Виконання роботи

1 Підготувати поверхню манекену (фігури) до муляжування

Перед початком виконання даної лабораторної роботи студенту необхідно одягнути на манекен розмітку основних ліній вимірів та симетрії фігури у вигляді сітки, отриману на попередній лабораторній роботі. При цьому потрібно слідкувати за правильністю розташування усіх ліній на манекені у горизонтальному та вертикальному напрямках, а також обов’язково перевірити правильність розташування лінії обхвату шиї та лінії пройми.

Для того, щоб виконати наколювання стану сукні жіночої, необхідно на манекені або фігурі людини розмітити додаткові вертикалі. Ці вертикалі називаються балансовими або критичними вертикалями. Важливість цих ліній полягає в тому, що збереження напрямку нитки основи в цій області дозволяє забезпечити правильну посадку виробу на фігурі.

Додаткові вертикалі:

· XI-XI’ - балансова вертикаль переду, що проходить вертикально через передній кут підпахової западини: вгору до перетину з лінією довжини плечового скату і вниз до перетину з лінією стегон;

· XV-XV’- балансова вертикаль спинки, що проходить через задній кут підпахової западини: вгору до перетину з лінією довжини плечового скату і вниз до перетину з лінією стегон (рис. 2).

 

Рисунок 2 – Місця прокладання додаткових балансових вертикалей

 

2 Виконати розрахунок лінійних вимірів сукні жіночої в готовому вигляді

Для виконання другого етапу муляжування необхідно розрахувати лінійні виміри сукні жіночої в готовому вигляді. Для цього необхідно виконати її технічний рисунок з позначенням місць вимірів у готовому вигляді, визначити розмірні ознаки манекену або фігури людини та величини прибавок [ 4 ]. Розрахунок лінійних вимірів сукні виконати у таблиці 3.

Таблиця 3 – Розрахунок лінійних вимірів сукні жіночої у готовому виді.

Позначення місць вимірів на зображенні	Найменування місць вимірів	Формула, розрахунок, см	Примітка

3 Підготувати тканину до муляжування

Другий етап муляжування полягає у підготовці поверхні матеріалу до наколювання. Для цього необхідно вирізати прямокутний кусок тканини, довжина і ширина якого визначаються в залежності від величин розмірних ознак фігури людини, виду та форми одягу, що проектується. Необхідно пам’ятати, що дана наколка буде виконуватись у вигляді «зліпка» фігури, тому всі прибавки приймаємо рівними нулю. Для того, щоб в подальшому побудувати лекала, до отриманих деталей наколки необхідно буде додати прибавки на вільне облягання. Існує два способи додавання прибавок:

1) на манекені – в цьому випадку прибавки враховують під час визначення розмірів кусків тканини, а при наколюванні закладають невеликі защипи по балансових вертикалях рівні обраним прибавкам;

2) на площині – в цьому випадку для розрахунку розмірів кусків тканини враховують лише необхідні розмірні ознаки манекену або фігури людини та припуски на шви.

Для визначення розмірів кусків тканини пропонується два варіанти розрахунку – з врахуванням прибавок та без.

Розрахунок розмірів кусків тканини з врахуванням прибавок на вільне облягання при наколюванні:

· ширини тканини (Штк):

Штк =(СгIII + Пг)+2Пбш + 2Пшп;

де СгIII – напівобхват грудей третій;

Пг – прибавка на вільне облягання по лінії грудей. Величину прибавки

на вільне облягання студент вибирає самостійно, в залежності від

об’ємно –просторової форми та призначення сукні відповідно до

розрахунків у таблиці 2;

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см);

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена (2,0см).

· довжина куска тканини для пілочки (Дкт) та спинки (Дкт′):

Дкт(Дкт′) = Дд(Дд′) + Пвг + Плб;

де Дд – довжина деталей, виміряна по поверхні фігури від точки основи шиї

через соскову точку спереду (Дд) або умовну точку виступу лопаток ззаду (Дд′);

Пвг – припуск до вершини горловини (3,0-4,0см);

Плб – припуск до лінії стегон (3,0-4,0см).

Щоб знайти розташування бокової лінії, необхідно розрахувати ширину кусків тканини для пілочки та спинки. При цьому необхідно пам’ятати про розподіл загальної прибавки по лінії грудей (Пг) по ділянках пілочки, спинки та пройми [4]. Для сукні напівприлеглого силуету доцільний наступний розподіл прибавки: на пілочку – (0÷0,1)Пг, на спинку – (0,2÷0,3)Пг, на пройму – 0,7Пг

· Ширина куска тканини для пілочки (Штк.п):

Ш тк.п = Шпер + (0,40÷0,45)Пг + Пшп + Пбш;

де Шпер – вимір манекена по лінії обхвату грудей третього від середини

переду до лінії бічного шва;

Пб – прибавка на вільне облягання до лінії стегон;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена, що

дорівнює 2,0см;

Пбш – припуск на бічний шов, що дорівнює 2,0-3,0см (якщо фігура або

манекен не відноситься до I повнотної групи, то припуск на бічний

шов збільшують до 4,0-5,0см.).

· Ширина куска тканини для спинки (Штк.с):

Штк.з = Шсп + (0,55÷0,60)Пг + Пшп + Пбш;

де Шсп – вимір манекена по лінії обхвату грудей третього від середини

спини до лінії бічного шва;

Пб – прибавка на вільне облягання по лінії грудей;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена (2,0см);

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см) (якщо фігура або манекен не

належить до I повнотної групи, то припуск на бічний шов

збільшують до 4,0-5,0см.).

Розрахунок розмірів кусків тканини без урахування прибавок на вільне облягання при наколюванні:

· Ширини тканини (Штк):

Штк =СгIII + 2Пшп+ 2Пбш;

де СгIII – напівобхват грудей третій;

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см);

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена (2,0см).

· Довжина куска тканини для пілочки (Дкт) та спинки (Дкт′):

Дкт(Дкт′) = Дд(Дд′) + Пвг + Плб;

де Дд – довжина деталей, виміряна по поверхні фігури від точки основи шиї

через соскову точку спереду (Дд) або умовну точку виступу лопаток

ззаду (Дд′);

Пвг – припуск до вершини горловини (3,0-4,0см);

Плб – припуск до лінії стегон (3,0-4,0см).

· Ширина куска тканини для пілочки (Штк.п):

Ш тк.п = Шпер + Пшп + Пбш;

де Шпер – вимір манекена по лінії обхвату грудей третього від середини

переду до лінії бічного шва;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена, що

дорівнює 2,0см;

Пбш – припуск на бічний шов, що дорівнює 2,0-3,0см (якщо фігура або

манекен не відноситься до I повнотної групи, то припуск на бічний

шов збільшують до 4,0-5,0см.).

· Ширина куска тканини для спинки (Штк.с):

Штк.з = Шсп + Пшп + Пбш;

де Шсп – вимір манекена по лінії обхвату грудей третього від середини

спини до лінії бічного шва;

Пшп – припуск на перехід наколки за лінію середини манекена (2,0см);

Пбш – припуск на бічний шов (2,0-3,0см) (якщо фігура або манекен не

належить до I повнотної групи, то припуск на бічний шов

збільшують до 4,0-5,0см.).

На наступному етапі роботи необхідно прокласти орієнтирні строчки на підготовлених кусках тканини. Розмітку кусків тканини для муляжування спинки і пілочки та розрахунок їх розмірів надано на рисунку 3.

 

 

Рисунок 3 – Схема розмітки тканини до наколювання стану сукні жіночої

Орієнтирні строчки прокладаються:

· в напрямку нитки основи:

- лінії середини пілочки та спинки (строчки 1, 6);

- лінія, що проходить через виступаючу точку грудних залоз – часто ця лінія відповідає місцю розташування нагрудної виточки (строчка 5);

- лінії, що проходять через балансові вертикалі пілочки та спинки (строчки 3, 4);

- лінія, що проходить через умовну точку виступу лопаток (іноді ця лінія відповідає місцю розташуванню плечової виточки) (строчка 2).

Всі лінії на тканину переносимо з манекену.

· в напрямку нитки утоку:

- лінія стегон (на 3,0-4,0см вище від нижнього зрізу) (строчка Б);

- лінія талії (вимір знімаємо з манекену, для типових фігури 18,0-20,см) (строчка Т);

- лінія грудей (вимір знімаємо з манекену) (строчка Г);

4. Наколоти пілочку та спинку сукні жіночої.

На даному етапі необхідно виконати наколювання підготовлених деталей пілочки та спинки. Наколювання виконується на правій стороні манекену. Шпильки під час наколювання розташовують в напрямку горизонтальних ліній, так як в даному положенні відбувається найменший злом тканини.

Під час фіксації тканини шпильками необхідно слідкувати за тим, щоб суміщались відповідні орієнтирні строчки на тканині з прокладеними лініями на манекені або фігурі людини.

Послідовність наколювання наступна:

1) наколоти пілочку;

2) наколоти спинку;

3) уточнити положення бічного шва стану сукні жіночої;

4) уточнити положення плечового шва;

5) уточнити лінію горловини;

6) уточнити лінію пройми.

Послідовність фіксації тканини на манекені (рис.4).

 

Рисунок 4 – Послідовність наколювання муляжу стану сукні жіночої

Пілочка

1- Точка 1 - на перетині лінії середини переду і лінії обхвату талії (лінії IX-IX′ і III);

2- Точка 2 - на перетині лінії середини переду і ліні обхвату грудей (лінії IX-IX′ і II);

3- Точка 3 – на перетині лінії середини переду і лінії обхвату шиї (лінії IX-IX′ і I);

4- Точка 4 – на перетині лінії середини переду і лінії обхвату стегон (лінії IX-IX′ і IV);

5- Точка 5 – на перетині лінії, що проходить через виступаючу точку грудних залоз і лінії обхвату грудей (X-X′ і II);

6- Точка 6 – на перетині лінії, що проходить через виступаючу точку грудних залоз і лінії обхвату стегон (X-X′ і IV);

7- Точка 7 - на перетині лінії, що проходить через виступаючу точку грудних залоз і лінії довжини плечового скату (X-X′ і V-V′). Ця точка є однією із вершин нагрудної виточки.

8- Точка 8 – на перетині лінії довжини плечового скату і лінії обхвату шиї (лінії V-V′ і I). Ця точка є вершиною горловини пілочки. Тканину наколюють без розтягнення, а для кращого викладання в області шиї її підрізають і розсікають в декількох місцях, залишаючи припуск на шов 1,0см;

9- Точка 9 – на перетині балансової вертикалі переду і обхвату грудей (лінії XI-XI’ і II). При цьому нитка основи в області балансової вертикалі повинна прийняти строго вертикальне положення. Якщо наколювання здійснюється з врахуванням прибавок на вільне облягання, то на цій вертикалі необхідно закласти защипи відповідної величини;

10- Точка 10 – на перетині балансової вертикалі переду і лінії довжини плечового скату (лінії XI-XI’ і V-V′). Залишок тканини, який утворився в результаті наколювання між строчками балансової вертикалі та вершин виточок (1 і 2), заколюють в нагрудну виточку трьома шпильками: у основи, посередині й на кінці;

11- Точка 11 – на перетині лінії довжини плечового скату і антропопройми (лінії V-V′ і VIII). Ця точка є вершиною плечового шва. Для зручності наколювання тканину підрізають по лінії пройми, не дорізаючи до неї 2,0-3,0см, та розсікають в декількох місцях;

12- Точка 12 – на перетині бокової вертикалі та антропопройми (лінії XII-XII’ і VIII). Ця точка є вершиною бічного шва. При цьому орієнтирна строчка, що відповідає лінії грудей (лінія Г) повинна бути строго горизонтальною;

13- Точка 13 – на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату талії (лінії XII-XII’ і III). При цьому важливо на деталі пілочки правильно намітити лінію бічного шва з врахуванням ступеня прилягання в області талії. Зорово ця лінія повинна знаходитися у вертикальній площині;

14- Точка 14 – на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату стегон (ліні XII-XII’ і IV). Надлишок тканини, який утворився в області талії, закладають в талієву виточку (як правило 3-4 шпильками). При цьому виточка формується так, щоб не було складок та зайвого скупчення тканини на кінцях виточок. При закладанні виточки не можна допускати перекосу нитки утоку. Для кращого облягання виробу в області талії залишок тканини розподіляють в дві талієві виточки.

Спинка

1-

2-

3-

4-

5-

6-

7-

8-

9-

10-

11-

12-

13-

14-

15- Точка 15 - на перетині лінії середини спини і лінії обхвату талії (лінії XIII -XIII′ і III);

16- Точка 16 - на перетині лінії середини спини і ліні обхвату грудей (лінії XIII -XIII′ і II);

17- Точка 17 – на перетині лінії середини спини і лінії обхвату шиї (лінії XIII -XIII′ і I);

18- Точка 18 – на перетині лінії середини спини і лінії обхвату стегон (лінії XIII -XIII′ і IV);

19- Точка 19 – на перетині лінії, що проходить через умовну точку виступу лопаток і лінії обхвату грудей (XIV-XIV′ і II);

20- Точка 20 – на перетині лінії, що проходить через умовну точку виступу лопаток і лінії обхвату стегон (XIV-XIV′ і IV);

21- Точка 21 - на перетині лінії, що проходить через умовну точку виступу лопаток і лінії довжини плечового скату (XIV-XIV′ і V-V′). Ця точка є однією із вершин плечової виточки;

22- Точка 22 – на перетині лінії довжини плечового скату і лінії обхвату шиї (лінії V-V′ і I). Ця точка є вершиною горловини спинки. Тканину наколюють аналогічно пілочці;

23- Точка 23 – на перетині балансової вертикалі спинки і обхвату грудей (лінії XV-XV’ і II). Тканину наколюють аналогічно пілочці, слідкуючи за тим, щоб нитка основи в області балансової вертикалі приймала строго вертикальне положення. Якщо наколювання здійснюється з врахуванням прибавок на вільне облягання, то на цій вертикалі необхідно закласти защипи відповідної величини;

24- Точка 24 – на перетині балансової вертикалі спинки і лінії довжини плечового скату (лінії XV-XV’ і V-V′). Залишок тканини, який утворився в результаті наколювання між строчками балансової вертикалі та вершин виточок (3 і 4), заколюють в плечову виточку трьома шпильками: у основи, посередині й на кінці, або розподіляють по плечовому зрізі, створюючи посадку;

25- Точка 25 – на перетині лінії довжини плечового скату і антропопройми (лінії V-V′ і VIII) аналогічно пілочці;

26- Точка 26 – на перетині бокової вертикалі та антропопройми (лінії XII-XII’і VIII). Тканину наколюють аналогічно пілочці слідкуючи за тим, щоб орієнтирна лінія, що відповідає лінії грудей (лінія Г’) була строго горизонтальною;

27- Точка 27 – на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату талії (лінії XII-XII’ і III) аналогічно пілочці;

28- Точка 28 – на перетині бокової вертикалі і лінії обхвату стегон (лінії XII-XII’ і IV). Надлишок тканини аналогічно пілочці закладають в одну або дві виточки.

Наколювання пілочки та спинки завершують оформленням ліній та зрізів наколки. Для цього підрізають надлишок тканини зі сторони плечових та бічних зрізів, залишаючи припуск на шов 2,0см. Плечовий і бічний шов спинки підгинають і накладають на пілочку так, щоб згин розташовувався по середині тасьми і заколюють шпильками. Також по середині тасьми на наколці пілочки та спинки намічають лінію горловини та пройми. Для визначення нового положення лінії талії, необхідно пов’язати тасьму або пасок і скорегувати лінію талії. Після цього необхідно перевірити правильність посадки виробу на манекені. При цьому керуються наступними критеріями:

· відсутність похилих заломів (їх наявність свідчить про недостатню або, навпаки великий розхил виточок);

· розташування ліній плечового і бічного швів бажано в одній фронтальній площині;

· розташування ліній пройми пілочки та спинки в одній площині (вигляд зверху).

Після перевірки правильності виконання наколки, на ній потрібно відмітити всі необхідні конструктивні лінії та точки крейдою, милом або спеціальним олівцем:

- лінію горловини (рекомендується позначати пунктирною лінією, щоб мати можливість коректувати її на площині);

- лінії виточок (плечових та талієвих);

- лінії плечових та бічних швів;

- лінію пройми;

- лінію талії

- контрольні точки на пілочці та спинці.

Після цього необхідно зняти наколку з манекена та вийняти шпильки з отриманого макета сукні. Деталі розкласти на столі й уточнити, виправляючи випадковості в обведених лініях, користуючись лінійкою та лекалом.

 

5. Оформити первинні лекала конструкції стану сукні жіночої.

На цьому етапі роботи необхідно розробити первинні лекала основних деталей конструкції. Вони не містять технологічних припусків на обробку зрізів.

Для розробки первинних лекал та підготовки деталей конструкції до зметування необхідно:

1) зняти наколотий стан сукні з манекену;

2) деталі розколоти та розкласти на столі;

3) накласти деталі на папір та за допомогою різця перевести контури деталей;

4) виконати перевірку наступних параметрів [4]:

- відповідність лінійних вимірів отриманого стану сукні технічній характеристиці;

- передньо-задній баланс отриманої сукні;

- опорний баланс конструкції сукні;

- перевірити боковий баланс конструкції сукні;

- контури та довжини бічних та плечових ліній, виточок, пройми та горловини;

- спряження перерваних ліній (лінію горловини, лінію пройми, лінію плеча при закритих виточках). Отримані дані занести до табл.Д2;

5) оформити шаблони лекал основних деталей;

6) додати прибавки на вільне облягання. Для цього необхідно виконати наступне:

- розширити спинку по лінії ширини спинки на величину, рівну 0,2Пг;

- розширити пілочку по лінії ширини пілочки на величину, рівну 0,1Пг;

- поглибити пройму відповідно до її ширини та розширити спинку в цій точці на величину, рівну 0,7Пг;

- аналогічно розширити пілочку та пройму;

- розширити пілочку та спинку по лінії талії на величину, рівну 0,5Пт;

- розширити пілочку та спинку по лінії стегон на величину, рівну 0,5Пб;

- з’єднати отримані точки та оформити лінії бокового шва на пілочці та спинці;

- подовжити лінію плеча на пілочці та спинці на 0,5см;

- оформити нову лінію пройми за допомогою лекала.

На шаблонах мають бути позначені:

· назва деталей (пілочка, спинка);

· позначені та проставлені в цифрах довжини ділянок (на рівні ширини лінії грудей, талії, лінії стегон);

· напрямок нитки основи (н. о.).

 

6. Виготовити макет стану та уточнити його на манекені

На даному етапі муляжування по уточненим лекалам перекроюють деталі сукні і виготовляють макет виробу. Отримані деталі сукні необхідно зметувати таким чином, щоб припуски на шви та виточки були з виворітної сторони, а макет розташовувався на правій стороні манекену. Проводять примірку сукні, при виявленні дефектів, їх усувають і вносять необхідні зміни в лекала.

Для оцінки правильності виконаної роботи необхідно керуватись наступними критеріями:

· лінія талії та лінія низу повинні бути горизонтальними та паралельними лінії підлоги;

· кінці виточок повинні бути спрямовані на опуклості;

· бічний шов повинен бути без викривлення та перпендикулярним підлозі;

· лінія плечового шва орієнтована на антропометричні точки фігури (на точку основи шиї та плечову точку), її не повинно бути видно ні з переду, ні зі спинки;

· відсутність горизонтальних та вертикальних складок (вільних чи напружених), кутових заломів - (їх наявність свідчить про балансові порушення або недостатній чи, навпаки, зайвий розхил виточок);

7. Підготувати тканину до муляжування вшивного одношовного рукава.

На цьому етапі необхідно уточнити положення лінії пройми на макеті

спинки і пілочки сукні жіночої, що отримані муляжним методом.

Виконати попередній розрахунок лінійних вимірів вшивного класичного рукава (табл.5) у відповідності до параметрів пілочки і спинки. Необхідно зазначити, що в муляжному методі виготовлення лекал рукава є багато спільного з розрахунково-графічним способом побудови. Точніше можна сказати – потрібна попередня побудова рукава і лише після цього уточнення його форми за допомогою муляжного метода.

Таблиця 5 – Попередній розрахунок лінійних вимірів рукава

Назва виміру	Формула розрахунку
Довжина рукава	Др.зап.+Пдр.зап
Ширина рукав	(Оп + Поп)/ 2
Ширина рукава внизу	За моделлю або (Озап+Позап)/2

 

Попередньо необхідно визначити основні параметри рукава, такі як висота оката і ширина рукава (рис. 6 і 7). Для цього потрібно виміряти ширину і висоту пройми на лекалах муляжу БК ліфа.

Р

О

О

П

с

П

п

Ш

п

р

Р

Р

О

О

О

П

П

П с

п

Ш

п

р

О'

Ш

р

у

к

 

 

Рисунок 6 – Визначення параметрів пройми і окату рукава

О

О

Р

О'

л

і

н

і

я

в

и

с

о

т

и

о

к

а

т

а

р

у

к

а

в

а

л

і

н

і

я

г

л

и

б

и

н

и

п

р

о

й

м

и

л

і

н

і

я

т

а

л

і

ї

л

і

н

і

я

л

і

к

т

я

л

і

н

і

я

с

т

е

г

о

н

л

і

н

і

я

н

и

з

а

р

у

к

а

в

а

Л

Н

Р

О

О

Р

Л

Н

 

 

Рисунок 7 – Визначення основних параметрів вшивного рукава

Розраховують параметри рукава використовуючи формули приведені нижче і рисунок 7.

Шр = 1,5 Шпр +/1,0-2,0см/ [1];

Шр = Шпр +/5,0-6,0см/ [2];

Шр= Дпройми -10,0см [3];

Шпр = ((Оп+Поп) /2) -0,1СгIII [4].

Для виконання наколки рукава необхідно перекопіювати частину пройми пілочки і спинки на кальку. Визначити на перекопійованій лінії пройми контрольні позначки і перенести їх на лінію пройми БК ліфа. Довжина прямокутного куска макетної тканини для створення муляжу рукава дорівнює розмірній ознаці Др.зап. + 5,0-6,0см на підгин низу і припуск на шов по окату рукава. Ширина - визначається за однією з формул розрахунку Шр (див. п. 2), в см і до отриманої величини додається 2,0-3,0см на припуски на шви.

Рисунок 8 - Схема розмітки тканини для муляжування вшивного рукава

Розмітка тканини необхідно виконати в наступній послідовності:

1. Скласти відміряний кусок макетної тканини навпіл по довжині так, щоб нитка основи проходила по лінії згину зверху.

2. Нанести на тканину для наколки рукава наступні орієнтирні строчки (рисунок 3):

· в напрямку нитки основи:

- лінії переднього та ліктьового швів (лінії 1,3);

- центральну лінію рукава, що співпадає з лінією, яка отримана при перегині підготовленої макетної тканини навпіл, якщо пройма розділена бічною лінією навпіл. Якщо бічна лінія не ділить пройми навпіл то центральна лінія переміщується на величину Р' (лінія 2);

· в напрямку нитки утоку:

- лінія, що визначає найвищу точку окату рукава (2,0см) (лінія 4);

- лінія, що визначає висоту оката рукава, яка дорівнює вертикальному діаметру пройми “-” 2,5см (лінія 6);

- допоміжну лінію ширини рукава по лінії пройми (на 3,0см вище від

лінії висоти окату рукава) (лінія 5);

- лінія низу рукава(лінія 7).

Якщо провести лінію на БК ліфу вище на 3,0см від лінії пройми, то можна стверджувати, що контур пройми нижче проведеної лінії співпадає з контуром рукава на відповідній ділянці (ділянка /5-6/ на рисунку 8).

 

8. Наколоти вшивний одношовний рукав сукні жіночої.

 

Після викроювання орієнтовного окату рукава на підготовленому куску макетної тканини, рукав можна вметати в пройму по цій лінії, при цьому для забезпечення більшої рухливості рукава рекомендується зметувати лише задню частину до лінії нижнього шва. Від позначки висоти оката сколоти бокові зрізи тканини по всій довжині рукава.

Надіти сколотий рукав на ватний макет руки.

Виставити рукав в правильному положенні (центральна лінія повинна розташовуватися вертикально, а лінія ширини рукава по лінії пройми - горизонтально).

 

Послідовність фіксації тканини на манекені:

1- Точка 1 -загнути 2,0см і приколоти точку лінії згину рукава до точки перетину кінця плечового шва і лінії пройми. (рисунок 9 а) –. При цьому необхідно слідкувати за положенням нитки основи, що повинна розташовуватися вертикально, і за розташуванням нитки утоку, що повинна завжди зберігати горизонтальне положення;

2- Точка 2 - приколоти рукав спереду до надсічки, що розташовується на рівні вимірювання розмірної ознаки Шг (рисунок 9б);

 

 

а) б)

Рисунок 9 – Послідовність наколювання муляжу одношовного рукава (а – початкова стадія наколювання, б – наколювання рукава по контрольним надсічкам)

 

3- Точка 3 - приколоти рукава ззаду до надсічки, що розташовується на рівні вимірювання розмірної ознаки Шсп (рисунок 4б).

1-а, 2-а і 3-я шпильки – найголовніші в даній наколці, бо є балансовими і формують правильну посадку рукава.

Далі заколоти булавки по всій довжини оката рукава, призборюючи тканину і розподіляючи по проймі посадку верхньої частини рукава, відрізуючи зайву тканину. Потім закріпити рукав внизу у бокового шва ліфа по переду і виконати наколку нижньої частини оката рукава без посадки. Перевірити розміри і положення рукава в проймі. Скорегувати при необхідності розрахункову висоту оката, так як вона може дещо відрізнятися від фактичної. Після цього оформити лінію низу рукава, попередньо визначив його довжину. Низ довгого прямого рукава уточнити при зігнутій в лікті руці, при цьому нижній зріз рукава повинен знаходитися під кутом 90 градусів до осі лінії руки. Низ прямого рукава довжиною 3/4 і 7/8 оформити при опущеній вниз руці, при цьому лінія низу рукава також повинна бути горизонтальною.

Для отримання рукава звуженого донизу, вузького, з вертикальною чи горизонтальною ліктьовою виточкою необхідно розколоти передній і ліктьовий зрізи рукава. На рівні ліктя сформувати ліктьову виточку глибиною до 3,0см і довжиною до 7,0см. Сколоти передній і ліктьовий зрізи рукава звужуючи його до низу на необхідну величину. При цьому треба слідкувати за тим, щоб отриманий шов не зміщувався переходив на верхню частину рукава, як зі сторони переду так і спинки. Лінія низу, як і в попередньому випадку, повинна бути горизонтальною. При наколюванні рукава можуть виникати дефекти посадки рукава (рисунок 5).

 

 

 

а) б) в)

Рисунок 10 - Приклади дефектів посадки рукава, що виникають при муляжуванні (а- рукав підтягнутий в окаті; б – рукав дуже вузький в окаті; в – пройма надто вирізана)

Види дефектів, які найбільш часто зустрічаються при наколюванні рукавів, надано у вигляді таблиці Д1 у додатках.

 

9. Оформити первинні лекала одношовного вшивного рукава.

Намітити олівцем на рукаві і проймі контрольні позначки – на рівні лінії плечового шва, ширини спинки і ширини переду (контрольні точки) для правильного з’єднання рукава з проймою. Намітити олівцем чи стібками лінії оката рукава, пройми ліфа, нижнього шва і низу рукава.

Потім рукав знімають з манекену, виймають булавки, розправляють на столі і уточнюють положення і конфігурацію передньої і ліктьової ліній рукава, лінії оката і низу рукава.

Муляжний метод застосовується в основному для оформлення верхньої частини оката. Лінія на рівні висоти оката повинна проходити горизонтально на продовженні лінії ширини грудей. Прибавка визначається візуально і закладається при наколюванні оката.

 

 

 

Рисунок 10 – Перевірка відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням прибавки на посадку

Отримані шаблони первинних лекал рукава потребують перевірки. При цьому перевірку проводять у наступній послідовності:

- перевірити відповідність отриманих лінійних вимірів рукава попереднім

розрахункам;

- перевірити співрозмірність всіх однойменних зрізів. У випадку

невідповідності довжини ліній необхідно внести зміни у креслення

деталей;

- перевірити відповідність довжини лінії окату рукава довжині

лінії пройми (рис.11).

Довжина лінії окату рукава більша від довжини лінії пройми на величину прибавки на посадку (Ппос). Ппос по лінії окату рукава може бути розподілена між контрольними точками пройми 1 та 2, які розташовані на різних відстанях від точок Пс та Пп на кресленні (рисунок 11).

У випадку невідповідності довжин ліній нижніх ділянок рукава та нижніх ділянках пройми необхідно внести зміни у креслення деталі рукава. Ширину рукава слід корегувати по лінії ширини рукава. У випадку необхідності значного корегування ширини рукава доцільно змінити висоту окату рукава (рисунок 10).

На останньому етапі перевіряють спряженість перерваних ліній, а саме:

- ліктьової;

- лінії низу;

- лінії оката рукава під проймою

 

Рисунок 11 - Схема оформлення лекал шаблонів вшивного одношовного рукава

10. Виготовити макет сукні жіночої з одношовним вшивним рукавом та уточнити його на манекені або фігурі людини.

По уточненим шаблонам лекал перекроїти рукав і вметати його в пройму, суміщаючи контрольні позначки. Проводять примірку макета сукні жіночої. При виявленні дефектів усунути їх і внести необхідні зміни в макет і первинні лекала рукава.

11. Проаналізувати отримані результати та оформити звіт про виконану роботу.

У висновках необхідно проаналізувати отримані результати перевірки первинних лекал сукні та рукава. Увагу слід звернути на нове положення лінії талії, ширину пілочки та спинки, балансові характеристики, аналіз сумарної величини посадки по лінії окату рукава та її розподілу по ділянках.

Також у висновках необхідно вказати на позитивні та негативні сторони методу муляжування рукава.

Якщо при проведені примірки макету сукні було виявлено дефекти, необхідно визначити причину їх виникнення і визначити спосіб усунення.

На захист лабораторної роботи студенту необхідно надати:

- зметаний макет сукні жіночої напівприлеглого силуету з одношовним вшивним рукавом звуженим до низу;

- первинні лекала основних деталей з необхідними контрольними позначками;

- висновки по роботі.