Ознайомитись з перехідним типом будови стебла дводольних рослин на прикладі соняшника ( Heliantus annuus ).

Розглядаючи зріз стебла соняшника, оброблений флороглюцном, при малому збільшенні бачимо всього один ряд провідних пучків, розміщених близько до поверхні стебла; всі пучки ніби зв'язані хвилястою смужкою дуже дрібних клітин з густим (темнішим) вмістом. Це - камбій, що утворився із паренхіми. Між більшими провідними пучками видно початок утворення нових пучків - як правило декілька судин ксилеми, а зовні від них за шаром камбію — ділянка дрібноклітинної флоеми (рис. 145).

Зовні стебло вкрите епідермою з волосками. Під епідермою розміщена пластинчата коленхіма, яка часто переходить в куткову. За коленхімою лежить невеликий шар паренхімної кори, що закінчується крохмальною піхвою.

Центральний циліндр починається ділянками склеренхіми. Перицикл розміщений назовні від провідних пучків. До кожної ділянки склеренхіми прилягає великий відкритий колатеральний провідний пучок. Звертаємо увагу на те, що увігнута дуга пучкового камбію ніби виходить за межі пучка, переходячи в опуклу дугу міжпучкового камбію.

На зрізі, обробленому розчином йоду, знаходять крохмальну піхву і зображують побачене на малюнку.

Рис. 145. Первинна будова стебла соняшника на поперечному і поздовжньому перерізах:

Частина поперечного перерізу стебла (зверху):

А. Первинна кора. Б. Центральний циліндр стебла: 1 —епідерміс з кутикулою на ньому; 2 — волоски; 3 — механічна тканина первинної кори; 4 — смоляний каналець; 5 — основна тканина первинної кори; 6 — крохмаленосна піхва (ендодерма);

7 — механічна тканина судинно-волокнистого пучка (склеренхіма); 8 —флоема пучка (ситовидні трубки з клітинами-супутниками); 9 - пучковий камбій; 10 — міжпучковнй камбій;11 — судини вторинної ксилеми; 12 — судини первинної ксилеми;

13 — паренхіма центрального циліндра: а — первинні серцевинні промені, б — серцевина.

Поздовжній переріз стебла у відповідності з поперечним (знизу):

1 — епідерміс з кутикулою; 2 — механічна тканина первинної кори (коленхіма); 3 — паренхіма кори з смоляними канальцями та кришталиками оксалату кальцію; 4 — крохмаленосна піхва (ендодерма); 5 — механічна тканина (склеренхіма); 6 — паренхіма флоеми; 7 — ситовидні трубки флоеми; 8 — камбій; 9 — паренхіма ксилеми; 10, 11, 12, 13, 14, 15 — судини ксилеми;

16 — серцевина; 17 — друзи в клітинах.

Розглянути та замалювати пучковий тип будови стебла трав’янистих дводольних рослин на прикладі конюшини (Trifolium pratense), жовтецю повзучого (Ranunculus repens) або кірказону (Aristolochia clematit і s).

При малому збільшенні зрізу стебла жовтецю повзучого видно розміщені по кругу в один ряд невеликі провідні пучки, розділені широкими прошарками основної паренхіми. При великому збільшенні видно, що під епідермою лежить хлорофілоносна паренхіма особливої будови: ряди клітин утворюють великі міжклітинні простори, характерні для аеренхіми. Таким чином хлоренхіма в жовтецю є водночас і аеренхімою. Переходячи до провідних пучків бачимо, що кожний з них оточений механічною обкладкою із склеренхіми; посередині пучка, назовні від почервонілої ксилеми, помітний невеликий шар камбію. Звідси - пучки тут відкриті, хоча розростаються вони слабо, а міжпучкового камбію не утворюється зовсім (рис. 146).

Рис. 146. Пучковий тип будови стебла трав’янистих дводольних рослин (жовтець отруйний):

А. Первинна кора. Б. Центральний циліндр стебла:

1 – кутикула; 2 – епідерміс; 3 – аеренхіма первинної кори; 4 – крохмаленосна піхва (ендодерма); 5 – паренхіма серцевинних променів; 6 – судинно-волокнисті пучки; 7 - камбій