37. Методи формування доходів бюджету передбачають:
- вилучення доходів з державного сектора економіки; одержання доходів від державних угідь; податковий
дохід.
- отримання доходів від державних угідь, майна та послуг; перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб
за допомогою податків; залучення позик.
- отримання доходів від державної власності; фіскальний; залучення позик.
* пряме вилучення доходів з державного сектора; отримання доходів від державних угідь, майна та послуг;
перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків і зборів; залучення позик.
38. Видатки бюджету за формами бюджетного фінансування поділяються на:
- постатейне, глобальне та змішане фінансування.
- проектне та кошторисне фінансування.
- бюджетні кредити та бюджетні трансферти.
- проектне та кошторисне фінансування, бюджетні трансферти.
*бюджетні кредити, бюджетні трансферти, проектне та кошторисне фінансування.
39. Кошторис - це:
- бюджетні асигнування, розподілені поквартально та постатейно.
* плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і
поквартальний розподіли.
- розпис доходів і видатків, збалансованих у часі з поквартальним розподілом.
- плановий документ з переліком бажаних витрат і можливих надходжень певної бюджетної установи, їх
постатейний і поквартальний розподіли.
40. В основу складання кошторису видатків лікарень покладено наступні показники:
- рівень захворюваності в районі.
* число лікарських посад.
* кількість ліжок і ліжко-днів.
- штатний розпис медичного персоналу.
- число днів функціонування ліжка відповідного профілю.
41.В основу складання кошторису амбулаторно-поліклінічного закладу покладенонаступні
показники:
- число лікарських посад.
* кількість лікарських відвідувань.
- число працівників закладу.
- контингент медичного персоналу.
* чисельність населення в районі обслуговування даним закладом.
- рівень захворюваності в районі обслуговування.
42. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при державній формі
функціонування:
* за рахунок загальних податкових надходжень.
- за рахунок відрахувань фіксованого відсотка до фонду оплати праці.
- за рахунок цільових внесків підприємців.
- шляхом субсидій держави із суспільних або цільових надходжень.
- за рахунок субвенцій держави
43. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при страховій формі функціонування:
- за рахунок загальних податкових надходжень.
* за рахунок внесків робітників, підприємців і субсидій держави.
- за рахунок оплати медичних послуг за власні кошти пацієнтів.
- за рахунок міжбюджетних трансфертів.
- за рахунок гуманітарної допомоги
44. Основне джерело фінансування галузі охорони здоров’я при приватній формі функціонування:
- за рахунок цільових податкових надходжень.
- за рахунок цільового внеску на обов’язкове медичне страхування.
- за рахунок податкових надходжень.
* за рахунок прямої сплати медичних послуг або придбання полісів добровільного медичного страхування.
- за рахунок коштів суспільних і релігійних організацій.
45. Існують три моделі фінансування ОЗ:
- із промислових фондів;
* із фондів суспільного споживання;
* із змішаних фондів;
* з приватних фондів;
- із глобальних фондів.
46. Всі системи фінансування ОЗ, незалежно від їх структури, повинні відповідати формулі Evans,
згідно з якою:
* сума всіх доходів повинна дорівнювати загальній сумі витрат;
* загальна сума витрат повинна дорівнювати сумі доходів виробників медичних послуг;
- сума всіх доходів повинна перевищувати загальну суму витрат;
- загальна сума витрат повинна перевищувати суму доходів виробників медичних послуг.
47. Три системи організації ОЗ (Бісмарка, Семашка та Беверіджа) мають спільні риси:
* універсальна система захисту;
* рівний та всеохоплюючий доступ;
* обов’язкова участь населення у покритті витрат;
* відсутність прямого зв’язку між величиною платежів та обсягом медичної допомоги;
* контроль за ціноутворенням;
- доступ можливий лише заможним групам населення;
- надання медичної допомоги за умови низького рівня ризику;
- функція покриття витрат належить промисловості;
- процес встановлення ціни н медичну послугу не контролюється.
48. Модель соціального медичного страхування Бісмарка характеризується рисами:
* фінансування сфери ОЗ багатоканальне;
- обов’язкові фіксовані внески залежать від індивідуальної величини ризику;
* субсидії держави покривають витрати на соціальне страхування, громадську охорону здоров'я, підготовку
медичних кадрів, наукові дослідження;
- повноцінне фінансування державою;
* добровільне медичне страхування функціонує у формах замінного, додаткового та доповнюючого;
- структура, фінансування та юридичний статус фондів медичного страхування є лише державного типу;
* фонди медичного страхування незалежні та організовані за професійною, територіальною, релігійною та
політичною ознаками;
- держава бере безпосередню участь у процесі медичного обслуговування;
* уряд регулює ставки внесків, ціни на медичні послуги, договірні відносини між страхувальником та
медичним закладом, розмір гарантованого пакету медичних послуг.
49. Модель системи організації ОЗ Семашка характеризується рисами:
* безкоштовність;
* загальна доступність кваліфікованої медичної допомоги;
* профілактична спрямованість діяльності;
* професійний високоякісний догляд;
* тісний зв'язок медичної науки та практики;
- фонди медичного страхування незалежні та організовані за професійною, територіальною, релігійною та
політичною ознаками;
- фінансування сфери ОЗ багатоканальне;
- добровільне медичне страхування функціонує у формах замінного, додаткового та доповнюючого;
- уряд регулює ставки внесків, ціни на медичні послуги, договірні відносини між страхувальником та
медичним закладом, розмір гарантованого пакету медичних послуг;
* фінансування сфери ОЗ здійснюється за залишковим принципом, а його формування з централізовано
