Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√лава 3. спрощенн€ процедур у м≥жнародн≥й комерц≥йн≥й д≥€льност≥




 

” галуз≥ регулюванн€ м≥жнародноњ комерц≥йноњ практики великий комплекс пи≠тань вир≥шуЇ ™вропейська ≈коном≥чна  ом≥с≥€ ќќЌ (™≈  ќќЌ), а саме Ч њњ  ом≥≠тет по розвитку торг≥вл≥, промисловост≥ та п≥дприЇмництву.

—прощенн€ процедур торг≥вл≥ при зд≥йсненн≥ ф≥рмами зовн≥шньоторговельних операц≥й забезпечуЇтьс€ двома шл€хами:

спрощенн€м, узгодженн€м та стандартизац≥Їю процедур експорту та ≥мпорту з використанн€м ус≥х вид≥в транспорту;

розробленн€м ун≥ф≥кованоњ системи експортно-≥мпортноњ документац≥њ €к дл€ паперових документ≥в, так ≥ дл€ њхн≥х електронних екв≥валент≥в на основ≥ м≥жнарод≠них стандарт≥в.

™≈  разом з ёЌ “јƒ видан≥ зб≥рники з≥ спрощенн€ зовн≥шньоторговельних процедур, а також документи, €к≥ м≥ст€ть њхн≥ рекомендац≥њ. ” цих рекомендац≥€х ре≠гулюютьс€ питанн€, €к≥ пов'€зан≥ з розробленн€м основних форм зовн≥шньоторго≠вельних документ≥в, код≥в умов поставки й платежу, одиниць вим≥ру, вид≥в упаковки, а також з електронним обробленн€м зовн≥шньоторговельноњ ≥нформац≥њ.

 

3.1. «аходи щодо спрощенн€ процедур м≥жнародноњ торг≥вл≥

«аходи щодо спрощенн€ процедур м≥жнародноњ торг≥вл≥ в≥дображен≥ в –екомен≠дац≥њ 18. ¬она була прийн€та в 2001 р. (третЇ виданн€) ÷ентром ќќЌ з≥ спрощенн€ процедур м≥жнародноњ торг≥вл≥ (—≈‘ј “ ќќЌ), €кий входить до складу ™≈  ≥ Ї з 1996 р. наступником –обочоњ групи з≥ спрощенн€ процедур м≥жнародноњ торг≥вл≥ ™≈ . ÷ей документ передбачаЇ наб≥р рекомендац≥й, €к≥ стосуютьс€ оптимальних м≥жнародних метод≥в ≥ стандарт≥в спрощенн€ та погодженн€ пор€дку проведенн€ торговельних операц≥й. ѕредставлена модель м≥жнародного ланцюжка поставок, на основ≥ €коњ сформульован≥ конкретн≥ заходи, котр≥ охоплюють основ≥ елементи про≠цесу зд≥йсненн€ торговельних угод. ¬они под≥л€ютьс€ на чотири групи: торгов≥ за≠ходи, заходи, що стосуютьс€ м≥жнародних платеж≥в, оф≥ц≥йн≥ заходи та заходи, що стосуютьс€ транспорту.

 

√рупа 1. “оргов≥ заходи

”правл≥нн€ д≥€льн≥стю в межах ланцюжка постачанн€ Ї стратег≥чним процесом вертикальноњ та/або горизонтальноњ ≥нтеграц≥њ операц≥й щодо ресурсного забезпечен≠н€, виробництву, складуванн€, транспортуванн€ та оплат≥ товар≥в з метою виконанн€ ринкових вимог.

√оловними завданн€ми Ї зменшенн€ к≥лькост≥ учасник≥в ланцюжка поставок, скороченн€ пром≥жних або буферних запас≥в ≥ часу реал≥зац≥њ замовленн€ за допомо≠гою автоматизац≥њ та ≥нтеграц≥њ ≥нформац≥йних систем. ÷≥ завданн€ можна вир≥шити завд€ки використанню спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й, за рахунок всеос€жних угод ≥ на основ≥ довгострокового партнерства. ћатер≥альн≥ потоки все б≥льше забезпечуютьс€ посередниками, €к≥ пропонують повний наб≥р послуг, необх≥дних дл€ своЇчасноњ до≠ставки товар≥в замовникам у конкретне м≥сце, тобто вони виступають незалежними постачальниками м≥жнародних лог≥стичних послуг. ≈лектронн≥ д≥лов≥ операц≥њ, €к≥ зд≥йснюютьс€ на м≥жнародному р≥вн≥, дають можлив≥сть скоротити час, необх≥дний дл€ передаванн€ та обробленн€ ≥нформац≥њ, а також п≥двищити транспарентн≥сть ринкових структур ≥ процес≥в, €к≥ спри€ють б≥льш оперативн≥й реакц≥њ ринку. «аходи, що рекомендуютьс€:

рамковий догов≥р;

посередник;

орган≥зац≥€ транспортуванн€;

охорона зовн≥шнього середовища;

внутр≥шньоф≥рмове використанн€ стандартних елемент≥в ≥нформац≥њ: вико≠ристанн€ стандартних формат≥в; ун≥ф≥кац≥€ внутр≥шньоф≥рмових документ≥в; включенн€ в замовленн€ пакувальних ≥нструкц≥й; об'Їднуванн€ ≥нструкц≥й про доставл€нн€ ≥з замовленн€м; специф≥кац≥њ ≥мпортер≥в щодо розсиланн€ доку≠мент≥в; загальне використанн€ стандартного в≥двантажувального маркуванн€; своЇчасне надходженн€ пов≥домлень про в≥дправленн€ та в≥двантаженн€; стан≠дартн≥ умови продажу та торг≥вл≥.

 

√рупа 2. «аходи, що стосуютьс€ м≥жнародних платеж≥в

” ц≥й груп≥ пропонуютьс€ рекомендац≥њ, €к≥ стосуютьс€ метод≥в ≥ процедур, що пов'€зан≥ з оплатою товар≥в у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ’оча охоплюютьс€ вс≥ способи платежу, основний наголос робитьс€ на в≥дкритий рахунок, оск≥льки в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ зростаЇ використанн€ саме цього способу. –екомендац≥њ ор≥Їнтован≥ на тор≠гов≥ компан≥њ, м≥жнародн≥ банки, нац≥ональн≥ ур€ди, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ѕракти≠ка св≥дчить, що компан≥њ, €к правило, недооц≥нюють плат≥жних аспект≥в глобального ланцюжка комерц≥йних поставок, €к≥ охоплюютьс€ Ђпроцесом оплатиї. ƒл€ продав≠ц€ виникаЇ ризик неплатежу, простроченн€ платежу або постачанн€ продукц≥њ без одержанн€ прибутку. ƒе€к≥ заходи ор≥Їнтован≥ на банки, €к≥ надають м≥жнародн≥ по≠слуги. „асто удосконаленн€, €к≥ впроваджують банки, стосуютьс€ внутр≥шн≥х пла≠т≥жних механ≥зм≥в, а не м≥жнародних плат≥жних послуг. “ому в рекомендац≥€х перед≠бачаЇтьс€ використанн€ нових форм розрахунк≥в, кр≥м документарних акредитив≥в ≥ переказних вексел≥в. Ќац≥ональн≥ ур€ди повинн≥ укладати м≥жнародн≥ торгов≥ угоди на добров≥льн≥й основ≥ в ≥нтересах л≥берал≥зац≥њ ринку. ѕри неефективному управ≠л≥нн≥ витрати, €к≥ пов'€зан≥ з платежами, можуть становити 8-10\% варт≥сного обс€гу угоди. ÷≥ витрати л€гають на покупц€ в крањн≥ ≥мпорту. Ќеефективн≥ заходи валют≠ного регулюванн€ можуть негативно в≥дбитис€ на макроеконом≥чному стан≥ ≥мпор≠туючоњ крањни, що призведе до зб≥льшенн€ вартост≥ продукц≥њ на внутр≥шньому рин≠ку та скороченн€ експорту. ѕри скороченн≥ використанн€ мит де€к≥ крањни можуть вживати ≥нших заход≥в обмеженн€ торг≥вл≥; наприклад, можуть затримувати оплату, щоб кредитн≥ кошти €кнайдовше залишалис€ у внутр≥шн≥й банк≥вськ≥й систем≥. ¬се це суперечить ц≥л€м глобал≥зац≥њ. “ому, щоб уникнути такоњ ситуац≥њ, —ќ“ повинна розробити механ≥зми, €к≥ передбачають право регресу.

«аходи, що рекомендуютьс€:

заходи, що стосуютьс€ м≥жнародних торгових компан≥й: належна п≥дготовка сп≥вроб≥тник≥в, €к≥ займаютьс€ м≥жнародною торг≥влею; розум≥нн€ процесу оплати; використанн€ ≥нструктивних матер≥ал≥в щодо платеж≥в; стимулюванн€ своЇчасноњ оплати; кредитний контроль; умови платежу; забезпеченн€ своЇчас≠ноњ оплати; скороченн€ витрат з ≥нкасуванн€;

заходи дл€ комерц≥йних банк≥в: наданн€ ≥нформац≥њ про кредитний рейтинг покупц≥в; консультуванн€ про способи платежу; скороченн€ витрат з ≥нкасу≠ванн€;

заходи, що стосуютьс€ нац≥ональних ур€д≥в: методи валютного контролю; за≠поб≥ганн€ простроченню платежу;

заходи, €к≥ забезпечуютьс€ за допомогою м≥жнародноњ угоди та стандарт≥в: ви≠користанн€ стандарт≥в щодо добросов≥сноњ практики та плат≥жних операц≥й; усуненн€ нетарифних бар'Їр≥в, €к≥ пов'€зан≥ з м≥жнародними плат≥жними опе≠рац≥€ми.

√рупа 3. «аходи, €к≥ пов'€зан≥ з оф≥ц≥йним контролем

Ћ≥берал≥зац≥€ торг≥вл≥ Ї важливим фактором економ≥чного зростанн€. јле в багатьох випадках це не знаходить в≥дображенн€ в прагненн≥ прискорити тран≠скордонне перем≥щенн€ товар≥в. “орговельн≥ та транспортн≥ компан≥њ повинн≥ ви≠конувати формальност≥, €к≥ стримують розвиток нових систем торг≥вл≥ та тран≠спортуванн€, що спричинюЇ зайв≥ трансакц≥йн≥ витрати. –азом з тим багато заход≥в контролю за транскордонним перем≥щенн€м товар≥в обірунтован≥ з точки зору на≠ц≥ональних ≥ м≥жнародних ≥нтерес≥в. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю одержанн€ доходу, спостереженн€ за пересуванн€м небезпечних вантаж≥в, шк≥дливих в≥дход≥в тощо. ”часть р≥зних орган≥в у зд≥йсненн≥ транскордонноњ торг≥вл≥ диктуЇ необх≥дн≥сть координац≥њ та забезпеченн€ транспарентност≥ њхньоњ д≥€льност≥ з метою спри€нн€ розвитку торг≥вл≥.

«аходи,що рекомендуютьс€:

передречен≥сть;

транспарентн≥сть;

анал≥з витрат ≥ результат≥в;

вимоги до ≥нформац≥њ;

наданн€ ≥нформац≥њ;

попереднЇ подаванн€ документ≥в;

в≥дстрочка платежу;

координац≥€ заход≥в ур€дових орган≥в щодо ф≥зичного огл€ду товар≥в;

м≥н≥мальний виб≥рковий контроль на основ≥ принцип≥в управл≥нн€ ризиками;

контроль на основ≥ аудиту;

сертиф≥кати походженн€;

легал≥зац≥€ документ≥в;

небезпечн≥ вантаж≥, шк≥длив≥ в≥дходи та рад≥оактивн≥ матер≥али;

плата за послуги.

√рупа 4. «аходи, що стосуютьс€ транспорту

ƒл€ виконанн€ торговоњ угоди важливе значенн€ маЇ безпечне та над≥йне пере≠м≥щенн€ товар≥в в≥д експортера до ≥мпортера. “ранспортуванн€ продукц≥њ передбачаЇ так≥ процедури: виб≥р транспортних послуг та укладанн€ контракт≥в на наданн€ цих послуг, установленн€ в≥дпов≥дальност≥ за товари, €к≥ перебувають на збер≥ганн≥, та в≥дпов≥дного страхового покритт€, реЇстрац≥€ вантаж≥в, а також пред'€вленн€ вимог щодо оплати транспортних послуг. ƒокументи, €к≥ використовуютьс€ п≥д час тран≠спортуванн€ товар≥в, под≥л€ютьс€ на контрактн≥ вони приймальн≥, та повинн≥ в≥дпо≠в≥дати ‘ормул€ру-зразку ќќЌ дл€ зовн≥шньоторговельних документ≥в. «аходи, що рекомендуютьс€:

спрощенн€ вимог, коли страхуванн€ зд≥йснюють експортери;

спрощенн€ вимог, коли страхуванн€ зд≥йснюють ≥мпортери;

добров≥льне використанн€ ѕравил ёЌ “јƒ/ћ“ѕ щодо документ≥в зм≥ша≠них перевезень;

спри€нн€ використанню морських накладних ≥ транспортних документ≥в щодо зм≥шаних перевезень;

п≥дготовка транспортних документ≥в у пункт≥ призначенн€ за допомогою мето≠д≥в електронного обм≥ну даними (≈ќƒ);

ратиф≥кац≥€  онвенц≥њ про полегшенн€ м≥жнародного морського судноплавства;

ратиф≥кац≥€ ћонреальського протоколу є 4 до ¬аршавськоњ  онвенц≥њ та ви≠користанн€ переваг, €к≥ з цього випливають;

своЇчасне наданн€ пов≥домлень про доставку вантажу;

розробленн€ зразка попереднього пов≥домленн€ про доставку вантажу;

системи спостереженн€ та контролю за рухом вантаж≥в.

 

3.2. —тандартизац≥€ та ун≥ф≥кац≥€ зовн≥шньоторговельних документ≥в

¬елику увагу ™≈  ќќЌ надаЇ стандартизац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ зовн≥шньоторговель≠них документ≥в («“ƒ), що даЇ змогу застосовувати передову технолог≥ю виготовлен≠н€, обробленн€ та передаванн€ зовн≥шньоторговельних даних за каналами зв'€зку з використанн€м ≈¬ћ. ” 2001 р. —≈‘ј “ ќќЌ були прийн€т≥ Ђ ер≥вн≥ принципи застосуванн€ формул€ра-зразка ќќЌ дл€ зовн≥шньоторговельних документ≥вї. ÷ей документ ірунтуЇтьс€ на формул€р≥-зразку ќќЌ(‘ќ ќќЌ) ≥ складений ≥з враху≠ванн€м взаЇмозв'€зку м≥ж паперовими документами та њхн≥ми електронними анало≠гами. ” ньому також наводитьс€ класиф≥кац≥€ зовн≥шньоторговельних документ≥в ≥ система ун≥ф≥кованих «“ƒ ќќЌ.

 

‘ормул€р-зразок ќќЌ дл€ зовн≥шньоторговельних документ≥в

‘ормул€р-зразок був прийн€тий у 1982 р. ¬≥н установлюЇ галузь застосуванн€ «“ƒ, формати бланк≥в, розм≥ри пол≥в, посл≥довн≥сть та меж≥ розм≥щенн€ рекв≥зит≥в документ≥в, по€сненн€ щодо заповненн€ рекв≥зит≥в.

‘ќ ќќЌ Ї основою системи погоджених м≥жнародних документ≥в ≥ призначений дл€ розробленн€ вс≥х груп «“ƒ: комерц≥йних, транспортних, митних, банк≥вських, страхових тощо. –екомендац≥њ по ‘ќ ќќЌ призначен≥ дл€ забезпеченн€ м≥жнарод≠ноњ основи дл€ стандартизац≥њ «“ƒ. ‘ормул€р-зразок Ї основою дл€ розробленн€ ун≥ф≥кованоњ сер≥њ форм документ≥в з використанн€м основного документа при одер≠жанн≥ документ≥в методом одноразового запису. …ого також можна застосовувати €к макет дл€ в≥зуального наданн€ ≥нформац≥њ на екран≥ при використанн≥ систем јќƒ. Ќа п≥дстав≥ ‘ќ ќќЌ розроблено значну к≥льк≥сть м≥жнародних ≥ нац≥ональних сис≠тем документац≥њ.

ƒо рекв≥зит≥в формул€ра-зразка належать: вантажов≥дправник (експортер); ван≠тажоодержувач; адреса дл€ пов≥домленн€ або доставки; в≥домост≥ щодо транспорту≠ванн€; дата, дов≥дковий номер та ≥н.; покупець (€кщо в≥н не Ї вантажоодержувачем) або ≥нша адреса; в≥домост≥ щодо крањн (походженн€, в≥дправленн€, призначенн€); умо≠ви постачанн€ та платежу; в≥двантажувальне маркуванн€ та номери контейнер≥в; к≥ль≠к≥сть та вид вантажних м≥сць; опис товару; товарний номер; вага брутто (маса); обс€г (куб. од.); варт≥сть; поле в≥льного використанн€; засв≥дчуванн€ справжност≥ (п≥дпис).

 

 ласиф≥кац≥€ зовн≥шньоторговельних документ≥в

–обочою групою по спрощенню процедур м≥жнародноњ торг≥вл≥ ™≈  ќќЌ у 1982 р. був затверджений перел≥к назв торговельних документ≥в з описом њхн≥х функ≠ц≥й. ƒл€ включенн€ назв документ≥в у перел≥к використовувалис€ так≥ принципи: до≠кументи повинн≥ використовуватис€ в поточн≥й практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥; вони повинн≥ використовуватис€ в торг≥вл≥ товарами, а не у сфер≥ послуг; вони повинн≥ на≠лежать до окремих парт≥й товар≥в, а не бути зведеними документами, €к≥ охоплюють увесь вантаж повн≥стю або увесь вантаж, €кий розташований на транспортному засо≠б≥; використанн€ кодових, а не конкретних назв дл€ у€вленн€ функц≥й документ≥в, за вин€тком таких конкретних документ≥в, €к≥ широко застосовуютьс€ в практиц≥, що виправдовуЇ визначенн€ њхньоњ точноњ назви в перел≥ку.

ѕерел≥ки документ≥в згрупован≥ за такими групами: 1) виробництво; 2) закуп≥в≠л€; 3) продаж; 4) платеж≥ Ч банк≥вськ≥ операц≥њ; 5) страхуванн€; 6) посередницьк≥ по≠слуги; 7) транспорт; 8) правила вивезенн€; 9) правила ввезенн€ та транзиту.

 

ѕерел≥к торгових документ≥в у розр≥з≥ груп

¬иробництво: дорученн€ на покупку; ≥нструкц≥€ з виготовленн€; нар€д на ви≠везенн€ з≥ складу; таблиц≥ фактуруванн€; ≥нструкц≥њ з упакуванн€; пакувальний ар≠куш; нар€д на внутр≥шнЇ транспортуванн€; статистичн≥ та ≥нш≥ внутр≥шн≥ адм≥н≥стра≠тивн≥ документи.

«акуп≥вл€: запит; лист про нам≥ри; замовленн€; ≥нструкц≥€ з постачанн€; дозв≥л на постачанн€.

ѕродаж: пропозиц≥€/оферта; контракт; п≥дтвердженн€ замовленн€; рахунок-проформа; запит на ≥нструкц≥њ з постачанн€; за€вка на фрахтуванн€; ≥нструкц≥€ з в≥д≠правленн€; дорученн€ на в≥двантаженн€; ордер на перевезенн€; пов≥домленн€ про готовн≥сть до в≥дправленн€; ордер на в≥дправленн€; пов≥домленн€ про в≥дправленн€; пов≥домленн€ про розпод≥л документ≥в; комерц≥йний рахунок.

ѕлатеж≥, банк≥вськ≥ операц≥њ: ≥нструкц≥њ з банк≥вського переведенн€; ≥нкасове дорученн€; плат≥жне дорученн€; за€вка на товарний акредитив; товарний акредитив.

—трахуванн€: страховий сертиф≥кат; страховий пол≥с; страхове оголошенн€ (бордеро); рахунок страховика; ковернот.

ѕосередницьк≥ послуги: транспортно-експедиторськ≥ ≥нструкц≥њ; пов≥домлен≠н€ експедитором агента ≥мпортера; пов≥домленн€ експедитором експортера; рахунок експедитора; експедиторський сертиф≥кат про одержанн€ вантажу (‘≤ј“ј); пов≥≠домленн€ про в≥дправленн€; складська розписка експедитора (‘≤ј“ј); розписка про одержанн€ товару; документи на портов≥ збори; ордер на видаванн€ товару; ордер на обробленн€ вантаж≥в; пропуск на товар.

“ранспорт: ун≥версальний (багатоц≥льовий) транспортний документ;роз-писка про одержанн€ вантажу, доставл€нн€; морська накладна; р≥чкова накладна; коносамент; коносамент (внутр≥шн≥ водн≥ шл€хи); штурманська розписка; гаран≠т≥йний лист; зал≥знична накладна (загальний терм≥н); дорожна в≥дом≥сть; накладна автодорожнього перевезенн€; ав≥авантажна накладна; супров≥дна адреса (пошто≠в≥ посилки); документ зм≥шаного/комб≥нованого перевезенн€ (загальний терм≥н); документ зм≥шаного перевезенн€; коносамент зм≥шаного перевезенн€; оборотний коносамент зм≥шаного перевезенн€; необоротна накладна зм≥шаного перевезенн€; наскр≥зний коносамент; транспортний сертиф≥кат експедитора (‘≤ј“ј); п≥дтверд≠женн€ на фрахтуванн€ тоннажу; за€ва-вимога про в≥дправленн€; фрахтовий раху≠нок; пов≥домленн€ про прибутт€ вантажу; пов≥домленн€ про виникненн€ перешкод у перевезенн≥; пов≥домленн€ про виникненн€ перешкод у постачанн≥; пов≥домленн€ про постачанн€ вантажу; вантажний ман≥фест; фрахтовий ман≥фест; бордеро; кон≠тейнерний ман≥фест; ваговий сертиф≥кат вантажов≥дправника дл€ зм≥шаного пере≠везенн€ (‘≤ј“ј).

ѕравила вивезенн€: за€вка на видаванн€ експортноњ л≥ценз≥њ; експортна л≥≠ценз≥€; декларац≥€ валютного контролю, експорт; експортна декларац≥€; вантажна декларац≥€ (загальний терм≥н); вантажна декларац≥€; за€вка на св≥доцтво про конт≠роль €кост≥; св≥доцтво про контроль товару; за€вка на ф≥тосан≥тарне св≥доцтво; ф≥то-сан≥тарне св≥доцтво; сан≥тарне св≥доцтво; за€вка на св≥доцтво про огл€д; св≥доцтво про огл€д; за€вка на сертиф≥кат про походженн€ товару; сертиф≥кат про походженн€ товару (загальний терм≥н); сертиф≥кат про походженн€ товару; сертиф≥кат «агальноњ системи преференц≥й (ёЌ “јƒ); декларац≥€ про походженн€ товару; св≥доцтво про районне найменуванн€; консульська фактура; декларац≥€ про небезпечн≥ вантаж≥; статистичний документ, експорт.

ѕравила ввезенн€ та транзиту: за€вка на видаванн€ ≥мпортноњ л≥ценз≥њ; ≥м≠портна л≥ценз≥€; за€вка на видаванн€ валютноњ л≥ценз≥њ; валютна л≥ценз≥€; декларац≥€ валютного контролю, ≥мпорт; декларац≥€ про товари дл€ внутр≥шнього споживанн€; декларац≥€ про негайне митне зв≥льн€нн€; митне пов≥домленн€ про постачанн€; ван≠тажна декларац≥€ про прибуванн€ (загальний терм≥н); вантажна декларац≥€, прибу≠ванн€; декларац≥€ про варт≥сть; митна фактура; митна декларац≥€ (поштов≥ посилки); податкова декларац≥€ (податок на додану варт≥сть); декларац≥€ про товари дл€ мит≠ного транзиту; книжка ћƒѕ; книжка ј“ј; транзитне гарант≥йне св≥доцтво; статис≠тичний документ, ≥мпорт.

 

—истема ун≥ф≥кованих зовн≥шньоторговельних документ≥в ќќЌ

–обота щодо стандартизац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ зовн≥шньоторговельних документ≥в проводитьс€ на:

м≥жнародному р≥вн≥ (в рамках м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й);

нац≥ональному р≥вн≥ (в рамках кожноњ окремоњ крањни);

внутр≥шньогалузевому р≥вн≥ (з урахуванн€м специф≥ки товар≥в);

р≥вн≥ зовн≥шньоторгових п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (на п≥дстав≥ нормативних акт≥в у галуз≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥).

÷€ робота передбачаЇ застосуванн€ Їдиних елемент≥в даних на п≥дстав≥ таких джерел, €к, наприклад, Ђƒов≥дник елемент≥в зовн≥шньоторгових даних ќќЌї, Ђƒо≠в≥дник елемент≥в зовн≥шньоторгових даних (нац≥ональний)ї та ≥н. ¬≥дбуваЇтьс€

також упор€дкуванн€ терм≥нолог≥њ в≥дносно назв вид≥в, р≥зновид≥в та конкретних до≠кумент≥в на м≥жнародному, рег≥ональному, нац≥ональному та галузевому р≥вн€х.

‘ормул€р-зразок ќќЌ Ї основою дл€ створенн€ допом≥жних м≥жнародних або нац≥ональних формул€р≥в-зразк≥в, стандартних форм документ≥в, ун≥ф≥кованих основних документ≥в або форм документ≥в, €к≥ використовуютьс€ на р≥вн≥ п≥дприЇм≠ства. “ак≥ пох≥дн≥ формул€ри-зразки та форми можуть бути ун≥ф≥кован≥ лише в раз≥ врахуванн€ ≥Їрарх≥чноњ структури взаЇмозалежност≥ та в≥дносин на м≥жнародному, нац≥ональному р≥вн€х ≥ р≥вн≥ п≥дприЇмства (рис. 3.1).

 

Ќа рис. 3.1 пунктирною л≥н≥Їю зображен≥ формул€ри-зразки, €к≥ Ї основою дл€ складанн€ форм документ≥в, але не можуть сам≥ по соб≥ використовуватис€ €к робоч≥ документи дл€ зовн≥шньоторговельних операц≥й, а безперервною Ч нац≥ональн≥ ос≠новн≥ документи, €к≥ слугують дл€ одержанн€ документ≥в, ≥ стандартн≥ форми або ≥нш≥ ун≥ф≥кован≥ форми документ≥в, €к≥ призначен≥ дл€ використанн€ €к робоч≥ докумен≠ти. ѕри проектуванн≥ форми документа сл≥д враховувати на€вн≥сть на вищому р≥вн≥ формул€ра-зразка, основного документа або стандартноњ форми. ќднак п≥дприЇмство може скласти ун≥ф≥ковану форму документа безпосередньо на основ≥ ‘ќ ќќЌ, €кщо на пром≥жних р≥вн€х немаЇ обов'€зкових дл€ застосуванн€ формул€р≥в-зразк≥в, осно≠вних документ≥в або стандартних форм.

—истема ун≥ф≥кованих «“ƒ ќќЌ включаЇ так≥ документи.

ћ≥жнародн≥ спец≥альн≥ та секторн≥ формул€ри-зразки. ÷е Ч м≥жур€дов≥ або неур€дов≥ стандарти (часто факультативн≥), що передбачають розм≥щенн€ додатко≠вих елемент≥в даних, €к≥ Ї загальними дл€ конкретних вид≥в застосуванн€, або дл€ окремих сектор≥в, дл€ €ких призначений формул€р-зразок. ¬они Ї основою дл€ роз≠робленн€ ун≥ф≥кованих форм документ≥в, €к≥ призначен≥ дл€ застосуванн€ методу одноразового запису. Ќаприклад, формул€ри-зразки –ади митного сп≥вроб≥тництва дл€ митних декларац≥й.

”н≥ф≥кован≥ м≥жнародн≥ стандартн≥ форми документ≥в. ÷е прийн€т≥ м≥жна≠родн≥ форми документ≥в (найчаст≥ше обов'€зков≥), €к≥ передбачають розм≥щенн€ додаткових елемент≥в даних, €к≥ вимагаютьс€ в≥дпов≥дними договорами, конвенц≥€≠ми, протоколами та ≥ншими аналог≥чними угодами. ÷≥ форми не допускають н≥€ких в≥дхилень в≥д установленоњ форми. ƒо цих угод часто додаютьс€ зразки стандартних форм документ≥в, ≥ њм дають назву в≥дпов≥дно до документарноњ функц≥њ, €ку вони ви≠конують. Ќаприклад, м≥жнародна зал≥знична накладна ( онвенц≥€ ћ√ ).

Ќац≥ональн≥ формул€ри-зразки. ÷е рекомендован≥ на нац≥ональному р≥вн≥ (обов'€зков≥ або факультативн≥) стандарти, €к≥ з урахуванн€м в≥дпов≥дних спец≥аль≠них або секторних формул€р≥в-зразк≥в або стандартних бланк≥в передбачають роз≠м≥щенн€ будь-€ких додаткових елемент≥в даних, €к≥ вимагаютьс€ на нац≥ональному р≥вн≥ з метою розробки нац≥ональних сер≥й ун≥ф≥кованих торгових документ≥в.

Ќац≥ональн≥ основн≥ документи. ÷е рекомендован≥ на нац≥ональному р≥вн≥ стандарти (обов'€зков≥ або факультативн≥), €к≥, з урахуванн€м застосовуваних спец≥≠альних або секторних формул€р≥в-зразк≥в та стандартних бланк≥в, м≥ст€ть додатков≥ необх≥дн≥ елементи даних. ¬они Ї основою дл€ погодженоњ сер≥њ торговельних доку≠мент≥в.  оп≥њ цих основних документ≥в можуть використовуватис€ безпосередньо дл€ виготовленн€ документ≥в. “ак≥ коп≥њ називають Ђбланк основного документаї.

”н≥ф≥кован≥ нац≥ональн≥ стандартн≥ форми документ≥в. ÷е стандартизован≥ на нац≥ональному р≥вн≥ форми документ≥в, адаптован≥ до потреб крањни, в €к≥й вони застосовуютьс€. ¬они часто ірунтуютьс€ €к на нац≥ональних формул€рах-зразках (основних документах), так ≥ на спец≥ал≥зованих або секторних формул€рах-зразках ≥ призначен≥ дл€ використанн€ в рамках ун≥ф≥кованоњ сер≥њ торговельних документ≥в. Ќаприклад, нац≥ональн≥ форми митних декларац≥й.

”н≥ф≥кован≥ основн≥ документи та форми п≥дприЇмств. ѕ≥дприЇмство, €ке за≠стосовуЇ метод одноразового запису дл€ виготовленн€ зовн≥шньоторговельних до≠кумент≥в, створюЇ основний документ п≥дприЇмства дл€ створенн€ вс≥х в≥дпов≥дних форм документ≥в, необх≥дних дл€ зовн≥шньоторговельноњ операц≥њ. ” крањнах, де ≥с≠нуЇ нац≥ональний документ, бланк основного документа може використовуватис€ €к основний документ п≥дприЇмства. ‘орми документ≥в дл€ зовн≥шньоторговель≠них операц≥й м≥ст€ть, кр≥м обов'€зкових нац≥ональних та м≥жнародних стандартних форм, ≥нш≥ форми, €к≥ пристосован≥ до конкретних потреб в≥дпов≥дного п≥дприЇм≠ства, ≥з заздалег≥дь надрукованою назвою п≥дприЇмства та логотипом, ≥ в≥дображають ≥нод≥ ≥нш≥ характеристики п≥дприЇмства. ƒетальне розробленн€ цих форм п≥дприЇм≠ства залишаЇтьс€ на розсуд самого п≥дприЇмств.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 737 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1487 - | 1275 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.