Оцінювання ефективності аутсорсингу.

Основною проблемою аутсорсингу є оцінювання ефектив­ності його застосування. Стратегія аутсорсингу передбачає довгострокове співробітництво двох організацій, що базується на принципах партнерства. Стратегію маркетингу розробляє аутсорсер спільно з керівництвом підприємства на довгостроковий період і коригує відповідно до виникнення нових завдань.

Ураховуючи тісні взаємозв'язки аутсорсера і наймача, а також час, необхідний для встановлення цих відносин, часта змі­на аутсорсера не буде корисною для бізнесу компанії. Наймач повинен брати до уваги, що усунення помилок у процесі співпраці з наявним аутсорсером здебільшого є ефективнішим, ніж пристосування до нового партнера.

На початковому етапі співробітництва головне – це правильна постановка завдань. Чим більше майбутня аутсорсингова структура знатиме про наймача, його цілі та проблеми, тим ефективніше рішення буде запропоновано. Незрозуміла постановка завдання спричиняє взаємне незадоволення. Якщо клієнт не знає, чого він хоче, то йому потрібно підготуватись до того, що залученому аутсорсеру знадобиться тривалий період для визначення і формулювання цих завдань. Усі досягнуті домовленості мають бути зафіксовані. Це захистить усіх учасників від непорозумінь у подальшому.

Однією з умов успішної роботи компанії-аутсорсера є регулярний обмін інформацією зі своїм наймачем і спільне обговорення проблем, які виникають. Аутсорсер має брати безпосере­дню участь у розробці маркетингових рішень, а наймач – прислухатися до рекомендацій цієї структури, тільки в цьому і розподіляється відповідальність, а не лише робота на рівні окремих доручень. Не менш важлива розробка гнучкої та зручної для наймача системи звітності, що дає змогу останньому контролювати процес, наскільки це необхідно.

Аутсорсинг означає важливу залученість сторонньої організації в бізнес клієнта. Таким чином, важливим фактором аутсорсингу є довіра з боку компанії-клієнта. Клієнт, який бажає отримати від роботи аутсорсера максимум віддачі, має ділитися інформацією, необхідною для успішної реалізації поставлених завдань, навіть, коли ця інформація є конфіденційною. Тому наймачеві слід відразу переконатися, що вибрана компанія-аутсорсер дотримується основних принципів етики такого виду бізнесу. Вона мала б не працювати одночасно з компаніями, котрі є безпосередніми конкурентами, і зберігати в таємниці інформацію, яку клієнт вважає конфіденційною, т. ч. після можливого розірвання контракту.

Отже, використання аутсорсингу найефективніше у таких випадках:

1) підприємство приймає стратегічне рішення зосередити ресурси на основному виді діяльності;

2) підприємство переживає період внутрішніх змін (pеструктуризація, реорганізація, процес злиття, поглинання); передача в цей момент частини внутрішніх функцій є найбільш безболісним шляхом вирішення завдань, що постають перед організацією;

3) бізнес зростає й навантаження на окремі функції збільшуються пропорційно до цього. Після застосування аутсорсингу відпадає потреба наймати додатковий персонал й обладнувати робочі місця: аутсорсинговий партнер виконає будь-який обсяг роботи точно й у визначений строк;

4) великі компанії часто стикаються з тим, що вартість основних (побічних) бізнес-процесів є непропорційно високою. При використанні аутсорсингу в цьому разі можна отримати відчутну економічну вигоду;

5) керівництво підприємства не задоволене рівнем роботи внутрішніх служб.