* різниця між ВНП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих
засобів виробництва;
- всі матеріальні блага, вироблені протягом року в сфері виробництва;
- сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг.
34. Індекс розвитку людини як інтегральний показник якості життя населення містить складові:
* обсяг реального ВВП на душу населення;
* середня тривалість життя;
* рівень грамотності населення;
* середня тривалість навчання в країні;
- інфляція;
- валова вартість основних фондів.
35. Ефективність діяльності медичних закладів оцінюється за такими аспектами:
* медичним – якістю медичного обслуговування;
* соціальним – ступенем запобігання збиткам від захворюваності, інвалідності, передчасної смертності;
* економічним – максимальним результатом при мінімальних витратах;
- виробничим – використанням устаткування та складських приміщень;
- технологічним – енергозатратами на одиницю електрозварювання.
36. Критеріями ефективності системи ОЗ є:
- рівень грамотності населення;
- середня тривалість навчання в країні;
* вплив на кінцевий результат – здоров'я населення;
*соціальна справедливість – забезпечення кожній людині однакового фізичного, фінансового та соціального
доступу до медичної допомоги;
* задоволеність населення медичним обслуговуванням;
37. Норма у діяльності медичних закладів це:
* показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;
- показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.
38. Норматив у діяльності медичних закладів це:
- показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;
* показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.
39. Наявність нормативної бази у медичних закладах дозволяє:
* визначити стартові можливості діяльності;
* оцінити поточний господарсько-фінансовий стан;
* контролювати динаміку змін у процесі надання МП;
* здійснювати аналіз діяльності всієї системи ОЗ;
- обчислити сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
На ОЗ.
40. Завдання економіки ОЗ щодо визначення методів та принципів управління економічними
процесами в галузі полягає у:
- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-
економічних форм;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
На ОЗ;
* розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;
* формування цілей медичного закладу та їх досягнення шляхом раціонального використання ресурсів;
* забезпеченні узгодженого та ефективного функціонування всіх елементів медичного закладу.
41. Завдання економіки ОЗ щодо визначення напрямів досягнення економічної результативності в
діяльності ОЗ полягає в:
* застосуванні системи планування та економічного забезпечення послуг ОЗ;
- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати
На ОЗ;
* управлінні виробництвом послуг ОЗ;
* управлінні ціновою політикою, стимулюванні збуту послуг ОЗ;
- розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;
- визначенні стартових можливостей діяльності.
ТЕМА 3. ЗДОРОВ'Я ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
1. Здоров'я за визначенням ВООЗ:
- стан гармонії;
- здатність зберігати стабільність внутрішнього середовища організму;
*стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, коли функції всіх органів та систем
урівноважені з навколишнім середовищем, відсутність захворювань.
2. Здоров'я як медико-соціальна категорія це:
- наявність споживчої вартості;
* інтегральний критерій якості життя населення;
* потужний чинник суспільного розвитку;
* вадливий прояв соціальної справедливості, стабільності, індикатор виміру досягнень людини;
- результат витрачених зусиль та вкладених коштів.
3. Здоров’я як економічна категорія - це:
* наявність споживчої вартості;
* відсутність мінової вартості;
- наявність доданої вартості;
* прогностичний чинник майбутнього економічного зростання;
* результат витрачених зусиль та вкладених коштів;
- наявність споживчої та мінової вартості;
- наявність мінової вартості;
* фактор “людського капіталу” держави.
4. Спосіб життя як чинник здоров'я громадян полягає у:
- фінанси держави;
* рівень життя населення;
* стиль життя людини;
- виробнича інфраструктура;
* уклад життя громадян;
- видатки та медичну допомогу.
5. Дія навколишнього середовища як чинник здоров'я громадян полягає у:
- рівні життя населення;
* стані забруднення води;
- стилі життя людини;
* стані забруднення повітря;
* стані забруднення їжі;
- активному трудовому житті;
* кліматичних змінах.
6. Економічні збитки від втрати здоров'я обумовлені:
- збільшення періоду активного трудового життя;
* скороченням періоду активного трудового життя та збільшенням рівня смертності;
* зниження продуктивності праці та обсягу виробленої продукції;
- бумом продуктивності праці зайнятого населення;
* виплатами за лікарняним листком та по інвалідності;
- відсутністю додаткових витрат;
* щоденними витратами на лікування;
* скороченням інвестицій на освіту, професійне удосконалення;
- зростанням капіталовкладень в освітню сферу;
* відмовою від ведення науково-дослідницької та підприємницької діяльності.
7. Недооцінка витрат на проведення профілактичних заходів пов’язана із:
- результат від інвестування отримується відразу;
* результат від інвестицій в ОЗ виявляться через певний проміжок часу;
- втрати суспільства від захворюваності та інвалідності є меншими за витрати на профілактичні заходи.
8. З метою визначення економічної віддачі від коштів, вкладених у зміцнення здоров'я населення
використовують:
* метод непрямої вартісної оцінки;
- метод прямої вартісної оцінки.
10. Згідно із сучасними економічними поглядами витрати на охорону здоров'я є:
* продуктивними;
- непродуктивними.
11. Значення ОЗ згідно із сучасними економічними поглядами полягає у:
- недоцільності витрат на ОЗ у державному бюджеті;
* ОЗ забезпечує збереження та зміцнення здоров'я;
* система ОЗ дозволяє відновити фізичний та духовний стан громадян;
* ОЗ формує виробничий потенціал країни;
* через ОЗ заощаджують та примножуються індивідуальні та громадські кошти;
- громадські кошти через систему ОЗ використовуються не за призначенням;
* ОЗ бере активну участь у підвищені національного доходу.
12. Витрати на охорону здоров'я беруть активну участь у підвищенні ВВП країни (національного
доходу) через:
- надмірне фінансування витрат на охорону здоров'я;
* заощадження та примноження індивідуальних та громадських коштів;
- закон постійного зменшення ефективності охорони здоров'я;
* формування виробничого потенціалу країни
Змістовий модуль 2.
Ринок охорони здоров’я та методи його дослідження
Тема 1. Сутність та передумови формування ринку охорони здоров'я
1. Сучасне господарство – це:
- економічна система натурального виробництва із простим ринковим відтворенням;
* економічна система товарного виробництва з розвинутими ринковими відносинами.
2. Ринок як економічна категорія – це:
- елемент інфраструктури, що зводить покупців та продавців;
* особливий механізм координації економічних дій;
* сукупність соціально-економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів
