Непотокове виробництво може бути реалізоване в таких формах: технологічній, предметній і змішаній.
Технологічна форма непотокового виробництва виникла природним шляхом у процесі еволюції виробництва, тому для неї характерні всі класичні ознаки непотокового методу організації виробничих процесів
Технологічна форма непотокового виробництва характеризується такими ознаками:
- устаткування (робочі місця) групується за ознакою їх технологічної однорідності і розмірів;
- на робочих місцях протягом планового періоду обробляються різні предмети праці, тому що випуск їх невеликий;
- предмети праці переміщаються в процесі виробництва складними маршрутами (від дільниці до дільниці, часто із потраплянням на проміжні склади).
Іноді в рамках технологічної форми непотокового виробництва виділяють: одиничний і партіонний види організації виробництва.
Одиничний вид – деталі і вироби виготовляються одиницями чи невеликими повторюваними партіями. Одиничний вид характерний для одиничного і дрібносерійного виробництв.
Партіонний вид – деталі і вироби виготовляються періодично повторюваними партіями. Партіонний вид характерний для серійного виробництва.
Різниця між цими видами полягає у способі визначення величини партії деталей тобто кількості однакових деталей, які оброблюються безупинно на кожній операції.
Так, при виготовленні деталей у невеликій кількості для разових замовлень чи малих серій (одиничне і дрібносерійне виробництво) за партію деталей береться їх кількість, що дорівнює загальній потребі в них (одиничний вид).
Якщо деталі потрібні періодично або постійно, але їх обробкою устаткування повністю не завантажене (серійне виробництво), визначають оптимальну величину партії деталей, яка запускається періодично у виробництво (партіонний вид). Оптимальна величина партії визначається залежно від конкретних виробничих умов, тому що величина партії впливає на ефективність виробництва.
Збільшення величини партії деталей призводить до такого:
- зменшення числа переналагоджень устаткування (зменшення витрат на підготовчо-заключні роботи);
- збільшення незавершеного виробництва, складських площ.
Оптимальним є такий розмір партії деталей, при якому загальні витрати на їх виготовлення будуть мінімальними.
Необхідна кількість устаткування в непотоковому виробництві розраховується за групами однотипних верстатів (устаткування) таким чином:
, (6)
де 
- розрахункова кількість верстатів (устаткування) даної групи; 
- обсяг виробництва деталей j-го найменування в плановому періоді; 
- норма часу на обробку j-ї деталі на даній групі верстатів (устаткування), хв; 
- дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування в плановому періоді, годин; 
- коефіцієнт виконання норм робітниками на даній групі верстатів (устаткування); 
- витрати часу на переналагодження устаткування в % від загального фонду часу роботи устаткування.
Отримана в результаті розрахунку кількість устаткування (якщо отримане дробове число) округляють у бік збільшення до найближчого цілого.
Відношення розрахункової кількості устаткування до визначеної називають коефіцієнтом завантаження устаткування
, (7)
де nпр - прийнята кількість устаткування (nр округляється до цілого у бік збільшення).
У непотоковому виробництві застосовується, як правило, універсальне устаткування, розроблення технологічних процесів носить індивідуальний характер.
Особливості (недоліки) непотокового виробництва:
- низька ефективність виробництва;
- виробництво складне в організаційному відношенні.
____
