Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕудова плазматичноњ мембрани




¬≥дпов≥дно до сучасних досл≥джень мембрана маЇ р≥динно-мозањчну структуру (—. —≥нгер ≥ ƒж. Ќ≥кольсон, 1972) (рис. 2).

¬ основ≥ мембранноњ матриц≥ лежить двошарова л≥п≥дна структура. Ѕ≥льшу частку мембранних л≥п≥д≥в складають фосфол≥п≥ди, €к≥ здатн≥ утворювати б≥шар, що складаЇтьс€ з внутр≥шньоњ г≥дрофобноњ област≥ (ал≥фатична частина жирних кислот або стероњдного к≥ст€ка холестерину) ≥ г≥дроф≥льних поверхонь (гл≥церин, залишок фосфорноњ кислоти, ам≥носпирту, OH-жирноњ кислоти). “ому через мембрани можуть проникати жиророзчинн≥ речовини, а водорозчинн≥ речовини ≥ г≥дроф≥льн≥ ≥они не в змоз≥ перебороти г≥дрофобну область; вони попадають усередину кл≥тини по спец≥альних каналах проникност≥ б≥лковоњ природи. ќсновну частину л≥п≥д≥в, що м≥ст€тьс€ в б≥омембранах, €вл€ють собою пол€рн≥ л≥п≥ди (гл≥церофосфол≥п≥ди, сф≥нгофосфол≥п≥ди, гл≥церогл≥ко-л≥п≥ди, сф≥нгогл≥кол≥п≥ди). ќкрем≥ фрагменти молекул фосфол≥п≥д≥в чин€ть тепловий рух, що в≥д≥граЇ важливу роль: 1) у взаЇмод≥њ л≥п≥д≥в з б≥лками; 2) у процесах транспорту речовин через мембрану; 3) у проникност≥ (рис. 2).

ѕ≥двищенню Ђплинност≥ї мембрани спри€Ї на€вн≥сть у молекул≥ л≥п≥д≥в коротколанцюжкових жирних кислот ≥ розгалужених ланцюг≥в.

„им вищий ступ≥нь њхньоњ ненасиченост≥, тим сильн≥ше виражений ступ≥нь розр≥дженост≥ мембрани. ‘ерментативна активн≥сть ≥ пасивний транспорт т≥сно пов'€зан≥ з плинн≥стю мембранних л≥п≥д≥в.

Ѕ≥лки, в основному, представлен≥ гл≥копротењдами, розд≥лили на два види: периферичн≥ й ≥нтегральн≥. ѕериферичн≥ б≥лки легко екстрагуютьс€ з плазматичноњ мембрани вод€ними, що не м≥ст€ть поверхнево активних речовин (ѕј–), розчинниками. ≤нтегральн≥Чт≥сно пов'€зан≥ з мембраною ≥ легко можуть бути вид≥лен≥ за допомогою ѕј–, що руйнують л≥п≥дний б≥шар.

–ис- 2- ”загальнена модель типовоњ плазматичноњ мембрани:

1 Ч л≥п≥ди; 2 Ч ≥нтегральн≥ б≥лки; 3 Ч периферичн≥ б≥лки; 4 Ч гл≥копротењди

“ак €к пол€рн≥ л≥п≥ди, периферичн≥ б≥лки також мають одну пол€рну область ≥ одну непол€рну (домен). ” пол€рн≥й област≥ б≥лковоњ глобули, що знаходитьс€ в контакт≥ з водою, з≥бран≥ ≥он≥зован≥ залишки ам≥нокислот ≥ вс≥ ковалентно зв'€зан≥ вуглеводн≥ залишки. ” непол€рн≥й област≥ в≥дсутн≥ ≥он≥зован≥ ≥ вуглеводн≥ залишки. ÷€ область б≥лковоњ глобули занурена в г≥дрофобну внутр≥шню частину мембрани. ≤нтегральн≥ б≥лки, що пронизують мембрану, закр≥плен≥ так, що њх пол€рн≥ д≥л€нки повернен≥ всередину ≥ назовн≥, а область г≥дрофобного центру розташовуЇтьс€ м≥ж ними. ≤нтегральн≥ мембранн≥ б≥лки при ф≥з≥олог≥чн≥й температур≥ дифундують за рахунок звичайного теплового руху уздовж шару. Ќасичен≥ ал≥фатичн≥ ланцюги ≥ стерини викликають п≥двищенн€ в'€зкост≥ мембрани й обмежують латеральний рух молекул б≥лка в порожнин≥ мембрани. ћембранн≥ б≥лки можуть також бути обмежен≥ в рухливост≥ в зв'€зку з присутн≥стю пов'€заних ≥з внутр≥шньою поверхнею мембрани цитоскелетних структур.

 ласиф≥кац≥€ мембранних б≥лк≥в у залежност≥ в≥д њхн≥х функц≥й

1. ‘ерментиЧкатал≥затори.

2. “ранспортн≥ б≥лки: селективн≥ ф≥льтри (канали в б≥омембранах,

виб≥рних стосовно ≥он≥в, що структурно в≥дпов≥дн≥ до найвужчоњ частини каналуЧф≥льтра); Ђворотаї (у збуджених мембранах при зниженн≥ потенц≥алу спокою нижче пороговоњ величини в≥дкриваютьс€ канали й ≥они є+ надход€ть до кл≥тини, у стан≥ спокою в нервовому волокн≥ є+-канали закрит≥ Ђворотамиї); насоси Ч транспортн≥ ј“‘ази (зд≥йснюють перенесенн€ речовин проти концентрац≥йного √рад≥Їнта з витратою енерг≥њ).

3. –ецептори Ч це б≥лки, що звичайно складаютьс€ з дек≥лькох домен≥в. ¬они м≥ст€ть сполучнуд≥л€нку, специф≥чнудл€ природного л≥ганду (гормону, мед≥атора антит≥ла й ≥н.), тобто Ђп≥знаютьї цей л≥ганд ≥ взаЇмод≥ють з ефекторними системами, дл€ €ких вони також мають д≥л€нку Ђп≥знаванн€ї. ≤нформац≥€ дл€ активац≥њ ефекторноњ системи ц≥лком м≥ститьс€ в рецептор≥ мембрани. «а утворенн€м комплексу рецептор Ч л≥ганд йдуть специф≥чн≥ реакц≥њ так≥, €к регул€ц≥€ ферментативноњ активност≥ за допомогою вив≥льненн€ вторинних х≥м≥чних посередник≥в (цјћ‘, ц√ћ‘)Чцикл≥чних нуклеотид≥в, в≥дкриванн€ або закриванн€ ≥онних канал≥в, метилируванн€, фосфоритуванн€ ≥ зб≥льшенн€ син-тезуƒЌ .

4. ѕоверхнев≥ антигени (антигенн≥ детерм≥нанти) €вл€ють собою гл≥копротењд-л≥п≥дн≥ комплекси (наприклад, групов≥ антигени ј¬0, Ў≥ та ≥нших групових систем кров≥, локал≥зован≥ в мембран≥ еритроцит≥в; тканинн≥ антигени), що забезпечують ≥мунох≥м≥чн≥ функц≥њ.

5. ≤муноглобул≥ни (так, у кл≥тинн≥й мембран≥ ¬-л≥мфоцит≥в убудо-ван≥ молекули ≥муноглобул≥н≥в, €к≥ служать рецептором дл€ специф≥чних антиген≥в). ќсновна функц≥€ таких б≥лк≥в Ч участь в ≥мунолог≥чних реакц≥€х, тобто в створенн≥ захисних сил орган≥зму шл€хом утворенн€ антит≥л.

6. —труктурн≥ б≥лки (спектрин у мембран≥ еритроцит≥в) в≥д≥грають важливу роль у п≥дтриманн≥ разом з б≥лками цитоскелета форми кл≥тин.

7. —корочувальн≥ б≥лки, що мають ј“‘азну активн≥сть, тобто здатн≥сть розщеплювати ј“‘ ≥з утворенн€м јƒ‘ ≥ фосфату, беруть участь у процес≥ екзоцитозу.

‘ункц≥њ плазматичноњ мембрани

ћембрана Ї не лише бар'Їром м≥ж кл≥тиною ≥ зовн≥шн≥м середовищем, але €вл€Ї собою пристр≥й, що забезпечуЇ в≥дносну стал≥сть складу внутр≥шньокл≥тинного об'Їму. ѕор€д з цим вона м≥стить специф≥чн≥ рецептори дл€ зовн≥шн≥х Ђсигнал≥вї, присутн≥стю €ких можуть по€снюватис€ так≥ р≥зноман≥тн≥ в≥дпов≥д≥, €к ор≥Їнтований рух кл≥тини (хемотаксис), стимул€ц≥€ пов'€заних ≥з мембраною фермент≥в (циклаз) чи генерац≥њ сигнал≥в, що можуть бути х≥м≥чними (цјћ‘, ц√ћ‘) чи елек

тричними, €к у нервов≥й кл≥тин≥. ѕлазматична мембрана також Ї м≥сцем розташуванн€ специф≥чних дл€ кл≥тини антиген≥в, що характерн≥ €к дл€ даного типу кл≥тин, так ≥ дл€ виду ссавц€ в ц≥лому. Ѕ≥лки ≥ специф≥чн≥ ферменти, локал≥зован≥ в мембран≥, пов'€зан≥ з транспортом ≥он≥в ≥ метабол≥т≥в через мембранний бар'Їр. «авд€ки ≥нваг≥нац≥€м (впинанн€м) плазматична мембрана може утворювати Їдине ц≥ле з довгими внутр≥шньокл≥тинними каналами, що дозвол€Ї зд≥йснювати надходженн€ речовин ззовн≥ далеко Ђвсерединуї кл≥тини, ≥ бере участь у формуванн≥ простору м≥ж внутр≥шньою ≥ зовн≥шньою мембранами €дра.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 882 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1673 - | 1338 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.