Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√рафо-анал≥тичний спос≥б √Ўƒ




√рафо-анал≥тичний спос≥б √Ўƒ за допомогою градирувального трикутника виконують на основ≥ грунт-модел≥ середньго розм≥ру розрахунково-граф≥чним способом. √рунт-модель середньго розм≥ру вписують в ос≥ координат таким чином, щоб њњ довжина зб≥галась з в≥ссю ќ’, а ширина Ц ќ”. Ќа ос≥ ќ” в≥дкладають одноков≥ в≥др≥зки, к-ть €ких дор≥внюЇ числу розм≥р≥в у сер≥њ, ≥ провод€ть через них перпендикул€ри. ƒовжину модел≥ под≥л€ють на одноков≥ в≥др≥зки, в≥дстань м≥ж €кими 15-20 мм, ≥ також провод€ть через них перпендикул€ри. „ерез конструктивн≥ або в м≥сц€х складного контуру провод€ть додатков≥ перпендикул€ри.

¬изначають довжину модел≥ крайнього розм≥ру за формулою: Di=Do(1 +/- ng) ≥ в≥дкладають по перпендикул€ру. «ТЇднують вершини довжини грунт≥в л≥н≥Їю, €ку продовжують до вертикал≥, що в≥дпов≥даЇ другому крайньому розм≥ру, отримують довжини модел≥ решти розм≥р≥в сер≥њ.  ожну вертикаль д≥л€ть на те саме число в≥др≥зк≥в, що ≥ в середньому розм≥р≥. „ерез отриман≥ точки провод€ть перпендикул€ри. ѕоперечн≥ розм≥ри грунт-модел≥ визначають за формулою або з допомогою градирувального трикутника Ў≥=Ўо(1 +/- ng). ќснова градирувального трикутника (р≥внобедреного або пр€мокутного) дор≥внюЇ найб≥льш≥й ширин≥ модел≥ середнього розм≥ру в пучках, висота Ц б≥льшою за основу в 1,5 разу. «а формулою визначають ширину модел≥ крайн≥х розм≥р≥в у пучках ≥ в≥дкладають по обидва боки трикутника. „ерез отриман≥ точки провод€ть додатков≥ б≥чн≥ сторони трикутника. Ќа модел≥ вибирають широтний розм≥р, знаход€ть його на горизонтал≥ трикутника ≥ визначають ширину, в≥дпов≥дно до розм≥ру. ќтриман≥ точки зТЇднують плавними л≥н≥€ми.

ћехан≥чний спос≥б √Ўƒ

¬иконують на спец. градир-машинах ј—√-13 (–ос≥€), Ђјльбеко-25ї (Ќ≥меччина) або на машинах одеського виробництва з елементами програмного управл≥нн€. ќсн. робочими органами градир-машин Ї: модельний столик, коп≥ювальна каретка, р≥зальна каретка, повздовжн≥й ≥ широтний пантографи, коректори, ст≥л дл€ закр≥пленн€ картону, прив≥д, станина. ¬ основ≥ способу лежить використанн€ довжинного ≥ широтного пантограф≥в ≥ коректор≥в, €к≥ дають змогу пропорц≥йно зб≥льшувати або зменшити розм≥ри деталей взутт€. ћашина потребуЇ настроюванн€ в≥дпов≥дно до довжини та ширини модел≥ вих≥дного розм≥ру, необх≥дного розм≥ру сер≥њ ≥ збереженн€ пост≥йних припуск≥в до детал≥. ¬их≥дн≥ шаблони вир≥зають з жест≥ товщиною до 1 мм, а шаблони сер≥њ з електростатичного картону.

√Ўƒ за допомогою ѕ≈ќћ

™ локальним модулем у структур≥ програмних комплекс≥в з автоматизованого проектуванн€ взутт€. ѕроцес √-н€ виконують за формал≥зованими алгоритмами теор≥њ √-н€, закладеними у памТ€ть машини. ¬их≥дними даними дл€ √-н€ на ѕ≈ќћ Ї координати вершин багатокутника, €кими апроксимованотшаблон.  онтури деталей викреслюють на граф≥чному плотер≥, друкують на принтер≥ або вир≥зають на р≥зальному плотер≥.

23) ћатер≥алом≥стк≥сть - показник витрат матер≥альних ресурс≥в (основн≥ ≥ допом≥жн≥ матер≥али, паливо ≥ електроенерг≥€ на технолог≥чн≥ потреби) на виробництво одиниц≥ продукц≥њ.

ћатер≥алом≥стк≥сть конструкц≥й взутт€ та чинники, €к≥ впливають на нењ

 ≥льк≥сть витрачених матер≥ал≥в на вир≥б залежить в≥д багатьох чинник≥в:

Ј ступ≥нь покритт€ верхом ноги людини тобто вид взутт€,

Ј розм≥р та повнота взутт€,

Ј площа деталей з припусками,

Ј к≥льк≥сть деталей на пару, њх укладуванн≥сть, деформац≥йн≥ властивост≥ матер≥ал≥в тощо.

“ак, наприклад, ступ≥нь покритт€ верхом ноги визначаЇтьс€ видом взутт€

—туп≥нь покритт€ ноги в чоботах черевиках нап≥в-черевиках може бути зм≥нений за рахунок висоти берц≥в (хал€в) ≥, частково, њх форми.

ѕлощу деталей верху туфель можна зменшити за рахунок з6циїшенн€ вир≥зу союзки, шл€хом створенн€ туфель з в≥дкритими п'€тковою або геленковою частинами.

Ќа площу деталей верху впливаЇ також товщина пром≥жних деталей та вузла уст≥лки. Ќаприклад, зб≥льшенн€ товщини деталей на 1 мм призводить до зб≥льшенн€ припуску на зат€гувальну кромку на 1*0-1,5 мм. ѕро це сл≥д пам'€тати при вибор≥ матер≥ал≥в на внутр≥шн≥ ≥ пром≥жн≥ детал≥.

¬еликий вплив на витрати матер≥алу мають розм≥ри взутт€, припуски на обробку та зшиванн€, зат€гувальну кромку.

« ≥ншого боку, зменшенн€ площ≥ деталей, тобто зб≥льшенн€ њх к≥лькост≥ на пару, дозвол€Ї зб≥льшити процент укладуваност≥ шаблон≥в, особливо при розкроюванн≥ шк≥р малоњ площ≥ та з дефектами. јле разом з цим- зб≥льшуютьс€ припуски ≥ трудом≥стк≥сть складанн€ заготовки. “ому у цьому випадку потр≥бно знайти найб≥льш оптимальне р≥шенн€.

Ќа норму витрат матер≥ал≥в впливаЇ укладуван≥сть шаблон≥в деталей, €ка перш за все залежить в≥д њх конф≥гурац≥њ ≥ площ≥. „им щ≥льн≥ше сум≥щаютьс€ детал≥, тим менш≥ м≥жшаблонн≥ в≥дходи при розкроюванн≥ матер≥алу, тим б≥льший коеф≥ц≥Їнт укладуваност≥.

«наючи теоретичну та фактичну норми витрат матер≥ал≥в на пару визначають економ≥чн≥сть модел≥ (≈)

за формулою:

≈=(NH - NT)* 100T/ NT

де NH - норма витрат матер≥алу на спроектовану (нову) модель, дм2;

NT- норма витрат матер≥алу на типову модель, дм2.

24). “рудом≥стк≥сть вироб≥в та чинники, €к≥ впливають на нењ

“рудов≥ витрати при виробництв≥ взутт€ великою м≥рою залежать в≥д методу кр≥пленн€* деталей низу та конструкц≥њ заготовки.

Ќайб≥льшими Ї витрати часу в складальному цеху при виробництв≥ взутт€ рантового методу кр≥пленн€ на шк≥р€н≥й п≥дошв≥: 24,3 та 54,1 людино-години.

Ќайб≥льш трудом≥стким Ї рантовий метод кр≥пленн€ п≥дошов.

–озгл€немо на приклад≥ процес виконанн€ строчки на швейн≥й машин≥.

“= “м+–«

де “м - час виконанн€ строчки з максимальною швидк≥стю, с; “–« - час на розг≥н та зупинку машини, с.

 онтури деталей, €к≥ зшиваютьс€, часто мають складну геометричну форму, €ка утворена дек≥лькома кривими л≥н≥€ми р≥зних рад≥ус≥в. „им менше рад≥ус кривизни д≥л€нки строчки, тим нижче швидк≥сть њњ виконанн€ в пор≥вн€нн≥ з≥ швидк≥стю на пр€мол≥н≥йн≥й д≥л€нц≥“ому, чим менше рад≥ус, тим б≥льше знижуЇтьс€ максимальна швидк≥сть виконанн€ строчки.

«алежн≥сть коеф≥ц≥Їнта питомоњ трудом≥сткост≥  R в≥д R характеризуЇтьс€ р≥вн€нн€м:

 

 к=mR-1+п,

де т ≥ п - в≥дпов≥дно коеф≥ц≥Їнт та в≥льний член р≥вн€нн€. ≈кспериментально встановлено, що т - 1,6,

«агальне р≥вн€нн€ дл€ п≥драхунку витрат машинного часу дл€ виконанн€ строчок:

 

 

¬икористовуючи вираз можна на етап≥ проектуванн€ верху взутт€ теоретично визначити витрати часу на складанн€ заготовки ≥ тим самим встановити трудом≥стк≥сть запроектованоњ модел≥.

25) ќсновн≥ властивост≥ взутт€: вологообм≥нн≥, вологозахисн≥, теплозахисн≥, естетичн≥ та сан≥тарно-х≥м≥чн≥; жорстк≥сть та маса взутт€. ¬ологообм≥нн≥ (вологопров≥дн≥) властивост≥ взутт€, €к≥ визначають його здатн≥сть поглинути вид≥лену стопою вологу ≥ вивести њњ назовн≥, мають велике практичне значенн€.

якщо детал≥ взутт€ мають високу паропроникн≥сть, то вс€ волога, що вид≥л€Їтьс€ стопою, поглинаЇтьс€ пов≥тр€м ≥ тод≥ настаЇ в≥дчутт€ комфорту.

¬олога, що вид≥л€Їтьс€ стопою п≥д час нос≥нн€ взутт€, виводитьс€ механ≥чно Ц шл€хом викиду вод€ноњ пари з пов≥тр€м завд€ки всмоктуючо-нагн≥тальн≥й д≥њ взутт€ (при його згинанн≥ ≥ випр€мленн≥); шл€хом дифуз≥њ води через шкарпетки ≥ детал≥ взутт€. „астина вологи накопичуЇтьс€ в детал€х взутт€ ≥ видал€Їтьс€ з них п≥сл€ зн€тт€ взутт€.

“аким чином, щоб зн€ти з≥ стопи надлишкову вологу ≥ забезпечити њй комфортн≥ умови, матер≥али, з €ких виготовлен≥ детал≥, повинн≥ бути достатньо вологоЇмними.

«айончковський ј.ƒ. вид≥л€Ї дек≥лька зон, через €к≥ видал€Їтьс€ п≥т назовн≥. “акими зонами в≥н вважаЇ поверхню безпосереднього контакту плантарноњ поверхн≥ стопи з уст≥лкою; тильноњ поверхн≥ стопи з верхом в д≥л€нц≥ союзки; стопи з задником ≥ п≥дноском.

” перш≥й зон≥ п≥д впливом маси т≥ла людини зволожена панчоха (шкарпетка) щ≥льно притискаЇтьс€ до уст≥лки. ¬олога з панчохи (шкарпетки) дифундуЇ в уст≥лку ≥, €кщо матер≥ал п≥дошви водонепроникний (наприклад гума), то вона накопичуЇтьс€ в уст≥лц≥ ≥ детал€х, що лежать м≥ж нею ≥ п≥дошвою (простилка, шк≥р€на п≥дложка). ƒл€ створенн€ необх≥дного м≥крокл≥мату у ц≥й зон≥ взутт€ необх≥дно забезпечити максимальну вологоЇмк≥сть уст≥лки при м≥н≥мальному пер≥од≥ вологов≥ддач≥, тобто взутт€ за н≥ч повинно встигнути висохнути до початкового р≥вн€ вологост≥.

” друг≥й зон≥ зволожена панчоха (шкарпетка) притискаЇтьс€ до союзки не так щ≥льно, н≥ж у перш≥й зон≥. ” даному випадку спостер≥гаЇтьс€ наскр≥зна дифуз≥€ вологи через п≥дкладку ≥ зовн≥шн≥ детал≥ та њњ випаровуванн€. ƒл€ створенн€ м≥крокл≥мату в ц≥й зон≥ взутт€ повинна бути забезпечена максимальна швидк≥сть м≥грац≥њ вологи через союзку, оск≥льки накопиченн€ поту в даному випадку обмежуЇтьс€ невеликою товщиною матер≥алу п≥дкладки ≥ зовн≥шн≥х деталей взутт€.

ѕерех≥д поту в трет≥й зон≥ ≥з вологоњ панчохи (шкарпетки) в п≥дкладку при безпосередньому контакт≥, до того ж через непроникн≥сть системи Уп≥дкладкаЦзадникЦзовн≥шн€ деталь верхуФ, волога накопичуЇтьс€ лише в п≥дкладц≥. « ≥ншого боку, в результат≥ нещ≥льного прил€ганн€ берц≥в до стопи, процес вологов≥ддач≥ може проходити шл€хом конвекц≥њ ≥ особливо ≥нтенсивно п≥д час руху людини.

¬ носков≥й частин≥ накопиченн€ вологи також може бути невеликим, оск≥льки площа контакт≥в пальц≥в з внутр≥шньою поверхнею мала. “ому в ц≥й зон≥ волога накопичуЇтьс€ в основному в шкарпетках.

¬ологопроникн≥сть союзки зменшуЇтьс€ також завд€ки наклеюванню м≥жп≥дкладки каучуковим клеЇм, €кий створюЇ пл≥вку, застосуванню дл€ задник≥в та п≥дноск≥в водонепроникних матер≥ал≥в тощо. “ому велику увагу при вибор≥ матер≥ал≥в необх≥дно прид≥л€ти матер≥алам п≥дкладки ≥ уст≥лки (вкладноњ уст≥лки), особливо, коли на зовн≥шн≥ детал≥ верху ≥ низу застосовуютьс€ зам≥нники натуральноњ шк≥ри.

ѕри оц≥нюванн≥ г≥г≥Їн≥чних властивостей взутт€ велике значенн€ мають вологозахисн≥ властивост≥ матер≥ал≥в, з €ких виготовл€ють детал≥ взутт€. ÷е намоканн€, промоканн€ та водонепроникн≥сть.

ѕ≥д намоканн€м взутт€ розум≥ють здатн≥сть його поглинати воду, а п≥д промоканн€м та водонепроникн≥стю Ц здатн≥сть його чинити оп≥р наскр≥зному проникненню води. ÷≥ показники забезпечують вологозахисн≥ властивост≥ взутт€.

Ќамоканн€ взутт€ в умовах безпосереднього стиканн€ з водою залежить в основному в≥д властивостей матер≥алу п≥дошви та зовн≥шн≥х деталей верху, а не в≥д конструкц≥њ.

«меншенн€ намоканн€ взутт€ можна забезпечити застосуванн€м дл€ п≥дошви матер≥ал≥в, €к≥ мають г≥дрофобн≥ властивост≥, тобто в≥дштовхують воду.

¬ерх взутт€ в процес≥ його нос≥нн€ менше контактуЇ з водою. «авд€ки цьому, а також конф≥гурац≥њ верху, з €кого вода скочуЇтьс€, ≥ на€вност≥ на його поверхн≥ ≥золюючого покритт€ верх взутт€ в невелик≥й к≥лькост≥ поглинаЇ воду.

ѕроникненн€ води всередину взутт€, €ке характеризуЇтьс€ промоканн€м ≥ водопроникн≥стю, може зд≥йснюватись двома шл€хами: через матер≥али деталей взутт€ та через отвори ≥ щ≥лини м≥ж детал€ми ≥ наскр≥зн≥ отвори у швах верху. Ўвидк≥сть проникненн€ води залежить в≥д властивостей матер≥ал≥в.

ѕромоканн€ взутт€ не завжди Ї насл≥дком його повного намоканн€ ≥ може наступити ран≥ше, н≥ж останнЇ дос€гне певноњ величини. Ќайб≥льш можливе попаданн€ води всередину у взутт≥ шпилькових та ниткових метод≥в кр≥пленн€, де Ї наскр≥зн≥ проколи матер≥алу деталей низу. ’≥м≥чн≥ методи кр≥пленн€ низу забезпечують герметичн≥сть шва.

ѕ≥д теплозахисними властивост€ми взутт€ розум≥ють його здатн≥сть перешкоджати надм≥рн≥й в≥ддач≥ теплоти в≥д стопи до зовн≥шнього середовища. “еплозахисн≥ властивост≥ матер≥ал≥в та взутт€ в ц≥лому визначаютьс€ опором проходженню теплоти (тепловим опором).

ѕобутове взутт€ повинно добре ≥ швидко приформовуватись до стопи, мати невеликий оп≥р згинанню та жорстк≥сть, тобто бути гнучким, тод≥ €к де€к≥ типи спец≥ального взутт€ повинн≥ мати достатньо жорстку конструкц≥ю, щоб захищати стопу в≥д травм. √нучке взутт€ зручне при нос≥нн≥, маЇ невеликий оп≥р згинанню ≥ тому не вимагаЇ великих витрат енерг≥њ на згинанн€ взутт€.

÷вЇтков ¬.Ќ. на основ≥ досл≥джень вид≥лив три основн≥ види опору взутт€ деформац≥€м або три види жорсткост≥:

1) згинальна жорстк≥сть (гнучк≥сть) характеризуЇ оп≥р взутт€ згинанню. ƒаний вид жорсткост≥ про€вл€Їтьс€, зокрема, при ходьб≥ та б≥гу ≥ представл€Ї собою сили тиску тильноњ поверхн≥ стопи на верх взутт€;

2) розп≥рна жорстк≥сть характеризуЇ оп≥р поперечних перер≥з≥в взутт€ приблизно на д≥л€нц≥ плюсно-фалангового зчленуванн€ зм≥н≥ його форми. ÷ей вид жорсткост≥ про€вл€Їтьс€ при сто€нн≥ ≥ рус≥ людини та повТ€заний з силами тиску тильноњ ≥ боковоњ поверхонь стопи на верх взутт€;

3) опорна жорстк≥сть характеризуЇ оп≥р взутт€ зм≥н≥ його форми в напр€мку зб≥льшенн€ контакту опорноњ поверхн≥ стопи ≥з взутт€м п≥д д≥Їю сил, направлених по нормал≥ до опорноњ поверхн≥. ќпорна жорстк≥сть про€вл€Їтьс€ €к в статиц≥, так ≥ в динам≥ц≥.

≈стетичн≥сть взутт€ обумовлюЇ необх≥дн≥сть гармон≥йного поЇднанн€ матер≥ал≥в, легкост≥ ≥ м≥цност≥ конструкц≥њ, елегантност≥ ≥ в≥дпов≥дного колористичного оформленн€, вибору прикрас, ретельност≥ виготовленн€ ≥ в≥дпов≥дност≥ мод≥. ÷≥ критер≥њ в≥днос€тьс€ до взутт€ ус≥х статево-в≥кових груп р≥зного призна≠ченн€, оск≥льки естетичне взутт€ забезпечуЇ, кр≥м ≥ншого, ≥ гарне самопочутт€ людини.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 515 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1507 - | 1343 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.