Механізований (танковий) батальйон може оборонятися в першому або другому ешелоні бригади (полку), в смузі забезпечення або на передовій позиції, складати загальновійськовий резерв або знаходитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою і відходу батальйон може бути призначений в ар'єргард.
Батальйон першого ешелонуготує і займає оборону на першій позиції. Він призначається для відбиття наступу противника, знищення його перед переднім краєм і під час вклинення в оборону на першій позиції, а також для наполегливого утримання важливого району місцевості та створення сприятливих умов для розгрому противника.
Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, як правило, на важливому напрямку в готовності до тривалого утримання району, який займає, посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ним боєздатності, проведення контратак, а також до знищення повітряних десантів та аеромобільних підрозділів противника.
Батальйону призначається район оборони, а роті - опорний пункт. Ширина батальйонного району оборони 6-8 км, глибина до 3 км.
Побудова оборони батальйону включає бойовий порядок батальйону, систему опорних пунктів і вогневих позицій, систему вогню, систему інженерних загороджень.
Бойовий порядок батальйону будується в два або один ешелони, як показано на рис.6.1.13 а, б. При одноешелонній побудові бойового порядку, виділяється резерв у складі не менше взводу.
Залежно від завдання, яке виконується, та характеру місцевості, батальйон може мати різне розташування рот. Одна з рот може бути висунута вперед або назад, утворюючи вогневий мішок, а на відкритому фланзі розташовуватися уступом вправо (вліво).
Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а між опорними пунктами взводів – 300 м.
Перша траншея першої позиції є переднім краєм оборони перед нею створюються протитанкові і протипіхотні загородження. Передній край призначається старшим командиром.
Друга траншея обладнується на віддаленні 300-600 м від першої з таким розрахунком, щоб підрозділи, які обороняють її, змогли своїм вогнем підтримувати підрозділи, які займають першу траншею.
Третя (четверта) траншея обладнується на віддаленні 600-1000 м від другої(третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб підрозділи, які її обороняють могли вести вогонь у смузі між другою і третьою траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.
Район оборони і бойовий порядок батальйону
Рис. 6.1.13а Побудова бойового порядку роти в два ешелони (варіант)
Система опорних пунктів і вогневих позицій батальйону включає: позицію бойової охорони (створюється в батальйоні); опорні пункти рот об'єднані в батальйонний район оборони; вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів, траншеї і ходи сполучення. Система опорних пунктів і вогневих позицій підготовляється залежно від прийнятого рішення, бойових можливостей батальйону (роти), наявності часу і характеру місцевості.
Позиція бойової охорони створюється з метою не допустити раптового нападу противника і ведення ним наземної розвідки. У бойову охорону висилається, як правило, посилений взвод від батальйону першого ешелону на віддалення до 2 км. Управління бойовою охороною здійснює командир батальйону.
|
Для управління підрозділами в обороні командир батальйону розробляє схему району оборони батальйону, як показано на рис. 6.1.14
Рис. 6.1.14. Схема району оборони батальйону (варіант)
На фортифікаційне обладнання району оборони механізованого батальйону потрібно 18600 люд./год., 216 маш./год. ПЗМ-2; 82 маш./год. танка з бульдозерним обладнанням; 435 м3 круглого лісу і 1260 кг. дроту. При улаштуванні падежі крутостей для 30 % окопів, траншей і ходів сполучення додатково потрібно: 3950 люд./год., 240 м3 круглого лісу і 1200 кг. дроту