Список використаних джерел. Добровольського Василя Васильовича

До захисту допущено__________Голова методичної комісії

Тхір І.Л.

Ухвалено на засіданні методичної комісії

“___”__________2012р., протокол №_____

Роботу захищено з оцінкою_________

Тернопіль 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Технічний коледж

Тернопільського національного технічного університету імені І.Пулюя

Відділення професійної підготовки

Тернопіль – 2012

0. ВСТУП.. 4

1. РОЗДІЛ 1 Класифікація носіїв інформації 5

2. РОЗДІЛ 2 Огляд найпоширеніших носіїв інформації та приводів. 7

2.1 Оптичні носії інформації 7

2.1.1 СD-диски. 7

2.1.2 DVD-диски. 7

2.2 Flash-носій. 8

2.2 Форматування символів. 12

2.3 Форматування абзаців. 12

3. РОЗДІЛ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі з ПК.. 13

4. ВИСНОВКИ.. 15

5. Список використаних джерел. 16

ВСТУП

Завдання виведення інформації, представленої в графічній формі, виникла одночасно з появою обчислювальних систем. Пристрої, що виконують функції виведення графічної інформації на паперовий і деякі інші носії, називаються принтерами (від англ. Print - друк). На даний час існує велика кількість різних видів принтерів, які відрізняються за принципами та технологіями друку.

Метою моєї кваліфікаційної пробної роботи є огляд носіїв інформації та приводів, їх характеристика, переваги та недоліки.

1. РОЗДІЛ 1 Класифікація носіїв інформації

Оскільки оперативна пам’ять зберігає інформацію лише до вимкнення живлення і об’єм її порівняно невеликий, виникає потреба у використанні пристроїв для постійного зберігання великих об’ємів інформації.

З цією метою створено багато різноманітних типів носіїв інформації. Стосовно системного блоку ПК, носії поділяють на:

· зовнішні (external);

· внутрішні (internal) - вбудовані в системний блок.

Носії інформації також розглядають як сукупність власне носія і відповідного приводу. В зв’язку з цим носії поділяють на змінні та постійні. А в залежності від типу носія їх поділяють на:

· дискові;

· на магнітних стрічках;

· flash-носії.

Сучасні носії інформації за принципом зберігання даних поділяють на такі типи:

· магнітні. До них відносять:

- магнітні стрічки,

- гнучкі магнітні диски (ГМД),

- жорсткі магнітні диски (ЖМД),

- носії на основі ефекту Бернулі,

- носії на основі вінчестерної технології;

· оптичні. Поділяються на:

- CD (Compact Disk),

-DVD (Digital Video Disk);

· магніто-оптичні;

· енергонезалежні, електрично-перезаписувані.

2. РОЗДІЛ 2 Огляд найпоширеніших носіїв інформації та приводів

2.1 Оптичні носії інформації

Існує два основних типи оптичних носіїв інформації: CD (Compact Disk) - компакт диски з ємністю до 1 Гб та DVD (Digital Versatile Disk) - оптичні носії зі збільшеним об’ємом від 4,7 Гб до 17,1 Гб.

СD-диски

Рисунок 2.1 CD-диск

Завдяки малим розмірам, великій ємності (до 1 Гб), надійності та довговічності компакт-дисків (Compact Disk або CD), такі нагромаджувачі з успіхом застосовують як пристрої для зберігання інформації. CD-R диски передбачають спеціалізовані формати даних, наприклад PhotoCD, VideoCD (White Book) та CD-Extra (Blue Book).

DVD-диски

DVD (Digital Versatile Disc) - цифровий, універсальний, багатофункційний диск. DVD+R та DVD+RW - одноразово записувані та перезаписувані диски, що працюють за тим же методом,

Рисунок 2.2 DVD-диск

що й DVD-R/RW. Основна відмінність полягає в збільшенні відбиваючої здатності інформаційного шару і наявності методу корекції помилок запису з їх перезаписом дефектних ділянок. Завдяки більш точному позиціонуванню лазера і ступеню контролю над ним у процесі запису, DVD+R/RW дозволяє перезаписувати будь-яку частину вмісту диска прямо поверх, не стираючи старого вмісту. Ці формати можуть також використовуватися для запису захищеного DVD Video.

2.2 Flash-носій

Рисунок 2.3 Flash-носійї

Flash-носій - це енергонезалежний, електрично перезаписуваний носій інформації, що набуває все більшої популярності серед переносних носіїв. Відмінність цього типу носіїв інофрмації від всіх вищеописаних полягає в тому, що вони не мають жодних рухомих частин і вся інформація зберігається в спеціальних мікросхемах пам’яті. Вона є багаторазово перепрограмованим, постійним запам’ятовуючим пристроєм. Отже, після припинення подачі живлення на мікросхему її вміст не змінюється, а зберігається протягом тривалого часчу. Перезаписувати вміст Flash-пам’яті можна не менше 100 тисяч разів.

Запам’ятовуючим елементом бітів даних в Flash-пам’яті є польовий транзистор, зі спеціально ізольованою ділянкою - плаваючим затвором (floating gate), який здатен зберігати заряд протягом багатьох років. Наявність, або відсутність заряду на цьому затворі інтерпритується як цифровий “0” або “1”. При записі заряд “поміщається” на плаваючий затвор одним із двох способів: методом інжекції "гарячих" електронів або методом тунелювання електронів. Знищення вмісту комірки (“зняття” заряду з плаваючого затвору) реалізовується методом тунелювання. На нинішній час існує чотири основних типи архітектури з’єднання комірок флеш-пам’яті між собою: NOR (Not OR) - використовує паралельний інтерфейс і має швидкий довільний доступ, але малу швидкість запису-зчитування і використовується в основному для EPROM (див. розід 1 даної частини); NAND (Not AND) - довільний доступ, але невеликими блоками, за допомогою послідовного інтерфейсу; AND - послідовний доступ до інформації з комбінуванням властивостей попередніх та DiNOR (Divided bit-line NOR) - послідовний доступ з використанням NOR та NAND, але окремими розрядними лініями.

Для зберігання і перенесення інформації на основі мікросхем Flash-пам’яті використовують як окремі Flash-карти, так і спеціалізовані пристрої - Flash Drive (рис.1.13.а). Ці пристрої відрізняються між собою максимальним об’ємом записуваної інформації та типом під’єднання до ПК (переважно шина USB чи USB 2.0). Крім цього Flash Drive можуть мати додатково інтегровані функції, наприклад MP3-плеєра.

Флеш-карти (Flash Card) (рис.1.13.б) - окремі носії інформації, що використовуються в ПК, цифрових фото- відеокамерах, мобільних телефонах і т.д. Для запису-зчитування інформації з флеш-карт на ПК потрібно використовувати спеціальні приводи - Flash Card Reader, який також має USB інтерфейс.

Еволюційно склалося так, що флеш-карти розроблялися багатьма компаніями, і тому на даний час присутній цілий ряд стандартів:

· Smart Media Card (SM) - побудовані на архітектурі NAND і вперше виготовлені фірмою Toshiba в 1998 році. Ці карти мають досить малі розміри 45х37мм і товщину 0,76 мм при вазі біля 2 грамів. SM-карти не мають власного контролера, а контакти мікросхеми пам’яті (22 шт.) виведено безпосередньо на верхню частину карти;

· xD-picture Card - за конструкцією схожа до SM і є її наступником. Розміри такої карти змінено до 20х25 мм, при товщині 1,7мм. Контакти також розміщені на верхній частині карти;

· MultiMedia Card (MMC) - один з найменших на даний час типів флеш-карт, з розмірами 24х32 мм, і товщиною 1,4 мм. Вага такої карти становить біля 1,5 грама. Їх характеризує також спрощена логіка керування і наявність всього семи контактів;

· Secure Digital Card (SD) - флеш-карта, яка є подальшим розвитком ММС і додатково має систему захисту (шифрування) інформації шляхом привязки до певного пристрою (наприклад цифрової фотокамери чи мобільного телефону). На відміну від MMC дана карта має 9 контактів та збільшену товщину на 0,7 мм. При цьому збережено зворотню сумісніть з MMC, тобто Flash Card Reader для SD може працювати з картами MMC;

· Compact Flash (CF) - розроблена ще в 1994 році, як альтернатива PC-Card (PCMCIA-Card), яка не задовільняла своїми розмірами виробників ноутбуків і КПК. Карти CF характеризуються наявністю інтерфейсу, сумісного з IDE та PCMCIA (див. розділ 2.3) з 50- контактами, що розміщені в два ряди. Розміри карти 43х36 мм, а товщина 3,3 мм, що в приблизно у два рази менша від будь-якої плати PCMCIA;

· Memory Stick (MS) - стандарт флеш-карт, розроблений фірмою Sony для КПК, а в подальшому використаний й для ПК. MS-карта має 10 контактів і перемикач захисту від знищення інформації, а її розміри становлять 50х21,5 мм, при товщині 2,8 мм. На базі цієї карти, розроблено Memory Stick Duo Media (MSDM), яка має зменшені розміри до 31х20 мм, при товщині 1,6мм. При використанні спеціального перехідника флеш-карти MSDM можна використовувати в карт-рідерах MS.

Об’єм сучасних флеш-карт становить від 16Мб до 12Гб, але найбільш розповсюдженими є карти з об’ємом приблизно 1Гб.

2.2 Форматування символів

.

2.3 Форматування абзаців

(рис. 2.8).

Рисунок 2.8 Закладка Відступи та інтервали вікна Абзац

.

3. РОЗДІЛ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі з ПК

На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'яжуть до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на працюючих або усунений зовсім, або знаходиться в допустимих межах.

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін. 2.

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

Проектування робочих місць, забезпечених відеотерміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.

Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Ергономічними аспектами проектування відеотермінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до того, що розташовує документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця 6. Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста.

Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними предплечьями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:

· Дисплей розміщується в зоні а (в центрі);

· Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;

· Клавіатура - в зоні г/д;

· «миша» - в зоні в справа;

·

· Принтер знаходиться в зоні а (справа);

Документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні – в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.

На рисунку 3.2 показаний приклад розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі програміста.

1 – сканер, 2 – монітор, 3 – принтер, 4 – поверхня робочого столу

5 – клавіатура, 6 – маніпулятор типу «миша».

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам:

· висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

· нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;

· поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;

· конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських обладнань).

· висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги, що рекомендується, знаходиться в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглює, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотерміналу, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мигтіння, відстань від очей до екрану роблять більше (біля 700мм), ніж відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрану, документа і клавіатури може бути рівним.

Положення екрану визначається:

· відстанню прочитування (0,6.0,7м);

· кутом прочитування, напрямом погляду на 20° нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрану:

· по висоті +3 см;

· по нахилу від -10° до +20° щодо вертикалі;

в лівому і правом напрямах.

ВИСНОВКИ

Дана кваліфікаційна робота описує можливості сучасних носіїв інформації та приводів.

В першому розділі дано загальну класифікацію про носії інформації та приводи і як вони поділяються.

Другий розділ повністю охоплює можливості носіїв інформації та приводів. При цьому детально описано використання.

Третій розділ є окремим, незалежним, розділом і описує основні вимоги до організації робочого місця оператора комп'ютерного набору та характеризує вплив негативних факторів на організм людини при роботі з комп'ютером.

Список використаних джерел

1. Тхір І.Л. Методичні вказівки до випускної дипломної роботи для учнів спеціальності “Оператор комп’ютерного набору”. –Тернопіль: Технічний коледж ТНТУ, 2010. – 60 с.

2. http://www.3dnews.ru