Допуск особового складу у парк.

У парк допускаються: офіцери своєї частини - по посвідченню особи; особовий склад для занять і роботи - строєм під керівництвом офіцерів, прапорщиків або сержантів; екіпажі (водії) машин, які прибули для виводу машин по шляховим листам; солдати і сержанти, які прибули по одинці за разовими перепустками; особи, які не належать до особового складу частини з дозволу командира частини в супроводі призначеного військовослужбовця.

 

4. ПРИЗНАЧЕННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПАРКОВИХ ДНІВ.

Паркові дні проводяться у військах для огляду, обслуговування і підтримання у справному стані машин, а також для обладнання і благоустрою парків.

Організоване проведення паркових днів з найбільшою ефективністю використання особового складу, часу і матеріальних засобів досягається шляхом своєчасного планування усіх робіт, які проводяться в ці дні.

План проведення паркового дня частини розробляється і підписується начальником штабу, затверджується командиром частини і копії направляються у підрозділи. На основі цього плану складаються плани у батальйоні і роті.

У плані проведення паркового дня роти визначається список особового складу, який планується для роботи на машинах. Це допомагає грамотно визначати роботи для кожного екіпажу і полегшує контроль за виконанням робіт відповідальним офіцерам та прапорщикам) на кожній машині.

Командир взводу, знаючи стан своїх машин, а також враховуючи записи, зазначені в картках обліку недоліків у стані машин, доповідає командиру роти про роботи, які необхідно провести на машинах і їх матеріальну забезпеченість (потреба у спеціалістах, запасних частинах, матеріалах і т.д.).

На основі цих доповідей, а також з врахуванням пропозицій техніка роти і вказівок старших начальників, складається план проведення паркового дня роти. План вручається командиру взводу напередодні паркового дня. Вивчивши зміст плану, командир взводу складає план-завдання на кожну машину.

Після проведення інструктажу особового складу командир взводу вручає план-завдання кожному екіпажу. Перед початком роботи на машинах проводиться спеціальне заняття, на якому роз’яснюється, як правильно і якісно виконати майбутні роботи. Під час проведення паркового дня командир взводу керує роботою і навчає особовий склад правильному обслуговуванню машин, озброєння, засобів зв'язку і обладнання; перевіряє якість і своєчасність виконання усіх робіт, передбачених планом-завданням, і робить відмітки про виконання; перевіряє повноту усування усіх виявлених на машині дефектів.

У кінці паркового дня він перевіряє бойову готовність машин, а після закінчення робіт підводить підсумки і доповідає командиру роти.

У тому випадку, якщо відповідно плану машини перевіряються кимось із старших начальників, командир взводу представляє їх перевіряючому і не гаючи часу вживає заходів щодо усунення недоліків, які були виявленні у ході перевірки.

 

Тема № 8. ЕКСПЛУАТАЦІЯ БМП В ЗИМОВИХ ТА ЛІТНІХ УМОВАХ.

Навчальні питання:

1. Умови і особливості експлуатації озброєння і техніки в зимовий період.

2. Роботи, що виконуються при підготовці БМП-1 та

озброєння в зимовий період

3. Умови, особливості експлуатації БМП-1 і озброєння в літній період. Виконання робіт.

4. Обов’язки посадових осіб підрозділів при підготовці машин і озброєння

до експлуатації в зимовий і літній період

Література:1.1-1.6, 1.8-1.9, 2.1-2.6, 3.3

1. УМОВИ І ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОЗБРОЄННЯ І ТЕХНІКИ

В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

Низькі температури навколишнього повітря значно ускладнюють експлуатацію машин, погіршують умови роботи агрегатів і механізмів, утруднюють роботу екіпажа.

Умови руху машини погіршуються через наявність сніжного покрову, зледенілих доріг, твердого змерзлого ґрунту. Обмерзання скла приладів спостереження, падаючий сніг, приховані снігом нерівності ґрунту — все це призводить до утруднення орієнтування й обмеженню видимості і вимагає підвищеної уваги з боку всіх членів екіпажу під час руху і ведення вогню.

Експлуатація і ремонт механізмів і озброєння

Технічна готовність машин в основному визначається надійним пуском двигуна, що значною мірою утруднюється в результаті погіршення самоспалахування пального, збільшення опору прокручуванню колінчатого валу двигуна і зниження ємності акумуляторних батарей через низьку температуру навколишнього повітря.

У дизельному пальному при низьких температурах відбувається більш інтенсивне виділення парафінів (особливо в літніх сортах), що призводить до засмічення фільтрів і паливних магістралей. Тому в зимових умовах застосовується тільки зимове дизельне пальне (ДЗ), а в деяких районах — арктичне (ДА).

При зниженні температури значно збільшується в’язкість мастил. Наприклад, для масла МТ-16п зі зниженням температури від +20 С до -20 С в’язкість зростає в 100 разів. Це приводить до зниження продуктивності масляного насоса, збільшенню витрат потужності на тертя в сполученнях, зниженню швидкості прокручування і збільшенню інтенсивності зносу сполучених деталей.

При низьких температурах навколишнього повітря знижується ємність акумуляторних батарей, збільшується внутрішній опір і знижується напруга на затискачах, а споживаний стартером струм різко зростає.

При розряді акумуляторної батареї виникає небезпека замерзання електроліту і виводу з ладу акумуляторних батарей. Температура замерзання електроліту залежить від ступеню розряду батареї і щільності електроліту. Тому при експлуатації техніки в умовах низьких температур розряд акумуляторних батарей допускається тільки на 25%.

Тривала робота при знижених теплових режимах призводить до осмолення деталей двигунів. На стінках циліндрів, особливо в зоні поршневих кілець поршнів і клапанів, відкладаються смолисті дуже в’язкі продукти. Це відбувається внаслідок розкладання й окислювання незгорілого пального й масла проникаючих у камери згорання. Засмолення погіршує рухливість поршневих кілець у канавках поршнів і викликає втрату компресії. При сильному засмоленні можливе зависання клапанів у направляючих втулках і навіть заклинювання поршнів у циліндрах.

При низьких температурах можуть бути виведені з ладу двигун і радіатор машини внаслідок замерзання води в системі охолодження.

Негативні температури впливають на роботу водіїв (механіків-водіїв) і обслуговуючого персоналу. Для підвищення їхньої продуктивності необхідно створювати сприятливі умови як при водінні, так і при технічному обслуговуванні машин.

При підготовці машин до експлуатації в зимовий період додатково до ТО-2 (ТО-1) виконуються спеціальні роботи з обслуговування систем і механізмів, зазначені в посібниках з експлуатації машин кожної марки.

2. РОБОТИ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ БМП-1 ТА

ОЗБРОЄННЯ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

При підготовці крім проведення чергового технічного обслуговування №1 чи №2 необхідно:

• замінити в паливній системі літнє пальне зимовим чи арктичним (в залежності від майбутніх температурних умов);

• очистити шахти і посадкові місця оглядових приладів ТНПО-170 і протерти їх чистим ганчір’ям;

• відкрити заслінку зимового забору повітря з короба ежектора;
• злити воду і заправити систему охолодження низькозамерзаючою рідиною відповідно до очікуваних температурних умов:

для температур нижче від -30 до -35^оС — марки 65,

для температур вище -30^оС — марки 40;
• перевірити роботу системи підігріву;

• установити очисники 20 так, щоб відстань між ободом напрямного колеса й очисником було 3-5 мм;

• злити воду з бачка 32 системи повітряно-рідинного очищення оглядових приладів і продути систему стисненим повітрям шляхом десятикратного відкривання повітряного крану.

Для підтримання двигуна в стані готовності до запуску при зупинках машини в зимовий час НЕОБХІДНО:

• вибрати майданчик для стоянки машини, по можливості захищений від вітру;

• закрити люки і кормові двері;

• закрити заслінки ежектора і жалюзі, для чого установити засувку у вертикальне положення і повернути рукоятку у положення ЗАКРИТО;

• накрити сітки над жалюзі утеплювальними килимами;

• накрити машину накривним чохлом і прив’язати його мотузкою.

Періодично (через 4-6 год.) у залежності від температури навколишнього повітря перевіряти температуру охолоджувальної рідини. При зниженні температури охолоджувальної рідини до 35-40^оС необхідно включити підігрівник і нагрівати охолоджувальну рідину до 80-90^оС. Після кожних двох розігрівів підзаряджати акумуляторні батареї роботою двигуна на експлуатаційних обертах.

Якщо система охолодження заправлена водою, що допускається тільки у виняткових випадках, необхідно запускати підігрівник при зниженні її температури до 60^оС і гріти до 90^оС.

При цьому потрібно пам’ятати, що крани нагрівників при роботі на воді повинні бути закриті.

При роботі на антифризі включати нагрівники для обігріву екіпажу, десанту й акумуляторів тільки при працюючому двигуні.

Додатково рекомендується:

• при русі по глибокому снігу за можливості йти по сліду перед машиною, що йде, на дистанції, що виключає закидання оглядових приладів снігом;

• при застряганні в снігу постаратися вийти заднім ходом, уникаючи заривання машини і посадки днищем на ущільнений сніг;

• при русі на зледенілих підйомах у колоні не виходити на підйом, поки машина, що йде попереду, не подолала його;

• за необхідності тривалої зупинки вибрати підвищене місце, по можливості захищене від вітру, і вжити заходів по виключенню примерзання гусениць до ґрунту. Машину прикрити покривним чохлом, а жалюзі і заслінки ежектора утеплювальними килимами;

• при особливо низьких температурах ужити заходів по утепленню акумуляторів, а по можливості зняти їх з машини і зберігати в теплому місці;

• перед тривалою стоянкою перевірити наявність стиснутого повітря в балоні і за необхідності довести тиск до норми;

• після тривалої стоянки в особливо холодних умовах після запуску двигуна і прогріву машини перші 10-15 хв. рухатися на нижчих передачах, доки не розігріються агрегати ходової частини.

 

 

3. УМОВИ, ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БМП І ОЗБРОЄННЯ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД. ВИКОНАННЯ РОБІТ.

В умовах високих температур агрегати і механізми машини працюють на більш напружених теплових режимах, більш інтенсивно випаровується вода в системі охолодження двигуна і з акумуляторних батарей, знижується в’язкість масла і мастил, у результаті чого ймовірність появи течії збільшується.

Крім того, у жарких умовах значно вище запиленість повітря і пил, потрапляючи усередину машини, осідає на стінках механізмів і агрегатів, на радіатори і трубопроводи, погіршує тепловіддачу, збільшує зусилля на механізмах управління і підвищує зношення деталей, що зазнають тертя. Високі температури зовнішнього повітря погіршують умови роботи екіпажу і десанту. Пил, потрапляючи на прилади спостереження знижує видимість, особливо під час руху в колоні.

При підготовці до літньої експлуатації необхідно провести чергове ТО-1 (ТО-2) і додатково:

- закрити заслонку зимового забору повітря з короба ежектора у повітроочисник. Для цього відкрити кришку і завернути рукоятку до відмови в напрямку стрілки ЗАКРИТО. Застопорити рукоятку 15 дротом;

- заправити систему живлення літнім сортом пального. Дозволяється допрацювання на зимовому пальному, заправленому в систему, чи дозаправка літнього пального в баки із зимовим пальним;

- заправити систему охолодження водою з трикомпонентною присадкою, а низькозамерзаючу охолоджувальну рідину злити в чистий посуд. Для зливу відкрити кран і натиснути на ковпачок клапана зливу охолоджувальної рідини із системи охолодження двигуна, попередньо встановивши під днище машини чистий посуд;

- пересунути очисники на максимально можливу відстань від ободів напрямних коліс;

- заправити воду в бачок системи очищення приладів спостереження;

- очистити шахти і посадкові місця приладів спостереження ТНПО-170 чистим ганчір’ям;

- перевірити щільність і рівень електроліту акумуляторних батарей, за необхідності дозаправити;

- зробити контрольне зважування балонів ППО (маса балона - в межах 1,21-1,35 кг);

- зробити підфокусування об’єктива прицілу в режимі НІЧ. Для цього відгвинтити кришку на передній панелі прицілу з написом "Фокусування" і повернути викруткою шліцевий валик по ходу годинникової стрілки до з’єднання білої риски з червоною крапкою на корпусі прицілу;

- замінити зимові шоломофони літніми;

- перевірити стан і за необхідності відремонтувати покривний чохол і утеплювальні килими;

- перевірити роботу РН-10 і затягування штепсельного роз’єму;

- перевірити чистоту радіаторів і за необхідності прочистити і продути;

- перевірити стан дюритних шлангів трубопроводів і їхніх з’єднань і усунути ушкодження;

- перевірити пароповітряний клапан.

Якщо в процесі експлуатації машини мали місце підвищені теплові режими роботи двигуна, необхідно промити систему охолодження.

Для промивання системи охолодження необхідно:

- заповнити систему водою з трикомпонентною присадкою, що складається з калієвого хромпіку ДСТ 2652-71, нітриту натрію ДСТ 19906-74 і тринатрійфосфату ДСТ 201-58 у кількості 0,05% по вазі кожної складової присадки від кількості води, що заправляється, (1 м. на 2 л. води). Поступово засипати компоненти присадки в зазначених кількостях у прокип’ячену нагріту до 60-80^оС воду і добре перемішувати.

Дозволяється присадку засипати безпосередньо через заправну горловину в систему. У цьому випадку засипання потрібно робити при працюючому двигуні при температурі води 40-60^оС. Повне розчинення присадки відбувається за 10-15 хв;

- запустити і прогріти двигун до температури охолоджувальної рідини 80^оС, зупинити його;

- через 2 години після зупинки двигуна злити промивний розчин із системи;

- заправити систему рідиною з трикомпонентною присадкою.

Ретельно стежити за температурою охолоджувальної рідини й масла, не допускаючи перегріву. Регулярно перевіряти заправлення системи охолодження, стежити за чистотою радіаторів і за справністю ущільнень перегородки силового відділення і роботою клапанів відсмоктування пилу.

Якщо температура охолоджувальної рідини підвищується за межі допустимих величин, перейти на більш низьку передачу і збільшити оберти двигуна. Якщо температура мастила виходить за межі припустимих величин, перейти на більш низьку передачу і рухатися на нижній межі обертів, що рекомендуються.

На привалах перевіряти нагрівання агрегатів силової передачі і ходової частини.

Пальне й масло заправляти закритим струменем, очищаючи перед заправленням від пилу пробки заправних горловин.

Вживати заходів по запобіганню від попадання пилу у фільтри і повітряочищувач при їхньому обслуговуванні. Закривати горловини і трубопроводи чистим ганчір’ям після від’єднання від них агрегатів, що обслуговуються.

Видаляти мастило з відкритих тертьових поверхонь (зубцюватих секторів, шестерень, напрямних) і регулярно протирати їх, не допускаючи корозії.

При значному зростанні зусиль на педалях і важелях промивати шарнірні з’єднання і підшипники дизельним пальним. Після промивання підшипники змастити мастилом УТ-1 ГОСТ 1957-73, а шарнірні з’єднання не мастити.

Не рідше ніж 1 раз на 15 днів перевіряти рівень електроліту акумуляторних батарей і за необхідності дозаправляти дистильовану воду. Прочищати вентиляційні отвори в пробках. Протирати поверхню мастики чистим ганчір’ям, легко змоченим в 10% розчині нашатирного спирту.

При русі в колоні по запилених дорогах і зустрічному вітрі необхідно рухатися уступом убік, щоб пил з-під машин, що йдуть попереду не попадав на прилади спостереження чи на скло ковпака водія. Якщо дорожні умови не дозволяють йти уступом, збільшити дистанцію, що забезпечує безпеку руху, і включити габаритні ліхтарі.

Якщо рух відбувається з відкритим люком, поставити захисний ковпак водія.

4. ОБОВ’ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

МАШИН І ОЗБРОЄННЯ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ В ЗИМОВИЙ І ЛІТНІЙ ПЕРІОД

Командир взводу особисто відповідає за підготовку техніки і озброєння до експлуатації в зимовий і літній період. Командир підрозділу після з’ясування поставленого завдання старшого начальника визначає заходи технічного забезпечення, які необхідно провести при підготовці техніки і озброєння до експлуатації в зимовий і літній період, а саме:

1) об’єм робіт при підготовці озброєння, техніки до використання, час і місце їх проведення;

2) встановлені розміри, порядок і строки створення запасів військово-технічного майна;

3) організація заправки ПММ;

4) тематику запасів по технічній підготовці особового складу або інструментів, час і місце їх проведення;

Безпосередньо при проведенні заходів технічного забезпечення організувати роботу особового складу і встановити контроль за виконанням поставлених завдань.

Підготовка особового складу, техніки, паркових приміщень і устаткування до літнього (зимового) періоду експлуатації є одним з важливих заходів. Вона має на меті підтримку техніки в постійній бойовій готовності, забезпечення надійної її роботи у відповідний період, безпеці руху й ощадливої витрати експлуатаційних матеріалів.

Своєчасна і якісна підготовка машини до експлуатації в літній (зимовий) період досягається чітким плануванням, організацією і виконанням робіт. 3 цією метою в частинах розробляється ряд планувальних документів, що погоджуються з планом бойової підготовки і господарської діяльності частини.

На підставі наказу командира військової частини заступник командира з озброєння з начальником служб відпрацьовує наступні планувальні документи:

- план підготовки особового складу, техніки і парення військової частини до експлуатації в літній (зимовий) період;

- план-графік підготовки техніки до експлуатації в літній (зимовий) період;

- графік контролю техніки посадовими особами військової частини;

- графік роботи посад ремонтного підрозділу.

У плані підготовки особового складу, техніки і парення військової частини відображаються наступні заходи:

- порядок підготовки особового складу, приваблювання до робіт;

- кількість посад і їхня спеціалізація в залежності від прийнятого методу технічного обслуговування;

- порядок укомплектування посад особовим складом, устаткуванням і інструментом;

- зміст і організація робіт на посадах технічного обслуговування:

- терміни початку і закінчення робіт;

- порядок і терміни забезпечення експлуатаційними матеріалами;

- при підготовці до зимового періоду експлуатації порядок забезпечення засобами утеплення, обігріву, підвищення прохідності і буксирування;

- порядок підготовки елементів парку й устаткування, рухомих засобів обслуговування, ремонту і заправлення експлуатаційними матеріалами;

- техніка безпеки;

- час проведення огляду технічної частини.

План-графік відображає черговість і терміни основних заходів щодо підрозділів, наприклад терміни і порядок заміни охолоджувальної рідини, мастильних матеріалів і пального, ремонту і заряду акумуляторних батарей, підготовки пускових підігрівників і т.д

На підставі цих документів у підрозділах розробляються наступні планувальні документи:

- план підготовки особового складу, техніки і стоянки машин підрозділу до експлуатації в літній (зимовий) період:

- план-графік підготовки техніки до експлуатації в літній (зимовий) період;

- операційні карти виконуваних робіт;

- карти мащення машин;

- карти застосування масел і пластичних мастил;

- міри безпеки.

Крім того, командир підрозділу складає заявки на запасні частини, виділення фахівців-ремонтників і експлуатаційні матеріали.

Готовність машин до експлуатації в майбутньому періоді послідовно перевіряється командирами взводів, рот і спеціальною комісією, призначеною командиром військової частини. При цьому в частині організовується огляд техніки, по закінченні якого видається наказ по частині про готовність машин до експлуатації в літній (зимовий) період.

 

ТЕМА № 10: Контрольний огляд БМП-1 (БМП-2).

Навчальні питання:

1. Призначення та порядок проведення КО перед виходом машини з парку і на привалах.

2. Обов'язки екіпажу БМП, командира взводу з організації і проведення КО.

3. Показ технології виконання окремих операцій контрольного огляду і розподілу робіт між членами екіпажу.

Література: 1.1-1.6, 1.8-1.9, 2.1-2.6, 3.3

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КО ПЕРЕД ВИХОДОМ МАШИНИ З ПАРКУ І НА ПРИВАЛАХ.

1. Контрольний огляд машини перед виходом - проводиться перед кожним виходом із парку чи перед боєм для перевірки справності машини і дозаправки її, за необхідності, експлуатаційними матеріалами.

2. Контрольний огляд на малих привалах - проводиться через 2-3 години руху на марші з метою перевірки справності та готовності машини до подальшого руху.

КОНТРОЛЬНИЙ ОГЛЯД БМП ПЕРЕД ВИХОДОМ З ПАРКУ (ПЕРЕД БОЄМ).

По всій машині.

Перевірити зовнішнім оглядом наявність та кріплення кришок і пробок.

Си лове відділення.

Перевірити заправку системи живлення і, за необхідності, заправити до рівня заправних горловин.

Перевірити заправку системи мащення і, за необхідності, дозаправити.

Перевірити заправку системи охолодження і, за небхідності, дозаправити.

Перевірити відсутність течії пального і охолоджувальної рідини, відкривши лючки і перегородки силового відділення.

Провести пуск двигуна і перевірити:

а) роботу двигуна на обертах 2000-2600;

б) роботу контрольних приладів.

Відділення управління.

Перевірити дію штурвала, педалей і важелів управління.

Перевірити справність зовнішнього освітлення габаритних ліхтарів, стоп сигналу і звукового сигналу.

Перевірити наявність зарядного струму у всьому діапазоні експлуатаційних обертів двигуна.

Встановити в робоче положення і перевірити працездатність приладу ТВНЕ-1ПА (ТВНО-2).

Перевірити відкриття заслінок ежектора.

Перевірити відкриття клапана відсмоктування пилу.

КОНТРОЛЬНИЙ ОГЛЯД БМП НА МАЛИХ ПРИВАЛАХ.

По всій машині.

Перевірити наявність кришок і пробок.

Перевірній справність габаритних і сигнального ліхтарів.

Очистити лопатки напрямних апаратів бортових крил.

При русі по лісистій місцевості і після виходу з неї провести огляд і, при необхідності, почистити сітку труби забору повітря, сітку над радіаторами, особливо восени.

При здійсненні затяжних маршів через 250-300 км перевірити кількість масла в масляному бакові і картері КП, а також пального в паливних баках.

Силове відділення.

Впевнитись у відсутності підтікання шлангових і штуцерних з'єднань системи живлення, мащення і охолодження.

Видалити конденсат із вологомасловідділювача системи пневмообладнання при робочому двигуні на 2200-2600об/хв.

Ходова частина.

Зовнішнім оглядом перевірити натяг гусениць, а також наявність серег і клинів з гайками. Очистити направляючі колеса від мокрого снігу і бруду.

2. ОБОВ'ЯЗКИ ЕКІПАЖУ БМП, КОМАНДИРА ВЗВОДУ

З ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНОГО ОГЛЯДУ.

 

Екіпаж машини БМП-1 перед виходом машини з парку повинен обов'язково провести контрольний огляд машини, а саме:

1) Перевірити систему охолодження, заправлену охолоджувальною рідиною. Температура в системі охолоджувальної рідини не повинна перевищувати 105°С.

2) Перевірити систему мащення, заправленою маслом. Створення тиску в системі мащення не нижче 3 кг/см². Не допускати безперервну роботу МЗН більше однієї хвилини. При досягненні температури масла 30°С дозволяється починати рух на нижчій передачі при обертах не вище 1600 об/хв.

3) Перевірити систему живлення, заправкою дизельним пальним і повітрям.

4) Підігнати сидіння механіка-водія.

5) Підготувати двигун до запуску і запустити його (прогріти).

6) Перевірити і встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення.

7) Запускати двигун при температурі повітря нижче +5°С без прогріву ЗАБОРОНЕНО. Двигун рахується прогрітим, якщо на всіх режимах температура масла і охолоджуючої рідини не нижче +55°С.

8) Перевірити ходову частину БМП.

Командир взводу при організації проведення контрольного огляду перед виходом з парку повинен:

- правильно організувати проведення контрольного огляду екіпажем машини,

- слідкувати за якісним проведенням контрольного огляду,

- слідкувати за дотриманням мір безпеки при проведенні екіпажем контрольного огляду.

- доповісти командиру роти про проведення контрольного огляду.

 

3. ПОКАЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ КО І РОЗПОДІЛУ РОБІТ МІЖ ЧЛЕНАМИ ЕКІПАЖУ.

При розподілі обов'язків між особовим складом відділення командир відділення повинен виходити з наступних основних положень, примінюючи до видів обслуговування:

- механік-водій виконує найбільш складні і відповідальні роботи по догляду за силовою установкою, силовою передачею, механізмами управління, ходовою частиною і електрообладнанням;

- навідник-оператор виконує всі роботи по перевірці озброєння, приладів стрільби і спостереження, боєприпасів;

Командир відділення при обслуговуванні машини організовує роботу особового складу відділення, перевіряє, чи всі положення роботи виконані. Крім того, він перевіряє роботу радіостанції, засобів внутрішнього зв'язку і приладів спостереження командира.

 

ТЕМА № 11: Щоденне технічне обслуговування БМП

 

 

НАВЧАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЦІЛІ:

1. Виховувати у студентів почуття відповідальності за своєчасне, повноту і якість проведення ЩТО.

2. Вивчити призначення і об'єм роботи ЩТО, обов'язки екіпажу машини і командира взводу по організації і проведенню ЩТО, з використанням ЗІП машини.

 

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: клас. парк.

МЕТОД: групове заняття.

 

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

- учбово-бойова БМП-1 - 1 од;

- плакати - 1 к-т.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Посібник по забезпеченню бойових рот сухопутних військ. Частина V “Технічне забезпечення”. Вид. 1985 р.

2. БМП-1. Технічний опис та інструкція по експлуатації. Вид. 1979 р.

3. Бронетанкова техніка. Експлуатація. Вид. 1974 р.

4. Посібник по перевірці технічного стану і утриманню БМП-1. Вид. 1974 р.

5. Бойова машина піхоти БМП-1. Пам'ятка екіпажу і експлуатації. Вид. 1985 р.

 

УЧБОВІ ПИТАННЯ І РОЗПОДІЛ ЧАСУ:

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 80 хв.

1. Призначення та порядок проведення ЩТО в парку і в польових умовах.

2. Обов'язки екіпажу БМП, командира взводу щодо організації і проведення ЩТО.

3. Показ технології виконання окремих операцій щоденного технічного обслуговування і розподілу робіт між членами екіпажу.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 5 хв.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:

Заняття проводиться методом групового заняття в складі взводу.

Відпрацьовується заняття методом розповіді і показу на машині БМП-1. Призначення та порядок проведення контрольного огляду перед виходом машини з парку в повільному темпі дати студентам під запис.

Особливу увагу звернути на показ виконання нормативів контрольного огляду.

 

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.

1. Перевірити наявність, зовнішній вигляд студентів, їх готовність до проведення заняття.

2. Контроль пройденого матеріалу:

‒ проведення контрольного огляду перед виходом машини з парку.

‒ обов'язки екіпажу і командира взводу по організації проведення контрольного огляду перед виходом машини із парку.

 

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 80 хв.

1. Призначення та порядок проведення ЩТО перед виходом машини із парку і в польових умовах.

 

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИНИ.

 

Система технічного обслуговування – важливий елемент системи експлуатації техніки і майна. Вона є планово-попереджувальною, основаною на обов'язковому проведенні встановлених видів технічного обслуговування всіх складових частин з певною періодичністю в цілях попередження виникнення відказів і несправностей.

Своєчасне і якісне проведення технічного обслуговування повинно забезпечувати:

‒ постійну готовність техніки і майна до використання;

‒ безпечне і безаварійне використання техніки і майна;

‒ максимальне продовження міжремонтного ресурсу,

‒ усунення причин, що викликають підвищений знос, передчасне старіння,

руйнування; несправності та відкази складових частин і механізмів;

‒ надійну роботу техніки впродовж відпрацювання встановлених міжремонтних ресурсів строків служби;

‒ мінімальне використання палива, мастильних і інших експлуатаційних матеріалів.

Технічне обслуговування техніки включає:

‒ заправку її паливом, мастильними матеріалами, охолоджуючою, гальмівною і

іншими рідинами;

‒ чистку і мийку;

‒ промивку паливних, масляних і повітряних фільтрів;

‒ перевірку кріплення і стану агрегатів, складальних одиниць і механізмів, їх регулювання і змазку, усунення виявлених несправностей;

‒ перевірку її укомплектованості.

При технічному обслуговуванні техніки в обов'язковому порядку виконують прибирально-мийні, мастильні, кріпильні і діагностичні роботи, а також роботи по промивці фільтрів. Роботи по заправці, регулюванню і усуненню несправностей виконуються по необхідності, якщо в результаті перевірки виявляється необхідність в цьому.

В постійних парках частин технічне обслуговування проводиться в пунктах технічного обслуговування і ремонту техніки і на площадках ЩТО техніки з використанням табельного стаціонарного обладнання і індивідуальних комплектів інструменту. Використання обладнання рухомих ремонтних майстерень для цих цілей в постійних парках дозволяється в межах річних норм експлуатації і лише у випадку відсутності у частині стаціонарних засобів.

В польових умовах технічне обслуговування проводиться з використанням підручних засобів технічного обслуговування і ремонту в порядку встановленому командиром частини і урахуванням конкретних умов в межах річних норм використання ресурсу.

В польових парках роботи по технічному обслуговуванню всіх видів проводяться, як правило, на місцях стоянки техніки. Послідовність технічного обслуговування в польових парках може мінятися в залежності від обстановки, в якій знаходиться частина. В першу чергу проводиться дозаправка техніки паливом, мастильними матеріалами, охолоджуючими рідинами і усуваються несправності. Організація робіт по технічному обслуговуванню техніки в польових умовах повинна забезпечувати збереження бойової готовності частини, прихованість і швидкість виконання робіт.

ЩТО всієї техніки проводиться механіками-водіями (екіпажами, розрахунками) по підрозділам під керівництвом замісника командира підрозділу по технічній частині (техніка чи старшого техніка підрозділу).

Особовий склад, що приймає участь в технічному обслуговуванні техніки, проводить необхідну підготовку і спеціалізується по видам робіт, за повноту і якість яких він несе відповідальність.

Якість номерного технічного обслуговування перевіряється особисто командиром взводу чи замісником командира підрозділу по технічній частині (техніком чи старшим техніком підрозділу).

ЩТО проводиться механіками-водіями (екіпажами, розрахунками) щоденно по закінченню роботи в цілях утримання техніки в готовності до використання і в чистоті, а також забезпечення безпеки руху і виконання завдань.

При ЩТО проводиться заправка техніки паливом і мастильними матеріалами, чистка і мийка її, а також перевіряється:

‒ наявність підтікань палива, мастила, охолоджуючої і спеціальної рідини;

‒ чистота техніки;

‒ стан і кріплення приладів механізмів безпеки, заземлюючих пристроїв електростанцій і електроагрегатів, контрольно-вимірювальних приладів;

‒ стан регулювання механізмів управління, натяжних ланцюгів і приводних ременів;

‒ кріплення вузлів і агрегатів техніки;

‒ справність пневматичного і гідравлічного приводів;

‒ стан ходової частини і підвіски.

Крім того, при ЩТО техніки усуваються виявлені несправності. Проводиться заправка техніки охолоджуючою і спеціальними рідинами, і виконується мащення згідно таблиці мащення.

 

ОБ'ЄМ ЩОДЕННОГО ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Найменування робіт Вказівки по виконанню робіт і застосуванні експлуатаційні матеріали

По всій машині

1. Провести мийку машини ззовні, попередньо закривши ковриками всмоктуючі і випускні вікна ежектора, відкрити клапан і кран зливу води із ежектора, закрити клапани витяжних вентиляторів і уберегти їх від попадання води. Перед мийкою уважно проглянути всю машину ззовні, щоб виявити місця підтікання.

Мийку проводити, якщо дозволяє обстановка. При мінусовій температурі навколишнього середовища, якщо мийка машини не проводилась, необхідно почистити від мокрого снігу і бруду напрямні колеса.

2. Прочистити машину всередині від пилі і грязі, при необхідності, провести мийку. Перед чисткою уважно проглянути всю машину, щоб виявити місця підтікання. У випадку мийки машини водою зливати через отвір в десантному відділенні. Мити машину в середині водою із шланга і відкручувати воду водяним насосом категорично забороняється.

3. Очистити від пилюки і грязі сітку над трубою забору повітря.

4. Перевірити наявність і кріплення пробок і кришок в корпусі машини.

5. Включити на 5 хв. Витяжні вентилятори для видалення нагромадженої пилюки.

6. Очистити клапани викиду води.

7. Протерти скло приборів спостереження і шарових опор. Протирати чистою фланеллю.

8. Змазати шарнірні з'єднання люків і кришок люків. Ввести мастило МТ-16п в шарніри у випадку їх заїдання.

9. Промити через неявні отвори фіксатори зовнішніх рукояток дверей. Промивку проводити дизельним паливом, змазку – МТ-16п у випадку забрудненого обертання фіксаторів, суміщуючи з черговим ТО.

10. Промити внутрішні порожнини зовнішніх рукояток дверей. Промивку проводити дизельним паливом або керосином, у випадку забрудненого обертання рукояток при відкритих дверях до відчуття вільного переміщення рукоятки, суміщуючи з черговим ТО.

11. Перевірити стан антенного пристрою: справність замків, відсутність грязі і води в отворах хвостовика, відсутність пошкоджень резинового ізолятора, наявність і стан зонта і ковпака, справність гнучкого тросу хвостовика. Очищати чистою ветошшю, промивати ізолятори паливо-мастильними матеріалами категорично забороняється.

12. Провести обслуговування АКБ Роботи проводити згідно ПУС

13. Провести обслуговування озброєння і вузлів захисту екіпажу Згідно ІІ частиною реальної інструкції

14. Провести кріплення принадлежностей ЗІП ззовні машини. Перевіряти зовнішнім оглядом.

При необхідності - закріпити

Силове відділення

1. Дозаправити системи живлення і змазки двигуна. Операційна карта № 3 і № 6

2. Перевірити рівень охолоджуючої рідини і при необхідності дозаправити Операційна карта № 4

3. Очистити привод жалюзі, заслонки ежектора і осі обертання створом жалюзі. Операційна карта № 5

4. Перевірити і, при необхідності прочистити канал зливу води із системи охолодження. Прочисти шляхом неодноразового відкривання і закривання клапанів і візуально зверху впевнитись в їх закритті

5. Злити конденсат із волого масловідділювача при працюючому двигуні на обертах 2200-2600 в хвилину. Відкрити кран вологомасловідділювача на 10-20 сек., після чого закрити кран.

6. Впевнитись у відсутності перетирання трубок системи живлення, мащення і охолодження. При необхідності замінити несправні трубки.

7. Перевірити роботу клапанів захисту двигуна. Вивести клапан і встановити рукоятку і кліпси. При працюючому двигуні включити перемикач "плав". Після зупинки двигуна повинна загорітись лампочка "клапан". Виключити перемикач "плав" і взвести клапан, перевести рукоятку вниз

8. Перевірити кріплення паливного, масляного і водяного насосів, паливного і масляного фільтрів, генератора, стартера, датчика тахометра, повітрярозподільника, впускних і випускних колекторів і, при необхідності, підтягнути болти кріплення.

 

Відділення управління

1. Перевірити регулювання установчих гальм. Перевірку виконувати переміщенням на себе до відказу рукоятки стояночного гальма.

2. Перевірити роботу радіостанції ТНУ, надійність кріплення і від'єднання всіх проводів.

3. Перевірити стопорні рукоятки заслонки заднього забору повітря При літній експлуатації рукоятка повинна бути застопорена дротом.

Десантне відділення

Очистити (без розборки) посадочні місця шарових опор від грязі чи льоду, протерти їх насухо і змазати. Змазку проводити тільки зимовою змазкою ЦИАТИМ-201, тонким шаром.

Ходова частина

1. Змазати шийки і втулки труб балансирів Дванадцять точок змазки. Дозаправити змазку солідол “С” з допомогою шприц-преса в кожну точку змазки, до виходу її із лабіринтового ущільнення або до значного збільшення отвору прокачуванню шприц-преса.

В шийки і втулки передніх труб балансирів дозаправляти мастило через кожні 1200-1300 км пробігу при послідуючому ЩТО, ТО №1 і ТО №2.

2. Дозаправити мастилом опорні котки. Дванадцять точок змазки. Дозаправити змазку солідол “С” з допомогою шприц-преса в кожну точку змазки, до виходу її із лабіринтового ущільнення або до значного збільшення отвору прокачуванню шприц-преса.

3. Дозаправити мастилом направляючі колеса. Дві точки змазки. Дозаправити змазку солідол “С” з допомогою шприц-преса в кожну точку змазки, до виходу її із лабіринтового ущільнення або до значного збільшення отвору прокачуванню шприц-преса.

ПРИМІТКА: Допускається змазка шийок труб балансирів (пункт 1), а також дозаправка мастила а опорні котки (пункт2) і направляючі колеса (пункт 3) проводити з допомогою заправ очного агрегату АЗ-1Э (АЗ-1) з використанням трубки із штуцером, що є в наявності ЗІП машини, при цьому потрібно мати на увазі, що признаком, який вказує на достатню заправку мастилом є вихід її із лабіринтового ущільнення чи підвищення тиску заправки до 3 кг/см2 для направляючих колес і опорних котків.

4. Дозаправити мастило в підтримуючі котки. 6 точок мащення. Дозаправку проводити шприцом до виходу мастила із заправ очних отворів

5. Дозаправити мастилом механізм натягування гусениць. 2 точки мащення. Дозаправку проводити шприцом до рівня заправ очного отвору.

6. Дозаправити мастилом механізм проушини амортизаторів. 4 точки мащення. Дозаправку проводити шприцом.

7. Перевірити натяг гусениць і, при необхідності, натягнути. Проводити не рідше, ніж через 1200-1300 км пробігу, суміщуючи з послідуючим ТО. Операційна карта №32.

 

Конструкція шасі БМП

 

БМП помітно відрізняється від інших проектів радянської бронетехніки. На відміну від західних машин цього типу (німецької "Marder," британської "Warrior" і американської М2"Bradley") у БМП зализаний і низький силует. БMП всередині поділяється на чотири основні частини: моторно-трансмісійне відділення та відділення управління у передній частині, башта у центрі і десантний відсік у кормовій частині. Моторно-трансмісійне відділення за радянськими мірками містке. Причиною було бажання збалансувати вагу на передній частині машини, так щоб під час руху по воді було достатньо плавучості. Трансмісія ручна, пятишвидкісна - - п'ять швидкостей вперед і одна назад. Головний фрикціон – дводискова муфта зчеплення сухого тертя з гідравлічним (дублюючим повітряним) приводом.

 

 

Рульова муфта - планетарного типу із сімома сухими дисками, передає крутний момент на приводи. Трансмісія у передній частині може бути джерелом проблем при експлуатації, оскільки ведуче зубчате колесо легко пошкоджується, якщо машина налітає на перешкоду. На БМП це зводиться до мінімуму шляхом установки ведучого колеса ближче до корми на відстань, достатню для того, щоб уникнути подібного пошкодження. Двигун і його система охолодження розміщені у центрі з правої сторони корпусу, позаду моторно-трансмісійного відділення. Двигун кріпиться у центрі корпусу, його допоміжні агрегати - праворуч, радіатор - зверху і ближе до корми.

Двигун - шестициліндровий V-подібний чотиритактний швидкохідний безкомпресорний дизель УТД-20 (УТД-20С1) потужністю 300 кінських сил, з водяним охолодженням і паливною системою зі струмінним розпилюванням пального. Очищення повітря здійснюється повітряним фільтром. Вихлоп виводиться через отвір на даху з правої сторони корпусу.

Водій розміщується з лівого боку передньої частини корпуса, ліворуч від моторно-трансмісійного (силового) відділення. Водій може попасти в машину через верхній люк прямо зверху над його сидінням або через вузький прохід вздовж лівої сторони башти. Водій може відрегулювати сидіння так, щоб поза полем бою можливо було вести машину висунувши голову з люка. Коли люк закрито він може спостерігати у три перископи ТНПО-170А. Огляд вночі забезпечується заміною переднього денного перископу на активний інфрачервоний метаскоп нічного спостереження ТВНЄ-1ПА, активне інфрачервоне освітлення забезпечується інфрачервоними дорожніми фарами ФГ-125 чи декількома інфрачервоними прожекторами, які встановлюються на машині. При пересуванні по воді звичайний перископ ТНПО-170А замінюється на ТНП-350Б, дозволяючи водієві спостерігати поверх носу машини.

 

БМП була першою радянською бойовою машиною зі спрощеною системою керування замість традиційних важелів тракторного типу. Колонка керування БМП функціонує майже так, як і кермо автомашини, і інші механізми керування зручні. Ліворуч від колонки управління знаходиться рукоятка включення пониженої передачі (нижнє положення важеля). Зазвичай машина діє при верхньому положенні, нижнє положення застосовується під час руху кам’янистою місцевістю чи високими пагорбами, за рахунок зниження швидкості даючи більше зусилля на траки. Машина додатково оснащена електричним гіронапівкомпасом ГПК-59.

Відразу за спиною водія є місце, котре на БМП-1 було зайняте командиром відділення. На БМП-2 на ньому сидить один з кулеметників відділення, і поруч з ним зʼявилась амбразура для ПКМ. На БМП-1 місце командира було оснащене люком, що обертється. Головним його приладом спостереження був приціл денного і нічного бачення ТКН-3Б. Він був розроблений на базі прицілу, щщо використовував командир танка Т-62, й мав мегаскоп, щоб у нічному режимі бачити активні інфрачервоні зображення. Відразу ж над прицілом розташовувався інфрачервоний прожектор ОУ-3ГК, який вночі використовався командиром разом з прицілом ТКН-3Б. Його ефективна дальність дії - 400 метрів. Десантний відсік розміщувався в кормі машини. На БМП-1 він вміщав вісім чоловік, на БМП-2 - шість. Солдати сидять спина до спини на обитих лавках. Спинки лавок упираються у відсік, в котрому знаходяться акумуляторні батареї машини та основний бак з пальним (330 литров). У кожного піхотинця є своя амбразура, на БМП-1 передні амбразури призначались для легких кулеметів ПКМ, решта - для автоматів.

Для того, щоб відкрити вогонь з амбразури, піхотинець відкриває кришку, знімаючи її з замка, надягає на свої АК рукав та просовує рукав в амбразуру. Рукав повинен не пропустити всередину БМП зовнішнє зараження якщо машина діє на місцевості, що зазнала хімічного чи радіоактивного зараження. Висунувши автомат у амбразуру, піхотинець закріплює над його відбивачем щиток/газоуловлювач. Він не дає стріляним гільзам попасти у сусідних солдат і нанести їм травми. Відбивач зʼєднаний з невеликим шлангом, підключеним до бортової системи очищення повітря і котрий відсмоктує всі гази від стрільби і виводить їх за борт. На місці кожного піхотинця є перископ, и у каждой амбразуры есть маленькое окошко для прицеливания, защищенное пуленепробиваемым стеклом. В этой схеме есть некоторые нововведения, включая перископы с подогревом, предотвращающим обмерзание и появление влаги. Полезность этих амбразур остается под вопросом - когда машина движется из них невозможно прицелиться, поскольку автоматы жестко закреплены и подвержены толчкам и раскачиванию корпуса. Амбразуры предназначены для общего огня на подавление, а не для снайперской стрельбы.

На марше автоматы десанта можно ставить перед солдатами и закреплять защелками. Есть также набор ремней для закрепления небольших вещмешков. Над главным топливным баком имеются замки, закрепляющие переносные зенитно-ракетные комплексы 9М32 «Стрела-2М», 9M36 «Стрела-3» или 9М313 «Игла-1». Масштабы поставок этих комплексов менялись время от времени, на БМП-1 было примерно по одному на две машины. БМП-2 каждая несет по пусковой установке и одну или две ракеты. Для складирования личного имущества в БМП места мало. В мирное время обычный русский пехотинец редко когда получает вещмешок такого размера, который принят в большинстве западных армий, поэтому в ходе боевой подготовки эта проблема не очень заметна.

Выход из машины осуществляется через две двери сзади или через верхние люки. На БМП-1 четыре верхних люка, на БМП-2 только два. Задние двери открываются по направлению из центра в стороны. Их можно использовать и как топливные баки, поскольку они соединены с главным баком, расположенным между скамейками пехотинцев. Такая схема позволяет отделению намного легче высаживаться из БМП.

 

 

БМП-1 защищена от радиоактивного и химического (бактериологического) заражения: она может быть герметически закупорена задраиванием всех люков и в ней применяется система очистки воздуха, которой помогает система избыточного давления, не допускающая внутрь загрязненный воздух. В машине есть детектор радиоактивных и химических элементов ГО-27, который может действовать в автоматическом и ручном режимах. В машине перевозятся два комплекта химического обеззараживания ТДП.

 

Дымовая завеса для маскировки может ставится двумя способами: в моторном отсеке есть встроенный термический испускатель дыма ТДА, создающий дым путем впрыскивания небольшого количества дизельного топлива в выпускной тракт двигателя. На более новых БМП-1 и на всех БМП-2 эта система дополняется набором дымовых гранатометов (система 902В «Туча»). Они стреляют 81-мм дымовой гранатой ЗД6 на расстояние около 200-300 метров впереди машины. Создается дымовой экран шириной примерно 80 метров, который держится от 1 мин 40 сек до 2 мин 25 сек в зависимости от силы ветра.