Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ар≥анти побудови п≥дкладки в п'€тков≥й частин≥




¬ар≥анти побудови п≥дкладки в п'€тков≥й частин≥

нап≥вчеревик≥в ≥ туфель: а - зшивним швом; б - настроченим; в - в накладенн€; г Ч з л≥н≥Їю згину

 

¬ар≥ант 1 - шк≥р€на п≥дкладка по п'€тковому контуру зши≠ваЇтьс€ зшивним швом (рис. 7.15, а). ” цьому випадку проектуЇтьс€ контур плавноњ кривизни через в≥дм≥чен≥ зас≥чки в точках ¬"п ≥ Ќ", з урахуванн€м припуску 1 мм на зшиванн€ п≥дкладки. ÷ей шов найб≥льш економ≥чний, але утворюЇ потовщенн€ по верхньому краю туфель ≥ нап≥вчеревик≥в, що може травмувати стопу.  р≥м цього в≥н може ушкоджуватись при обр≥занн≥ краю п≥дкладки п≥сл€ виконанн€ строчки по канту. «шивний шов необх≥дно розгладити ≥ укр≥пити клейкою тасьмою, що зб≥льшуЇ трудом≥стк≥сть.

¬ар≥ант 2 - шк≥р€на п≥дкладка по п'€тковому контуру скр≥п≠люЇтьс€ настроченим швом (рис. 7.15, б). ” цьому випадку проек≠туЇтьс€ л≥н≥€ п≥дкладки без припуску, €к ≥ у попередньому вар≥ант≥, ≥ до цього контуру даЇтьс€ припуск 2,5-3 мм на шов. ѕри з≥стро-чуванн≥ обох частин (зовн≥шньоњ ≥ ^внутр≥шньоњ) п≥дкладки загальний припуск складе 5-6 мм. ÷ей шов б≥льш^матер≥алом≥сткий (в пор≥в≠н€нн≥ з≥ зшивним), але в≥н не вимагаЇ додаткових операц≥й.

¬ар≥ант 3 - шк≥р€на п≥дкладка в п'€тков≥й частин≥ скр≥п≠люЇтьс€ з верхом строчкою т≥льки по верхньому канту, а и крила наход€ть одне на одного, утворюючи накладенн€ шириною 10-12 мм (рис. 7.15, в). ” цьому випадку в≥дносно основного контуру даЇтьс€ припуск 5-6 мм. ÷ей шов ще б≥льш матер≥алом≥сткий (у пор≥вн€нн≥ з попередн≥ми), але не такий трудом≥сткий.  р≥м цього в≥льне положенн€ шк≥р€ноњ п≥дкладки дозвол€Ї уникнути складок у готовому взутт≥, оск≥льки величина накладенн€ при необх≥дност≥ може зм≥нюватись. ≤нколи, зокрема у дит€чому взутт≥, накладенн€ розм≥щують збоку (щоб потовщенн€ не натирало ногу).

¬ар≥ант4 шк≥р€на п≥дкладка у п'€тков≥й частин≥ проектуЇтьс€ з розширеним задн≥м (внутр≥шн≥м) ременем (рис. 7.15, г). ÷ей рем≥нь мас л≥н≥ю згину", €ку-провод€ть через точки ¬"л ≥ ƒам покращенн€ приформуванн€,,його до зовн≥шн≥х деталей у нижн≥й частин≥ проектуЇтьс€ надр≥з. ¬≥дстань до л≥н≥њ надр≥зу (в≥д контуру берц€) на 1-2 мм менша величини зас≥чки в точц≥ /√Ђ. Ќайб≥льш оптимальн≥ розм≥ри внутр≥шнього ремен€: у верхн≥й частин≥ - «ќ ми; у нижн≥й - 40 мм.

” безп≥дкладковому взутт≥ у п'€тков≥й частин≥ проектують карман дл€ задника, €к правило за вар≥антом 4, з довжиною, €ка визначаЇтьс€ довжиною крила задника ≥ способом з'Їднанн€ п≥дкладки (кармана) з верхом.

ѕри побудов≥ п≥дкладки у п'€тков≥й частин≥ утепленого (байка, штучне хутро тощо) використовують т≥ ж загальн≥ положенн€.

ѕ≥дносок будуЇтьс€ по контуру носковоњ частини союзки з нанесеною базисною л≥н≥Їю V. ƒовжина п≥дноска по л≥н≥њ його згину ƒп без врахуванн€ припуску на зат€гувальну кромку ≥ залежно в≥д конструктивних особливостей верху визначаЇтьс€ за формулою:

ƒ, = (0,≤5-0,20)ƒ

ƒл€ еластичного п≥дноска ƒп = 0ƒ5ƒ, (рис. 7.20, а^ рила п≥дноска проектують до базисноњ л≥н≥њ V) у взутт≥ з видовженою носковою частиною вони не доход€ть до нењ на 5-10 мм. (Ќижн≥й контур п≥дноска проектують коротшим контуру^ зат€гувальноњ кромки союзки на 6-8 мм при клейовому зат€гуванн≥ ≥ 4-5 мм - при рантовому ≥ цв€ховому зат€гуванн≥ верху взутт€ на уст≥лку. ÷е дозвол€Ї зменшити товщину число складок на сл≥д≥ зат€гнутого взутт€.

 

ѕри на€вност≥ в≥др≥зного носка на союзц≥ форма п≥дноска ѕроектуЇтьс€ паралельно його контуру ≥ вкорочуЇтьс€ на 2-4 мм в≥д останьоњ строчки

ќсновою дл€ побудови задника Ї п'€ткова частина ”–  з нанесеними на нењ базисними л≥н≥€ми ≤-Ў. ¬исота задника залежить в≥д розм≥ру взутт€ ≥ визначаЇтьс€ за формулою:

¬=0,15N +(8или9)мм

 

‘орма задника залежить в≥д форми п'€тковоњ частини колодки ≥ ≥ конструкц≥њ верху взутт€. Ћ≥н≥€ згину задникапроектуЇтьс€:

дл€ туфель - через точки ¬'х ≥ ¬т

а), дл€ чоб≥т - через точки ¬к ≥ ¬жз

б), дл€ нап≥вчеревик≥в - черезточки ¬'к ≥ ¬{ (середнЇ положенн€

а
¬ерхн≥й край провод€ть паралельно контрольн≥й л≥н≥њ ¬ж ƒовжина крила задника залежить в≥д висоти каблука ≥ конструкц≥њ заготовки. “ак, дл€ взутт€ на низькому каблуц≥ вона с€гаЇ базисноњ л≥н≥њ II, на середньому - знаходитьс€ м≥ж базисними л≥н≥€ми II та III, а дл€ взутт€ на високому каблуц≥ виходить за базисну л≥н≥ю III (особливо дл€ туфель типу "лодочка"). ѕередн≥й контур крила оформл€Їтьс€ плавною кривою л≥н≥Їю. Ќа зат€тувальну кромку даЇтьс€ припуск 13-14 мм. Ќижн≥й контур задника проводитьс€ екв≥дистантно контуру ”– . ўоб не виникали складки в п'€тковому нижньому контур≥ робл€ть виточки, к≥льк≥сть ≥ розм≥р €ких залежить в≥д р≥зниц≥ периметр≥в контур≥в (зовн≥шнього ≥ по зат€гувальн≥й кромц≥).

≤нколи довжина крила обмежуЇтьс€ розм≥рами деталей та м≥сцем шва, що њх з'ЇднуЇ (безп≥дкладкове взутт€, з настроченими берц€ми, на€вн≥сть заст≥бки-блискавки з в≥дкритою геленковою частиною). “ому його крила можуть бути коротшими за типов≥ або асиметричними.

 

21) ѕроектуванн€ плоских деталей низу

ќсновою дл€ побудови деталей низу Ї розгортка сл≥ду колодки..

ѕобудова уст≥лки. ƒл€ побудови контуру уст≥лки з≥ сл≥ду колодки одержують розгортку, дл€ чого використовують колодку вих≥дного розм≥ру з ч≥ткими гран€ми м≥ж боковими та уст≥лковою поверхн€ми. –озгортку сл≥ду одержують з допомогою шаблонного способу.

 онтур уст≥лки дл€ закритого взутт€ будують по контуру розгортки за виключенн€м п'€тковоњ частини, де потр≥бно забезпечити плавний перех≥д в≥д боковоњ поверхн≥ колодки до каблука (рис. 8.1, а). “ому уст≥лку в п'€тков≥й частин≥ або фрезерують, або робл€ть дещо коротшою. ¬еличину вкороченн€ визначають за формулою:

”=tу* tgα,

деtу~ товщина уст≥лки;

ѕобудова уст≥лки ≥ жорсткоњ п≥вуст≥лки

а - кут м≥ж дотичною до п'€ткового контуру колодки ≥ нормаллю, проведеною через пр€мий зр≥з уст≥лки (рис. 8.1, б)

величина вкороченн€ уст≥лки буде залежати в≥д њњ товщини ≥ кута в п'€тков≥й частин≥, ззаду 20-25∞, а з бок≥в - 8-23∞.

ƒл€ взутт€ з в≥дкритою п'€тковою частиною контур уст≥лки повн≥стю сп≥впадаЇ з контуром розгортки сл≥ду колодки.

∆орстка п≥вуст≥лка будуЇтьс€ по контуру основноњ, не доход€чи до контуру пучк≥в на 18-20 мм (рис. 8.1, а). ∆орсткий п≥дп'€ток також будують по основн≥й уст≥лц≥ до л≥н≥њ 0,2 ƒ. ¬≥н застосо≠вуЇтьс€ дл€ вир≥внюванн€ сл≥ду у рантовому взутт≥, а також в ≥нших видах дл€ зб≥льшенн€ м≥цност≥ прик≠р≥пленн€ каблука (цв€хами) у раз≥ в≥дсутност≥ жорсткоњ п≥вуст≥лки.

ѕроектуванн€ вкладних уст≥≠лок, п≥вуст≥лок та п≥дп'€тк≥в. ¬кла≠дну уст≥лку (1) дл€ закритого взутт€ проектують по контуру основноњ з такими в≥дхиленн€ми: у п'€тков≥й частин≥ вкладна уст≥лка довша ≥ ши≠рша основноњ на 2 мм, щоб закрити ребро основноњ уст≥лки (рис. 8.2, 1); в геленков≥й частин≥: ззовн≥ припуск становить 2,5-3,0 мм, з внутр≥шнього боку - 3-4 мм. ¬ пучков≥й частин≥ контури уст≥лки ≥ вкладноњ уст≥лки сп≥впадають. ¬ носков≥й частин≥ кон≠тур вкладноњ уст≥лки коротший на 2 3 мм

” взутт≥ рем≥нцевого типу або з в≥дкритими частинами (п €тковою геленковою) вкладна уст≥лка будуЇтьс€ по контуру основноњ або з припуском 2 мм на декоративне оздобленн€ зубчиками.

ћ'€кий п≥дп'€ток будуЇтьс€ по контуру уст≥лки симетрично ос≥ п'€тковоњ частини, вужчим та коротшим на 8-10 мм. …ого передн≥й край оформлюЇтьс€ конструктивно у вигл€д≥ крапельки або по-≥ншому..

¬кладна п≥вуст≥лка (2) будуЇтьс€ так само, €к ≥ вкладна уст≥лка т≥льки доходить до л≥н≥њ пучк≥в, а вкладний п≥дп'€ток (3) - до л≥н≥њ приблизно 0,2-0,3 довжини сл≥ду. ѕередн≥й край може бути пр€мим або ф≥гурним (рис. 8.2).

ѕобудова плоскоњ п≥дошви.  онтур плоскоњ п≥дошви дл€ взутт€ на низькому каблуц≥ будують по контуру уст≥лки шл€хом додаванн€ сумарного припуску ѕ0, €кий визначають за формулою:

 

ѕд = ѕв+– + ‘.

 

де ѕв -сумарний припуск на товщину деталей верху, мм:

“≥ - товщина пакету деталей верху у в≥дпов≥дному перерв≥, мм;  у - коеф≥ц≥Їнт спресуванн€ деталей п≥д час формуванн€; – - припуск на видимий край п≥дошви, мм; ‘ - припуск на обробку зр≥зу п≥дошви, мм: ‘ = ‘м + ‘д9 м - м≥н≥мальний припуск на фрезеруванн€; ‘д - додатковий припуск (неточн≥сть накладуванн€ п≥дошов при приклеюванн≥).

 оеф≥ц≥Їнт спресуванн€  у дор≥внюЇ: в носков≥й частин≥ 0,6; в п'€тков≥й - 0,7; в геленково-пучков≥й - 0,5.

¬еличина припуску на видимий край п≥дошви залежить в≥д типу взутт€, методу кр≥пленн€, напр€мку моди та ≥нших чинник≥в ≥ коливаЇтьс€ в≥д 0,5 до 7,5 мм.

ѕрипуск на фрезеруванн€ також може бути р≥зним. “ак, м≥н≥мальний 0,5-0,75 мм

 онструктивно плоска п≥дошва на низькому каблуц≥ може бути: на всьому сл≥ду взутт€ ≥ з €зичком, €кий,заходить п≥д каблук.

Ќа контур уст≥лки перпендикул€рно њњ ос≥ нанос€ть пр€м≥ л≥н≥њ на в≥дстан≥ 0,20; 0,40, 0,70; 0,90 в≥д довжини стопи. ѕрипуски в≥дкладають в точках перетину цих л≥н≥й з контуром уст≥лки. ѕот≥м з'Їднують одержан≥ точки, використовуючи в €кост≥ лекала шаблон уст≥лки (рис. 8.3).

ѕ≥дошва з €зичком будуЇтьс€ до п'€тковоњ. частини анолог≥чно. ƒл€ побудови п €тковоњ частини - €зичка провод€ть в≥сь симетр≥њ п'€тковоњ частини уст≥лки дл€ чого ширину п'€ткового контуру уст≥лки д≥л€ть пополам. ÷ю величину в≥д кладають з зовн≥шнього боку уст≥лки по л≥н≥њ ќдержан≥ точки сподучають. Ќа п'€тковий контур накладають каблук так, щоб сп≥впали контури каблука  онтур п≥дошви продовжують за л≥н≥ю фронту на«мм (. “ака констр. п≥дошви використовуЇтьс€ у взутт≥ на середньому ≥ високому

ѕри побудов≥ п≥дошви з €зичком, що прикр≥плюЇтьс€ до фронтальноњ поверхн≥ каблука (з крокулем), зн≥мають розгортку фронтальноњ* поверхн≥ каблука, накладають њњ на л≥н≥ю фронту каблука симетрично ос≥ а'ж, ≥ обвод€ть. ƒо цього контуру дають припуск з бок≥в 3,0 мм, в нижн≥й частин≥ припуск не передбачаЇтьс€.

ѕри проектуванн≥ п≥дошов дл€ взутт€ на клинопод≥бному каблуц≥ (рис. 8.5, в), основою служить контур сл≥ду зат€гнутого взутт€ в носково-пучков≥й частин≥ ≥ розгортка ходовоњ поверхн≥ каблука. ѕередн≥й край розгортки каблука сум≥щають з л≥н≥Їю його фронту  ≤— ≥ до окресленого контуру додають необх≥дн≥ припуски на товщину обт€жки каблука (€кщо вона Ї), виступаючий край (0,5 мм) ≥ обробку.

–ис. 8.5 Ч ѕобудова плоскоњ п≥дошви з €зичком на каблук: а - високий; б Ч середн≥й; в - клиновидний

 

 

22) —ер≥йне градируван€(—√) Ц це метод отриманн€ сер≥њ шаблон≥в деталей(Ўƒ) у розм≥рному асортимент≥.

“еор.осн.√ƒ

¬ осн. √ лежать 4 законом≥рност≥ зм≥ни розм≥р≥в стоп ≥ колодок.

1- –озпод≥л розм≥рних ознак стоп в однор≥дному колектив≥ п≥дпор€дковано з-ну нормального розпод≥лу.

2- —ередн≥ поперечн≥ розм≥ри стоп повТ€зан≥ з њхньою довжиною л≥н≥йною залежн≥стю y=kx+b.

3- ¬с≥ розм≥ри стопи за довжиною пропорц≥йн≥ њњ довжин≥.

4- ¬с≥ поперечн≥ розм≥ри стопи повТ€зан≥ з њњ шириною ≥ обхватом пропорц≥йною залежн≥стю.

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ √ƒ верху

јбсолютний прир≥ст за довжиною Ц це зм≥на осн. парам. шаблон≥в, деталей ≥ колодок в≥д розм≥ру до розм≥ру за довжиною модел≥: у метричн≥й сист.нумерац≥њ Ц 5 мм; у штихмасов≥й Ц 6,67 мм.

јбс.прир≥ст за шириною - це зм≥на осн. парам. шаблон≥в, деталей ≥ колодок в≥д розм≥ру до розм≥ру за шириною модел≥: у метричн≥й сист.нумерац≥њ Ц 2 мм; у штихмасов≥й Ц 2,4 мм.

ƒовжину грунт-модел≥ верху вим≥рюють в≥д найвипукл≥шоњ точки пТ€ткового контура до середини носка заготовки верху або в≥д точки претину ос≥ заготовки з дотичною до пТ€ткового контура ≥ до точки середини носка.

Ўирину грунт-модел≥ верху вим≥рюють €к подв≥йну довжину перпендикул€ра, проведеного до л≥н≥њ довжини у межах заготовки у пучках(0,68ƒст)

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ √ƒ низу

ƒовжину осн.уст≥лки вим≥рюють в≥д крайньоњ точки середини пТ€тки до середини носка осн.уст.

Ўирину осн.уст≥лки вим≥рюють по середин≥ пучк≥в (0,68ƒст) осн.уст.

јбс.прир≥ст за шириною - це зм≥на осн. парам. шаблон≥в, деталей ≥ колодок в≥д розм≥ру до розм≥ру за шириною осн.уст≥лки; у метричн≥й сист.нумерац≥њ Ц 1 мм; у штихмасов≥й Ц 1,5 мм.

√раф≥чн≥ способи √Ўƒ

√-н€ за двома крайн≥ми розм≥рами потребуЇ використанн€ шаблон≥в або грунт≥в двох крайн≥х розм≥р≥в. ќдно≥менн≥ точки зм≥щених один в≥дносно другого шаблон≥в зТЇднують пр€мими л≥н≥€ми ≥ под≥л€ють њх на р≥зницю номер≥в м≥ж б≥льшими ≥ меншими. ќтриман≥ точки на л≥н≥€х зТЇднують у деталь потр≥бного розм≥ру.

√-н€ за спрощеним методом ™реванського Ѕћ¬ використовують дл€ √-н€ моделей нескладних конструкц≥й. Ќа папер≥ робл€ть допом≥жну с≥тку л≥н≥й: в≥дстань м≥ж вертикальними 2,6 мм, м≥ж горизонтальними 1 мм. Ћ≥н≥ю згину продовжують за пТ€тковий контур, позначають точку середини, через €ку провод€ть перпендикул€р. √рунт середнього розм≥ру накладають на с≥тку так, щоб зб≥галис€ осьов≥ л≥н≥њ с≥тки ≥ грунт-модел≥, обвод€ть контур деталей. ƒл€ отрим. наступного (б≥льшого) розм≥ру грунт зм≥щують на 1 кл≥тинку праворуч ≥ вниз в≥д середньоњ, обвод€ть носкову частину, а л≥воруч ≥ вниз в≥д середньоњ обвод€ть пТ€ткову частину грунту ≥ т.д. ƒл€ отриманн€ меншого розм≥ру грунт перем≥щують вгору ≥ в≥дпов≥дно до середини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 683 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1959 - | 1829 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.