Тема 6. Форми організації суспільного виробництва і економічні системи сучасного світу
План
1. Виникнення і природа економічних систем.
2. Класифікація економічних систем.
3. Національні моделі економічних систем.
Література:
Л-2, с. 26-28;
Л-3, с. 65-68, 72-74;
Л-5, с. 94-97, 107-108;
Л-7, с. 39-42
Виникнення і природа економічних систем
Сучасний світ характеризується наявністю різних економічних систем, а економіка кожної країни являє собою велику систему, в якій багато самих різноманітних видів господарської діяльності.
Економічна система — це спосіб організації національної економіки.
Економічна система — це сукупність усіх видів економічної діяльності і відносин людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів та послуг, на регулювання економічної діяльності.
Економічна система — це сукупність економічних відносин, які складаються у суспільстві історично і розвиваються на основі дії економічних законів та суб’єктивних факторів.
Елементами економічної системи є:
1. продуктивні сили;
2. техніко-економічні відносини;
3. організаційно-економічні відносини;
4. виробничі відносини або відносини економічної власності на засоби виробництва;
5. господарський механізм (регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою).
Кожна з цих підсистем складається з певних елементів і компонентів з властивою їм сукупністю взаємозв’язків і розвивається відповідно до спільних для всієї економічної системи законів.
Політична економія вивчає насамперед економічні відносини у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил і відповідні економічні закони.
Серед економічних відносин виділяють соціально-економічні (виробничі), організаційно-економічні і техніко-економічні.
Виробничі відносини або відносини економічної власності — це відносини між людьми з приводу привласнення:
- робочої сили;
- засобів виробництва;
- досягнень науки;
- інформації;
- результатів впровадження найпередовіших форм і методів організації виробництва;
- послуг тощо.
Вперше чітке уявлення про функціонування економічної системи та її підсистем розробив К. Маркс у працях «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» (1852), «Економічні рукописи 1857-1859», у передмові до праці «До критики політичної економії» (1859), у І томі «Капіталу» (1867) «В суспільному виробництві свого життя люди вступають у певні, необхідні, від їхньої волі незалежні відносини — виробничі відносини, які відповідають певному ступеню розвитку продуктивних сил... На певному ступені свого розвитку матеріальні продуктивні сили суспільства приходять у суперечність з існуючими виробничими відносинами, або — що є тільки юридичним виразом останніх — з відносинами власності, всередині яких вони досі розвивалися. З форм розвитку продуктивних сил ці відносини перетворюються в їх окови. Тоді настає епоха соціальної революції. Із зміною економічної основи більш або менш швидко відбувається переворот у всій величезній перебудові. Ні одна суспільна формація не гине раніше, ніж розвинуться всі продуктивні сили, для яких вона дає досить простору, і нові більш високі виробничі відносини ніколи не появляються раніше, ніж дозріють матеріальні умови їх існування в надрах самого старого суспільства»[1]
Відносини власності утворюють ядро системи економічних відносин, визначають економічну природу існуючого господарського ладу і суспільства.
Організаційно-економічні відносини — це відносини, які формуються і розвиваються в процесі управління підприємством, проведення маркетингових досліджень тощо.
Техніко-економічні відносини — відносини, які зумовлюють технологічний спосіб, у який відбувається поєднання факторів виробництва і включають зв’язки з приводу спеціалізації, кооперування, комбінування, організації технології виробництва тощо всередині окремого підприємства, об’єднання та між підприємствами.
Рівень розвитку економічних відносин визначається рівнем розвитку продуктивних сил. Кожній економічній системі відповідає свій рівень продуктивних сил і відповідних їм економічних відносин.
Господарський механізм — система організаційних структур, конкретних форм і методів управління, а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі в конкретних умовах економічні закони, узгоджують інтереси всебічного розвитку людини з інтересами колективу, суспільства. Ядром господарського механізму є державне регулювання.
За марксистським (формаційним) підходом, економічна система може існувати лише в єдності виробничих відносин і продуктивних сил. Продуктивні сили — це зміст способу виробництва, виробничі відносини — його форма. Але продуктивні сили — це динамічна, випереджаюча сторона виробництва, а виробничі відносини — консервативна сторона способу виробництва, тому, як свідчить історичний досвід, на певному етапі розвитку тієї чи іншої економічної системи відбувається конфлікт між виробничими відносинами і продуктивними силами, тоді наступає соціальна революція, тобто зміна способу виробництва — зміна виробничих відносин — відносин власності.
Таким чином, економічна система — це сукупність економічних відносин, які складаються у суспільстві історично і розвиваються на основі дії економічних законів та суб’єктивних факторів.
Контрольні запитання і завдання:
1. Що таке економічна система?
2. Розкрийте структуру економічної системи.
