Типові слідчі ситуації та програми розслідування початкового й наступного етап ів

На початковому етапі розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем виділяють три типові слідчі ситуації.

1. Криіманільну справу порушують на підставі вжиття підрозділами боротьби з економічною злочинністю МВС України (або іншим органом дізнання) необхідних оперативно-розшукових заходів із метою виявлення такого злочину. Ця ситуація характерна для вчинення розкрадання в тих установах, підприємствах, організаціях, діяльність яких переважним чином підзвітна та підконтрольна органам державної влади (наприклад у сфері будівництва за державні кошти, у сфері використання ліцензованих видів підприємницької діяльності). Безпосередньою підставою для порушення кримінальної справи є оперативно-розшукова інформація, тому фактор раптовості в цій ситуації зумовлює успіх подальшого розслідування розкрадання.

Як загальні версії, що підлягають перевірці, можуть висуватися такі: сталося розкрадання ввіреного майна; вчинено не розкрадання, а інший господарський злочин (наприклад халатність, приховування прибутків від оподаткування, незаконне підприємництво у сфері торгівлі, що спричинило матеріальну шкоду для власника); розкрадання не сталося – наявна правомірна цивільно-правова операція. Окремі версії висуваються щодо способів здійснення розкрадання, прийомів приховування слідів злочину, складу, структури та розподілу ролей злочинної групи розкрадачів, шляхів реалізації та місць зберігання привласненого майна, супутніх злочинів (що супроводжували підготовку та приховування розкрадання), можливих методів протидії розслідування. План розслідування повинен передбачати не тільки аналіз події злочину і дій усіх його учасників, але й ефективні заходи з відшкодування завданої власнику матеріальної шкоди.

2. Криіманільну справу порушено на підставі офіційних матеріалів перевірки підприємств, організацій, установ (матеріалів ревізії, інвентарізації тощо).

За цієї слідчої ситуації розслідування починається з допиту осіб, які виявили факт розкраданя або проводили спеціальне дослідження (ревізори, учасники інвентаризаційної комісії, працівники бухгалтерії, аудиту), потому проводять допит матеріально відповідальних осіб (щодо причин наявності ознак розкрадання, часу здійснення розкрадання тощо), виїмка та огляд документів, виявлення в них ознак підлогу, встановлення незвичайних місць їх зберігання, відхилень від усталеного порядку, затримання підозрюваних, їх допит та обшуки в приміщеннях і на робочих місцях, допит осіб, які підписали або візували вилучені за справою документи, накладання арешту на майно підозрюваних, ужиття оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення нових обставин учинення злочину.

3. Кримінальну справу порушують відносно особи, затриманої на місці вчинення злочину. Це найменш поширена ситуація, характерна для транспортування викраденого майна через використання підроблених документів або вчинення розкрадань із використанням комп’ютерних технологій.

У цій слідчій ситуації доцільна така програма дій: особистий обшук затриманих; слідчий огляд вилучених документів, місця затримання і транспортних засобів, майна затриманого; допит затриманого; обшук за місцем мешкання і на робочих місцях затриманих; допит усіх співучасників, їх затримання, обшук у приміщеннях і за місцем роботи; накладання арешту на майно підозрюваних тощо.

Початковий етап розслідування завершується пред’явленням звинувачення підозрюваному. Тому більшість криміналістів визнає, що типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування виділяються з урахуванням ставлення обвинуваченого до пред’явленого йому обвинувачення та ступеня протидії діяльності слідчого. Традиційно виділяють такі типові слідчі ситуації: 1) обвинувачений визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення в скоєнні розкрадання майна та інших пов’язаних із цим злочинів; 2) обвинувачений визнає себе частково винним у пред’явленому обвинуваченні; 3) обвинувачений не визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення. За наявних доказів у справі про розкрадання слідчий уживає заходів, спрямованих на подальший збір доказів та встановлення нових епізодів злочинної діяльності, здійснює пред’явлення звинувачення в остаточній формі.