Одного мешканця;

* на кожному прийомі лікаря укладається індивідуальна угода;

- надання медичних послуг має чітко визначені обсяги;

* відсутність гарантій щодо обсягу медичної послуги.

19.Квазіринок – це обмежений, внутрішній ринок медичних послуг, який характеризується:

* партнерством держави та приватного сектора;

- конкуренцією між державними установами та приватними;

* здійсненням урядом на конкурсній основі акту купівлі-продажу медичних послуг приватних структур;

- наданням пацієнтам комерційного закладу безоплатних медичних послуг у державних лікарнях;

* наданням у державних лікарнях платних медичних послуг пацієнтам комерційних медичних закладів;

- відсутністю контрактних відносин між урядовими установами та приватними структурами;

* продавцями державних медичних послуг є виробники цих послуг, а їх покупцями – місцеві органи

управління та страхові компанії;

- відсутністю посередників при наданні медичної послуги за контрактною схемою.

20. Неофіційний ринок ОЗ характеризується:

* порушеннями стандартів лікувально-діагностичних процесів;

* наданням послуг кримінального походження;

* прямими приватними платежами споживачів медичному персоналу;

- надання послуг регламентоване законодавством;

- витрати галузі відшкодовує держава;

* відсутністю з боку держави контролю медичних послуг та відшкодування витрат;

- державні інституції контролюють всі аспекти надання медичних послуг;

- оплатою медичному персоналу за кошти державного бюджету.

21. Ринок приватних медичних послуг включає сегменти:

* комерційний;

- державний;

* некомерційний;

- прибутковий.

22. Основними рисами некомерційного сегменту ринку приватних медичних послуг:

* власниками є громадські та релігійні організації;

- суб’єкти-власники перебувають у державній власності;

* їх діяльність має неприбутковий характер;

- основною метою діяльності постачальників медичних послуг є отримання прибутку;

* їх діяльність зменшує інформаційну асиметрію на ринку медичних послуг;

- надання медичної послуги має нелегальний характер;

* населення має доступ до кращого забезпечення потреби у медичні послузі;

- витрати галузі відшкодовує держава.

23. Комерційний сегмент ринку медичних послуг характеризується:

* економічним механізмом, що дозволяє скорочувати виробничі витрати, раціонально розподіляти ресурси,

впроваджувати нові технології;

* конкуренцією, що протидіє підвищенню цін на медичні блага;

* застосування взаємозамінних та взаємодоповнюючих товарів і послуг, що підвищує еластичність попиту;

- використання механізму державного фінансування дозволяє залишати витрати на незмінному рівні;

- монополістична структура ринку сприяє постійному зростанню цін на послуги;

- показник еластичності попиту на послуги є сталою величиною.

24. Негативними рисами комерційного сегменту ринку медичних послуг є:

- можливість стримувати зростання цін на послуги завдяки конкуренції;

* нерівність у споживанні послуг населенням;

* частка витрат на лікування осіб з низькими доходами вища, ніж у заможних;

- нееластичність попиту на послуги.

25. Негативними рисами українського ринку ОЗ є:

* домінування ієрархічної системи управління;

* недостатнє бюджетне фінансування постатейного характеру;

* обмеженість економічної та правової самостійності медичних суб'єктів;

* нераціональне використання суспільних ресурсів;

* недосконала система матеріального стимулювання медичних працівників;

* нерівність у споживанні медичних послуг населенням;

* недосконале конкурентне середовище та наявність тіньового сектора;

- переважання досконалої конкуренції на ринку;

- медичні суб’єкти є самостійними у економічних та правових аспектах;

- продумана система матеріального стимулювання медичних працівників;

- розподіл суспільних ресурсів відбувається раціонально.

26. Особливістю ринку медичних послуг є:

* Наявність медичних послуг з характером “суспільних благ ”, “ асиметричність ” інформації.

- Велика кількість самостійних виробників і споживачів.

- Різноманітність товарів і послуг, повна інформованість споживачів.

- Вільний доступ на ринок, дефіцит інформації.

* Обмеженість доступу на ринок.

27. Суть медичних послуг як “суспільного блага ” означає, що:

* споживчий ефект розповсюджується на осіб, які не беруть участі у ринковій угоді;

- особи отримують медичну послугу лише на підставі платності;

- вигоду від використання отримують лише окремі особи.

28. Асиметричність інформації на ринку медичних послуг виникає через:

- повноту інформації для всіх суб'єктів;

* недостатню інформованість пацієнт про стан його здоров'я;

- на ринку реалізуються економічні інтереси лише пацієнта.

29. Принцип суспільної солідарності, що запроваджується за участю держави при обов’язковому

медичному страхуванні – це:

* здоровий платить за хворого;

* багатий платить за бідного;

* той, хто працює, платить за безробітного;

- доступ до медичних послуг мають лише багаті особи;

- здоровий платить за здорового;

- безробітні не мають права на отримання медичної послуги.

30. Результат медичної діяльності:

* визначається лише після споживання послуги;

* важко виразити у вартісній формі;

- визначається до споживання послуги;

- має чітку вартісну оцінку.

Тема 3. Кон'юнктура ринку охорони здоров'я

1. Як попит пов’язаний із потребами:

* Відображає потреби, підкріплені грошовими можливостями.

- Відображає усі потреби економічного суб’єкта.

- Відображає лише нагальні потреби економіки.

- Відображає потреби, але нерідко виходить за їхні межі.

2. Попит на ринку медичних послуг – це:

- бажання придбати медичну послугу за нульовою ціною;

- внутрішній спонукальний мотив діяльності людини;

* платоспроможна потреба у медичних послугах;

- можливість надання медичних послуг;

- потреба в медичних товарах і послугах.

3. Закон попиту на медичні послуги свідчить:

- За однакових умов при вищих цінах зростає пропозиція на медичні послуги.

- Існує прямий зв’язок поміж ціною та пропозицією.

* Попит та ціна взаємопов’язані поміж собою.

- Про кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.

* При рівних умовах між ціною на медичні послуги та попитом існує зворотний зв’язок.

4. Економічна поведінка споживача, що отримала назву ефект доходу, виникає:

- при зменшенні ціни зростають витрати виробника;

- при збільшенні ціни багатство залишається незмінним;

* при зменшенні ціни на медичну послугу зростає купівельна спроможність.

5. Економічна поведінка споживача, що отримала назву ефект заміщення, виникає:

- при зменшенні ціни зростають витрати виробника;

- при збільшенні ціни багатство залишається незмінним;

* серед однорідних медичних послуг для споживача економічно привабливіший дешевший.

6. Неціновими чинниками попиту на медичні послуги є:

* рівень доходу споживачів;

* структура населення;

* чисельність населення;

* зміна “смаків” пацієнтів;

* форсування попиту пропозицією;

- кількість лікарів;

- підвищення цін на ресурси;

- удосконалення медичного обладнання та апаратури;

- бюджетно-податкова політика;

- конкуренція.

7. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною – це:

- Кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.

- Платоспроможна потреба.

*Показник зміни (в %) величини попиту на товар при зміні ціни на нього на один (%).

- Потреба в медичних товарах і послугах.

8. Попит відносно еластичний (Ер>1)при умові:

- Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.

- Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.

* Попит зменшується швидше ніж зростає ціна.

- Прибуток зростає.

9. Еластичність попиту дорівнює 1 (Е=1)при умові:

* Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.

- Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.

* Прибуток не змінюється.

- Прибуток зростає.

10. Попит нееластичний (Ер<1)при умові:

- Темпи зниження попиту та зростання ціни однакові.

* Темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.

- Попит зменшується швидше ніж зростає ціна.

* Прибуток зростає.

11. Абсолютно нееластичний попит – це:

* зміна ціни на медичну послугу не впливає на зміну обсягу попиту;

* коефіцієнт еластичності попиту становить 0;

- темпи зниження попиту та зростання ціни однакові;

- темпи падіння попиту менші від темпів зростання ціни.

12. Пропозиція медичних послуг - це:

* кількість медичних товарів (послуг), які лікарі можуть надати населенню за визначеною ціною та в певний

проміжок часу.

- внутрішній спонукальний мотив діяльності людини.

- платоспроможна потреба.

- кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.

- потреба в медичних товарах і послугах.

13. Закон пропозиції медичних послуг свідчить:

* за однакових умов при вищих цінах зростає пропозиція на медичні послуги.

* існує прямий зв’язок поміж ціною та пропозицією.

- попит та ціна взаємопов’язані поміж собою.

- про кількість медичних послуг, які можуть отримати пацієнти за визначеною ціною.

- при рівних умовах між ціною на медичні послуги та попитом існує зворотний зв’язок.

14. Неціновими чинниками пропозиції медичних послуг є:

- рівень доходу споживачів;

- структура населення;

- чисельність населення;

- зміна “смаків” пацієнтів;

- форсування попиту пропозицією;

* кількість лікарів;

* підвищення цін на ресурси;

* удосконалення медичного обладнання та апаратури;

* бюджетно-податкова політика;

* конкуренція.

15. Основний принцип формування ринкової ціни - це:

* взаємодія попиту та пропозиції під впливом конкуренції.

- стан, коли попит і пропозиція за певної ціни урівноважені.

- коли зміна ціни на медичну послугу не впливає

- потреба в медичних товарах і послугах.

16. В умовах перехідного періоду економіки країни рівновагу між попитом та пропозицією на

медичні послуги варто підтримувати через:

* встановлення ліміту витрат на стаціонарну допомогу;

* проведення контролю за розвитком мережі лікарень;

* доведенням штату працівників до нормативного відповідно до потреб населення;

* збільшення частки лікарів, що надають первинну медичну допомогу;

* регулювання обсягу споживання амбулаторної допомоги;

* залучення населення до часткового покриття витрат;

- ліквідацію обмежень витрат на стаціонарну допомогу;

- зменшення контрольних заходів за розвитком мережі лікарень;

- ліквідацію нормативів кількості лікарів згідно з потребами населення;

- посилення ролі держави у фінансуванні витрат на медичні послуги.

17. Конкуренція на ринку медичних послуг дозволяє:

* встановити рівноважну ціну на МП;

* встановити рівноважні попит та пропозицію на МП;

- визначити обсяг ресурсів урядом.

18. Перерахуйте види конкуренції в економіці:

* досконала, чиста.

- здорова, практична, чорна, виживаюча.

- повчальна, виживаюча, монополістична.

* олігополія, монополістична.

19. Досконала конкуренція на ринку медичних послуг – це:

- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту

(послуги), який він виробляє.

* ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,

центрів, так і покупців - пацієнтів),

* випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю

ресурсів.

- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не

ідентичну продукцію.

20. Чиста монополія на ринку медичних послуг – це:

*ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту

(послуги), який він виробляє.

- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,

центрів, так і покупців - пацієнтів),

- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю

ресурсів.

- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не

ідентичну продукцію.

21. Монополістична конкуренція на ринку медичних послуг – це:

- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту

(послуги), який він виробляє.

- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,

центрів, так і покупців - пацієнтів),

- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю

ресурсів.

* ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не

ідентичну продукцію.

22. Олігополія на ринку медичних послуг – це:

- ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту

(послуги), який він виробляє.

- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,

центрів, так і покупців - пацієнтів).

* ринкова структура, що характеризується дуже невеликою кількістю продавців, пов'язаних

взаємозалежністю, а поява нових продавців утруднена або неможлива.

- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не

ідентичну продукцію.

23. Основними рисами конкуренції на ринку медичних послуг є:

* встановлення балансу між виробництвом медичних послуг та потребами населення;

* інструмент скорочення виробничих витрат;

* механізм встановлення рівноважної ринкової ціни на медичні послуги;

* каталізатор організаційних та структурних змін у процесі підприємницької діяльності;

* стимулятор науково-технічного прогресу;

- механізм встановлення директивної ціни на медичні послуги;

- забезпечення сталості організаційних та структурних засад діяльності;

- інструмент збереження структури витрат та постійного їх зростання;

- стимулятор впровадження екстенсивних методів діяльності;

- стан постійного дефіциту у виробництві медичних послуг.

24. Монопсонія на ринку медичних послуг – це:

*ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один покупець і немає близького замінника продукту

(послуги), який він виробляє.

- ринкова ситуація, яка характеризується великою кількістю ринкових агентів (як продавців – лікарень,

центрів, так і покупців - пацієнтів),

- випуск однорідного продукту, повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції, високою мобільністю

ресурсів.

- ринкова ситуація, за якої відносно велике число невеликих виробників пропонують подібну, але не

ідентичну продукцію.

25. Ефективність діяльності системи охорони здоров'я в умовах ринкової економіки пов’язана з:

* забезпеченням фінансової стійкості сфери охорони здоров'я та збалансованості джерел фінансування;

* створенням та захистом конкурентного середовища;

* партнерством державного та приватного секторів;

* реформуванням аспектів власності;

* здійсненням контрактних відносин між виробниками та покупцями послуг;

* структурною перебудовою та децентралізацією галузі;

* відповідністю медичних послуг стандартам якості;

- централізацією галузі;

- ліквідацією приватного сектору на ринку медичних послуг;

- переважанням державної форми власності.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я

Тема 1. ФІНАНСИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Термін “фінанси” латинського походження, що означає:

- перебування в постійному русі;

* гроші, дохід;

- посилення державного регулювання економіки;

- виробничий процес;

- посилення конкуренції на ринках.

2. Об’єктом фінансів виступає:

* валовий внутрішній продукт;

* національний дохід;

- держава;

- медичні заклади;

- підприємства, організації.

3. Суб’єктами фінансів є:

- валовий внутрішній продукт;

- національний дохід;

* держава;

* медичні заклади;

* підприємства, організації.

4. Під фінансовими ресурсами розуміють:

- результат товарно-грошового господарства;

* цілеспрямована сукупність грошових коштів, здатних до вивільнення;

- формування, розподіл і використання грошових доходів;

* сукупність грошових коштів, здатних до додаткового залучення в оборот;

- наявність особливих джерел збору коштів.

5. Основними видами фінансових ресурсів є:

* державні;

* громадські;

* приватні;

- колективні;

- комунальні;

- акціонерні.

6. Фінансовим ресурсам притаманні риси:

* грошова форма;

* розподільчий характер;

* акумуляція;

- натуральна форма;

- агрегування;

* використання фінансових коштів на безоплатній основі;

- знецінення;

- демонетизація.

7. Особливими ознаками фінансів є:

* виявлення соціально-економічних відносин;

* перебування у постійному русі;

* наявність особливих джерел збору коштів;

- втрата внутрішньої вартості;

- перебування у державній власності;

- швидкість обігу зменшується;

- громіздке визначення вартості активів.

8. У світовій фінансовій практиці фінанси визначаються як:

- грошові потоки між суб’єктами ринку;

- економічні відносини з приводу виробництва та споживання;

* система економічних відносин, що складаються при формуванні, розподілі, використанні грошових

доходів між державою, системою охорони здоров'я та громадянами;

- результат натуральних економічних відносин;

* частина економічного базису;

* результат товарно-грошового господарства;

* процес формування доходів юридичних та фізичних осіб;

- елемент дестабілізації економічної діяльності.

9. Фінансування системи охорони здоров’я - це:

* процес формування та використання коштів для задоволення потреб населення у збереженні здоров’я;

- цілеспрямована сукупність грошових коштів для потреб населення;

* процес збору, акумуляції й розподілу коштів для задоволення потреб населення у зміцненні й охороні

здоров’я;

- цільовий внесок на задоволення потреб населення;

- наявність особливих джерел збору коштів.

10. Основними джерелами фінансування системи охорони здоров’я є:

* загальні податкові надходження;

- пожертви фізичних та юридичних осіб;

* цільовий внесок на обов’язкове медичне страхування;

* премії добровільного медичного страхування;

* особисті кошти громадян.

11. Загальні податкові надходження - це:

- обов’язковий фіксований відсоток із фонду оплати праці;

* обов’язкові платежі, які стягуються у визначеному законодавством порядку;

* платежі, які стягуються у законодавчому порядку залежно від об’єкта оподаткування.

- відкриття медичних депозитних рахунків;

- кошти, які сплачуються із власних доходів громадян або прибутків підприємств за отримані медичні