Показники оцінювання стану та розвитку інфраструктури товарного ринку

 

Для оцінки стану та перспектив розвитку інфраструктури товарного ринку використовується система економічних показників, які поділяються на дві великі групи (рис. 3.6):

I. макроекономічні показники товарного ринку;

II. показники стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку.

 

Рис. 3.6. Структура показників та характеристики інфраструктури товарного ринку

 

І. Макроекономічні показники інфраструктури товарного ринку

ІІ. Абсолютні макроекономічні показники інфраструктури товарного ринку.

Найважливішим макроекономічним показником товарного; ринку та інфраструктури товарного ринку є товарооборот.

Слід звернути увагу на те, що поняття «товарооборот» є комплексним, товарооборот — це показник, який описує процес товарообігу. Показники товарообороту фіксують та описують процеси товарообігу на всіх етапах руху товару від виробника до споживача. Це зумовлює різноманітність показників товарообороту. Існує логічний взаємозв'язок показників товарообороту, підпорядкування показників нижчого рівня показникам вищого рівня (часткове—загальне), різноманітність показників залежно від процесів та їх характеристик, У даному розділі розглянуто показники товарообороту стосовно оцінки стану та розвитку інфраструктури товарного ринку, але слід пам'ятати, що зазначена логіка стосується усіх показників товарообороту. Товарооборот, як груповий показник, відображає сукупність актів купівлі-продажу товарів на товарному ринку. Розрізняють кілька видів товарообороту, які використовуються для оцінки обсягів обороту окремих підприємств, ринків та субринків. Слід розрізняти товарооборот, використовуваний для оцінки етапу та розвитку інфраструктури товарного ринку, та товарооборот окремих підприємств і навіть структурних підрозділів.

Товарооборот, використовуваний для оцінки стану та розвитку інфраструктури товарного ринку:

• загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі (валовий товарооборот);

• роздрібний товарооборот торговельної мережі;

• роздрібний товарооборот ресторанного господарства (громадського харчування) тощо;

• чистий товарооборот;

• роздрібний товарооборот.

Товарооборот окремих підприємств та структурних підрозділів:

-— загальний товарооборот підприємства «А»;

-— складський товарооборот;

— товарооборот структурного підрозділу (філіалу) тощо.

Незважаючи на різні види товарообороту, його економічна сутність залишається постійною, що узагальнено має вираз у такому формулюванні:

Товарооборот — обсяг продажу товарів і надання послуг у вартісному/натуральному обчисленні за певний проміжок часу.

Товарооборот у вартісному обчисленні розраховується за формулою, величина товарообороту у вартісному обчисленні залежить від кількості проданих (відпущених, відвантажених) товарів і ціни продажу одиниці товару:

,

де Т — товарооборот у вартісному обчисленні; О_і — обсяг і- го товару, у фізичних одиницях виміру відпущеного (відвантаженого) покупцям; Ц_і — ціна реалізації одиниці і -го товару; і — тип товарної одиниці (і = 1, 2,... n); j — суб'єкт інфраструктури, який здійснює продаж товарів (j = 1, 2... m).

Валовий товарооборот (загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі), зведений на рівні, регіону або держави, — показник усіх продаж у сфері товарного обігу, це сума продажу товарів усіх оптових торгових посередників.

Валовий товарооборот залежить від обсягу проданих товарів кожним торговельним посередником і кількості посередників, тобто ланок товароруху. Валовий товарооборот не відображає реального обсягу проданих товарів, оскільки включає повторний рахунок.

Валовий товарооборот, звільнений від повторного рахунку, називають чистим товарооборотом.

Чистий товарооборот може бути розглянутий з двох позицій: (1) товарного виробництва та (2) торговельно-посередницької діяльності.

Чистий товарооборот (1) — показник кінцевої продажі продукції у сфері товарного виробництва (без урахування оптових перепродаж).

Чистий товарооборот (2) — продаж товарів оптово-торговельними посередниками одне одному, який розраховується для кожного з них окремо.

Внутрішній товарооборот — загальний продаж товарів між оптово-торговельними посередниками розраховується для всієї сукупності посередників.

Оптовий товарооборот — обсяг продажу товарів виробниками та/чи торговими посередниками споживачам для подальшого використання в комерційному обігу.

Роздрібний товарооборот — загальний обсяг продажу товарів чи надання послуг кінцевим споживачам для особистого, сімейного, домашнього використання. До функцій роздрібного товарообігу також входить продаж товарів організаціям соціального спрямування (санаторіям, будинкам відпочинку, лікарням, дитячим садкам, будинкам для людей похилого віку тощо), через які здійснюється спільне споживання товарів.

Слід зазначити, що роздрібний товарооборот дорівнює чистому товарообороту.

2. Відносні макроекономічні показники інфраструктури товарного ринку.

Товарна структура товарообороту — співвідношення окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту, який виражено у відсотках.

Коефіцієнт ланковості (показник перепродажу товару) обчислюється як співвідношення валового до чистого товарообороту

,

де К_лан — коефіцієнт ланковості; Т_вал — валовий товарооборот за звітний період, тис. грн; Т_чист — чистий товарооборот за звітний період, тис. грн.

Під час розрахунку коефіцієнта ланковості необхідно робити поправку на зміну товарних запасів, яку визначають як різницю між запасами на кінець і початок звітного періоду. Розрахунок зміни товарних запасів здійснюється за формулою

,

де ΔЗ — зміна запасів (приріст зі знаком «+» або скорочення зі знаком «-»); З_к — запаси на кінець звітного періоду; 3_п — запаси на початок звітного періоду.

Розрахунок коефіцієнта ланковості з урахуванням зміни товарних запасів набуває вигляду:

,

В оптовій торгівлі у ході обчислення коефіцієнта ланковості поправку на зміну товарних запасів вводять лише до чисельника, а знаменник залишається без змін.

II. Показники оцінки стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку.

1. Організаційна складова:

• вартість основних фондів загалом (також їхніх складових) та за видами економічної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля тощо);

• питома вага основних фондів ринкової інфраструктури у загальному обсязі виробничих основних фондів;

• кількість підприємств оптової роздрібної торгівлі, матеріально-технічного забезпечення тощо;

• розподіл торговельних підприємств за типами та видами (продовольчі, непродовольчі, змішані, кіоски та торговельні точки роздрібної мережі тощо).

2. Матеріальна складова (оцінюється за системою показників, які характеризують кількість і потужність складського таропакувального і транспортного господарства):

• площа складських будівель, споруд;

• площа закритих складів, кількість складів-холодильників, місткість їхніх холодильних камер, місткість газосховищ, ємностей для рідини та сипучих товарів;

• середня відстань перевезень однієї тонни вантажу за видами транспорту і продукції;

• обсяг вантажообороту окремих видів транспорту;

• рівень механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт тощо.

3. Інформаційна складова:

• кількість інформаційних, виставкових центрів, рекламних агенцій;

• обсяг послуг, що надаються суб'єктами інформаційної складової;

• кількість та якість наявної інформації.

4. Кредитно-розрахункова складова:

• кількість, середній розмір і загальний обсяг кредитів, одержаних суб'єктами інфраструктури товарного ринку;

• обсяг інвестицій фінансово-кредитних установ в інфраструктуру товарного ринку;

• обсяг розрахункових операцій по товарному ринку окремих банківських установ і великих банківських організацій.

5. Кадрова складова:

• середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку та на окремих підприємствах;

• питома вага кількості працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку в загальному обсязі зайнятого населення;

• продуктивність праці тощо.

Названі показники використовуються для оцінки загального стану окремих елементів інфраструктури товарного обігу. Для прогнозування тенденцій розвитку інфраструктури товарного ринку та її суб'єктів застосовують комплексний підхід який містить методи екстраполяції, математичного моделюванні, експертних оцінок тощо.