Приклад 3. Визначити необхідну кількість устаткування для виконання виробничої програми токарною дільницею механічного цеху

Визначити необхідну кількість устаткування для виконання виробничої програми токарною дільницею механічного цеху. Дійсний річний фонд часу роботи одиниці устаткування 3860 годин, коефіцієнт виконання норм на токарних роботах – 1,3. Втрати робочого часу на переналагодження устаткування – 8%.

Розрахункова кількість обладнання дорівнює

Прийнята кількість обладнання n_пр = 3 од.

Коефіцієнт завантаження обладнання складає

________________

При предметно - груповій формі організації непотокового виробництва створюються предметно-замкнені дільниці (ПЗД) і предметно-групові дільниці (ПГД).

Предметно-замкнена дільниця – підрозділ підприємства, на якому виконуються, як правило, усі (від першої до останньої) чи більшість операцій, необхідних для повної обробки деталей або збирання складальних одиниць у даному цеху.

В основу організації ПЗД покладена класифікація деталей і складальних одиниць за визначеними ознаками та закріплення кожної класифікаційної групи деталей (складальних одиниць) за визначеною групою робочих місць (дільницею). У зв’язку з цим номенклатура виробів, які виготовляються на ПЗД, значно менша, ніж на будь-якій технологічній дільниці.

До переваг створення ПЗД можна віднести наступні:

- підвищується відповідальність робітників і майстрів за свою роботу;

- зменшуються міждільничні зв’язки і спрощується оперативно-виробниче планування;

- з’являються передумови до переходу в умовах серійного виробництва до потокових методів.

При формуванні предметно-групових дільниць (ПГД) використовується метод групової технології обробки деталей. Сутність цього методу полягає в розробленні технологічного процесу і технологічного оснащення (інструментів, пристосувань, прес-форм, ливарних форм тощо) для групи подібних одна до одної деталей або технологічних операцій, для яких потрібне однотипне устаткування й оснащення.

До переваг створення ПЗД можна віднести наступні:

- устаткування розміщується за ходом технологічного процесу (як у потоковому виробництві), що дозволяє мінімізувати транспортні витрати;

- відсутній час на переналагодження верстатів, що призводить до зниження собівартості обробки деталей, підвищення продуктивності праці і збільшення коефіцієнта використання устаткування;

- спрощуються цехове оперативно-виробниче планування і управління за рахунок скорочення зовнішніх зв’язків кожної дільниці;

- підвищується ступінь саморегулювання дільниці внаслідок збільшення внутрішньовиробничих зв’язків.

У деяких випадках не вдається повністю «замкнути» виробничий процес виготовлення деталей на одній дільниці (предметно-замкненій або предметно-груповій) з ряду причин (занадто мале завантаження того чи іншого верстата, необхідність винесення окремих операцій залежно від санітарно-гігієнічних чи технологічних умов в окремі приміщення тощо). У такому випадку використовується змішана форма організації непотокового виробництва, тобто частина виробничого процесу проводиться на відповідних предметно-замкнених (предметно-групових) дільницях, а частина - на звичайних технологічних дільницях.

У зв’язку з тим, що винесення частини виробничого процесу за межі ПЗД або ПГД призводить до зменшення їх переваг змішана форма організації непотокового виробництва застосовується рідко.