Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ колодок за шириною носковоњ частини




«а ц≥Їю ознакою њх под≥л€ють на колодки:

Ј 1 - з широкою; 2 - з середньою; 3 - з вузькою носковою частиною.

ƒал≥ в ≥ндекс≥ Ї буква"”" (”крањна) ≥ знову одна або дв≥ цифри, €к≥ позначають пор€дковий номер модел≥ колодки в дан≥й сер≥њ. ” колодках, €к≥ призначен≥ дл€ випуску чоб≥ток без п≥дкладки, друга цифра в ≥ндекс≥ - 1, а п≥сл€ останн≥х - буква "—". ≤нод≥ в колодках, €к≥ призначен≥ дл€ виробництва модельного взутт€, перед ≥ндексом ставитьс€ буква "ћ".

≥ндекс 8592-” означаЇ:

8- взутт€ ж≥ноче; 5-дл€ модельного взутт€; 9- висота каблука 90 мм; 2- носкова частина середн€; ”- ”крањна

13) Ўк≥ргалантерейн≥ вироби за своњм призначенн€м розд≥л€ють на три групи: дл€ переносу ≥ збер≥ганн€ р≥зних предмет≥в (сумки, портфельн≥ вироби, вал≥зн≥ вироби), дл€ запоб≥ганн€ зовн≥шнього впливу на кист≥ рук (рукавички, рукавиц≥), дл€ ф≥ксуванн€ р≥зних предмет≥в (др≥бна шк≥ргалантере€). ” залежност≥ в≥д умов використанн€ шк≥ргалантерейн≥ вироби под≥л€ють на побутов≥ ≥ спец≥альн≥. ѕобутов≥ вироби, €к≥ виконують утил≥тарн≥ та естетичн≥ функц≥њ ≥ €к≥ Ї доповненн€м до од€гу, використовують щоденно. —пец≥альн≥ вироби (сумки, рукавички, рукавиц≥, паски), €к≥ виконують виробнич≥ чи профес≥йн≥ функц≥њ; в≥др≥зн€ютьс€ спец≥альними конструкц≥€ми ≥ матер≥алами. ƒетал≥ шк≥ргалантерейних вироб≥в под≥л€ють на зовн≥шн≥, внутр≥шн≥ та пром≥жн≥. «овн≥шн≥ми називають детал≥, €к≥ знаход€тьс€ на зовн≥шн≥й сторон≥ вироб≥в. ѓх под≥л€ють на основн≥ ≥ допом≥жн≥. ƒо основних зовн≥шн≥х деталей в≥днос€тьс€ детал≥, €к≥ утворюють корпус вироб≥в. ¬казан≥ детал≥ можуть бути €к суц≥льними так ≥ складними. ƒо допом≥жних зовн≥шн≥х деталей в≥днос€тьс€ так≥, €к≥ не утворюють корпус вироб≥в, а призначен≥ дл€ допом≥жних ц≥лей, однак кожна деталь маЇ своЇ функц≥ональне значенн€. ÷≥ детал≥ дуже р≥зн≥, з п≥двищеними естетичними вимогами, так €к њх вид ≥ розм≥ри характеризують стиль оздобленн€ вироб≥в ≥ теч≥ю моди.

ƒопом≥жн≥ зовн≥шн≥ детал≥ у залежност≥ в≥д њх призначенн€ под≥л€ють на так≥: дл€ закриванн€ вироб≥в, дл€ скр≥пленн€ основних деталей ≥ оздобленн€ вироб≥в. ѕри вивченн≥ цього розд≥лу дл€ кращого засвоЇнн€ рекомендуЇтьс€ замалювати вир≥б, проставити основн≥ розм≥ри деталей. Ќеобх≥дно вивчити

шви, що скр≥плюють детал≥ виробу.

14) —истеми нумерац≥њ взутт€ (метрична, штихмасова, дюймова): вих≥дн≥ розм≥ри та одиниц≥ вим≥ру; ≥нтервал м≥ж сум≥жними номерами; њх переваги та недол≥ки; формули взаЇмозвТ€зку м≥ж ними.

«а видом взутт€ под≥л€ють на групи: рем≥нцево-сандальну, туфл≥, нап≥вботинки, ботинки ≥ чоботи.

 р≥м основних видових груп промислов≥сть виготовл€Ї взутт€ поЇднане сп≥льною назвою Длегке взутт€Ф: л≥тн≥ в≥дкрит≥ туфл≥, опанки, сандал≥њ, сандалети, чувТ€ки, к≥мнатне тощо.

ќсновною розм≥рною ознакою взутт€ Ї його довжина (довжина уст≥лки), а додатковою Ц повнота, €ка характеризуЇ зм≥ну ширини сл≥ду та периметр у поперечному розр≥з≥ при незм≥нн≥й довжин≥.

≤снують три основн≥ системи позначенн€ розм≥ру взутт€: англ≥йська (дюймова), штихмасова та метрична.

ƒл€ англ≥йськоњ (дюймовоњ) системи за одиницю вим≥рюванн€ прийн€та 1/3 дюйма (8,46мм) або 1/6 дюйма (4,23мм). ¬ основу системи покладена довжина уст≥лки у дол€х дюйм≥в. ¬она маЇ дв≥ шкали: дл€ д≥тей та дл€ дорослих. ќсобливост≥ ц≥Їњ системи в тому, що довжину уст≥лки вим≥рюють не в≥д крайньоњ точки пТ€т, а на в≥дстан≥ 4 дюйми в≥д нењ. Ќайменшому за розм≥рами дит€чому взутт€ з довжиною уст≥лки 4 дюйми (101,6мм) присвоЇний умовний номер Д0Ф. Ќаступн≥ номери в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д другого на 1/3 дюйма, а пром≥жн≥ нап≥вномери на 1/6 дюйма. Ўкала дит€чого взутт€ зак≥нчуЇтьс€ номером 13, що в≥дпов≥даЇ довжин≥ уст≥лки 211,7мм.

Ўкала розм≥р≥в взутт€ дл€ дорослих зак≥нчуЇтьс€ номером 14. ƒовжина устл≥ки початкового номера становить 215,9мм, а найб≥льша 330,2мм.

¬зутт€ вс≥х номер≥в за американською системою в≥др≥зн€ютьс€ в≥д англ≥йськоњ зменшенн€м довжини уст≥лки на 2,116мм.

ƒо 1964 року користувалис€ штиховою системою (1 штих = 2/3 см = 6,67мм) в основу €коњ було покладено довжину уст≥лки м≥ж крайн≥ми точками (таб.3.3). ƒовжина уст≥лки складаЇтьс€ з довжини ступн≥ та припуску 10мм дл€ зат€жки взутт€. ¬еличина припуску може бути в≥д 15 до 20 мм дл€ взутт€ з видовженим носком.

 

“аблиц€ 3.3

јсортимент розм≥р≥в взутт€

—татево-в≥кова група Ќомер взутт€ за штриховою системою  
„олов≥че 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47
∆≥ноче 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
’лопчаче 35 36 37
ƒ≥воче 34 35 36 37
Ўк≥льне 31 32 33 34
ƒошк≥льне 27 28 29 30
ћалодит€че 22 23 24 25 26
√усарикова (€сельна) 17 18 19 20 21
ѕ≥нетки 16 17 18 19 20

 

« переходом в≥д одного номера взутт€ до см≥жного одночасно з зм≥ною довжини уст≥лки зм≥нюЇтьс€ њњ ширина (на 1,5 мм). ѕовнота взутт€ позначаЇтьс€ умовними номерами: дл€ гусарик≥в ≥ п≥неток Ц 1...7, дл€ вс≥х ≥нших груп - 1...9.

«а д≥ючою метричною системою нумерац≥њ за розм≥р прийн€та не довжина сл≥ду колодки (довжина уст≥лки), а довжина стопи. –озм≥р взутт€ позначають у сантиметрах, а ≥нтервал м≥ж см≥жними номерами становить 5 мм. ƒл€ взутт€ спец≥ального призначенн€ та з верхом з юфт≥, ≥нтервал становить 7,5мм. ѕовнота взутт€ зм≥нюЇтьс€: дл€ повс€кденного з ≥нтервалом 8 мм, дл€ модельного - 6 мм м≥ж сус≥дн≥ми повнотами.

«а д≥ючим класиф≥катором дл€ шк≥р€ного взутт€ встановлений клас 88. ¬≥н складаЇтьс€ з найменуванн€ продукц≥њ та њњ кодового позначенн€.  од продукц≥њ складаЇтьс€ з дес€ти цифрових знак≥в ≥ маЇ таку структуру:

’’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’’’

 

 

’’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’ Ц ’’’

 

–озроблений на його основ≥ галузевий класиф≥катор додатково включаЇ 23 класиф≥кац≥йн≥ ознаки (фасети) €к≥ дають б≥льш повну характеристику взутт€.

јртикул взутт€ складаЇтьс€ з 6 цифр ≥ двох - трьох л≥тер. ѕеред артикулом модельного взутт€ промислового виготовленн€ ставл€ть л≥теру ћ а перед артикулом модульного взутт€ ручного виготовленн€ Ц л≥тери ћ–. ÷ифри артикула позначають:

ѕерша Ц статево-в≥кову групу: 1 Ц чолов≥че, 2 Ц ж≥ноче, 3- хлопчакове, 4 Ц д≥воче, 5 Ц шк≥льне, 6 Ц дит€че (дошк≥льне ≤≤ п≥дгрупи), 7 Ц дошк≥льне (дошк≥льне ≤ п≥дгрупи), 8 Ц гусарики, 9 Ц п≥нетки;

ƒруга Ц вид взутт€: 1 Ц чоботи, чоб≥тки, нап≥вчоб≥тки та унти; 2 Ц нап≥вчоботи; 3- ботинки; 4 Ц нап≥вботинки, туфл≥, сандалети та опанки; 5 Ц туфл≥ л≥тн≥; 6 Ц сандал≥њ; 7 Ц чувТ€ки, туфл≥ спортивн≥, дорожн≥ та к≥мнатн≥;

“рет€ ≥ четверта Ц р≥зновиди взутт€ за використаним матер≥алом ≥ конструкц≥Їю;

ѕТ€та ≥ шоста Ц метод кр≥пленн€ п≥дошви та њњ матер≥ал. Ќаприклад дл€ чолов≥чого взутт€: ќќ Ц рантовий, матер≥ал Ц пориста гума марки ¬; 81 Ц цв€ховий, матер≥ал Ц формована жирост≥йка гума з глибоким рифленн€м;

ѕ≥сл€ цифр ставл€тьс€ л≥тери, €к≥ позначають:

ѕерша Ц кол≥р верха взутт€: б Ц б≥лий, в Ц вс≥ кольори, м Ц строкатий, с- св≥тлий, ц Ц коричневий, ч Ц чорний, € Ц €скравий

ƒруга ≥ трет€ Ц вид матер≥алу верха. Ќаприклад: а Ц шк≥ра лакова хромового дубленн€, »я Ц велюр хромового дубленн€ з свин€чих шкур, —» Ц шк≥ра з свин€чих шкур покривного фарбуванн€ з ефектами, тощо.

 

15) ѕараметризац≥€ вид≥в взутт€: зв'€зок м≥ж довжиною стопи та основними параметрами туфель, нап≥вчеревик≥в, черевик≥в, л≥тнього та домашнього взутт€.

Ј ѕри рус≥ людини найб≥льшого впливу зазнаЇ союзка, а саме та њњ частина, €ка розташована над плюсно-фаланговим суглобом стопи. ѕри перенос≥ опори стопи на пучки союзка сильно згинаЇтьс€, в результат≥ чого на матер≥ал≥ верху утворюютьс€ складки, €к≥ направлен≥ перпендикул€рно поздовжн≥й л≥н≥њ стопи або п≥д кутом 85-120∞ до нењ (ј.Ќ.  алита). «алежно в≥д товщини матер≥алу ≥ конструкц≥њ верху взутт€ рад≥ус кривизни складок р≥зний: в≥д 0,5-1,0 мм - на м'€ких ≥ тонких матер≥алах до 5-ё мм -на жорстких ≥ товстих шк≥рах (юхта). Ѕагаторазове згинанн€ матер≥алу призводить до його руйнуванн€. ¬важаЇтьс€, що матер≥ал дл€ верху взутт€ повинен витримувати до руйнуванн€ не менше 1,5 млн повторних згин≥в.

Ј ƒ≥л€нка по€ви складок знаходитьс€ в межах 0,62-0,78 ƒст (довжини стопи, мм). ¬раховуючи це, при проектуванн≥ деталей верху взутт€ не рекомендуЇтьс€ в цьому м≥сц≥ розм≥щувати шви, тому що вони швидко руйнуютьс€. ћатер≥ал верху одночасно з≥ згинанн€м в плюсно-фаланговому суглоб≥, стискуЇтьс€ у поздовжньому напр€мку приблизно на 15-20%. ѕриродно, що при цьому утворюютьс€ складки.  ≥льк≥сть ≥ висота складок залежать в≥д щ≥льност≥ прил€ганн€ верху взутт€ до стопи на вказан≥й д≥л€нц≥, товщини матер≥ал≥в та ≥нших чинник≥в. „им менше прил€гаЇ взутт€ до стопи, тим вищ≥ ≥ довш≥ складки. ¬ основному при згинанн≥ матер≥ал руйнуЇтьс€ у складках, що мають рад≥ус згину менше 1мм. ”творен≥ складки при пост≥йному дотику до стопи вбирають в себе п≥т та вологу, що вид≥л€ютьс€ стопою, а це, в свою чергу, призводить до ередчасного зносу матер≥алу деталей верху. Ќа€вн≥сть п≥дкладки зменшуЇ руйн≥вну д≥ю поту на матер≥ал союзки. ѕереди чоб≥т з юхти внасл≥док важких умов експлуатац≥њ зношуютьс€ значно швидше, н≥ж союзки ≥з шк≥р хромового методу дубленн€. ѕри в≥дсутност≥ жорсткого п≥дноска створюютьс€ груб≥ складки, €к≥ не розр≥внюютьс€. Ќа€вн≥сть жорсткого п≥дноска зменшуЇ зону можливого згину переду ≥ рад≥ус кривизни згинанн€ матер≥алу. јле, €кщо п≥дносок зробити задовгим, тобто 0,76-0,78 ƒст, то згинанн€ сконцентруЇтьс€ на невелик≥й д≥л€нц≥ ≥ напруженн€ матер≥алу буде великим. ÷е призведе до руйнуванн€ матер≥алу верху прот€гом 2-3 тижн≥в нос≥нн€.  оли стопа опираЇтьс€ на пучки, њњ обхват в плюсно-фаланговому суглоб≥ зб≥льшуЇтьс€ на 4-5 мм, що складаЇ приблизно 5-7% в≥д розм≥ру стопи на вису. якщо взутт€ щ≥льно обл€гаЇ стопу, то вона поводитьс€ €к стиснена пружина: намагаючись розпр€митис€, вона тисне на детал≥ верху, розт€гуючи њх. якщо стопу стиснути бандажем з силою в 10 Ќ, то њњ обхват зменшитьс€ приблизно на 5 мм. «меншенн€ обхвату на 20-25 мм викликаЇ в≥дчутт€ болю. ѕотр≥бно пам'€тати, що пост≥йне здавлюванн€ стопи негативно позначаЇтьс€ на њњ rровопостачанн≥, що може призвести до в≥дмиранн€ тканин та ≥нших порушень.

Ј ћехан≥чн≥ властивост≥ матер≥алу союзки дуже впливають на њњ деформац≥ю в поперечному напр€мку. Ќайб≥льших дефор-мац≥й розт€гуванн€ союзка зазнаЇ в поперечному напр€мку на д≥л€нц≥ першого ≥ п'€того плюсно-фалангових суглоб≥в. Ќав≥ть при нормальному п≥дбор≥ матер≥ал≥в ≥ повн≥й в≥дпов≥дност≥ формо-розм≥р≥в взутт€ ≥ стопи вже при першому взуванн≥ матер≥ал деталей верху взутт€ з р≥зних матер≥ал≥в розт€гуЇтьс€ на д≥л€нц≥ внутр≥шнього пучка на 3,5-8,7%, а на д≥л€нц≥ м≥зинц€ - на 2,1-7,6%. ¬ р≥зних положенн€х стопи розт€гуванн€ союзки на д≥л€нц≥ м≥зинц€ коливаЇтьс€ в≥д 1,5 до 4,0%. —умарн≥ розт€гуванн€ на ц≥й д≥л€нц≥ в р≥зних фазах ходьби коливаютьс€ в≥д 2,9 до 10,9%.

¬ерх взутт€ приформовуЇтьс€ до стопи приблизно за 2-3 тижн≥ нос≥нн€. ƒал≥ союзка лише розт€гуЇтьс€ незначно в поперечному напр€мку. —л≥д в≥дм≥тити, що матер≥ал союзки, €кий добре вит€гнули при формуванн≥ заготовки, все ж таки зс≥даЇтьс€ п≥сл€ зн€тт€ њњ з колодки на 4-5% в поперечному напр€мку. “ому поперечн≥ розм≥ри взутт€ повинн≥ бути дещо б≥льшими в пор≥вн€нн≥ з аналог≥чними розм≥рами стопи, особливо, €кщо воно виготовл€Їтьс€ з щ≥льних матер≥ал≥в. ћатер≥али, €к≥ мають велике видовженн€ (тканини, шевро, шеврет) п≥д впливом багаторазових навантажень стопою значно вит€гуютьс€, тому детал≥ верху, виготовлен≥ з цих матер≥ал≥в, повинн≥ п≥дклеюватись м≥жп≥дкладкою. ƒо берц≥в ≥ хал€в пред'€вл€ютьс€ також висок≥ вимоги. ќднак, ц≥ вимоги менш жорстк≥, оск≥льки берц≥ та хал€ви виконують меншу роботу, н≥ж союзка чи перед. Ѕерц≥, черезп≥дйомний рем≥нь в основному зазнають повторного розт€гуванн€ в д≥агональному напр€мку. ÷е викликано зб≥льшенн€м розм≥р≥в плюсни в момент опори на пучки ≥ тим, що при рус≥ стопа намагаЇтьс€ з≥гнути взутт€. „им жорстк≥ша п≥дошва, тим б≥льша сила д≥њ стопи на берц≥. Ќа берц€х ≥ хал€вах в результат≥ д≥њ повторних згин≥в, з'€вл€ютьс€ складки. ќск≥льки згин невеликий, а детал≥ верху не щ≥льно обл€гають стопу, то з'€вл€ютьс€ складки великого рад≥усу кривизни, €к≥ не розпр€мл€ютьс€. ¬елик≥ складки з внутр≥шн≥х бок≥в хал€в чоб≥т призвод€ть до протиранн€ останн≥х в результат≥ њх терт€ (при ход≥нн≥ людини) одна об одну (особливо кирза, юхта). ” ц≥й частин≥ взутт€ матер≥ал повинен мати невелику жорстк≥сть, щоб складки були м≥лкими ≥ не виступали на внутр≥шньому боц≥. ¬казаним вимогам найкраще в≥дпов≥дають хал€ви з натуральноњ шк≥ри. ќсоблив≥стю зносу кирзових хал€в Ї виникненн€ д≥рок на складках з внутр≥шнього боку, а також (р≥дше) над задниками ≥ б≥л€ шийки переду. «нос складок на де€ких матер≥алах з'€вл€Їтьс€ вже через 1,5 м≥с€ц€ нос≥нн€.

16)  онструктивна характеристика шв≥в, €к≥ зТЇднують детал≥ верху взутт€: пон€тт€ р≥вном≥цного шва; р≥вн€нн€ дл€ розрахунку м≥цност≥ шва; фактори, €к≥ визначають м≥цн≥сть шв≥в; схеми р≥зних вид≥в шв≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 560 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2115 - | 1919 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.