Організація непотокового виробництва

Непотокове виробництво може бути реалізоване в таких формах: технологічній, предметній і змішаній.

Технологічна форма непотокового виробництва виникла природним шляхом у процесі еволюції виробництва, тому для неї характерні всі класичні ознаки непотокового методу організації виробничих процесів

Технологічна форма непотокового виробництва характеризується такими ознаками:

- устаткування (робочі місця) групується за ознакою їх технологічної однорідності і розмірів;

- на робочих місцях протягом планового періоду обробляються різні предмети праці, тому що випуск їх невеликий;

- предмети праці переміщаються в процесі виробництва складними маршрутами (від дільниці до дільниці, часто із потраплянням на проміжні склади).

Іноді в рамках технологічної форми непотокового виробництва виділяють: одиничний і партіонний види організації виробництва.

Одиничний вид – деталі і вироби виготовляються одиницями чи невеликими повторюваними партіями. Одиничний вид характерний для одиничного і дрібносерійного виробництв.

Партіонний вид – деталі і вироби виготовляються періодично повторюваними партіями. Партіонний вид характерний для серійного виробництва.

Різниця між цими видами полягає у способі визначення величини партії деталей тобто кількості однакових деталей, які оброблюються безупинно на кожній операції.

Так, при виготовленні деталей у невеликій кількості для разових замовлень чи малих серій (одиничне і дрібносерійне виробництво) за партію деталей береться їх кількість, що дорівнює загальній потребі в них (одиничний вид).

Якщо деталі потрібні періодично або постійно, але їх обробкою устаткування повністю не завантажене (серійне виробництво), визначають оптимальну величину партії деталей, яка запускається періодично у виробництво (партіонний вид). Оптимальна величина партії визначається залежно від конкретних виробничих умов, тому що величина партії впливає на ефективність виробництва.

Збільшення величини партії деталей призводить до такого:

- зменшення числа переналагоджень устаткування (зменшення витрат на підготовчо-заключні роботи);

- збільшення незавершеного виробництва, складських площ.

Оптимальним є такий розмір партії деталей, при якому загальні витрати на їх виготовлення будуть мінімальними.

Необхідна кількість устаткування в непотоковому виробництві розраховується за групами однотипних верстатів (устаткування) таким чином:

, (6)

де - розрахункова кількість верстатів (устаткування) даної групи; - обсяг виробництва деталей j-го найменування в плановому періоді; - норма часу на обробку j-ї деталі на даній групі верстатів (устаткування), хв; - дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування в плановому періоді, годин; - коефіцієнт виконання норм робітниками на даній групі верстатів (устаткування); - витрати часу на переналагодження устаткування в % від загального фонду часу роботи устаткування.

Отримана в результаті розрахунку кількість устаткування (якщо отримане дробове число) округляють у бік збільшення до найближчого цілого.

Відношення розрахункової кількості устаткування до визначеної називають коефіцієнтом завантаження устаткування

, (7)

де n_пр - прийнята кількість устаткування (n_р округляється до цілого у бік збільшення).

У непотоковому виробництві застосовується, як правило, універсальне устаткування, розроблення технологічних процесів носить індивідуальний характер.

Особливості (недоліки) непотокового виробництва:

- низька ефективність виробництва;

- виробництво складне в організаційному відношенні.

____