Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра

Трапляється, що інтенсивність роботи або її обсяг є надмірними (людина через певні причини не могла припинити роботу), а відпочинок після роботи не відновив фізіологічних можливостей організму. Тоді стом­лення поступово може перейти у передпатологічний стан — перевто­му. Це стан організму між здоров'ям і хворобою. Він виявляється у багатьох порушеннях: погіршенні психічних функцій (послабленні пам'яті, уваги, утрудненні мислення, підвищенні збудливості, появі байдужості до оточуючого тощо); порушеннях сну (стає неглибоким і тривожним), апетиту, загальній слабкості і в'ялості, у головних болях тощо. При цьо­му спостерігається також і зниження стійкості організму до різних зах­ворювань, у першу чергу, до вірусних інфекцій, застуд, несприятливих факторів зовнішнього середовища. Кожний ступінь перевтоми (почат­ковий, легкий, виражений, важкий) має свою специфічну симптоматику (табл.20).

Для запобігання перевтомі школярів важливо не тільки дотриму­ватися вимог щодо організації роботи (обсяг і складність завдання, темп і ритм виконання, ступінь різноманітності конкретних дій тощо), а і за­безпечувати її умови (чіткий режим дня, повноцінний сон, харчування, що відповідає витратам енергії, хороша вентиляція приміщення тощо). Усе це в комплексі становить сукупність гігієнічних норм організації розумової праці.

Потрібно пам'ятати, що самостійні навчальні завдання і підготовка уроків займають в учнів усіх класів досить багато часу. Загалом при виконанні однакових за складністю і обсягом домашніх завдань у другій половині дня, з 16 год., погіршення показників здоров'я виявляється раніше і є більш значним, ніж з 9 до 13 год.

Виконання домашнього завдання учні починають з уже погіршеною працездатністю. Спостереження за змінами функціонального стану організму школярів під час приготування уроків показали, що продук­тивність праці коливається в різних межах, а саме:

Таблиця 20. Основні симптоми при різних ступенях перевтоми

Дітям 6-ти річного віку домашні завдання не задають.

Виконання домашньої роботи рекомендується починати із завдань середньої складності, потім переходити до найбільш складних і закінчувати самопідготовку легкими завданнями.

У молодших і старших школярів стомлення у процесі виконання завдань на уроках і в позаурочний час розвивається по-різному і вияв­ляється неоднаково. У початковій школі кожен вид роботи досить швид­ко приводить до граничного гальмування, і це запобігає тривалій непе­рервній активності нервових клітин. По суті, учні початкових класів, як правило, не перевтомлюються: найчастіше вони припиняють розумову працю у початковій фазі стомлення. Ці форми стомлення легко і швидко усуваються завдяки відпочинку.

У старших школярів виробляється здатність за допомогою вольо­вого зусилля долати початкові стадії стомлення і продовжувати роботу аж до настання значних зрушень в організації. Тому у школярів старших класів спостерігаються не тільки початкові, але й глибші стадії сто­млення, які вимагають часу для відновлення.

Існують гігієнічні нормативи навчального навантаження протягом дня, тижня для дітей, які відвідують школу у першу (табл.21) і другу зміну (табл.22). їх дотримання — обов'язкова умова профілактики пе­ревтоми у дітей шкільного віку.

Таблиця 21.