ЕЛЕКТРОСПЕЦОБЛАДНАННЯ БМП-1.

Електрообладнання БМП-1 призначене для забезпечення електроспоживанням всіх електричних споживачів і управління системами контролю за роботою систем і агрегатів машини.

Технічна характеристика:

Тип системи: однопровідна з мінусом на корпус.

Напруга, В: - при непрацюючому двигуні - 22-24;

- при працюючому двигуні - 26,5-28,5.

Електрообладнання включає в себе джерело і споживачів електричної енергії. Джерелом електричної енергії є генератор з пускорегулюючою апаратурою, працюючою в буфері із стартерними акумуляторними батареями, споживачами – решта електрообладнання машини.

Все електрообладнання машини можна розподілити на окремі системи, які складаються із агрегатів і приладів, що мають своє призначення:

- система електроживлення (джерела електроенергії);

- електрообладнання приводів наведення;

- електрообладнання механізма заряджання;

- електрообладнання приладів спостереження і прицілювання;

- апаратура управління 9С428;

- електрообладнання системи захисту від засобів масового ураження;

- електрообладнання механізма захисту двигуна від перегрівання при зупинці і від попадання води;

- освітлення і світлова сигналізація;

- контрольно-вимірювальна апаратура.

Електрообладнання БМП включає в себе:

1) джерела електричної енергії;

2) споживачі електричної енергії;

3) прилади допоміжного обладнання;

4) контрольно-вимірювальні прилади;

5) бортову мережу.

 

2. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПРИНЦИП РОБОТИ ДЖЕРЕЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ. ДОГЛЯД ЗА АКБ.

Джерелами електричної енергії є:

- акумуляторні батареї 6-СТЕН-140М;

- генератор із запускною регулюючою апаратурою, яка працює в буфері із стартерними акумуляторними батареями.

СТАРТЕРНІ АКУМУЛЯТОРНІ БАТАРЕЇ

Стартерні акумуляторні батареї призначені для споживання електричної енергії споживачами при непрацюючому генераторі. На машині встановлюються дві кислотні акумуляторні батареї типу 6-СТЕН-140М. Вони встановлюються в кормовій частині машини за паливним баком в спеціальному відсіку. Напруга кожної батареї -12 В, ємність - 140 А/год., з'єднання – послідовне.

Кожна батарея складається з шести акумуляторів, встановлених в єдиному корпусі. Акумулятори з’єднанні між собою послідовно за допомогою міжелементних з’єднань. Виводні зажими батареї (правий - позитивний, лівий - негативний) оберігаються від механічних пошкоджень і випадкового замикання захисною кришкою.

Акумулятор складається із з’єднаних в півблоки позитивних і негативних пластин, поміщених в ебонітовий бачок заповнений електролітом. Між пластинами півблоків прокладені сепаратори, котрі запобігають доторкання позитивних і негативних пластин. Кожний бачок закривається кришкою. В кришці передбачено отвір для заливання електроліту, закривається корком з вентиляційним отвором по центру. Кришка ущільнюється гумовою прокладкою і по краях заливається кислотно-стійкою мастикою. Сепаратори і пластини захищаються від механічних пошкоджень за допомогою запобіжних щитків.

Електричні характеристики акумулятора:

• Eа – електрорушійна сила (ЕРС) акумулятора -різниця потенціалів між його різнойменними пластинами при розімкнутому зовнішньому ланцюгу (ЕРС повністю зарядженого акумулятора складає 2,12 В);

• Uа – напруга акумулятора -різниця потенціалів між різнойменними пластинами акумулятора при замкнутому зовнішньому ланцюгу (за номінальну напругу свинцевого акумулятора приймається величина, що дорівнює 2 В);

• ρ - щільність електроліту, що перебуває в акумуляторі.

• C - ємність, котру повинен віддавати акумулятор при його розряді струмом 20-годинного режиму розряду, числено рівним 0,05 величини номінальної ємності до напруги 1,7 В.

Залежність перерахованих фізичних величин від часу розряду (заряду) називають характеристиками заряду (розряду) акумулятора.

Принцип дії найпростішого свинцево-кислотного акумулятора.

При зануренні пластин в електроліт, між активною масою і сірчаною кислотою відбувається хімічна реакція взаємодії. Ця реакція супроводжується перетворенням перекису свинцю (PbO₂) і губчастого свинцю (Pb) в сульфат свинцю (PbSO₄) з виділенням електронів в зовнішній ланцюг (якщо ланцюг замкнутий).

Тобто речовини з високою хімічною активністю перетворюються на речовину з низькою хімічною активністю. При цьому знижується щільність електроліту.

Процес перетворення хімічної енергії окислення пластин в електричну енергію називається розрядом акумулятора.

ДОГЛЯД ЗА АКБ.

1. АБ повинні бути закріплені за БМП. Номер БМП наноситься фарбою на батареї. Всі батареї у групі повинні мати однаковий технічний стан, обслуговуватися й заряджатися одночасно.

2. З батареями слід поводитися обережно: оберігати їх від ударів та механічних пошкоджень, не допускати коротких замикань полюсних виводів й перемичок. АБ повинні бути надійно закріплені. При транспортуванні повинні бути встановлені кришки й захисні кожухи. Проводи, що під'єднуються до батарей, та їх наконечники повинні бути справними. Не допускається натягнення проводів та перемичок. Кріпильні болти повинні бути надійно затягнуті.

3. Акумуляторні батареї необхідно утримувати у чистоті. Не допускається виплеск електроліту на поверхню батарей. Полюсні виводи та перемички необхідно очищати від продуктів корозії й змащувати маслом К–17 або мастилом ПВК.

4. Вентиляційні отвори в пробках повинні бути прочищені. При експлуатації потрібно контролювати рівень електроліту й доводити до норми шляхом додавання дистильованої води.

Доливати електроліт в АБ заборонено, за виключенням випадків, коли точно відомо, що пониження рівня відбулось за рахунок виплеску електроліту.

На працездатність акумуляторних батарей найбільший вплив здійснюють:

- температурні умови;

- ступінь розрядженості батарей на машинах;

- рівень зарядної напруги в бортовій мережі.

В зимових умовах низькі температури знижують працездатність та надійність батарей.

Ступінь розрядженості батарей при експлуатації зимою допускається не більше 25 %, щоб не знижувати запасу енергії й запобігти можливому розморожуванню батарей.

(Температура замерзання електроліту, наприклад, при щільності 1,28 г/см³ - мінус 74°С, а при щільності 1,18 г/см³ - мінус 22°С.)

Літом не допускається розряд батарей більший ніж на 50 %, так як при більш глибоких розрядах швидше розрушується активна маса й скорочується строк служби батарей.

Отже, на БМП повинні встановлюватись АБ повністю заряджені, які мають щільність електроліту в залежності від кліматичної зони (для помірного клімату = 1,27 г/см³) й рівень електроліту, що дорівнює 10-12 мм.

Технічне обслуговування акумуляторних батарей при експлуатації проводиться:

1. Без зняття АБ з машини один раз в 15 днів:

- провести зовнішній огляд та очистити від пилу й бруду;

- перевірити міцність кріплення наконечників проводів з полюсними виводами батарей;

- перевірити надійність кріплення батарей на стелажах та працездатність батарей.

2. При знятих батареях з БМП один раз у три місяці, а при температурі +25 °С й вище - один раз у місяць:

- очистити поверхню батарей від пилу й бруду;

- перевірити чистоту вентиляційних отворів у пробках;

- перевірити відсутність тріщин у мастиці та рівень електроліту у всіх акумуляторах й за необхідності довести його до норми;

- перевірити ступінь розрядженості по щільності електроліту й при розрядженості більше допустимої відправити батареї на зарядну станцію (заряд проводити при розрядженості батарей літом на 50 %, а зимою на 25 %);

- нейтралізувати поверхню батарей 10% розчином кальцинованої соди чи нашатирного спирту.

ГЕНЕРАТОР ІЗ ЗАПУСКНОЮ РЕГУЛЮЮЧОЮ АПАРАТУРОЮ

Генератор ВГ-7500 являє собою електричну машину з постійним струмом. Він призначений для забезпечення споживачів електричною енергією і підзарядки акумуляторних батарей при працюючому двигуні.

Генератор встановлюється на двигуні і приводиться в обертання від редуктора привода через муфту з резиновими шпонками.

Основними частинами генератора є: корпус, шість основних і три допоміжних полюси з обмоткою, щіткодержаки із щітками, якір з обмоткою і колектором, кришка з патрубком для подачі повітря і захисна стрічка.

Автомат зворотної енергії. Вякості автомата зворотної енергії в системі енергозабезпечення машини застосовано диференційно-мінімальне реле ДМР-400Т. Це реле забезпечує автоматичне підключення генератора до бортової мережі, коли його напруга перевищує напругу акумуляторної батареї на 0,3-0,7 В, і відключення генератора від бортової мережі, коли його напруга становить нижче напруги акумуляторної батареї (при зворотному струмі 15- 35 А).

Реле ДМР-400Т являє собою комплексний електричний апарат, основними елементами якого є: допоміжне комунікаційне реле, вмикаюче реле, додаткове реле, допоміжне запобіжне реле, управляюче диференційне реле, контактор і гасячий опір.

Регулятор напруги РН-10 (на машинах випусків до вересня 1971 року - Р-27Л). Постійність напруги генератора ВГ-7500 при зміні швидкості обертів якоря генератора і його напруги в певних межах забезпечується напівпровідниковим регулятором напруги РН-10 чи, відповідно, вугільним регулятором напруги Р-27Л. Він встановлений в горизонтальному положенні в десантному відділенні, на панелі контейнера, над лівою акумуляторного батареєю. Складається РН-10 з вимірювального пристрою, регулювального пристрою, зворотних звязків і елементів захисту, а, відповідно, Р-27Л - із електромагніту з сердечником, обмотками (одна із обмоток є основною), якорем з пластинчатою пружиною і вугільного стовпа.

3. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПРИНЦИП РОБОТИ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ.

Основні споживачі електричної енергії:

Електричний стартер

Для електричного пуску двигуна на машині встановлюється стартер С-5. Він розрахований для короткочасної роботи від двох акумуляторних батарей, з'єднаних послідовно. Стартер вмикається в ланцюг батареї дистанційною пусковою кнопкою контактором КМ-600ДВ.

Електродвигун МВ-67 служить для приведення в дію нагнітача фільтровентиляційної установки. Електродвигун вмикається вимикачем " Нагнетатель ", розміщений на центральному щитку.

Електродвигун МВП-2 (два) призначений: один - для приведення в дію носового водовідкачуючого насосу, а другий - кормового відкачувального насосу і насосу ТДА.

Включаються електродвигуни вмикачем, розміщеним на центральному щитку: " Откачка воды - нос, корма " і " ТДА ".

Електродвигун МН-1 призначений для приведення в дію маслозакачувального насоса. Вмикається електродвигун кнопкою " МЗН ", розміщеною на центральному щитку.

Електродвигун МУ-431 (три) забезпечує роботу вузлів механізму заряджання: один із них служить для піднімання і опускання важелів механізму заряджання, другий - для повороту конвеєра механізму заряджання і третій - для досилання пострілів.

Електродвигун Д-100 призначений для приведення в дію паливопідкачувального насосу БЦН. Вмикається електродвигун вмикачем " БЦН ", розміщеним на центральному щитку.

Електродвигун Д-55 (чотири) служить: для приведення в дію витяжних вентиляторів корпусу і башти, а також вентилятора опалювача десантного відділення.

Електродвигун МПБ-3Н призначений для приведення в дію насосного вузла підігріву. Вмикається і вимикається електродвигун вимикачем "Обогрев двигат.", розміщеним на центральному щитку.

ПРИЛАДИ ОСВІТЛЕННЯ І СВІТЛОВОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

В залежності відпризначення, місця встановлення або способу включення в електричну мережу машини всі прилади освітлення поділяються на зовнішні, внутрішні і чергові.

Зовнішнє освітлення

На бойовій машині піхоти БМП-1 встановлені три фари: ФГ-127, ФГ-126,ФГ-125.

Внутрішнє освітлення

До приладів внутрішнього освітлення відносяться плафони типу ПМВ-61 з лампами 28В, 10 Вт, забезпечуючи освітлення, необхідне для роботи екіпажу і десанту. На машині встановлено шість плафонів ПМВ-61 з вимикачами.

Крім того, для підсвітки центрального щитка механіка-водія встановлено три створчаті ліхтарі КЛСТ-64 з лампами 28В, 10 Вт.

Чергове освітлення

До приладів чергового освітлення відносяться плафон ПМВ-61 з вимикачем і дві штепсельні розетки ПІР-51 для включення переносної лампи ПЛТ-50.

ПРИЛАДИ СИГНАЛІЗАЦІЇ

Габаритні ліхтарі ГСТ-64 призначені для позначення габаритів машини під час руху вночі.

Стоп-сигнал розміщений на кормовому листі машини між дверима.

Прилад стоп-сигналу подібний будові габаритних фар ГСТ-64.

Звуковий електричний сигнал С-58 служить для внутрішньої звукової сигналізації. Він являє собою герметичний електричний сигнал вібраційного типу і вмикається кнопкою, встановленою на рульовій колонці.

Світлова сигналізація. До приладів світлової сигналізації відносяться сім одноштиркових патронів з лампами 26В, 0,12 Вт, розміщених на центральному щитку механіка-водія. Патрони закріплені в стаканчиках, які вставляються в циліндричні рефлектори, приварені до панелі щитка.

4. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І

ПРИНЦИПИ РОБОТИ ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ І

КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ.

Центральний щиток механіка-водія розміщений у відділені управління. Він являє собою металеву панель, яка кріпиться п'ятьма кронштейнами з амортизаторами. Напанель щитка встановлено контрольно-вимірювальні пристрої, автомати захисту АЗС, перемикачі, кнопки і лампи світлової сигналізації. Призначення кожного з них зазначено на табличках (шильдиках).

Силовий щиток призначено для розподілення електричної енергії споживачам. Він встановлений над акумуляторними батареями з лівої сторони по ходу машини і кріпиться чотирма болтами до кронштейна.

Щиток башти являє собою металевий корпус, закритий кришкою. В корпусі поставлені блок запобіжників і вимикачі. В щитку встановлено шість запобіжників.

Сигнальний щиток башти являє собою металевий корпус, закритий кришкою.

На передній панелі щитка розміщений сигнальний ліхтар "МЗ" (червоного кольору) і "Привод" (зеленого кольору). Крім того в нижній частині панелі є розетка для підключення контрольно-перевірочної апаратури.

Релейна коробка КР-40 призначена для комутації електричних ланцюгів електроапаратури виконавчих механізмів в системі колективного захисту і ППО.

Релейна коробка КР-65 призначена для автоматичного включення електродвигуна МБП-3Н насосного вузла підігріву в момент зупинки двигуна машини для його охолодження.

Щиток очистки приладів призначений для управління електропневмоклапаном ЕК-48 при очистці приладів командира.

Розетка зовнішнього запуску призначена для підключення до бортової мережі машини зовнішнього джерела живлення. Цим забезпечується можливість запуску двигуна при розряджених або знятих з машини акумуляторних батареях.

Обертовий контактний пристрій ВКУ-330-2 призначено для передачі електроенергії із корпуса машини в поворотну башту і для з'єднання апаратів ТПУ, розміщених в корпусі машини і в башті.

КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ

Лічильник мотогодин 563-4П-М призначений для автоматичного обліку часу роботи двигуна.

Вольтамперметр ВА-440 призначений для вимірювання струму генератора і напруги в електричному ланцюгу машини.

Тахометр ТЕ-4 призначений для безперервного вимірювання швидкості обертання колінчатого вала двигуна при його роботі.

Термометр 2ТУЕ-111 призначений для дистанційного вимірювання температури масла і охолоджувальної рідини двигуна.

Манометр ТЕМ-15 служить для дистанційного вимірювання тиску масла двигуна.

Манометр ЕДМУ-6-Н призначено для дистанційного вимірювання тиску масла в коробці передач.

Спідометр СП-106 призначено для вимірювання швидкості руху і підрахунку пройденого шляху.

ЕЛЕКТРИЧНА МЕРЕЖА МАШИНИ

На БМП-1 прийнята однопровідна схема електричної мережі, в якій в якості мінусового проводу використовується корпус машини. Виключення складає ланцюг чергового освітлення.

Прилади електрообладнання з’єднуються між собою проводами БПВЛЕ, БПВЛА, БПВЛ і ПТЛЕ. В залежності від потужності споживачів на машині застосовуються проводи різних січень: 0,5; 0,75; 1; 1,5; 2; 2,5; 4; 6; 16; 35; 50; 70 і 95 мм².

Для усунення перешкод радіоприйому всі електричні прилади екрановані і з’єднані між собою екранованими проводами. Оплетіння проводів має контакт з корпусом машини.

КІНЦЕВІ ВИМИКАЧІ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТИ

В електроустаткуванні машини використовують кінцеві вимикачі двох видів: натискні та поворотні.

Натискний кінцевий вимикач. При натисканні на регулювальний гвинт переміщається шток і виштовхує кульку. Кулька в свою чергу натискає через пластину на кнопку мікровимикача, при цьому одна пара контактів мікровимикача розмикається, а інша – замикається.

Поворотний кінцевий вимикач за своєю будовою подібний на натискний. Різниця полягає у тому, що замість штока встановлено боном з важелем. Важіль кріпиться гвинтом. Окрім того, на вимикачеві встановлено фіксатор. Між бономом та фіксатором є пружина, яка працює на скручення.

При натисканні на важіль повертається боном, кулька виходить з углублення в бономі та через пластину тисне на кнопку мікровимикача. При цьому одна пара контактів мікровимикача розмикається, а інша – замикається.

ЗАНЯТТЯ №2. ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ І СИСТЕМА

КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ

Література:

1. БМП-1 технічний опис і інструкція з експлуатації. Стор. 485-517.

2. БМП-1 технічний опис. Стор. 269-295.

3. Бойова машина піхоти БМП-1. Пам’ятка екіпажу з експлуатації.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова і принцип роботи системи ППО і правила користування.

2. Призначення, загальна будова і принцип роботи системи колективного захисту від ЗМУ і правила користування.

3. Догляд за системою ППО і колективного захисту від ЗМЗ.

 

1. ПРИЗНАЧЕННЯ, ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ ППО І ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ.

Протипожежні прилади

Протипожежні прилади машини призначені для гасіння пожежі в машині і складаються із автоматичної системи ППО і ручного вогнегасника.

Пристрій автоматичної системи ППО

Система ППО служить для гасіння пожежі в силовому відділенні. Система складається із двох балонів з голівками, магістральної труби з чотирма штуцерами-розприскувачами, двох клапанів, чотирьох термодатчиків і реле у релейній коробці.

Балони ємністю до 2 л кожний встановлюються на кронштейнах в бойовому відділенні на правому борту. Балони мають склад “3,5” (бромистий етил і вуглекислий газ).

Магістральна труба з’єднує балони з силовим відділом і має отвір, закінчуючись штуцерами-розприскувачами. Штуцери розміщенні проти термодатчиків.

Термодатчики представляють собою апарати, які реагують на різке підвищення температури в місці їх установки, і є датчиками, які забезпечують включання автоматики системи ППО.

Зворотні клапани запобігають перетіканню складу “3,5” із одного балона в другий (відпрацьований).

Реле, яке служить для включення ланцюга електрозапалу піропатронів балонів ППО, знаходяться в релейній коробці КР-40.

На центральному щитку механіка-водія знаходяться дві кнопки “1Б” і “2Б” для приведення в дію системи ППО вручну, крім термодатчика. Вони знаходяться під пломбованими кришками.

Робота системи ППО

При вмиканні вимикача “Выкл. батар.” напруга бортової мережі подається через запобіжник Пр-10А до двох сигнальних лампочок. Лампочки загоряються, показуючи справність піропатронів обох балонів.

При виникненні пожежі в силовому відділенні нагрівається один із чотирьох термодатчиків. При цьому з’являється термоелектрорушійна сила (ЕРС), яка прикладається до однієї із обмоток поляризованого реле. Реле спрацьовує і замиканням своїх контактів вмикає реле РПО переднього відділення і реле Р1Б першого балона.

Ланцюг РПО: +26 В, запобіжник Пр-10А, замкнуті контакти поляризованого реле, реле РПО, “маса”; ланцюг реле Р1Б: +26 В, запобіжник Пр-10А, замкнуті контакти поляризованого реле, реле Р1Б, діод Д4, піропатрон ПП1Б, “маса”; піропатрон в цьому випадку не спрацьовує, так як струм спрацювання піропатрона більший за струм спрацювання реле Р1Б.

При спрацюванні цих реле замикаються контакти 1 та 2 реле РПО, контакти 1 та 2 реле Р1Б і розмикаються контакти 3 реле Р1Б. Для виключення передчасного спрацювання реле Р2Б при замиканні контактів 1 реле РПО і можливого запізнення розмикання контактів 3 реле Р1Б реле Р2Б шунтовано конденсатором С.

При замиканні контактів 1 і 2 РПО та Р1Б напруга бортової мережі подається до піропатрона ПП1Б першого балона. Піропатрон спрацьовує, пробивається мембрана балона і вогнегасна речовина з першого балона подається до чотирьох розпилювачів силового відділення; починається гасіння пожежі. При замиканні контактів 2 реле РПО включається контактор КПО переднього відділення, який своїми контактами включає електромагніти ЕМОД, ЕЖ, ЕВБ і ЕВВ. При цьому зупиняється двигун машини, закриваються витяжні вентилятори башні і десантного відділення, а також повністю герметизується корпус машини.

Замкнувши контакти реле Р1Б утримують реле Р1Б у ввімкненому стані, а розімкнені контакти 3 реле Р1Б розривають ланцюг Р2Б другого балона.

При гасінні пожежі вогнегасна рідина «3,5» охолоджує термопари термодатчиків, ЕРС зникає, внаслідок чого поляризоване реле розмикає свої контакти і відключає реле РПО і Р1Б. При цьому розмикаються контакти реле РПО і розривається ланцюг піропатронів, але замикаються контакти реле Р1 Б, які підготовлюють ланцюг піропатронів ПП2Б другого балона.

Якщо ж вогнегасною рідиною першого балона пожежу не буде погашено, то знову нагрівається термодатчик і спрацьовує поляризоване реле. Однак тепер при замиканні його контактів будуть включені реле РПО і Р2Б. Ланцюг реле першого балона буде розірваний, так як згорить піропатрон ПП1Б першого балона. Ланцюг реле Р2Б другого балона буде: +26 В, запобіжник Пр-10А, замкнуті контакти реле РПО, нормально замкнуті контакти реле Р1Б, реле Р2Б, “маса”.

При спрацюванні реле Р2Б замикаються його контакти і напруга бортової мережі підводиться до піропатрона ПП2Б другого балона, який спрацьовує і забезпечує подачу вогнегасячого складу з другого балона.

Так забезпечується автоматичне включення другого балона, якщо пожежу не було погашено вогнегасним складом першого балона.

При згорянні піропатрона балона розривається ланцюг відповідної сигнальної лампи, яка гасне, показуючи тим самим на вичерпано вміст даного балона.

Якщо з якоїсь причини система ППО автоматично не приводиться в дію, її можна привести в дію вручну. Для цього, потрібно на центральному щитку механіка-водія зірвати пломбу з кришки “1Б” або “2Б”, відкрити кришку і натиснути кнопку Якщо одного балона недостатньо для гасіння пожежі, потрібно натиснути на другу кнопку.

При натисканні на кнопку “1Б” або “2Б” включається ланцюг піропатрона відповідного балона з вмістом “3,5” і реле РПР напівавтоматичної роботи. При спрацюванні піропатрона вогнегасний вміст із відповідного балона подається в силове відділення, а при спрацюванні реле РПР включається контактор КПО переднього відділення, який своїми контактами вмикає електромагніти ЕМОД, ЕЖ, ЕВБ і ЕВВ. Двигун машини і витяжні вентилятори зупиняються, корпус машини герметизується.

Автоматично пожежа гаситься в бойовій машині піхоти БМП-1 тільки в її силовому відділенні. Для гасіння пожежі в жилому відділенні машини застосовується ручний вогнегасник ОУ-2.

Ручний вогнегасник

Ручний вогнегасник призначений для гасіння пожежі в машині, в тому числі і пожежі електроустановки, яка знаходиться під струмом.

На машині застосовується вогнегасник ОУ-2, який встановлений на кронштейні в десантному відділенні, зліва біля кормових дверей.

Вуглекислотний ручний вогнегасник ОУ-2 представляє собою стальний балон ємністю 2 л, в горловину якого вкручений запорний вентиль з сифонною трубкою. На один штуцер запірного вентиля накручено запобіжний пристрій, який складається із пробки з отворами і латунною мембраною. При збільшенні тиску вуглекислоти в балоні до 160-180 кгс/см² мембрана розривається, що запобігає розриву балона. До другого штуцера закриваючого вентиля прикріплюється трубка, на різьбовий кінець якої накручено розтруб.

Для гасіння пожежі необхідно повернути розтруб вогнегасника в напрямку пожежі, потім за допомогою маховика відвернути вентиль. Вогнегасник розряджається через 25 секунд.

При експлуатації машини не можна допускати сильного нагрівання вогнегасника, так як при температурі вуглекислого газу у балоні близько 50-60^о С може піднятися тиск вищий за допустимий і під його дією вуглекислий газ прорве мембрану і відбудеться викид його через запобіжний пристрій.

2. ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ВІД ЗМУ І ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ.

 

Система захисту від зброї масового ураження

і забезпечення життя бойового розрахунку

Система захисту і забезпечення життя призначена для захисту екіпажу і обладнання, яке знаходиться всередині машини, від дії уражаючих факторів ядерного вибуху, а також від дії радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Крім того, система забезпечує вентиляцію жилих відділень, підігрів повітря, яке подається нагнітачем всередину машини, і необхідний газовий склад повітря в зоні дихання екіпажу при стрільбі зі штатної зброї.

Захист від взаємодії ударної хвилі здійснюється герметизацією і створенням надлишкового тиску в жилих відділеннях машини, а від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів - герметизацією і створенням надлишкового тиску в жилих відділеннях, а також шляхом фільтрації повітря, яке надходить в машину.

Захистом від проникаючої радіації служить броня машини, яка послаблює дію радіації.

При дії уражаючих факторів атомного вибуху і отруйних засобів система захисту спрацьовує автоматично, що забезпечується спеціальним датчиком - приладом радіаційної і хімічної розвідки (приладом ПРХР).

Систему захисту можна привести в дію і вручну натисканням кнопки “ПАЗ” або кнопки “Р и ОВ” на центральному щитку механіка-водія. В цих випадках при натиску кнопки “ПАЗ” спрацьовують ті ж виконуючі механізми системи захисту, що й при її автоматичній роботі від приладу ПРХР за командою “А”.

При натисканні кнопки “Р и ОВ” спрацьовують ті ж виконуючі механізми, що і при автоматичній роботі від приладу ПРХР за командою “Р” або “ОВ”. Вимикач “ПАЗ” на центральному щитку при цьому повинен бути увімкнений.

Вмиканням засобів герметизації фільтра-поглинача і нагнітача забезпечується також захист від бактеріальних засобів нападу. У випадку оповіщення про загрозу бактеріологічного нападу система захисту приводиться в дію вручну.

В систему захисту від зброї масового ураження і забезпечення життя входять фільтровентиляційна установка з системою роздачі повітря, система витяжної вентиляції, опалювачі, вузли герметизації, виконуючі механізми і електричні прилади системи.

 

Фільтровентиляційна установка

Фільтровентиляційна установка служить для подачі повітря всередину машини, для створення надлишкового тиску, а також для очистки повітря від пилу, радіоактивних, отруюючих чи бактеріальних засобів.

Фільтровентиляційна установка (ФВУ) складається з нагнітача-сеператора, клапанної коробки, фільтра-поглинача і магістралі роздачі чистого повітря в зону дихання.

Нагнітач-сеператор і фільтр-поглинач, з’єднані між собою клапанною коробкою, розміщуються в ізольованому відсіку, на лівому борту машини.

Нагнітач-сеператор служить для подачі повітря екіпажу, для очистки повітря від пилу і створення в машині надлишкового тиску.

Нагнітач-сепаратор представляє собою відцентровий вентилятор з інерційною очисткою запиленого повітря. Приводним двигуном нагнітача являється електродвигун потужністю 800 Вт при 7000 об/хв.

Клапанна коробка служить для управління потоком повітря, який виходить з нагнітача Вона з’єднується з нагнітачем болтами, а з фільтром-поглиначем і порожнистою опорою фільтра - патрубками і хомутами.

Фільтр-поглинач ФПТ-200М призначений для очистки повітря від отруюючих речовин, бактеріальних і радіоактивних аерозолей. Він встановлюється на пустотілій опорі, яка є частиною повітряної магістралі ФВУ.

Забруднене повітря надходить у вхідний отвір фільтра-поглинача, далі у центральний циліндр, потім проходить через протидимний фільтр, де очищується від дрібнодисперсних аерозолей через шихту, що поглинає пари отруюючих речовин, і виходить через вихідний отвір і пустотілу опору фільтра в роздаткову магістраль.

Роздаткова магістраль призначена для підводу очищеного повітря до місць розміщення екіпажу і забезпечує необхідний газовий склад в зоні дихання екіпажу при загерметизованій машині і при стрільбі із штатної і власної зброї екіпажу і десанту.

Роздаткова магістраль являє собою систему трубопроводів з наконечниками що забезпечують подачу повітря в зону дихання механіка- водія, командира і десантів. В десантному відділенні роздаткова магістраль виконана у вигляді поручнів. Наконечники роздаткової магістралі дозволяють змінювати напрям потоку вихідного повітря і при стрільбі повинні бути встановлені таким чином, щоб чисте повітря подавалося в зону дихання того, що стріляє.

Система витяжної вентиляції призначена для видалення порохових газів із машини.

Система витяжної вентиляції включає три вентилятори, один з яких знаходиться в башні, а два інших - в десантному відділенні, в нішах правого і лівого бортів, повітряні магістралі, клапанні коробки, а також електромагніті кінцевий вимикач виконавчих механізмів закривання клапанів витяжних вентиляторів.

По конструкції витяжні вентилятори однакові.

Вентилятор призначений для створення повітряного потоку, який необхідний для відсосу і викиду порохових газів. Він складається із електродвигуна, на валу якого кріпиться крильчатка, що створює повітряний потік, корпуса у формі равлика, патрубка, який з’єднує вентилятор з клапанною коробкою, і компресора, який з’єднує повітряну магістраль з вентилятором. У вентилятора башні замість комресора на вхідному отворі встановлений патрубок з розподільником, що дозволяє відсмоктувати гази із бойового відділення і гальзозвенозбірників

Клапанні коробки у всіх вентиляторів однакові за конструкцією. Вони кріпляться до кришки з допомогою болтів.

Для забору газу в місцях його скупчення і подачі до вентилятора служать повітряні магістралі. Магістралі складаються з трубопроводів, гільзозбірників і гільзовідбивачів. Гільзозбірники встановлені на кулеметах, а гільзовідбивачі надіваються на автомати.

Опалювачі

На машині встановлено два опалювача: один опалювач - в магістралі ФВУ, а інший - в десантному відділенні.

Опалючач ФВУ служить для підігріву повітря яке нагнітається.

Включається і виключається опалювач системи охолодження двигуна краном відключення опалення, який розташований в корпусі, поблизу місця сидіння командира

Опалювач в десантному відділенні призначений для підігріву повітря в десантному відділенні і обігріву акумуляторних батарей. Він встановлений на верхній полці акумуляторного відділення і кріпиться болтами.

Включається і виключається радіатор краном відключення опалення, а вентилятор - вимикачем вентилятора опалення, який розташований на задній стінці акумуляторного відділення.

Робота ФВУ, системи витяжної вентиляції і опалення

При включенні нагнітача повітря засмоктується із кільцевого повітряпроводу і очищується в нагнітачі-сепараторі від пилу.

Пил із нагнітача через трубопровід викиду пилу і балку корпуса викидається в карман перегородки силового відділення, яз якого забирається повітря для живлення двигуна Очищене від пилу повітря іде через клапанну коробку, пустотілу опору фільтра-поглинача, коробку опалення і по роздатковій магістралі потрапляє в місця розміщення екіпажу. При спрацюванні системи захисту виконавчий механізм ФВУ переключає клапан клапанної коробки і повітряний потік направляється із нагнітача через фільтр-поглинач в пустотілу опору фільтра, а далі, як написано вище.

При низькій температурі навколишнього повітря і працюючому двигуні включаються радіатори опалювачів і вентилятор опалювача. Опалювач у трасі ФВУ нагріває повітря, яке подається нагнітачем. Вентилятор опалювача десантного відділення створює циркуляцію повітря, і повітря, проходячи через радіатор опалювача, нагрівається, обігріваючи акумуляторні батареї і десантне відділення.

Витяжні вентилятори створюють у повітряній магістралі системи витяжної вентиляції розрідження, необхідне для засмоктування через гільзовідбивачі і гільзозбірники газів у місцях їхнього утворення.

Вузли герметизації і виконавчі механізми

Герметизацією запобігається попадання всередину машини зараженого повітря і забезпечується захист від дії ударної хвилі. Герметизація досягається за рахунок ущільнень лючків, люків і дверей корпуса, люків башні, ущільнень на погонних пристроях башні і люка командира

Люки і двері необхідно закривати завчасно, а клапани витяжних вентиляторів, жалюзі і заслінки ежектора закриваються автоматично в момент спрацьовування системи захисту. Крім того, проникненню зараженого повітря в різні нещільності (у момент встановки зброї в амбразури і т.п.) перешкоджає протитиск повітря усередині машини, створюваний нагнітачем.

Виконавчі механізми системи захисту забезпечують герметизацію машини і відключення деяких із працюючих вузлів і агрегатів машини в момент спрацьовування системи захисту.

До виконавчих механізмів системи захисту відносяться: механізм переключення клапана ФПТ, механізм закривання жалюзі і заслінок ежектора, механізми закривання клапанів витяжних вентиляторів, механізм зупинки двигуна і механізм відключення приводу горизонтального наведення башні.

Механізм переключення клапана ФПТ складається з клапана ФПТ, важеля, троса, електромагніта РП-1, стопора і кінцевого вимикача.

При спрацьовуванні системи захисту весь потік повітря направляється через фільтр-поглинач.

При спрацьовуванні кінцевого вимикача загоряється сигнальна лампа “Откр. клапан ФПТ”, що розташована на лівому борті, біля механіка-водія.

Для переключення клапана ФПТ у положення, при якому весь потік повітря направляється минаючи фільтр-поглинач, необхідно потягнути трос за рукоятку, розташовану на стінці відсіку ФВУ.

Механізм закривання жалюзі і заслінок ежектора складається з електромагніта РП-1, корпуса, штока, гільзи з канавкою, наконечника,, чотирьох кульок, що утримуються в канавці гільзи штоком і блокують гільзу з наконечником

При спрацьовуванні системи захисту під дією пружин жалюзі і заслінки ежектора закриваються.

Щоб відновити дію механізму закривання жалюзі і заслінок ежектора необхідно рукоятку ручного приводу перевести вниз при вертикальному положенні засувки, попередньо вимкунвши вимикач ПАЗ.

Механізми закривання клапанів витяжних вентиляторів по будові аналогічні на усіх витяжних вентиляторах машини. Механізм закривання клапана витяжного вентилятора складається з електромагніта РП-1, стопора, пружини, рукоятки і кінцевого вимикача При установці рукоятки на стопор відкривається клапан і включається витяжний вентилятор, тому що рукоятка при установці на стопор натискає на шток кінцевого вимикача

При спрацьовуванні системи захисту шток електромагніта втягує стопор і звільняє рукоятку. Під дією пружини закривається клапан витяжного вентилятора і повертається рукоятка. При повороті рукоятки звільняється шток кінцевого вимикача і відбувається вимикання витяжного вентилятора

Механізм зупинки двигуна є частиною приводу подачі палива. Він складається з основи, електромагніта ЗЛС-З і двох важелів.

Важелі зблоковані штоком електромагніту. При натисканні педалі подачі палива чи повороті рукоятки ручного привода подачі палива зусилля через зблоковані важелі і тяги передається на важіль регулятора паливного насоса.

При спрацьовуванні системи захисту електромагніт втягує шток, важелі розблокуються і під дією пружини регулятора важіль паливного насоса встановлюється на нульову подачу палива.

Щоб відновити дію приводу подачі палива, необхідно знову зблокувати важелі. Для цього механік-водій повинний виключити вимикач ПАЗ, зняти ногу з педалі приводу подачі палива (при цілком вкрученій рукоятці ручного приводу подачі палива). Під дією пружини педаль і частина приводу, зв'язана з нею, повертаються у вихідне положення і шток електромагніта під дією пружини блокує важелі.

Механізм відключення приводу горизонтального наведення приводиться в дію при спрацьовуванні системи захисту по команді “А”. При цьому контакти реле РАЗ замикаються, що приводить до спрацьовування реле гальмування РТ1. Контакти реле РТ1 шунтують якір електродвигуна і розривають ланцюг керування електропривода наведення в горизонтальній площині.

Таким чином, при спрацьовуванні системи захисту відбувається різке гальмування електродвигуна горизонтального наведення, а отже, і башні до повної зупинки незалежно від кута повороту корпуса пульта керування. При цьому для приводу вертикального наведення зберігається можливість наведення і приведення гармати до кута заряджання.

Виконавчі механізми спрацьовують тільки при надходженні сигналу з електричної частини системи захисту

Електричні прилади системи захисту

У систему захисту машини входять наступні електричні прилади: прилад радіаційної і хімічної розвідки (ПРХР) з повітрязаборним пристроєм, релейна коробка КР-40, електродвигуни нагнітача і витяжних вентиляторів, чотири термодатчики, електромагніти і кінцеві вимикачі виконавчих механізмів.

Прилад радіаційної і хімічної розвідки (ПРХР)

Прилад ПРХР служить:

а) для виміру потужності гамма-випромінювання усередині машини;

б) для сигналізації і видачі команди виконавчим механізмам:

- при появі низького рівня гамма-випромінювання на місцевості (сигналізація і команда “Р”);

- при ядерному вибуху (сигналізація і команда “А”);

- при виявленні в повітрі отруйних речовин типу зарин (сигналізація і команда “ОВ”).

Одночасно з видачею команд “Р”, “А” і “ОВ” прилад ПРХР забезпечує подачу переривчастого звукового сигналу в систему внутрішнього зв'язку, що прослухується в телефонах шлемофонів екіпажа.

Прилад ПРХР виконаний у вигляді трьох основних герметичних блоків: вимірювального пульта, датчика і блоку живлення. Блоки з'єднані між собою кабелями. Усі блоки оснащені амортизаційними скобами. Крім того, до складу приладу ПРХР входять воздухозабірний пристрій (ВЗУ) і коробки управлення обігрівом.

Вимірювальний пульт служить для виміру дози радіації, для світлової і звукової сигналізації при наявності радіації й отруйних речовин і для видачі команд виконавчим механізмам системи захисту.

Вимірювальний пульт складається з литого корпуса і передньої панелі, з'єднаних між собою. На передній панелі пульта розташовані:

- перемикач роду роботи на чотири положення;

- ручка “Уст. нуля”;

- рентгенметр, що представляє собою мікроамперметр зі шкалою, проградуйованою у рентгенгодинах;

- пробка для доступу до гвинта коректора рентгенметра;

- чотири сигнальні лампи з написами: “О” - зеленого, “Р” - жовтого, “А” - червоного і “Датчик - Команди - Выкл.” - молочно-білого кольору;

- вимикач “Датчик-Выкл.” включення і вимикання датчика;

- пробка зі шліцом лампи підсвічування шкали рентгенметра;

- запобіжник;

- перемикач “Команди”, із включенням якого забезпечується передача команд на виконавчі механізми системи захисту;

- кнопка “Контроль ОРА”, закрита заглушкою, служить для перевірки працездатності сигналізації “О”, “Р” і “А”;

- табличка з короткою інструкцією з включення приладу.

Крім того, у вимірювальному пульті розміщені газорозрядні лічильники й іонізаційна камера.

Вимірювальний пульт встановлюється в ніші лівого борта, біля сидіння механіка-водія.

Датчик являє собою прилад з литим корпусом, герметично закритий литими кришками. У корпусі є два ізольованих від корпуса стакана, з'єднані між собою отворами для продування повітря. Ці стакани використовуються як іонізаційні камери.

З зовнішньої сторони в камери вкручені пробки з держачами альфа- джерел. Пробки закриті герметичною кришкою. З лівої сторони корпуса є вхідний штуцер для забору аналізованого повітря.

Датчик має чотири відсіки: відсік фільтра, закритий кришкою; електрометричний відсік; відсік альфа-джерел і відсік повітродувки, закритий кришкою.

У відсіку фільтра встановлені стрічкопротяжний механізм і нагрівач фільтра. Ліворуч від відсіку фільтра розташована ручка для зміни кадрів протидимного фільтра, що служить для очищення аналізованого повітря від диму і дрібного пилу.

Кожному повороту ручки відповідає переміщення шкали лічильника кадрів по годинниковій стрілці.

В електрометричному відсіку змонтовані елементи схеми й органи настроювання. До кришки відсіку прикріплений фільтр, що служить для очищення повітря, що забирається повітродувкою, від пилу (повітря забирається з внутрішнього об’єму машини). Фільтр з'єднується з датчиком трубкою. У верхній частині фільтра змонтований регулятор витрати повітря. Під регулятором на кришці фільтра є стрілка, позначена буквами “М” (менше) і “Б” (більше). При обертанні по ходу годинникової стрілки витрата повітря збільшується (поплавець вхідного ротаметра піднімається нагору), при обертанні проти ходу годинникової стрілки витрата повітря зменшується.

У відсіку альфа-джерел під кришкою розташовані два альфа-джерела.

У відсіку повітродувки встановлена портативна ротаційна повітродувка. Повітродувка приводиться в дію електродвигуном Працездатність повітродувки можна визначити по поплавку ротаметра (він повинний бути не нижче нижньої риски). Датчик має штуцери для приєднання вхідної трубки обігріву і вихідної трубки. У датчику здійснюється контроль “нуля” по чистому повітрю поворотом ручки крана в горизонтальне положення до упора. При цьому чисте повітря подається в датчик через патрон із силікагелем ручкою “Уст. нуля” стрілка рентгенметра установлюється на риску середини сектора допустимих відхилень.

Датчик приладу ПРХР встановлюється ліворуч позад сидіння командира.

Блок живлення являє собою перетворювач напруги бортової мережі в напругу, необхідну для живлення схем приладу (напруга 390 В - лічильника рентгенметра і схеми сигналізації “Р”; напруга 200 В - схеми сигналізації “О”; напруга 150 В - іонізаційної камери схеми сигналізації “А”; перемінна напруга звукової частоти для видачі звукового сигналу в телефонну мережу машини; перемінна напруга 6,3 В - накальних ланцюгів ламп).

Блок живлення розташовується на лівому борті машини, у носовій частині корпуса.

Повітря на аналіз у датчик надходить через трубку обігріву ВЗУ, що з'єднує датчик з циклоном, встановленим позаду люка командира в отворі даху машини.

Циклон служить для очищення повітря від пилу. Крім того, у трубці й у циклоні встановлені нагрівачі для підтримки визначеної температури па вході в трубку і виході з неї.

Для захисту циклона і датчика від попадання в них води при русі машини на воді передбачений додатковий лабіринт, що забезпечує злив води, що потрапила під кришку циклона Зливальна трубка заглушена пробкою.

Автоматичне керування температурою обігріву циклона і трубки здійснюється роздільно електричною схемою, розташованою в коробці керування обігрівом (встановлюється в ніші лівого борта біля сидіння механіка-водія).

На передній панелі коробки розташовуються:

- держак запобіжника з написом “5 А”;

- сигнальна лампа молочно-білого кольору,

- дві кнопки контролю працездатності пристроїв “Циклон” й “Трубка”;

- табличка з коротким викладом перевірки працездатності схем керування, обігрівом.

Принцип роботи дозиметричної частини приладу, у яку входять рентгенметр і схеми сигналізації “Р” і “А”, заснований на вимірі іонізаційного струму, що виникає при впливі гамма-випромінювання на детектори. По інтенсивності іонізації (по величині іонізаційного струму детектора) оцінюється потужність випромінювання. Потужність випромінювання виміряється в двох піддіапазонах: до 5 р/год. і до 150 р/год. На кожному піддіапазоні паралельно включено по три лічильника Піддіапазони переключаються перемикачем роду роботи на вимірювальному пульті. Потужність гамма-випромінювання відраховується по рентгенметру. Показання на першому піддіапазоні відраховуються по верхній, а на другому піддіапазоні - по нижній шкалі.

У рентгенметрі і схемі сигналізації “Р” як детектори використовуються газорозрядні лічильники. У схемі сигналізації “А” використовується іонізаційна камера при нормальному тиску повітря, що попадає. При досягненні визначеного рівня радіації спрацьовує виконавче реле, що своїми контактами включає ланцюг сигналізації і видачі команд у виконавчу частину схеми. При наявності в аналізованому повітрі отруйних речовин спрацьовує схема сигналізації “ОВ”.

Релейна коробка КР-40 (встановлюється у відділенні керування машини, на нижньому лобовому листі корпуса). У релейній коробці КР-40 розміщені реле і контактори єдиної комутаційної апаратури системи захисту, у тому числі:

- РАЗ - реле атомного захисту;

- РРОВ - реле радіаційної небезпеки і захисту від ОР;

- КПО - контактор переднього відділення;

- РПР - реле напівавтоматичної роботи ППО;

- Р1Б - реле першого балона ППО;

- Р1Б - реле, другого балона ППО;

- РКД - реле клапанів захисту двигуна

Електромагніти. Електромагніти виконавчих механізмів системи захисту є тяговими електромагнітами Вони забезпечують закривання заслінок механізмів закривання. При спрацьовуванні електромагніта звільняється зведена пружина, під дією якої заслінка (клапан) закривається.

Робота системи захисту

Для підготовки системи захисту до роботи необхідно включити вимикач “ПАЗ” на центральному щитку механіка-водія. При цьому підготовляються ланцюги комутаційних реле атомного захисту РАЗ і реле радіаційної небезпеки і захисту від ОВ и подається живлення на прилад ПРХР.

Система захисту може працювати в автоматичному режимі, коли керуючий сигнал до комутаційної апаратури надходить від датчиків (прилад ПРХР чи термодатчиків) і в напівавтоматичному режимі при натисканні на кнопку, що відповідає характеру небезпеки.

Автоматична робота системи захисту при ядерному вибуху. При ядерному вибуху гамма-випромінювання, що поширюється зі швидкістю світла і надходить у прилад ПРХР, викликає в ньому появу електричного сигналу. Цей сигнал (сигнал “А”) викликає спрацьовування реле атомного захисту РАЗ і реле радіаційної небезпеки і захисти від ОВ - реле РРОВ.

При спрацьовуванні реле РАЗ відбувається наступне.

Двигун машини зупиняється, закриваються жалюзі, заслінки вентилятора башні і витяжних вентиляторів десантного відділення, а також зупиняються приводні електродвигуни вентилятора башні і витяжних вентиляторів.

Якщо машина в цей час долала водну перешкоду і був включений вимикач “Плав.”, то спрацює електромагніт ЕКД клапана двигуна і закриються клапани випускних колекторів двигуна, захищаючи двигун від попадання в нього води.

Завдяки спрацьовуванню електромагнітів механізмів закривання забезпечується герметизація всього корпуса машини і захист екіпажу, десанту й устаткування машини від вражаючого дії ударної хвилі.

При спрацьовуванні реле РРОВ включається електромагніт ЗФВУ фільтровентиляційної установки, внаслідок чого переключається клапан ФВУ і до вихідного повітряпроводу нагнітача-сепаратора приєднується фільтр-поглинач.

Після проходження ударної хвилі механік-водій повинен увімкнути нагнітач-сепаратор вимикачем “Нагнітач” на центральному щитку механіка-водія. Нагнітач-сепаратор буде подавати повітря в жиле відділення машини через фільтр-поглинач і створювати надлишковий тиск, що перешкоджає проникненню в машину радіоактивного пилу.

Автоматична робота системи при радіоактивному зараженні і появі ОВ. При подоланні радіоактивно зараженої місцевості і появі отруйних речовин спрацьовує прилад ПРХР і до комутаційної апаратури подається сигнал “Р и “ОВ”.

При цьому закриваються заслінки вентилятора башні і витяжних вентиляторів десантного відділення, а також зупиняються приводні двигуни цих вентиляторів. При спрацьовуванні електромагніта ЗФВУ у повітряпроводи включається фільтр-поглинач. У цьому випадку двигун машини не зупиняється, а силове (переднє) відділення не герметизується.

Для створення надлишкового тиску в населеному відділенні механік-водій повинен увімкнути нагнітач.

Напівавтоматичний режим роботи. Якщо немає автоматичних датчиків чи вони несправні, система захисту може бути приведена в дію вручну натисканням відповідної кнопки на щитку механіка-водія.

При ядерному вибуху варто натиснути на кнопку “ПАЗ”. При цьому включається реле атомного захисту РАЗ і реле радіаційної небезпеки і захисту від отруйних речовин РРОВ. Ці реле спрацьовують, і система працює так само, як в автоматичному режимі.

 

1. ДОГЛЯД ЗА СИСТЕМОЮ ППО І КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ВІД ЗМУ.

 

МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ СИСТЕМИ ППО І СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ

Можлива несправність	Причина несправності	Спосіб усунення несправності
При натисканні на кнопки 1Б і 2Б на центральному щитку балони не спрацьовують.	Перегорів запобіжник на 10 А на центральному щитку. Відсутні піропатрони в головках балонів.	Замінити запобіжник. Встановити піропатрони і приєднати проводи.
При включенні вимикача батарей не горить одна із сигнальних ламп на центральному щитку.	Перегоріла лампа. Несправність у ланцюзі піропатрона. Перегорів запобіжник на 10 А на центральному щитку.	Замінити лампу. Перевірити ланцюг піропатрона й усунути несправність. Замінити запобіжник.
При піднесенні нагрівача до одного з термодатчиків не гасне лампа на центральному щитку.	Забруднені чи замикають на “масу” термопари термодатчика. Недостатньо нагрівається термодатчик. Несправне реле в релейній коробці КР-40.	Очистити чи виправити термоспаї. При повторенні несправності замінити термодатчик. Перевірити напругу акумуляторних батарей. Вона повинна бути не менш 22 В. Перевірити і при необхідності відправити релейну коробку в ремонт.
При натисканні на кнопку 1Б чи 2В на центральному щитку не спрацьовують окремі виконавчі механізми: МОД, жалюзі, заслінки ежектора, клапани вентиляторів	Несправні ланцюги елек­тромагнітів виконавчих механізмів. Несправні електромагніти. Несправний виконавчий механізм. Несправне реле РПО в релейній коробці КР-40.	Перевірити ланцюги й усунути несправність. Перевірити і при необхідності замінити електромагніти. Перевірити привід клапана чи заслінки й усунути несправність. Перевірити і при необхідності замінити релейну коробку КР-40 чи відправити її в ремонт.

 

Обслуговування системи ППО

При контрольному огляді перевірити:

- горіння ламп системи;

- наявність і кріплення балонів;

- наявність ручного вогнегасника і його справність.

При технічному обслуговуванні №1 і 2 перевірити:

- наявність пломб на голівках балонів;

- справність ланцюгів системи ППО;

- кріплення балонів;

- зарядженість балонів;

- стан і кріплення термодатчиків і сопел.

Один разів у рік при переході на літню експлуатацію зважити балони і за необхідності дозаправити.

Для перевірки термодатчиков і ланцюгів ППО використовується спеціальне пристосування, що представляє собою панель, у яку вмонтовані два патрони з лампами і два штуцери з різьбою під накидні гайки балонів. У штуцерах вмонтовані пружинні контакти.

 

Обслуговування системи захисту і вентиляції

При контрольному огляді перевірити:

- чи закритий клапан ФВУ;

- роботу нагнітача і витяжних вентиляторів;

- роботу ПРХР.

При щоденному технічному обслуговуванні:

- видалити пил з апаратури ПРХР;

- перевірити надійність кріплення трубок;

- перевірити справність кріплення блоків;

- перевірити справність ламп підсвічування шкал і сигнальних ламп ПРХР.

При технічному обслуговуванні № 1 крім робіт щоденного технічного обслуговування:

- перевірити стан механізмів клапанів системи захисту;

- перевірити зовнішнім оглядом технічний стан блоків ПРХР;

- замінити патрон із силікагелем.

При технічному обслуговуванні №2 крім робіт технічного обслуговування № 1:

- очистити канали повітряного тракту ВЗУ від пилу;

- замінити патрон із силікагелем;

- перевірити стан ущільнень і роботу механізмів системи ПАЗ;

- перевірити стан системи електроустаткування системи ПАЗ;

- перевірити герметичність машини шляхом створення надлишкового тиску нагнітачем.

Порядок перевірки роботи ПРХР

При перевірці системи обігріву повітря необхідно натиснути по черзі на кнопки, при цьому повинна загорітись повним розжаренням сигнальна лампа.

При перевірці системи сигналізації без видачі команд треба установити перемикач у положення ВЬІКЛ, відгвинтити заглушку КОНТРОЛЬ ОРА і перемикач роду роботи по черзі встановлювати в положення контроль О, Р, А і натискати кнопку КОНТРОЛЬ ОРА. При цьому повинні по черзі загорятися повним розжаренням сигнальні лампи і повинен чутися переривчастий звуковий сигнал по ТПУ.

При перевірці системи сигналізації з видачею команд на виконавчі механізми необхідно установити перемикач КОМАНДИ в положення ОРА, при цьому сигнальна лампа загориться в півнакалу. Потім перемикач роду робота по черзі встановлювати в положення О, Р, А і натискати на кнопку під заглушкою КОНТРОЛЬ ОРА. При цьому повинні по черзі загорятися повним розжаренням сигнальні лампи, прослухуватися по ТПУ переривчасті сигнали і видаватися команди на виконавчі механізми системи захисту.

При положенні Р тримати кнопку в натиснутому стані не більш 10 с. Для заміни патрона із силікагелем необхідно відкрутити заглушку і патрон. Узяти з ЗІП споряджений патрон, відкрутити в нього з двох сторін заглушки і накрутити його замість знятого.

Також здійснюються:

- перевірки автоматичної роботи системи ПАЗ при сигналі А;

- перевірка ручної роботи системи ПАЗ при сигналах Р и А;

- перевірка автоматичної роботи системи захисту від ОР;

- перевірка ручної роботи системи захисту від ОР;

Після перевірок усі виконавчі механізми перевести у вихідне положення, відкрити жалюзі і заслінки ежектора, а засувку рукоятки приводу встановити в горизонтальне положення. Закрити клапан ФПТ і поставити заглушку кнопки КОНТРОЛЬ ОРА на попереднє місце.

ТЕМА №6: "СИСТЕМА ПНЕВМООБЛАДНАННЯ І ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНІ ЗАСОБИ БМП"

Заняття 1: «Система пневмообладнання і водовідкачувальні засоби БМП-1»

Заняття 2: «Практична робота по обслуговуванню системи пневмообладнання і водовідкачувальних засобів»

 

ЗАНЯТТЯ №1

СИСТЕМА ПНЕВМООБЛАДНАННЯ І ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНІ ЗАСОБИ БМП

 

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова і принцип роботи системи пневмообладнання.

2. Призначення, будова і принцип роботи приводів управління системи пневмообладнання.

3. Призначення, технічна характеристика, загальна будова і принцип роботи водовідкачувальних засобів. Правила користування ними.

4. Догляд за системою пневмообладнання і водовідкачувальних засобів.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ,ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ СИСТЕМИ ПНЕВМООБЛАДНАННЯ.

Система пневмообладнання призначена для живлення стисненим повітрям:

- системи повітряного пуску двигуна;

- системи повітряно-рідинної очистки приладів нагляду;

- пневмопривода керування хвилевідбиваючим щитком, повітрязабірною трубкою, і клапаном відсмоктування пилу з повітряочисника;

- дублюючого пневмоприводу затягування зупиночних гальм;

- дублюючого пневмоприводу виключення головного фрикціону.

Технічна характеристика системи пневмообладнання:

Компресор

Тип ___________________поршневий, двоциліндровий, триступінчатий

Марка_________________________________________АК-150МКВ

Робочий тиск, кгс/см2____________________________150

Балон

Кількість, шт.___________________________________ 1

Емкість балона, л ________________________________ 5

Автомат тиску

Тип ____________________________________________ клапанний

Марка __________________________________________ АДУ-2С

Фільтри

Войлочні, шт.____________________________________ 2

Каркасні, шт._____________________________________ 1

Редуктори повітряні

Редуктори високого тиску, марка _____________ два, ІЛ611-150/70 (ІЛ611-150-65-К)

Тиск на виході, кгс/см²____________________________ 70 (65)

Редуктор низького тиску, марка______________ один, 669300/М-14 (669300М-14-К)

Тиск на виході.кгс/см²_____________________________14

Вологомасловідокремлювач

Кількість, тип_____________________________________ один, відцентровий

Електропневмоклапани

Кількість, марка___________________________________ два, ЕК-48

Система пневмообладнаня включає:

- компресор; - балон; - автомат тиску; - три повітряних редуктори; - вологомасловідокремлювач; - три повітряних фільтра; - масловідстійник;

- манометр; - чотири пневмоциліндри; - три електропневмоклапани; - чотири крани керування: - дві перехідні коробки; - зворотні клапани; - трубопроводи і арматуру.

Компресор є джерелом стисненого повітря системи пневмообладнання. Компресор АК-150МКВ двоциліндровий, поршневого типу, триступінчастий, повітряного охолодження. Робочий тиск, що створює компресор - 150 кгс/см². Продуктивність компресора при швидкості обертання його вала 2000+ - 50 об/хв складає 2,4 м /год.

Компресор складається з:

- картера;

- циліндра І і II ступеней;

- циліндра III ступені;

- ексцентрикового вала;

- кулькових підшипників вала;

- головного і прицепного шатунів;

- поршня І і II ступеней;

- поршня III ступені;

- трубопроводів;

- з'єднувальних деталей;

- впускних і нагнітальних клапанів;

- впускного і випускного штуцерів.

Кривошипно-шатунний механізм компресора служить для перетворення обертального руху ексцентрикового вала в зворотньо-поступальний рух поршнів. Він складається з ексцентрикового вала, двох шатунів, щік з противагами і обойми.

Вентилятор служить для обдуву компресора. Він являє собою дводискову крильчатку, що кріпиться на шліцах валика. Крильчатка розміщена в кожусі, що має патрубки: впускний та випускний, з'єднаний з патрубком підводу повітря на обдув компресора.

Робота компресора.

При роботі двигуна обертання передається на ексцентриковий вал, який передає через шатуни зворотньо-поступальний рух поршням. Коли поршень І і II ступеней піде вниз, в порожнині створиться розрідження, під дією якого відкривається впускний клапан і повітря з повітряочисника по трубопроводу поступає в циліндр. При русі поршня вверх повітря піддається дальнійшому стиску. При тиску 150 кгс/см повітря відкриває нагнітальний клапан і подається в трубопровід, що іде в масловологовідокремлювач і від нього через розподільчу коробку в балон.

Балон стисненого повітря.

Балон служить для забезпечення запасу стисненого повітря, необхідного для роботи пневмообладнання, а також для пуску двигуна. Він розташований в відділенні керування біля лівого борту і кріпиться двомастрічками до днища машини.

Автомат тиску АДУ-2С.

Атомат тиску АДУ-2С служить для автоматичного регулювання тиску в балоні. Це досягається тим, що автомат включає компресор на наповнення балона, або переводить його на режим холостого ходу. Автомат складається з:

- клапана холостого ходу; - мембрани;

- клапана виключення; - зворотнього клапана;

- клапана включення;