Тема 2. Проблеми та стратегії глобалізації

Питання для розгляду:

1. Передумови глобалізації.

2. Позитивні та негативні наслідки сучасної глобалізації.

3. Характеристика основних проблем глобалізації.

4. Сучасні ідеологічні концепції формування глобальних стратегій.

Передумови глобалізації

Якщо виходити з об'єктивного характеру процесу глобалізації, то варто визначити ті основні фактори, які обумовлюють цей процес. Можна виділити наступні з них:

- подальша інтернаціоналізація економіки, посилення її транснаціоналізації й формування блукаючих інтернаціональних відтворювальних ядер, що перетворюють цілі країни в країни-системи, здатні контролювати величезні господарські території;

- формування межанклавного (межкорпоративного) поділу праці в глобальному масштабі й становлення нового геоекономічного простору, контрольованого транснаціональним капіталом;

- деконцентрація виробництва, зв'язана зі зниженням питомої ваги стандартизованих масових товарів і збільшенням обсягу індивідуального, гнучкого, диверсифікованого виробництва, заснованого на новітньому технологічному обладнанню;

- крах командно-адміністративної системи, затвердження ринкової системи господарювання у світовому масштабі на основі використання уніфікованих механізмів функціонування й розвитку;

- лібералізація торгівлі економічними благами, інтелектуальною власністю, прийняття єдиних правил у сфері регулювання банківських і фінансових операцій, стандартизації й сертифікації продукції й т.п.

У більш розширеному вигляді передумовами глобалізації можна згрупувати наступним чином:

1. Виробничі, науково-технічні й технологічні:

- різке зростання масштабів виробництва;

- перехід до нового технологічного способу виробництва - до високих, наукомістких технологій; швидке й широке поширення нових технологій, що ліквідують бар'єри на шляху переміщення товарів, послуг, капіталів;

- якісно нове покоління засобів транспорту й зв'язки і їхня уніфікація, що забезпечують швидке поширення товарів і послуг, ресурсів і ідей з використанням їх у найбільш сприятливих умовах. У цей час передача інформації здійснюється практично невідкладно. Повідомлення про економічні можливості й угоди швидко передаються по усьому світі. Для товарів і деяких видів послуг поки ще потрібно кілька днів і навіть тижнів, щоб потрапити з одного місця в інше, інформація ж передається негайно. Якщо в якому-небудь куточку світу відбувається істотна зміна на ринку, то про нього стає відомо практично миттєво у всіх інших його частинах. Це особливо характерно для подій на фондових біржах, валютних і товарних ринках, а також для наукових відкриттів і їхнього використання. Отже, далекість партнерів друг від друга перестає бути вирішальною перешкодою для їхнього виробничого співробітництва;

- швидке поширення знань у результаті наукового або іншого видів інтелектуального взаємообміну;

- різке скорочення завдяки передовим технологіям транспортних, телекомунікаційних витрат, значне зниження витрат на обробку, зберігання й використання інформації, що полегшує глобальну інтеграцію національних ринків.

 

2. Організаційні:

- міжнародні форми здійснення виробничо-господарської діяльності (ТНК): організаційні форми, рамки діяльності яких виходять за національні границі, здобувають міжнародний характер, сприяючи формуванню єдиного ринкового простору;

- вихід неурядових організацій на багатонаціональний або світовий рівень. Нову глобальну роль стали відігравати такі міжнародні організації, як ООН, МВФ, Всесвітній банк, СОТ й т.п.;

- перетворення багатонаціональних компаній і інших організацій, як приватних, так і державних, в основних діючих осіб глобальної економіки.

3. Економічні:

- лібералізація торгівлі товарами й послугами, ринків капіталу й інші форми економічної лібералізації, що викликали обмеження політики протекціонізму й зробили світову торгівлю більше вільної;

- небувала концентрація й централізація капіталу, ріст похідних фінансово-економічних інструментів, різке скорочення часу здійснення міжвалютних угод;

- впровадження міжнародними економічними організаціями єдиних критеріїв макроекономічної політики, уніфікація вимог до податкової, регіональної, аграрної, антимонопольної політики, до політики в області зайнятості й ін.;

- посилення тенденції до уніфікації й стандартизації. Усе ширше застосовуються єдині для всіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську й статистичну звітність.

4. Інформаційні:

- радикальна зміна засобів ділового спілкування, обміну виробничою, науково-технічною, економічною, фінансовою інформацією; поява й розвиток принципово нових систем одержання, передачі й обробки інформації дозволили створити глобальні мережі, що поєднують фінансові й товарні ринки, включаючи ринки ноу-хау й професійних послуг. Інформаційне обслуговування безпосередньо пов'язане з успіхами в електроніці - зі створенням електронної пошти, Інтернет;

- формування систем, що дозволяють із одного центра управляти розташованим у різних країнах виробництвом, що створює можливості оперативного, своєчасного й ефективного рішення виробничих, науково-технічних, комерційних завдань не гірше, ніж усередині окремих країн. Обмін інформацією в реальному часі знаменує справжню революцію в менеджменті й маркетингу, у керуванні фінансовими й інвестиційними потоками, виникають нові форми реалізації продукції (наприклад, електронна торгівля). Комп'ютеризація, системи електронних рахунків і пластикових карт, супутниковий і оптико-волоконний зв'язок дозволяють практично миттєво переміщати фінансову інформацію, укладати угоди, переводити засобу з одних рахунків на інші незалежно від відстані й державних кордонів.

5. Політичні:

■ ослаблення твердості державних кордонів, полегшення свободи пересування громадян, товарів і послуг, капіталів;

■ подолання політичних розбіжностей між Сходом і Заходом.

6. Соціальні й культурні:

■ ослаблення ролі звичок і традицій, соціальних зв'язків і звичаїв, подолання національної обмеженості, що підвищує мобільність людей у територіальному, духовному й психологічному відношеннях, сприяє міжнародній міграції;

■ виникнення глобальної однодумності в оцінці ринкової економіки й системи вільної торгівлі;

■ прояв тенденції формування глобалізованих "однорідних" засобів масової інформації, мистецтва, попкультури. Англійська мова стає міжнародною мовою спілкування, полегшуючи міжкультурне спілкування, навчання й взаєморозуміння;

■ подолання границь в освіті завдяки розвитку дистанційного навчання;

■ лібералізація підготовки трудових ресурсів, що веде до ослаблення контролю національних держав за відтворенням "людського капіталу".