Визначити необхідну кількість устаткування для виконання виробничої програми токарною дільницею механічного цеху. Дійсний річний фонд часу роботи одиниці устаткування 3860 годин, коефіцієнт виконання норм на токарних роботах – 1,3. Втрати робочого часу на переналагодження устаткування – 8%.
| Назва деталі | Річний обсяг виробництва, одиниць | Норма часу, хв. |
| Деталь А Деталь Б Деталь В Деталь Г |
Розрахункова кількість обладнання дорівнює
Прийнята кількість обладнання nпр = 3 од.
Коефіцієнт завантаження обладнання складає
________________
При предметно - груповій формі організації непотокового виробництва створюються предметно-замкнені дільниці (ПЗД) і предметно-групові дільниці (ПГД).
Предметно-замкнена дільниця – підрозділ підприємства, на якому виконуються, як правило, усі (від першої до останньої) чи більшість операцій, необхідних для повної обробки деталей або збирання складальних одиниць у даному цеху.
В основу організації ПЗД покладена класифікація деталей і складальних одиниць за визначеними ознаками та закріплення кожної класифікаційної групи деталей (складальних одиниць) за визначеною групою робочих місць (дільницею). У зв’язку з цим номенклатура виробів, які виготовляються на ПЗД, значно менша, ніж на будь-якій технологічній дільниці.
До переваг створення ПЗД можна віднести наступні:
- підвищується відповідальність робітників і майстрів за свою роботу;
- зменшуються міждільничні зв’язки і спрощується оперативно-виробниче планування;
- з’являються передумови до переходу в умовах серійного виробництва до потокових методів.
При формуванні предметно-групових дільниць (ПГД) використовується метод групової технології обробки деталей. Сутність цього методу полягає в розробленні технологічного процесу і технологічного оснащення (інструментів, пристосувань, прес-форм, ливарних форм тощо) для групи подібних одна до одної деталей або технологічних операцій, для яких потрібне однотипне устаткування й оснащення.
До переваг створення ПЗД можна віднести наступні:
- устаткування розміщується за ходом технологічного процесу (як у потоковому виробництві), що дозволяє мінімізувати транспортні витрати;
- відсутній час на переналагодження верстатів, що призводить до зниження собівартості обробки деталей, підвищення продуктивності праці і збільшення коефіцієнта використання устаткування;
- спрощуються цехове оперативно-виробниче планування і управління за рахунок скорочення зовнішніх зв’язків кожної дільниці;
- підвищується ступінь саморегулювання дільниці внаслідок збільшення внутрішньовиробничих зв’язків.
У деяких випадках не вдається повністю «замкнути» виробничий процес виготовлення деталей на одній дільниці (предметно-замкненій або предметно-груповій) з ряду причин (занадто мале завантаження того чи іншого верстата, необхідність винесення окремих операцій залежно від санітарно-гігієнічних чи технологічних умов в окремі приміщення тощо). У такому випадку використовується змішана форма організації непотокового виробництва, тобто частина виробничого процесу проводиться на відповідних предметно-замкнених (предметно-групових) дільницях, а частина - на звичайних технологічних дільницях.
У зв’язку з тим, що винесення частини виробничого процесу за межі ПЗД або ПГД призводить до зменшення їх переваг змішана форма організації непотокового виробництва застосовується рідко.
