƒ випускають також засоби розробки додатк≥в дл€ своњх систем. як правило, ц≥ засоби дозвол€ють найкращим чином реал≥зувати вс≥ можливост≥ сервера, тому при анал≥з≥ —”Ѕƒ варто розгл€нути також ≥ можливост≥ засоб≥в розробки додатк≥в.

Ј «асоби проектуванн€. ƒе€к≥ системи мають засоби автоматичного проектуванн€, €к баз даних, так ≥ прикладних програм. «асоби проектуванн€ р≥зних виробник≥в можуть ≥стотно р≥знитис€.

Ј Ѕагатомовна п≥дтримка. ѕ≥дтримка великоњ к≥лькост≥ нац≥ональних мов розширюЇ сферу застосуванн€ системи ≥ додатк≥в, побудованих на њњ основ≥.

Ј ћожливост≥ розробки Web-додатк≥в. ѕри розробц≥ р≥зноман≥тних додатк≥в часто виникаЇ необх≥дн≥сть використовувати можливост≥ середовища Internet. «асоби розробки де€ких виробник≥в мають великий наб≥р ≥нструмент≥в дл€ побудови додатк≥в п≥д Web.

Ј ѕ≥дтримуван≥ мови програмуванн€. Ўирокий спектр використовуваних мов програмуванн€ п≥двищуЇ доступн≥сть системи дл€ розробник≥в, а також може ≥стотно вплинути на швидкод≥ю ≥ функц≥ональн≥сть створюваних додатк≥в.

5. ѕродуктивн≥сть.

Ј –ейтинг TPC (Transactions per Cent). ƒл€ тестуванн€ продуктивност≥ застосовуютьс€ р≥зн≥ засоби, ≥ ≥снуЇ безл≥ч тестових рейтинг≥в. ќдним з найпопул€рн≥ших ≥ об'Їктивних Ї TPC-анал≥з продуктивност≥ систем. ‘актично TPC анал≥з розгл€даЇ композиц≥ю —”Ѕƒ ≥ апаратури, на €к≥й ц€ —”Ѕƒ працюЇ. ѕоказник TPC Ц це в≥дношенн€ к≥лькост≥ запит≥в, €к≥ оброблюютьс€ за €кийсь пром≥жок часу, до вартост≥ вс≥Їњ системи.

Ј ћожливост≥ паралельноњ арх≥тектури. ƒл€ забезпеченн€ паралельноњ обробки даних ≥снуЇ, €к м≥н≥мум, два п≥дходи: розпаралелюванн€ обробки посл≥довност≥ запит≥в на к≥лька процесор≥в, або використанн€ дек≥лькох комп'ютер≥в-кл≥Їнт≥в, що працюють з одн≥Їњ Ѕƒ, €к≥ об'Їднують у так званий паралельний сервер.

Ј ћожливост≥ оптим≥зуванн€ запит≥в. ѕри використанн≥ непроцедурноњ мови запит≥в њх виконанн€ може бути неоптимальним. “ому необх≥дно зробити процес оптим≥зац≥њ запит≥в, тобто вибрати такий спос≥б виконанн€, коли за початковим поданн€м запиту шл€хом його синтаксичних ≥ семантичних перетворень виробл€Їтьс€ процедурний план виконанн€ запиту, найб≥льш оптимальний за на€вних у баз≥ даних керуючих структурах.

6. Ќад≥йн≥сть.

ѕон€тт€ над≥йност≥ системи маЇ багато сенс≥в Ц це ≥ збереженн€ ≥нформац≥њ незалежно в≥д будь-€ких збоњв, ≥ безв≥дмовн≥сть роботи системи в будь-€ких умовах, ≥ забезпеченн€ захисту даних в≥д несанкц≥онованого доступу.

Ј ¬≥дновленн€ п≥сл€ збоњв. ѕри виникненн≥ програмних або апаратних збоњв ц≥л≥сн≥сть, та й працездатн≥сть вс≥Їњ системи може бути порушена. ¬≥д того, €к ефективно спланований механ≥зм в≥дновленн€ п≥сл€ збоњв, залежить життЇздатн≥сть системи.

Ј –езервне коп≥юванн€. ” результат≥ апаратного збою може бути частково пошкоджено або виведений з ладу нос≥й ≥нформац≥њ ≥ тод≥ в≥дновленн€ даних неможливо, €кщо не було передбачено резервне коп≥юванн€ бази даних, або њњ частини. –езервне коп≥юванн€ р€туЇ ≥ в ситуац≥€х, коли в≥дбуваЇтьс€ лог≥чний зб≥й системи, наприклад при помилковому видаленн≥ таблиць. ≤снуЇ безл≥ч механ≥зм≥в резервуванн€ даних (збер≥ганн€ одн≥Їњ або б≥льше коп≥й вс≥Їњ бази даних, збер≥ганн€ коп≥њ њњ частини, коп≥юванн€ лог≥чноњ структури ≥ т.д.). Ќайчаст≥ше в систему закладаЇтьс€ можлив≥сть використанн€ к≥лькох таких механ≥зм≥в.

Ј ¬≥дкат зм≥н. ѕри виконанн≥ транзакц≥њ застосовуЇтьс€ просте правило Ц або транзакц≥€ виконуЇтьс€ повн≥стю, або не виконуЇтьс€ взагал≥. ÷е означаЇ, що у раз≥ збоњв, вс≥ результати недоведеними до к≥нц€ транзакц≥й повинн≥ бути анульован≥. ћехан≥зм в≥дкоту може мати р≥зне швидкод≥ю ≥ ефективн≥сть.

Ј Ѕагатор≥внева система захисту. ≤нформац≥йна система орган≥зац≥њ майже завжди включаЇ в себе секретну ≥нформац≥ю, тому дл€ запоб≥ганн€ несанкц≥онованого доступу використовуЇтьс€ служба ≥дентиф≥кац≥њ користувач≥в. –≥вень захисту може бути р≥зним. ќкр≥м безпосередньоњ ≥дентиф≥кац≥њ користувач≥в при вход≥ в систему може використовуватис€ також механ≥зм шифруванн€ даних при передач≥ л≥н≥€ми зв'€зку

7. ¬имоги до робочого середовища.

Ј јпаратн≥ платформи, що п≥дтримуютьс€.

Ј ћ≥н≥мальн≥ вимоги до обладнанн€.

Ј ћаксимальний розм≥р адресноњ пам'€т≥. ќск≥льки майже вс≥ сучасн≥ системи використовують свою файлову систему, важливим фактором Ї те, €кий максимальний обс€г ф≥зичноњ пам'€т≥ вони можуть використовувати.

Ј ќперац≥йн≥ системи, п≥д управл≥нн€м €ких здатна працювати —”Ѕƒ.

8. «м≥шан≥ критер≥њ.

Ј як≥сть ≥ повнота документац≥њ. Ќа жаль, не вс≥ системи мають повну ≥ детальну документац≥ю.

Ј Ћокал≥зован≥сть. ћожлив≥сть використанн€ нац≥ональних мов не у вс≥х системах реал≥зована повн≥стю.

Ј ћодель формуванн€ вартост≥. як правило, виробники —”Ѕƒ використовують певн≥ модел≥ формуванн€ вартост≥. Ќаприклад, варт≥сть одного ≥ того ж продукту може ≥стотно зм≥нюватис€ в залежност≥ в≥д того, ск≥льки користувач≥в буде з ним працювати.

Ј —таб≥льн≥сть виробника.

Ј ѕоширен≥сть —”Ѕƒ.

Ќав≥ть €кщо просто в≥дзначати наск≥льки гарн≥ чи поган≥ вид≥лен≥ параметри в раз≥ кожноњ конкретноњ —”Ѕƒ, то пор≥вн€нн€ вже двох р≥зних систем Ї трудом≥сткою завданн€м. “им не менш, ч≥ткий ≥ глибокий пор≥вн€льний анал≥з на п≥дстав≥ перерахованих вище критер≥њв в будь-€кому випадку допоможе рац≥онально вибрати в≥дпов≥дну систему дл€ конкретного проекту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 789 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1612 - | 1395 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.