Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–обочий зошит




ƒЋя ЋјЅќ–ј“ќ–Ќ»’ –ќЅ≤“

« ‘≤«≤ќЋќ√≤ѓ —≤Ћ№—№ ќ√ќ—ѕќƒј–—№ »’ “¬ј–»Ќ

 

ƒл€ б≥олого-технолог≥чного факультету

 

 

—тудент (ка)_________________________________________________

 

√рупа_________________курс__________________________________

 

‘акультет___________________________________________________

 

¬икладач≥___________________________________________________

 

 

Ѕ≥ла ÷ерква Ц 2006

 

”ƒ  636:612/076.5/

 

 

«атверджено методком≥с≥Їю

факультету ветеринарноњ медицини

(ѕротокол є 3 в≥д 4.04.2006 р.)

 

 

—клали: ћ.ѕ. Ќ≥щеменко, ћ.ћ. —аморай, —.—. Ўмаюн, “.Ѕ. ѕрокоп≥шина

 

 

–обочий зошит дл€ лабораторних роб≥т з ф≥з≥олог≥њ с≥льськогосподарських тварин: ћетодичн≥ вказ≥вки дл€ студент≥в б≥олого-технолог≥чного ф-ту / ћ.ћ. —аморай, —.—. Ўмаюн, ћ.ѕ. Ќ≥щеменко “.Ѕ. ѕрокоп≥шина. Ц Ѕ≥ла ÷ерква. 2010.Ц 94 с.

 

 

–обочий зошит складено в≥дпов≥дно до програми з ф≥з≥олог≥њ с≥льськогосподарських тварин.  ≥льк≥сть, перел≥к та пор€док виконанн€ роб≥т на лабораторних зан€тт€х установлюЇтьс€ робочим планом вивченн€ курсу ф≥з≥олог≥њ.  ожна робота розпочинаЇтьс€ коротким теоретичним обгрунтуванн€м матер≥алу дл€ вивченн€, що полегшуЇ самост≥йну п≥дготовку студент≥в до активного виконанн€ лабораторних завдань.

 

–ецензенти: канд. б≥ол. наук ¬.ѕ. —окольський

канд.вет. наук ¬.¬. ћалина

 

 

ã Ѕƒј”, 2010

 

 

≤. ¬—“”ѕ

ќсновна мета робочого зошита Цдопомогти студентам б≥олого-технолог≥чного факультету у п≥дготовц≥ до самост≥йноњ роботи на лабораторно-практичних зан€тт€х з ф≥з≥олог≥њ с≥льськогосподарських тварин.

ѕри складанн≥ цього пос≥бника автори спирались на багатор≥чний досв≥д викладанн€ дисципл≥ни колективом сп≥вроб≥тник≥в кафедри нормальноњ ≥ патолог≥чноњ ф≥з≥олог≥њ с.-г. тварин Ѕ≥лоцерк≥вського державного аграрного ун≥верситету. —тудентам пропонуютьс€ роботи в≥дпов≥дно до програми курсу та з урахуванн€м бюджету часу, в≥дведеного навчальним та робочим планами.

 ≥льк≥сть та перел≥к лабораторних роб≥т встановлюютьс€ робочим планом вивченн€ курсу ф≥з≥олог≥њ окремо на стац≥онарному ≥ заочному в≥дд≥ленн€х б≥олого-технолог≥чного факультету.

¬икладенн€ матер≥алу з предмету розпочинаЇтьс€ з розд≥лу УЌервово-мТ€зова ф≥з≥олог≥€Ф. ѕроте не виключена можлив≥сть ≥ншоњ посл≥довност≥ виконанн€ лабораторних роб≥т за розд≥лами.

ѕри п≥дготовц≥ до чергового лабораторного зан€тт€ студенти самост≥йно ознайомлюютьс€ ≥з зм≥стом та методикою виконанн€ роботи. ¬они також повинн≥ вивчити в≥дпов≥дний теоретичний матер≥ал, €кий Ї в п≥дручниках, з урахуванн€м зазначених у робот≥ конкретних питань по кожн≥й з тем.

ѕ≥д час лабораторно-практичних зан€ть студенти самост≥йно провод€ть досл≥ди, результати €ких занос€ть у протокол, анал≥зують ≥ за участю викладача робл€ть висновки.

ѕо завершенн≥ в≥дпов≥дноњ теми, зг≥дно з робочими планами провод€тьс€ сем≥нарськ≥ зан€тт€, до €ких студенти готуютьс€ по в≥дпов≥дних контрольних запитанн€х.

–ќЅќ“ј 1.1. “≈’Ќ≤ ј Ѕ≈«ѕ≈ » ≤ ќ«Ќј…ќћЋ≈ЌЌя « ќ—Ќќ¬Ќќё јѕј–ј“”–ќё, ќЅЋјƒЌјЌЌяћ “ј ѕ≤ƒƒќ—Ћ≤ƒЌ»ћ» “¬ј–»Ќјћ» ‘≤«≤ќЋќ√≤„Ќќѓ ЋјЅќ–ј“ќ–≤ѓ

≤нструктаж з безпеки прац≥. «агальн≥ вимоги безпеки прац≥.

1.ƒо лабораторних ≥ практичних зан€ть студенти допускаютьс€ п≥сл€ проведенн€ з ними ≥нструктажу, ознайомленн€ з правилами повед≥нки в умовах виробництва, господарства, аудитор≥€х, манежах ≥ операц≥йн≥й та з пор€дком виконанн€ роботи, методами ф≥ксац≥њ тварин.

2. —туденти повинн≥ знати й дотримуватис€ правил особистоњ г≥г≥Їни, п≥дтримувати в чистот≥ робоче м≥сце, обладнанн€, чистоту рук, обличч€ та взутт€.

3. «аходити в аудитор≥њ сл≥д з дозволу викладача або лаборанта чи ординатора.

4. ¬иконувати завданн€ зан€ть можна лише з дозволу викладача.

5. ¬ аудитор≥€х ≥ тваринницьких прим≥щенн€х заборон€Їтьс€ њсти, пити воду, палити, користуватис€ вогнем, б≥гати та кричати.

6. ¬ аудитор≥њ ≥ тваринницьк≥ прим≥щенн€ заборон€Їтьс€ заходити у верхньому од€з≥, без халата та шапочки, заносити од€г, класти його п≥д столи, на обладнанн€, в≥шати на ст≥ни.

7. Ќебезпечними та шк≥дливими, що можуть спричинити травмуванн€ студент≥в п≥д час роб≥т, Ї електричний струм, що використовуЇтьс€ в приладах та осв≥тлювальн≥й мереж≥; х≥м≥чн≥ реактиви, ≥нструменти, лабораторний посуд ≥ тварини, €к≥ використовуютьс€ дл€ проведенн€ зан€ть.

8. —туденти повинн≥ знати ≥ дотримуватис€ основних правил пожежноњ безпеки.

9. —тароста групи повинен стежити за дотриманн€м студентами правил безпеки та дисципл≥ни.

10. ѕри ви€вленн≥ з≥псованого обладнанн€, прилад≥в, ≥нструмент≥в, посуду, порушенн≥ правил безпеки ≥ншими студентами авар≥њ, травмуванн≥ потр≥бно негайно пов≥домити викладача. —п≥вроб≥тники кафедри забезпечують безпечн≥ умови роботи дл€ решти студент≥в, подають першу допомогу потерп≥лим, а при необх≥дност≥ звертаютьс€ в медпункт або викликають швидку медичну допомогу.

11. ѕеред початком виконанн€ роботи студент повинен знати:

Ц правила користуванн€ приладами, обладнанн€м, ≥нструментами;

Ц пор€док виконанн€ роботи;

Ц правила безпечного користуванн€ лабораторним посудом, х≥м≥чними реактивами;

Ц правила наданн€ першоњ медичноњ допомоги.

¬имоги безпеки прац≥ перед початком зан€ть

ѕеред початком зан€ть необх≥дно:

Ц од€гнути халат ≥ шапочку, зайн€ти робоче м≥сце;

Ц огл€нути робоче м≥сце, столи, ст≥льц≥, обладнанн€, посуд, ≥нструменти та прилади, €к≥ будуть використовуватис€ п≥д час роботи, переконатис€ в њхн≥й ц≥л≥сност≥ та справност≥;

Ц огл€нути електричн≥ розетки, вимикач≥, електропроводку, переконатис€ в њхн≥й ц≥л≥сност≥ та справност≥ перед вмиканн€м;

Ц ознайомитис€ з правилами проведенн€ роботи, завести ≥ заф≥ксувати у станку тварин.

 

¬имоги безпеки прац≥ п≥д час зан€ть та в умовах виробництва

1. –озпочинати досл≥джувати тварину можна з дозволу викладача.

2. ѕеред виконанн€м завданн€ сл≥д переконатис€ в над≥йност≥ ф≥ксац≥њ тварин.

3. ѕри виконанн≥ завданн€ потр≥бно дотримуватис€ правил поводженн€ ≥з тваринами, не робити р≥зких рух≥в ≥ грубих оклик≥в.

4. ѕри надм≥рному неспокоњ тварини необх≥дно припинити виконанн€ завданн€, заспокоњти њњ.

5. ƒо великоњ рогатоњ худоби потр≥бно п≥дходити збоку, розмовл€ючи з нею, заспокоњти њњ поглажуванн€м шк≥ри шињ, за лопатками ≥ вухами.

6. ƒл€ ф≥ксац≥њ великоњ рогатоњ худоби здавлюють носову перегородку пальц€ми, щипц€ми або ф≥ксують тварину, утримуючи за роги ≥ носове к≥льце або накладаючи петл≥ ≥з мотузки на тазов≥ к≥нц≥вки.

7. ƒо коней з обережн≥стю п≥дход€ть спереду ≥ з боку (краще з л≥вого). ѕ≥д≥йшовши до голови, беруть л≥вою рукою за уздечку, а правою погладжують шию, що заспокоюЇ кон€.

8. Ѕ≥ль у коней в≥двол≥кають деревТ€ною закруткою, накладаючи њњ на верхню губу або на вушну раковину. ћожна використовувати металевий затискувач дл€ стискуванн€ губи.  оней ф≥ксують п≥дн€тт€м грудноњ або тазовоњ к≥нц≥вки, ф≥ксац≥Їю двох тазових к≥нц≥вок одночасно за допомогою парувальноњ шлењ або мотузки довжиною 4-5 м.

9. —обакам ≥ котам од€гають намордник або ф≥ксують щелепи т€сьмою.

10. ѕри лабораторних досл≥дженн€х використовують лише реактиви з етикетками або написами.

11. Ћуги, кислоти та ≥нш≥ реактиви набирають п≥петкою з грушею або автоматичною п≥петкою. «аборон€Їтьс€ њх засмоктувати в п≥петку ротом.

12. ѕри використанн≥ в досл≥дженн€х та л≥куванн≥ тварин електричних прилад≥в њх необх≥дно заземлити.

13. —л≥д бути уважним, дотримуватис€ дисципл≥ни, п≥дтримувати пор€док ≥ чистоту на робочому м≥сц≥, де мають бути лише необх≥дн≥ матер≥али, прилади та ≥нструменти.

14. ѕри робот≥ з тваринами, п≥дозр≥лими в захворюванн€х, сп≥льних дл€ тварин ≥ людини (анаеробна ≥нфекц≥€, бруцельоз, лейкоз та ≥н.), потр≥бно використовувати клейончаст≥ фартухи, гумов≥ чоботи та рукавиц≥.

15. ѕеред досл≥дженн€м норовистоњ тварини њй необх≥дно ввести нейролептики. ќперац≥њ сл≥д виконувати з обовТ€зковим використанн€м анестезуючих речовин або наркозу.

16. ‘≥ксуючи голову тварини в сто€чому положенн≥, студент повинен знаходитись збоку на в≥дстан≥ вит€гнутих рук.

17. ¬ести норовистих коней необх≥дно на розт€жц≥ силою двох студент≥в, а бугањв або буйних баран≥в Ц на палиц≥-водил≥.

18. ‘≥ксац≥ю тварин на операц≥йному стол≥ або на п≥длоз≥ в лежачому положенн≥ сл≥д виконувати на в≥дстан≥ вит€гнутих рук, знаход€чись поза зоною руху незаф≥ксованих к≥нц≥вок.

19. ѕеред початком роботи потр≥бно перев≥рити стан шк≥рного покриву своњх рук (рани, подр€пини та ≥н.), при необх≥дност≥ провести обробку та використати х≥рург≥чн≥ рукавиц≥.

20. ƒосл≥джуючи статев≥ органи ≥ молочну залозу у коней, необх≥дно використовувати шлейку або п≥дн€ти передню к≥нц≥вку досл≥джуваноњ сторони.

21. —туденту заборон€Їтьс€ самов≥льно в≥длучатис€ з м≥сц€ проведенн€ лабораторних ≥ практичних зан€ть в аудитор≥њ, манеж≥, стац≥онар≥, на тваринницьк≥й ферм≥.

22. ѕ≥д час роботи студент≥в на тваринницьк≥й ферм≥ заборон€Їтьс€ без обслуговуючого персоналу заходити в денники, ст≥йла або кл≥тки, де утримуютьс€ жеребц≥, бугањ, барани, кнур≥ або п≥дсисн≥ свиноматки.

¬имоги безпеки прац≥ п≥сл€ зак≥нченн€ зан€ть.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ зан€тт€ необх≥дно дотримуватись таких вимог:

Ц вивести тварину в станок де вона утримуЇтьс€;

Ц навести пор€док на робочому м≥сц≥, поставити столи та ст≥льц≥ на м≥сце, закрити в≥кна та кватирки;

Ц вимкнути електричн≥ прилади та обладнанн€, закрити крани у водопроводах;

Ц скласти обладнанн€, прилади та ≥нструменти у в≥дпов≥дне м≥сце;

Ц зн€ти спецод€г, вимити з милом руки;

Ц вимкнути в аудитор≥њ чи манеж≥ осв≥тленн€.

¬имоги ≥нструкц≥њ Ї обовТ€зковими дл€ виконанн€ студентами, €к≥ проход€ть лабораторн≥ ≥ практичн≥ зан€тт€ в аудитор≥€х, манежах, операц≥йн≥й та умовах виробництва.

Ќев≥дкладна медична допомога

”шиб Ц це закрите одиничне або численн≥ ушкодженн€ мТ€ких тканин.¬иникаЇ при удар≥ тупим предметом або пад≥нн≥ на тверду поверхню.

ƒопомога: холод на м≥сце ушкодженн€, тиснуча повТ€зка, за показанн€м Ц ≥ммоб≥л≥зац≥€ ушкодженоњ частини т≥ла.

–озт€г звТ€зкового апарату виникаЇ при удар≥, пад≥нн≥.

ƒопомога: холод на м≥сце ушкодженн€, туга бинтова повТ€зка або ≥ммоб≥л≥зац≥€.

–ана Ц порушенн€ ц≥л≥сност≥ шк≥ри або слизових оболонок, нер≥дко з ушкодженн€м тканин, що знаход€тьс€ глибше.

ƒопомога: зупинка кровотеч≥, обробка 5% спиртовим розчином йоду, накладанн€ асептичноњ повТ€зки.

¬ивих к≥нц≥вки Ц це зм≥щенн€ суглобових к≥нц≥в к≥сток.

ѕерелом к≥нц≥вок Ц це порушенн€ ц≥л≥сност≥ к≥стки за довжиною.

ƒопомога при вивиху ≥ перелом≥: ≥ммоб≥л≥зац≥€ ушкодженоњ к≥нц≥вки, знеболенн€, госп≥тал≥зац≥€ у травматолог≥чне в≥дд≥ленн€.

≈лектротравма Ц це ураженн€ людини електричним струмом.

ƒопомога: €комога швидше припиненн€ д≥њ електричного струму. ѕри цьому сл≥д вимкнути рубильник або в≥двести в≥д потерп≥лого др≥т за допомогою сухоњ палиц≥, дошки.

ѕ≥сл€ зв≥льненн€ потерп≥лого в≥д д≥њ струму при непритомност≥, в≥дсутност≥ диханн€, пульсац≥њ на маг≥стральних судинах приступають до реан≥мац≥њ.

¬≥дмороженн€ Ц це м≥сцеве ушкодженн€ тканин, спричинене впливом на них низькоњ температури. ѕри в≥дмороженн≥ легкого ступен€ виконують обережний масаж уражених д≥л€нок, €кщо Ї пухир≥, накладають асептичну ватно-марлеву повТ€зку.

ќп≥к Ц це ушкодженн€ тканин у результат≥ впливу терм≥чних, х≥м≥чних ≥ електричних чинник≥в. ѕри оп≥ках з потерп≥лого перед ус≥м необх≥дно зн€ти обгор≥лий од€г. „астини од€гу, що прилипли до паленоњ поверхн≥, не в≥дривають, а обр≥зають навколо. Ќа м≥сц≥ оп≥ку накладають асептичну повТ€зку, при обширних оп≥ках потерп≥лого замотують у стерильне простирадло.

 ровотеча. ƒл€ артер≥альноњ кровотеч≥ характерне вит≥канн€ кров≥ €скраво-червоного кольору пульсуючим струменем, дл€ венозного Ц пов≥льне вит≥канн€ кров≥ темно-червоного кольору. ѕри кап≥л€рн≥й кровотеч≥ кров вит≥каЇ крапл€ми.

ѕочатковим прийомом, €кий дозвол€Ї зменшити крововтрату Ц стисненн€ судини пальцем у ран≥ або вище в≥д м≥сц€ ушкодженн€. —тиснути судину можна пальц€ми або ф≥ксац≥Їю к≥нц≥вки в максимально з≥гнутому положенн≥.

“угу тампонаду рани робл€ть стерильним марлевим тампоном з наступним накладанн€м тиснучоњ повТ€зки.

якщо за допомогою простих метод≥в спинити артер≥альну кровотечу не вдаЇтьс€, джгут накладають вище в≥д рани, недалеко в≥д краю. ѕеред накладанн€м джгута шк≥ру захищають прокладкою будь €коњ тканини. ƒжгут зат€гують до припиненн€ кровотеч≥. ќбовТ€зково ф≥ксують час накладанн€ джгута.

’≥м≥чн≥ оп≥ки. ѕри попаданн≥ на шк≥ру неорган≥чних кислот, луг≥в Ц вражену шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки необх≥дно негайно обмити великою к≥льк≥стю холодноњ проточноњ води (10-15 хв). ”сл≥д за промиванн€м оп≥ковоњ поверхн≥ розпочинають х≥м≥чну нейтрал≥зац≥ю агента (кислоти нейтрал≥зують 3 %-ним розчином натр≥ю г≥дрокарбонату, а луги Ц 1-3 %-ним розчином оцтовоњ, лимонноњ або борноњ кислоти).

Ќепритомн≥сть Ц це раптове короткочасне затьмаренн€ св≥домост≥, зумовлене гострою ≥шем≥Їю головного мозку.

’ворого кладуть ≥з трохи опущеною головою ≥ п≥дн€тими ногами (щоб посилити доступ кров≥ до головного мозку), зв≥льн€ють в≥д т≥сного од€гу, з≥гр≥вають гр≥лками к≥нц≥вки, збризкують обличч€, груди холодною водою, розтирають ноги ≥ руки, дають понюхати ватний тампон, змочений розчином ам≥аку (нашатирного спирту).

якщо непритомн≥сть не зникаЇ, негайно зд≥йснюютьс€ заходи дл€ п≥дтриманн€ диханн€ ≥ кровооб≥гу у так≥ посл≥довност≥:

1) забезпеченн€ прох≥дност≥ дихальних шл€х≥в ≥ застосуванн€ штучноњ вентил€ц≥њ легень (методом ≥з рота в рот або з рота в н≥с);

2) укладенн€ потерп≥лого на спину на тверду поверхню;

3)зд≥йсненн€ непр€мого масажу серц€ в поЇднанн≥ ≥з штучною вентил€ц≥Їю легень.

ѕ≥д шию хворого дл€ розгинанн€ голови п≥дкладають одну руку, двома пальц€ми другоњ руки, покладеноњ на лоб, затискують н≥с, п≥сл€ цього робл€ть глибокий вдих ≥, щ≥льно обхопивши рот хворого, вдувають пов≥тр€. ѕравильн≥сть вдуванн€ контролюють за рухами грудноњ кл≥тки. ¬идих в≥дбуваЇтьс€ пасивно, коли н≥с ≥ рот в≥дкрит≥.

якщо штучну вентил€ц≥ю легень робл€ть через н≥с, рот хворого закривають, притиснувши нижню щелепу. “ой, хто подаЇ допомогу обхоплюЇ н≥с губами ≥ робить вдуванн€ пов≥тр€. ÷ю процедуру застосовують у тих випадках, коли щелепи хворого щ≥льно стиснут≥ або коли Ї травми губ, рота, нижньоњ щелепи.

Ќайпрост≥шим ≥ ефективним способом в≥дновленн€ кровооб≥гу Ї масаж серц€ з одночасною вентил€ц≥Їю легень (на спри€тливий прогноз можна спод≥ватис€, коли масаж серц€ розпочато не п≥зн≥ше €к через 4хв. з моменту раптового припиненн€ кровооб≥гу).

’ворого кладуть на спину на тверду поверхню (на п≥длогу), розст≥бають або розр≥зають од€г, €кий ст€гуЇ груди ≥ жив≥т. “ой, хто подаЇ допомогу, стаЇ на кол≥на збоку в≥д потерп≥лого, удар€Ї кулаком ≥з висоти 30 см точно в середню частину грудини, пот≥м накладаЇ кисть одн≥Їњ руки на меж≥ нижньоњ ≥ середньоњ третини грудини а кисть другоњ руки Ц зверху, упоперек першоњ.

–итм≥чними поштовхами натискують на грудину, добиваючись зм≥щенн€ њњ до хребта на 4-5 см. ѕ≥д час масажу серц€ в дорослих потр≥бно використовувати й масу свого тулуба Ц дл€ цього руки мають бути випростан≥ в л≥ктьових суглобах.

ѕ≥сл€ кожного поштовху руки не забирають ≥з грудини, але натискуванн€ повн≥стю припин€ють Ц дл€ того, щоб грудна кл≥тка повернулас€ у вих≥дне положенн€. «а часом пер≥оди стисканн€ ≥ розслабленн€ повинн≥ бути однаковими.  ≥льк≥сть поштовх≥в маЇ становити Ц 80 за 1 хв.

 оли серцево-легеневу реан≥мац≥ю робить одна особа, п≥сл€ кожних 2-3 вдувань пов≥тр€ сл≥д зробити 10-15 надавлювань на грудину.

якщо ж реан≥мац≥ю виконують дв≥ особи, одна ≥з них проводить штучну вентил€ц≥ю легень, а друга Ц непр€мий масаж серц€ (п≥сл€ 1 вдуванн€ пов≥тр€ робл€ть 4-5 натискувань на грудину). ѕравильн≥сть масажу серц€ контролюЇтьс€ за на€вн≥стю пульсових поштовх≥в на сонн≥й або стегнов≥й артер≥њ, синхронних ≥з натискуванн€м на грудину.

≈фективн≥сть заход≥в серцево-легеневоњ реан≥мац≥њ визначаЇтьс€ такими ознаками: 1) звуженн€ з≥ниць; 2) по€ва пульсу; 3) в≥дновленн€ тонусу пов≥к;

4) на€вн≥стю спонтанних дихальних рух≥в гортан≥; 5) поступове в≥дновленн€ кольору шк≥ри ≥ слизових оболонок.

„ерез кожн≥ 2 хвилини проведенн€ серцево-легеневоњ реан≥мац≥њ на к≥лька секунд переривають Ц дл€ контролю по€ви пульсу.

ћасаж серц€ ≥ штучну вентил€ц≥ю легень сл≥д продовжувати до в≥дновленн€ д≥€льност≥ серц€ ≥ диханн€.

Ќеобх≥дно памТ€тати, що вм≥нн€ вчасно надати першу медичну допомогу Ї обовТ€зком кожного, а дл€ наданн€ квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги потр≥бно в≥дразу ж викликати швидку допомогу.

 

1.1.2. ќсновна апаратура та обладнанн€ ф≥з≥олог≥чноњ лаборатор≥њ.

‘≥з≥олог≥€ Ц наука експериментальна, тому при њњ вивченн≥ широко застосовуютьс€ р≥зн≥ методи досл≥джень.

ѕри досл≥дженн≥ ф≥з≥олог≥чних функц≥й у тварин €к в≥тчизн€н≥, так ≥ заруб≥жн≥ вчен≥ розробили велику к≥льк≥сть експериментальних метод≥в ≥з застосуванн€м р≥зного лабораторного обладнанн€. ѕри проведенн≥ експерименту використовують прилади дл€ подразненн€ тканин та орган≥в, реЇстрац≥њ рух≥в, дл€ визначенн€ тиску, температури т≥ла, к≥лькост≥ газ≥в. ¬елике значенн€ при вивченн≥ нервових процес≥в мають прилади дл€ в≥дведенн€, посиленн€ та реЇстрац≥њ б≥острум≥в у кл≥тинах, тканинах та органах.

Ќижче подаЇтьс€ описанн€ прилад≥в та ≥нструмент≥в, €к≥ найчаст≥ше використовуютьс€ у ф≥з≥олог≥чному експеримент≥.

ƒл€ подразненн€ збудливих тканин найчаст≥ше використовуЇтьс€ слабкий пост≥йний чи зм≥нний електричний струм. «м≥нний струм за допомогою випр€мл€ч≥в перетворюЇтьс€ у пост≥йний, €кий використовуЇтьс€ дл€ живленн€ ≥ндукц≥йних апарат≥в. ќстанн≥ дають короткочасн≥ ≥мпульси, €к≥ не викликають пом≥тних зм≥н у тканинах та органах.

ƒжерела електричного струму: гальван≥чн≥ елементи, лужн≥ та кислотн≥ акумул€тори, випр€мл€ч≥ зм≥нного струму.

ѕрилади, €к≥ зм≥нюють силу струму: автотрансформатори, реостати, реохорди.

≤ндукц≥йн≥ апарати. ѕеремикач≥ с≥тки електричного струму, електромагн≥тн≥ перемикач≥, електромагн≥тн≥ камертони, метроном-перемикач.

≈лектроключ≥ та комутатори: ключ-рубильник, ключ ƒюбуа-–еймона, ключ √ельмгольца, комутатори дл€ перемиканн€ струму з одного ланцюга на ≥нший ≥ дл€ зм≥ни напр€му пост≥йного струму.

≈лектричн≥ стимул€тори: ≥мпульсний стимул€тор ≤—≈-ќЋ, електростимул€тор лабораторний ≈—Ћ-2, електрометроном.

≈лектроди: стимулююч≥ та в≥дв≥дн≥, переносн≥, поверхнев≥, так≥, що пол€ризуютьс€ ≥ не пол€ризуютьс€, вживлен≥ м≥кроелектроди та ≥н.

–еЇструюч≥ прилади: пневмограф, сп≥рограф, кард≥ограф, капсула ћаре€, важ≥ль ≈нгельмана, м≥ографи, к≥мографи, чорнильн≥ пера, стр≥чки дл€ к≥мограф≥в, механ≥чн≥, електричн≥ визначники часу.

¬им≥рювальн≥ прилади: струнний та дзеркальний гальванометри, манометри, амперметри, вольтметри, м≥л≥вольтметри, термометри ртутн≥ ≥ електричн≥ та ≥нш≥ прилади.

ѕрилади-перетворювач≥ неелектричних процес≥в в електричн≥ (≥ навпаки): краплезаписувач≥, механоелектричн≥, термоелектричн≥, фотоелектричн≥, ≥ндукц≥йн≥ датчики, первинн≥ та вторинн≥ перетворювач≥, спец≥альн≥ реЇструюч≥ прилади (електрокард≥ограф, осцилограф медичний з пером, чорнильний реЇстратор ≥з транзисторним п≥дсиленн€м, оксигемограф).

ƒопом≥жн≥ прилади, ≥нструменти та пристосуванн€: штативи, наб≥р х≥рург≥чних ≥нструмент≥в (великий та малий), станки дл€ ф≥ксац≥њ (великий та малий), п≥дставки, таблиц≥ та ≥н.

ѕ≥д кер≥вництвом викладача студенти знайомл€тьс€ з вищеназваним лабораторним обладнанн€м та його призначенн€м. ¬ивчають принципи будови р≥зних прилад≥в та замальовують схеми. ¬чатьс€ правильно використовувати обладнанн€ зг≥дно з ≥нструкц≥€ми та матер≥алами, €к≥ Ї в навчальних пос≥бниках.

ѕ≥д час зан€ть викладач демонструЇ запис роботи окремих орган≥в тварин важ≥льним та пов≥тр€ним методами (кард≥ограф≥€ у жаби, пневмограф≥€ у кролика та ≥н.).

1.1.3. ѕ≥ддосл≥дн≥ тварини.

ѕ≥ддосл≥дними можуть бути €к лабораторн≥, так ≥ с≥льськогосподарськ≥ тварини. ƒосл≥дженн€ функц≥њ нервовоњ системи, системи травленн€, залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ, анал≥затор≥в, обм≥ну речовин провод€тьс€, в основному, на лабораторних тваринах: жабах, собаках, кроликах, морських свинках та ≥н. ѕри вивченн≥ розмноженн€ та лактац≥њ, системи кров≥ використовуЇтьс€ велика рогата худоба, кон≥, свин≥.

” досл≥дах використовуютьс€ €к ≥нтактн≥ тварини (що не використовувалис€ ран≥ше), так ≥ прооперован≥. ѕри цьому застосовуЇтьс€ ф≥стульний та ≥нш≥ оперативн≥ методи з метою постановки довготривалих експеримент≥в. ћетод короткочасних гострих досл≥д≥в (в≥в≥секц≥€) застосовуЇтьс€ на жабах, морських свинках та ≥нших лабораторних тваринах. ƒосл≥ди провод€ть на здорових тваринах, €к≥ утримуютьс€ у в≥вар≥њ ф≥з≥олог≥чноњ лаборатор≥њ.

 онтрольн≥ питанн€.

1. як≥ джерела струму та прилади використовуютьс€ дл€ подразненн€ тканин?

2. як можна вим≥р€ти силу пост≥йного струму?

3. яка схема електроланцюга ≥з застосуванн€м ≥ндукц≥йного апарата?

4. як≥ Ї перемикач≥ с≥тки електричного струму та принципи њх роботи?

5. ¬иди електрод≥в.  оли застосовуютьс€ непол€ризован≥ електроди?

6. як≥ основн≥ прилади та обладнанн€ ф≥з≥олог≥чноњ лаборатор≥њ?

–ќЅќ“ј 1.2. «ј√јЋ№Ќ≤ ћ≈“ќƒ» ‘≤«≤ќЋќ√≤„Ќ»’ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈Ќ№

ћатер≥али ≥ обладнанн€. ѕ≥ддосл≥дн≥ тварини (жаби, морськ≥ свинки, крол≥, к≥шки, собаки), с≥льськогосподарськ≥ тварини (коза, в≥вц€, корова, свин€, птиц€); пробков≥ або параф≥нов≥ столики, станки дл€ ф≥ксац≥њ тварин; вата, наб≥р ≥нструмент≥в, маски дл€ наркозу, еф≥р, хлороформ, 1%-ний розчин морф≥ну, 0,5%-ний розчин новокањну, 10 %-ний розчин гексаналу, 10 %-ний розчин уретану, ф≥зрозчин, розчин –≥нгера, –≥нгера-Ћокка, “≥роде.

1.2.1. ‘≥ксац≥€ тварин.

—туденти самост≥йно засвоюють правила ф≥ксац≥њ жаби на пробков≥й дошц≥ або параф≥новому столику за допомогою булавок; методику ф≥ксац≥њ морських свинок, кролик≥в, собак та к≥шок на спец≥альних операц≥йних столах та в станках. ƒл€ досл≥д≥в та демонстрац≥њ собаку ф≥ксують у станку з попередн≥м над≥ванн€м намордника чи петл≥ на нижню ≥ верхню щелепи. ¬еликих тварин ф≥ксують у спец≥альних станках або накладають ф≥ксац≥йн≥ щипц≥ на носову перегородку, у кон€ Ц на верхню губу. “ел€т ф≥ксують за допомогою рухомоњ петл≥, а овець та к≥з ф≥ксують у звичайних станках.

1.2.2. «агальне та м≥сцеве знеболюванн€.

«агальне знеболюванн€ (наркоз) Ц це штучне зворотне пригн≥ченн€ чи гальмуванн€ функц≥њ центральноњ нервовоњ системи (÷Ќ—), €ке супроводжуЇтьс€ втратою чутливост≥ та де€ких рефлекс≥в у результат≥ д≥њ наркотичних препарат≥в. Ќаркоз проводитьс€ у три етапи: промедикац≥€, введенн€ та основний наркоз.

ƒл€ промедикац≥њ використовують: ам≥назин, ромпун, компелен, промедол, димедрол. « усп≥хом застосовують сум≥ш≥ цих препарат≥в, €к≥ доповнюють один одного, седативно впливаючи на ÷Ќ—. „аст≥ше використовують сум≥ш, до складу €коњ вход€ть ам≥назин, промедол та димедрол.

Ќаркотичн≥ препарати розпод≥л€ють на ≥нгал€ц≥йн≥, або пульмональн≥ (етиловий еф≥р, хлороформ) та не≥нгал€ц≥йн≥ (т≥опентал натр≥ю, гексенал, хлоралг≥драт, спирт етиловий).

ѕеред наркозом тварину обстежують, витримують на 12-годинн≥й голодн≥й д≥Їт≥. ѕромедикац≥ю провод€ть з урахуванн€м виду, в≥ку, стат≥ та ≥ндив≥дуальних особливостей тварини.

II. ‘≤«≤ќЋќ√≤я ћ'я«≤¬ I Ќ≈–¬≤¬

Ќервова та м'€зова тканини в≥днос€тьс€ до таких тканин в орган≥зм≥, д≥€льний стан €ких про€вл€Їтьс€ у форм≥ збудженн€ та скороченн€ ≥ характеризуЇтьс€ комплексом електричних, б≥ох≥м≥чних, функц≥ональних зм≥н кл≥тинних мембран. ќсобливе значенн€ мають б≥оелектричн≥ процеси, €к≥ обумовлюють проведенн€ збудженн€ по нервових волокнах та викликають скороченн€ попереково-смугастих та гладеньких м'€з≥в. ¬ивченн€ цього розд≥лу Ї необх≥дною умовою дл€ посл≥довного вивченн€ ф≥з≥олог≥њ центральноњ нервовоњ системи та вищоњ нервовоњ д≥€льност≥.

–ќЅќ“ј 2.1. ѕ–»√ќ“”¬јЌЌя Ќ≈–¬ќ¬ќ-ћ'я«ќ¬ќ√ќ ѕ–≈ѕј–ј“”

¬ивченн€ ф≥з≥олог≥њ м'€з≥в ≥ нерв≥в засноване на реЇстрац≥њ б≥оелектричних €вищ та механ≥чних ефект≥в скороченн€. Ќайб≥льш простим та зручним об'ектом дл€ практичного вивченн€ цих €вищ Ї нервово-м'€зовий препарат, €кий €вл€Ї собою едину функц≥ональну систему литкового м'€за жаби та с≥дничого нерва, €кий його ≥ннервуЇ.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ўо €вл€Ї собою нервово-мТ€зовий препарат?

2. яка техн≥ка приготуванн€ нервово-мТ€зового препарату?

ћета роботи. ќпанувати техн≥ку препаруванн€ в умовах ф≥з≥олог≥чноњ лаборатор≥њ, вивчити ≥ засвоњти нервово-мТ€зову ф≥з≥олог≥ю.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. ∆аби, скл€н≥ пластинки, тазики, ножиц≥, п≥нцети, препарувальн≥ голки та гачки, серветки, п≥петки, 0,65 %-ний ф≥з≥олог≥чний розчин.

’≥д роботи

∆абу беремо у л≥ву руку ≥ в≥др≥заЇмо у нењ ножиц€ми верхню щелепу позаду очей. √олкою або зондом руйнуЇмо спинний мозок. ѕот≥м беремо жабу за задн≥ к≥нц≥вки ≥ опускаЇмо головою донизу, щоб внутр≥шн≥ органи зм≥стилис€ вперед. ѕ≥сл€ цього перер≥заЇмо хребет м≥ж грудним та поперековим в≥дд≥лами. «а допомогою марл≥ або ф≥льтрувального паперу утримуЇмо одн≥Їю рукою хребц≥ задньоњ частини тулуба, а другою енерг≥йним рухом зн≥маЇмо шк≥ру. ќголену частину тулуба пом≥щаЇмо на скл€ну пластинку, в≥др≥заЇмо ножиц€ми куприкову к≥стку та в≥дд≥л€Їмо праву лапку в≥д л≥воњ, розр≥заючи таз у лобковому зчленуванн≥. ” борозн≥ стегна м≥ж двоголовим та нап≥вперетинчастим м'€зами знаходимо с≥дничний нерв. Ќа всьому прот€з≥ в≥дд≥л€Їмо його скл€ним гачком в≥д оточуючих тканин, боков≥ г≥лочки в≥др≥заЇмо ножиц€ми.

 ≥нчик хребц€ в≥др≥заЇмо так, щоб с≥дничний нерв був зТЇднаний ≥з кусочком к≥стки. —тегнову к≥стку з оточуючими тканинами перер≥заЇмо над кол≥нним суглобом. Ќа гом≥лц≥ в≥дд≥л€Їмо литковий мТ€з, попередньо перер≥завши сухожилок. √ом≥лку в≥др≥заЇмо нижче кол≥нного суглоба. «алишаЇтьс€ нервово-мТ€зовий препарат (с≥дничний нерв з литковим мТ€зом).

ѕрепарат готуЇмо швидко, зволожуЇмо ф≥зрозчином, не допускаючи висиханн€. Ќе сл≥д брати нерв пальц€ми та металевими предметами.

 

–ќЅќ“ј 2.2. ¬»¬„≈ЌЌя «Ѕ”ƒЋ»¬ќ—“≤ “ј ѕ–ќ¬≤ƒЌќ—“≤ Ќ≈–¬ј I ћТя«ј

ќдн≥Їю з основних властивостей живоњ тканини Ї збудлив≥сть, тобто здатн≥сть збуджуватис€ п≥д впливом р≥зних подразник≥в.

«будженн€, €ке виникло, розповсюджуЇтьс€ по нервовому волокну, про що св≥дчить скороченн€ м'€за. «будлив≥сть властива нерву в будь-€к≥й точц≥. ѕри порушенн≥ структури чи функц≥ональних властивостей нерва, проведенн€ збудженн€ через певну д≥л€нку не в≥дбуваЇтьс€.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ўо таке збудлив≥сть та збудженн€?

2. як в≥дпов≥даЇ на д≥ю подразника нерв ≥ мТ€з?

3. ѕодразники, њх види ≥ класиф≥кац≥€.

4. який з подразник≥в найб≥льш зручний дл€ збудженн€ тканин?

5. як≥ умови необх≥дн≥ дл€ нормальноњ д≥€льност≥ нерва ≥ мТ€за?

6. ўо таке пр€ме та непр€ме подразненн€ мТ€за?

ћета роботи. ¬ивчити реакц≥ю нервово-мТ€зового препарату на р≥зн≥ види подразник≥в; визначити роль ц≥л≥сност≥ нервово-мТ€зового препарату у проведенн≥ збудженн€.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. ∆аби, наб≥р х≥рург≥чних ≥нструмент≥в, ≥ндукц≥йний апарат, спирт≥вка, скл€н≥ пластинки та палички, кухонна с≥ль (у кришталиках), розчин ам≥аку.

’≥д роботи

а) –еакц≥€ нервово-м'€зового препарату на р≥зн≥ види подра зник≥в

Ќервово-м'€зовий препарат з лапкою пом≥щаЇмо на чисту суху скл€ну пластинку.

ѕодразнюЇмо нерв: 1) електричним подразником (одноразов≥ ≥ндукц≥йн≥ удари); 2) механ≥чним подразником (щипок п≥нцетом); 3) терм≥чним подразником (нагр≥та скл€на паличка); 4) х≥м≥чним подразником (кришталик Nа—l).

÷ими ж подразниками д≥Їмо безпосередньо на мТ€з ≥ спостер≥гаЇмо за в≥дпов≥дною реакц≥Їю.

 

 

б) –оль ц≥л≥сност≥ нервово-м'€зового препарату у проведенн≥ збудженн€.

1) Ќерв розм≥щуЇмо на електрод≥, подразнюЇмо його ≥ндукц≥йним струмом р≥зноњ сили ≥ спостер≥гаЇмо за реакц≥Їю у в≥дпов≥дь на подразненн€. ѕот≥м нерв перевТ€зуЇмо ниткою ≥ центральну частину, що лежить дал≥ в≥д м'€за, подразнюЇмо струмом.

Ќа нерв п≥петкою наносимо краплю ам≥аку. „ерез 2Ц3 хв нерв подразнюЇмо ≥ндукц≥йним струмом.

2) ћТ€з подразнюЇмо ≥ндукц≥йним струмом ≥ сл≥дкуЇмо за реакц≥Їю у в≥дпов≥дь. ѕот≥м перер≥заЇмо мТ€з на дв≥ частини ≥ подразнюЇмо одну з них, спостер≥гаЇмо за реакц≥Їю.

–езультати протоколюЇмо, замальовуЇмо рисунки, записуЇмо висновки.

 

 

–ќЅќ“ј 2.3. ¬ѕЋ»¬ ѕќƒ–ј«Ќ» ≤¬ –≤«Ќќѓ —»Ћ» Ќј ћ'я«ќ¬≈ — ќ–ќ„≈ЌЌя

«алежн≥сть сили м'€зового скороченн€ в≥д сили подразника вивчаЇмо за допомогою ≥ндукц≥йного струму та електронного стимул€тора. ƒл€ таких досл≥джень найб≥льш доц≥льним Ї використанн€ ≥ндукц≥йних апарат≥в, тому що за њх допомогою легко дозувати силу подразнень.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ўо таке допорогова, порогова та надпорогова сила подразненн€?

2. ќптимум ≥ песимум ритму та сили подразненн€ за ¬веденським.

3. ўо таке реобаза та хронакс≥€?

4. ѕараб≥оз.

ћета роботи. ¬изначити допорогову, порогову та надпорогову силу подразника.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. Ћитковий м'€з, установка дл€ подразненн€ електричним струмом, к≥мограф ≥ м≥ограф.

’≥д роботи

Ћитковий м'€з жаби закр≥плюЇмо на м≥ограф≥ та з'ЇднуЇмо з електродами ≥ндукц≥йного апарата. «находимо таку силу ≥ндукц≥йного струму, при €к≥й м'€з не в≥дпов≥даЇ на подразненн€. ѕот≥м зб≥льшуЇмо поступово силу струму, одночасно подразнюючи м'€з ≥ визначаючи порогову силу струму. «б≥льшуЇмо силу струму ≥ подразнюЇмо до тих п≥р, поки ампл≥туда скорочень не перестане зм≥нюватись. ” вс≥х випадках записуЇмо величину скороченн€ м'€за на к≥мограф≥, €кий пов≥льно обертаетьс€. «амальовуЇмо схеми та м≥ограми ≥ записуЇмо висновки.

 

 

–ќЅќ“ј 2.4. ¬»ƒ» ћ'я«ќ¬»’ — ќ–ќ„≈Ќ№

¬ умовах експерименту скелетний м'€з на поодиноке подразненн€ в≥дпов≥даЇ поодиноким скороченн€м. ќднак в орган≥зм≥ поодинок≥ м'€зов≥ скороченн€ властив≥ т≥льки м'€зу третьоњ пов≥ки ≥ серцевому мТ€зу, €кий скорочуЇтьс€ у в≥дпов≥дь на поодинок≥ ≥мпульси, що надход€ть з синусного вузла.

—келетн≥ м'€зи в орган≥зм≥ людини ≥ тварини залежно в≥д частоти ≥мпульс≥в, що надход€ть ≥з центральноњ нервовоњ системи, скорочуютьс€ за принципом гладкого та зубчастого тетанусу.

 онтрольн≥ питанн€.

1. јнал≥з кривоњ поодинокого скороченн€ м'€за.

2. ўо таке латентний пер≥од ≥ €к визначити його величину?

3. ¬иди м'€зових скорочень та методи њх отриманн€.

4. “еор≥њ, що по€снюють механ≥зм м'€зового скороченн€.

5.  онтрактура м'€за та умови њњ виникненн€.

6. ћехан≥зм м'€зового скороченн€.

ћета роботи. —постереженн€ та запис на к≥мограф≥ поодиноких м'€зових скорочень, зубчастого (неповного) та гладкого (повного) тетанусу.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. ∆аба, наб≥р ≥нструмент≥в, ун≥версальний штатив, м≥ограф. к≥мограф, установка дл€ подразненн€ електричним струмом, електрокамертон, ≥зотон≥чний розчин Nа—≤, електромагн≥тний л≥чильник часу.

’≥д роботи

а) ѕоодиноке м '€зове скороченн€.

Ќа ун≥версальному штатив≥ закр≥плюЇмо м≥ограф з литковим м'€зом, а п≥д ним Ц електромагн≥тний л≥чильник часу та електрокамертон, €к≥ п≥дключаЇмо до первинноњ мереж≥. ” верхн≥й ≥ нижн≥й к≥нц≥ литкового м'€за вводимо електроди в≥д ≥ндукц≥йного апарата, до важ≥льц€ м≥ографа п≥дв≥шуЇмо вантаж Ц до 10 г. ѕера вс≥х прилад≥в знаход€тьс€ на поверхн≥ к≥мографа на одному р≥вн≥ по вертикал≥. ”становлюЇмо порогову силу подразника, а пот≥м струм п≥дсилюЇмо до отриманн€ оптимального скороченн€ м'€за, €ке ф≥ксуЇтьс€ на барабан≥ к≥мографа. ¬изначаЇмо час латентного пер≥оду, пер≥од скороченн€ та розслабленн€ поодинокого м'€зового скороченн€.

 

б) “етан≥чне скороченн€.

1. «убчастий, або неповний тетанус.

ƒл€ запису тетан≥чних скорочень використовуЇмо ту ж саму установку, але без електрокамертона чи електромагн≥тного л≥чильника часу.

” первинну мережу включаЇмо переривач, €кий працюЇ з частотою 10 Ц 16 раз≥в на секунду. —короченн€ м'€за записуЇмо на к≥мограф≥, €кий пов≥льно обертаЇтьс€.

2. √ладкий, або повний тетанус.

ƒосл≥д проводимо на тому ж м'€з≥, але переривач працюЇ част≥ше Ц 20 раз≥в на секунду. —короченн€ м'€за записуЇмо на к≥мограф≥. «амальовуЇмо схеми та м≥ограми скорочень, записуЇмо висновки.

 

–ќЅќ“ј 2.5. —ѕќ—“≈–≈∆≈ЌЌя я¬»ўј ¬“ќћ» ћ'я«ј ѕ≤ƒ „ј— …ќ√ќ –ќЅќ“»

ѕослабленн€ або повне припиненн€ д≥€льност≥ м'€за п≥сл€ тривалого часу роботи називаЇтьс€ втомою. —тан втоми викликаЇтьс€ р€дом фактор≥в. ѕершим з них Ї накопиченн€ у працюючому м'€з≥ продукт≥в обм≥ну речовин (зокрема молочноњ кислоти, що утворюЇтьс€ у велик≥й к≥лькост≥ при розщепленн≥ гл≥когену та де€ких ≥нших продукт≥в), €к≥ пог≥ршують працездатн≥сть м'€зових волокон. ƒе€к≥ з метабол≥т≥в, а також ≥они  + пригн≥чують збудлив≥сть кл≥тинноњ мембрани та здатн≥сть кл≥тини генерувати потенц≥ал д≥њ.

≤ншим фактором втоми м'€за Ї поступова втрата енергетичних речовин.  оли м'€з працюЇ тривалий час, в ньому р≥зко зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть гл≥когену, внасл≥док чого гальмуЇтьс€ ресинтез ј“‘ та креатинфосфату, необх≥дних дл€ зд≥йсненн€ скороченн€.

явище втоми також настаЇ в систем≥ нерв Ц м≥оневральний синапс Ц м'€з. —инапс, €кий маЇ найменшу лаб≥льн≥сть, пог≥ршуЇ свою роботу, Ўвидше настаЇ втома м'€за при частому скороченн≥ та великому навантаженн≥.

 онтрольн≥ питанн€.

1. “еор≥њ, що по€снюють причини втоми м'€за.

2. ’≥м≥зм м'€зового скороченн€.

3. як зм≥нюЇтьс€ м≥ограма при втом≥?

ћета роботи. ѕоказати залежн≥сть м'€за в≥д ритму подразненн€ та навантаженн€.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. Ћитковий м'€з, акумул€тор, ≥ндукц≥йний апарат, електроди, ключ, електрометроном, к≥мограф, ергограф ћассо.

’≥д роботи

а) «апис кривоњ втоми м'€за жаби.

ƒо важ≥л€ м≥ографа з литковим м'€зом п≥дв≥шуЇмо вантаж (10 г), м'€з подразнюЇмо ≥ндукц≥йним струмом п≥д сигнали метронома з таким ритмом, щоб м'€з встигав розслабитись. Ќа барабан≥ к≥мографа, €кий обертаЇтьс€ з невеликою швидк≥стю, записуЇмо скороченн€ м'€за до повного припиненн€ обертанн€. «амальовуЇмо схему та м≥ограму втоми м'€за. –обимо висновки ≥ записуЇмо в зошит.

 

б) «апис кривоњ втоми м'€за пальц€ людини (ергограф≥€).

ƒл€ проведенн€ досл≥ду руку кладемо в станок ергографа. Ќа середн≥й палець над≥ваЇмо петлю, €ка з'Їднана з вантажем через блок, ≥нш≥ пальц≥ ф≥ксуЇмо на ручц≥ ергографа. ѕ≥ддосл≥дний згинаЇ та розгинаЇ палець, п≥дн≥маючи та опускаючи вантаж в такт удар≥в метронома. –ухи пальц€ передаютьс€ на важ≥ль, перо €кого записуЇ криву на барабан≥ к≥мографа, що знаходитьс€ в горизонтальному положенн≥. «аписуЇмо криву втоми при одному ≥ тому ж вантаж≥, але з р≥зним ритмом скороченн€. ѕ≥сл€ в≥дпочинку повторюЇмо досл≥д, зм≥нюючи величину вантажу, але без зм≥ни ритму скорочень.  рив≥ м≥ограм замальовуЇмо, записуЇмо висновки.

 

 

–ќЅќ“ј 2.6. ¬ѕЋ»¬ ¬≈Ћ»„»Ќ» Ќј¬јЌ“ј∆≈ЌЌя Ќј –ќЅќ“” ћ'я«ј
“ј ¬»«Ќј„≈ЌЌя јЅ—ќЋё“Ќќѓ —»Ћ» ћ'я«ј

–обота м'€за вим≥рюЇтьс€ в к≥лограмометрах або грамсантиметрах ≥ залежить в≥д величини п≥дн€того вантажу, помноженоњ на висоту, на €ку цей вантаж п≥дн€то. ѕри поступовому зб≥ль-шенн≥ вантажу ампл≥туда м'€зових скорочень спочатку зростаЇ, а пот≥м швидко знижуЇтьс€. –обота м'€за з≥ зб≥льшенн€м вантажу також зростаЇ, дос€гаючи максимуму, а пот≥м поступово зменшуЇтьс€. —ила м'€за визначаЇтьс€ максимальною величиною вантажу, €кий в≥н у змоз≥ п≥дн€ти. ƒл€ пор≥вн€нн€ сили р≥зних м'€з≥в використовують показник абсолютноњ сили м'€за. ¬≥н виражаЇтьс€ в≥дношенн€м максимальноњ сили м'€за до його ф≥з≥олог≥чного поперечника.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ўо таке ≥зотон≥чн≥, ≥зометричн≥ та робоч≥ м'€зов≥ скороченн€?

2. ўо таке сила м'€за, в≥д чого вона залежить, €к≥ Ї види сили м'€за?

3. як впливаЇ тренуванн€ на силу м'€за?

4. ћехан≥зм м'€зового скороченн€.

5. –обота м'€за та њњ визначенн€.

ћета роботи. ¬изначити силу литкового м'€за жаби та визначити роботу, €ку в≥н виконуЇ при р≥зних навантаженн€х.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. ∆аба, наб≥р ≥нструмент≥в, ≥зотон≥чний розчин, м≥ограф, наб≥р вантаж≥в, акумул€тор, ≥ндукц≥йний апарат, циркуль ¬ебера.

 

’≥д роботи

√отуЇмо литковий м'€з жаби. ƒл€ кращого пор≥вн€нн€ м'€зов≥ скороченн€ записуЇмо на барабан≥ к≥мографа на в≥дстан≥ 0,5 см одне в≥д одного. ƒо важ≥л€, що розташований нижче, п≥дв≥шуЇмо вантаж 10 г ≥ подразнюЇмо м'€з, на к≥мограф≥ записуЇмо висоту м'€зового скороченн€.

ѕоступово зб≥льшуЇмо навантаженн€, подразнюючи м'€з одн≥Їю силою струму. «аписуЇмо на к≥мограф≥ р€д м'€зових скорочень при навантаженн€х 10, 20, 30, 40, 50, 100, 120, 150, 180, 200, 220, 250 грам≥в ≥ т. д.

«находимо вантаж, при €кому м'€з не в змоз≥ скорочуватись. ¬ага вантажу, €кий м'€з у змоз≥ ледве п≥дн€ти, визначаЇ його максимальну силу.

 

єп/п   ¬ага вантажу –, (г)   ¬исота скороченн€ Ќ, (мм, см) –обота м'€за W=–h (г /мм, г/ см)  
           
       
           
           
           
       
           
           
           
           
           
           
           
           
  ≥ т. д.          

 

ѕот≥м визначаЇмо роботу м'€за, €ку в≥н виконуЇ при кожному зб≥льшенн≥ вантажу, за формулою: W=–h.

” результат≥ виконаноњ м'€зом роботи переконуЇмос€, що максимальну роботу м'€з виконуЇ при середн≥х навантаженн€х (закон середн≥х навантажень).

 

–ќЅќ“ј 2.7. Ѕ≤ќ≈Ћ≈ “–»„Ќ≤ я¬»ўј ¬ “ јЌ»Ќј’

(ƒќ—Ћ≤ƒ» √јЋ№¬јЌ≤ “ј ћј“≈”„„≤)

” к≥нц≥ XVIII стол≥тт€ вчений √альван≥ висловив г≥потезу про на€вн≥сть електроенерг≥њ у тварин. ¬ одному з експеримент≥в вчений спостер≥гав скороченн€ лапок жаби при њх контакт≥ з металевими пластинами. ¬ досл≥д≥ без металу √альван≥ отримав скороченн€ м'€з≥в реоскоп≥чноњ лапки жаби, в≥дпрепарований с≥дничний нерв €коњ накидали скл€ною паличкою на пошкоджену та непошкоджену д≥л€нки м'€за ≥ншоњ реоскоп≥чноњ лапки.

ћатеучч≥ показав, що скороченн€ реоскоп≥чноњ лапки може виникнути, коли њњ с≥дничний нерв знаходитьс€ на м'€зах ≥ншоњ реоскоп≥чноњ лапки, €ка в цей час скорочуЇтьс€ (вторинний тетанус). ¬ обох випадках подразниками будуть б≥оструми р≥зного походженн€, €к≥ утворюютьс€ в тканинах.

 онтрольн≥ питанн€.

1. ўо таке б≥оструми, њх види?

2. “еор≥њ виникненн€ б≥острум≥в.

3. ћетоди реЇстрац≥њ б≥острум≥в та њх значенн€ дл€ кл≥н≥чноњ практики.

ћета роботи. ¬и€вити на€вн≥сть б≥острум≥в д≥њ, спокою та пошкодженн€ в досл≥джуваному нервово-м'€зовому препарат≥ та реоскоп≥чн≥й лапц≥.

ћатер≥али ≥ обладнанн€. Ќепол€ризуюч≥ електроди, м≥л≥вольтметр, ключ, установка дл€ електричного подразненн€, ф≥з≥олог≥чний розчин, наб≥р ≥нструмент≥в, скл€на пластинка, пробковий або параф≥новий столик.

’≥д роботи

а) —постереженн€ за непрацюючим непошкодженим мТ€зом.

√отуЇмо реоскоп≥чну лапку, пом≥щаЇмо њњ на параф≥новий столик. ƒо литкового м'€за прикладаЇмо непол€ризуюч≥ електроди, з'Їднан≥ з м≥л≥вольтметром, замикаЇмо мережу. ¬≥дм≥чаЇмо зм≥ну положенн€ стр≥лки м≥л≥вольтметра.

 

б) —постереженн€ за непрацюючим пошкодженим м'€зом.

–обимо надр≥з литкового м'€за в одному м≥сц≥ ≥ прикладаЇмо один непол€ризуючий електрод до пошкодженоњ частини, а другий електрод до непошкодженоњ частини м'€за. «амикаЇмо мережу ≥ сл≥дкуЇмо за положенн€м стр≥лки м≥л≥вольтметра.

 

 

в) ƒосл≥д √альван≥ без металу.

Ѕеремо дв≥ реоскоп≥чн≥ лапки. Ћитковий м'€з одн≥Їњ з них надр≥заЇмо ≥ скл€ною паличкою накидаЇмо с≥дничний нерв ≥ншоњ лапки на пошкоджену та непошкоджену д≥л€нки м'€за.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 807 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1404 - | 1345 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.151 с.