3.1. Особливості проявів адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність протягом чотирьох
З метою визначення проявів вольової саморегуляції і мотиваційної сфери протягом чотирьох років досліджували їх рівні, інтегральні оцінки переведено в дев’яти бальну шкалу.
Так, в контрольній групі студентів рівень вольової саморегуляції в обох семестрах на першому, другому і четвертому курсах коливався в межах 8,0–8,4 б., тобто на високому рівні. Динаміка зміни показників, в цілому, відповідає періодам преадаптації та адаптації і вказує на адекватний рівень адаптаційного входження студентів контрольної групи в навчальну діяльність.
Рівень інтегральної оцінки мотиваційної сфери контрольної групи студентів на першому, другому і четвертому курсах зростає з першого обстеження (7,0–7,6 б.) до другого 8,0–8,5 б. і далі утримується на високому рівні, що теж відповідає виокремленим періодам адаптації та працездатності. Отже, в контрольній групі студентів спостерігається достатньо високий рівень ВСР та мотиваційної сфери на першому, другому, третьому і четвертому курсах, що забезпечує адекватний рівень процесу адаптаційного входження студентів цієї групи до навчальної діяльності та оптимальний рівень працездатності, що підтверджується, як окремими, так і їх інтегральними показниками за методиками «Адаптивність» А. Г. Маклакова, «Кількісні та якісні показники працездатності» В. М. Сисоєва.
Особливістю навчання на третьому курсі виявилось те, що рівень ВСР на 0,9–1,3 б. знизився у п’ятому семестрі навчання до 7,0–7,4 б., у порівнянні з аналогічними даними показників на першому, другому і четвертому курсах, що свідчить про зниження рівня ВСР у студентів контрольної групи в п’ятому семестрі навчання і необхідність оптимізації рівня адаптаційного входження у представників цієї групи.
Зміни мотиваційної сфери протягом п’ятого семестру, у порівнянні з попередніми даними, виявились нижчими, ніж такі ж показники на першому, другому і четвертому курсах. Зниження рівня вольової саморегуляції та мотиваційного компоненту навчальної діяльності позначився зниженням у п’ятому семестрі у контрольній групі студентів їх рівня адаптаційного входження та, відповідно, працездатності.
У фоновій групі студентів показники ВСР і мотиваційної сфери мають свої особливості. Так, рівень ВСР на першому курсі першого семестру у фоновій групі студентів з 3,4 б. у першому обстеженні зріс до 4,4 б. у третьому (при р<0,05) і далі спостерігався на нижче середнього рівні (3,5–4,2 б.). Порівняльний аналіз інтегрального показника ВСР свідчить про те, що рівень саморегуляції у фоновій групі студентів на першому, другому і третьому курсах (п’ятого семестру) відмічався як нижче середнього і потребував відповідної психологічної корекції з метою оптимізації адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність.
Мотиваційний компонент навчальної діяльності у фоновій групі студентів протягом першого, другого і третього курсів (п’ятого семестру) зафіксовано на рівні нижче від середнього (3,4–4,4 б.), що в сукупності з таким же рівнем ВСР зумовило низький рівень адаптаційного входження, який проявився у тривалих періодах преадаптації та працездатності. У подальшому, неадекватний рівень адаптації зумовлював короткий період оптимальної працездатності та нестійкої працездатності, що ми розцінили як кризу третього року навчання у ВНЗ, що стало показанням для психологічної допомоги в експериментальній групі, а в контрольній і фоновій вказує на необхідність проведення в шостому семестрі дебрифінгу з метою оптимізації адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність.
Після проведеного дебрифінгу в шостому семестрі на третьому курсі у студентів обох груп виявилось поліпшення показників ВСР та мотиваційної сфери, які в контрольній групі досягли високого рівня, а у фоновій групі студентів – середнього.
Так, рівень ВСР у шостому семестрі у контрольній групі студентів підвищився з 6,5 б. до 7,7 б. і в подальшому до 8,0–8,2 б., а інтегральний показник мотиваційної сфери з 4,4 б. до 5,5 б., і в подальшому зберігся на рівні 5,0–5,6 б., що свідчить про ефективність дебрифінгу. Позитивний вплив дебрифінгу позначився на рівні працездатності і адаптації в обох групах, що зумовило адекватне адаптаційне входження студентів у навчальний процес.
На четвертому курсі навчання інтегральний показник ВСР в обох семестрах в контрольній групі студентів зберігався на високому рівні (8,0–8,4б.). Аналогічно високі показники в цей період відмічено і за інтегральною оцінкою мотиваційної сфери (у контрольній групі студентів 7,9–8,4 б.), що зумовило високий рівень особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації та короткий період впрацювання і тривалий період оптимального періоду працездатності в обох семестрах четвертого курсу у представників контрольної групи студентів і вказує на адекватний рівень адаптаційного входження контрольної групи студентів на четвертому курсі навчання.
У фоновій групі студентів сьомого і восьмого семестру (четвертого курсу навчання) виявлено свої особливості, які полягають у тому, що інтегральний рівень ВСР досяг середніх величин, а мотиваційна сфера в третьому і шостому семестрах досягли, в окремих обстеженнях, навіть, рівня високих показників середніх величин. Такі позитивні зміни, після проведеного дебрифінгу, зумовили, в свою чергу, іншу динаміку і рівень адаптаційних можливостей, працездатності і рівень адаптаційного входження у фоновій групі студентів. Так, у студентів фонової групи на четвертому курсі (після дебрифінгу) завдяки високому рівню ВСР та мотиваційної сфери, відмічаються короткі періоди преадаптації та впрацювання і далі зберігається адекватний рівень адаптації та оптимальний рівень працездатності, що зумовило адекватний рівень адаптаційного входження у цій групі студентів четвертого курсу.
Таким чином, підводячи підсумки порівняльного аналізу інтегральних показників працездатності, адаптації, вольової саморегуляції та мотиваційної сфери протягом чотирьох років навчання, треба зазначити:
- по-перше – з’ясовано, що в контрольній групі студентів протягом усього періоду спостереження відмічався високий рівень як окремих, так і інтегральних показників вольової саморегуляції, мотиваційної сфери, що зумовило короткі періоди преадаптації та впрацювання і в подальшому обстеженні адекватний рівень відносно стійкої адаптації та відповідно оптимальний рівень працездатності і вказує на адекватний рівень адаптаційного входження у представників цієї групи;
- по-друге – істотно нижчі показники мотиваційної сфери та ВСР у фоновій групі студентів зумовили значно нижчий рівень адаптаційного потенціалу особистості та нижчий рівень працездатності, що виявилось у тривалих періодах преадаптації та впрацювання (до двох місяців). Далі відмічено короткий період оптимальної працездатності (низькому рівні) та наявність неадекватного періоду адаптації та періоду нестійкої працездатності, що свідчить про неадекватний рівень адаптаційного входження студентів фонової групи;
- по-третє – на третьому курсі навчання в обох групах нами визначено ознаки психологічної кризи студентів третього курсу ВНЗ, яка полягає в тому, що у студентів контрольної групи знизився рівень адаптації і працездатності, що зумовило зниження рівня адаптаційного входження за рахунок зниження мотиваційної сфери і, відповідно, вольової саморегуляції та проявився певним завищенням самооцінки і демонстраційної поведінки, у студентів переважає глорична спрямованість, потреба у самовираженні, у славі, у коханні, підвищена акізитивна спрямованість – прагнення до матеріального благополуччя, до грошей; істотно знизилась в цей період практична спрямованість – що виявляється радістю від діяльності, процесу роботи;
- по-четверте – проведений модифікований дебрифінг поліпшив показники вольової саморегуляції і мотиваційної сфери, що зумовило відносно стійкий адекватний рівень адаптації і працездатності у контрольній групі студентів і суттєво позитивно вплинув на динаміку усіх показників у шостому семестрі третього курсу і четвертого курсів у фоновій групі студентів, що зумовило короткий період преадаптації та впрацювання і середньо виражений оптимальний рівень працездатності, що у цілому вказує на ефективність превентивного дебрифінгу у студентів обох груп на третьому курсі навчання (у п’ятому семестрі) та визначає рівень адаптаційного входження як адекватний.
3.3 Практичні рекомендації щодо ефективності впливу психокорекційної
програми психологічного супроводу адаптаційного входження студентів у
навчальну діяльність
