Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћета роботи. 1. ¬становити на€вн≥сть взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ≥нтенсивн≥стю осв≥тленн€ ока ≥ д≥аметром з≥ниц≥




1. ¬становити на€вн≥сть взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ≥нтенсивн≥стю осв≥тленн€ ока ≥ д≥аметром з≥ниц≥.

2. ¬становити на€вн≥стъ сл≥поњ пл€ми на с≥тк≥вц≥.

3. ¬ивчити оптичн≥ властивост≥ ока на його модел≥.

4. Ќавчитись проводити офтальмоскоп≥ю у с≥льськогосподарських ≥ лабораторних тварин.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. “аблиц€ ћар≥отта, л≥нза, св≥чка, екран, офтальмоскоп, 0,5%-ний розчин атроп≥ну, тварини (тел€, в≥вц€, собака, кр≥ль), станки дл€ ф≥ксац≥њ тварини.

’≥д роботи

а) –еакц≥€ з≥ниц≥ на св≥тло.

ƒосл≥д на людин≥. ƒосл≥джуваного студента ставл€ть обличч€м до денного св≥тла. ƒосл≥дник в≥дзначаЇ д≥аметр його з≥ниць: 1) до початку досл≥ду; 2) в той час, коли одне око закрите; 3) п≥сл€ в≥дкритт€ закритого ока; 4) п≥сл€ 30-секундного закритт€ обох очей.

 

б) ¬изначенн€ сл≥поњ пл€ми на с≥тк≥вц≥.

ƒосл≥д ћар≥отта. ƒл€ проведенн€ досл≥ду малюнок ћар≥отта з колом ≥ хрестиком на чорному папер≥ в≥дсовують в≥д очей на в≥дстань вит€гнутоњ руки. —тудент закриваЇ л≥ве око, а правим дивитьс€ на коло, розташоване з л≥вого боку малюнка. ћалюнок пов≥льно пересувають до тих п≥р, поки зникне хрестик.

 

в) ¬иди рефракц≥њ ока.

ќптичн≥ властивост≥ ока вивчають на його модел≥ в затемнен≥й к≥мнат≥. —≥тк≥вкою слугуЇ екран, заломлююч≥ середовища ока зам≥нюЇ двовипукла л≥нза, а св≥чка Ї одночасно джерелом св≥тла та предметом, зображенн€ €кого отримують на екран≥.

«м≥нюючи в≥дстань м≥ж екраном ≥ л≥нзою, а пот≥м м≥ж л≥нзою ≥ предметом, отримують образ предмета, характерний дл€ нормального, близькозорого ≥ далекозорого ока.

 

 

г) ƒосл≥дженн€ дна ока у тварин (офтальмоскоп≥€).

ƒосл≥д провод€ть у затемнен≥й к≥мнат≥. ѕеред досл≥дженн€м тварин≥ закапують в око 1Ц2 краплини 0,5 %-ного розчину атроп≥ну дл€ усуненн€ акомодац≥њ. ƒжерело св≥тла розташовують позаду голови тварини. ѕром≥нь св≥тла ловл€ть офтальмоскопом ≥ направл€ють на з≥ницю досл≥джуваного ока дл€ осв≥тленн€ дна. „ерез отв≥р в офтальмоскоп≥ розгл€дають кол≥р дна ока, кровоносн≥ судини, €к≥ розташован≥ в ньому, сосочок зорового нерва.

 

 

–ќЅќ“ј 5.2. ¬»¬„≈ЌЌя —Ћ”’ќ¬ќ√ќ јЌјЋ≤«ј“ќ–ј

—луховий анал≥затор, €к ≥ зоровий, в≥дноситьс€ до дистантних анал≥затор≥в. ¬ажливу роль у людини в≥д≥граЇ слух в зв'€зку з розвитком мови.

јдекватним подразником дл€ органа слуху Ї звукова хвил€. «вуков≥ коливанн€ дос€гають слухових рецептор≥в, €к≥ розташован≥ в завитку внутр≥шнього вуха. ѕерш, н≥ж звукова хвил€ дос€гне рецепторних кл≥тин корт≥Ївого органа, вона проходить через систему утворень: зовн≥шн≥й слуховий прох≥д, барабанну перетинку, слухов≥ к≥сточки, р≥дину лаб≥ринту ≥ основну перетинку завитка.

ћехан≥зм передач≥ звукових коливань до рецепторних кл≥тин корт≥Ївого органа в≥дбуваЇтьс€ за принципом резонансу, що стало основою дл€ створенн€ в≥дпов≥дноњ теор≥њ слуху.

¬ивченн€ функц≥њ де€ких в≥дд≥л≥в анал≥затора слуху можливе при проведенн≥ окремих досл≥д≥в.

 онтрольн≥ питанн€.

1. Ѕудова зовн≥шнього ≥ середнього вуха.

2. Ѕудова внутр≥шнього вуха.

3. ўо таке корт≥њв орган? …ого будова.

4. який ще анал≥затор, кр≥м анал≥затора слуху, розташований у внутр≥шньому вус≥?

5. „им обумовлене €вище резонансу?

6. “еор≥њ слуху.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 469 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1205 - | 1155 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.