Основою для побудови просторової основи територіальної громади є результати отримані в п. 3.2. Таким чином межі Нагірянської територіальної громади визначено за даними ГІС аналізу. Однак для можливості адекватного відображення вихідних векторних шарів необхідна уніфікація системи координат, для даного випадку це WGS-84. Вибір саме цієї системи координат дозволить додати та відобразити WMS-шари ПКК, а також додати матеріали отримані за допомогою SAS.Planet.
Першим етапом є завантаження в проект векторних шарів з межами сільських рад які увійшли до складу об’єднаної територіальної громади. Наступним етапом є їх трансформація в систему координат WGS-84. Після цього для уточнення меж територіальних громад додаємо до проекту WMS-шари ПКК. Для цього в на панелі інструментів ArcMap натиснули «Add» та у відкритому вікні обрали з списку «GIS Servers». Далі створили WMS підключення, клацнувши лівою клавішею маніпулятора миші на «Add WMS Server». Вказали URL адресу для підключення шару WMS Публічної кадастрової карти: http://212.26.144.110/geowebcache/service/wms?tiled=true та натиснули "ОК". Таким чином було створено нове підключення з якого можна відобразити на екрані інформацію ПКК. Безпосередньо для відображення необхідного шару було додано шар кадастр, та для для коректного відображення на карті встановлено систему координат WGS 84 / Pseudo Mercator EPSG:3857 (Рис.4.1)
Використовуючи «Панель редактора» редагували мажі територіальних об’єднань відповідно до ПКК, а також здійснили поділ відповідно до меж кадастрових одиниць. Для цього використовували інструмент «Розрізати полігон»
Рис.4.1. Відображення WMS-шару в середовищі ArcMap
Після цього до проекту було додано матеріали SAS.Planet, з географічною прив’язкою UTM, яку попередньо було трансформовано у WGS-84. Матеріали SAS.Planet являють собою сукупність багатьох елементів тому після здійснення імпорту було здійснено їх збір у цілісну картину. Для цього використано модуль Керування даними (Data Management Tools), а саме інструмент для роботи з растровими зображеннями «Мозаїка» (Рис.4.2).
Рис. 4.1. Створення мозаїки растрів засобами ArcMap
Наступним етапом створення проекту є геоінформаційне картографування територій об’єднаної громади. Воно передбачає насамперед упорядкування наявної інформації про землекористування на основі форми 6-зем, тому виокремлення типів та підтипів землекористування здійснювалося на основі її узгодження з космофотозображенням. Цим способом визначено шість типів використання земель: сільськогосподарські землі, ліси та інші лісовкриті площі, забудовані землі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, води.
У процесі дослідження було віддешифровано 25 підтипів землекористування.
Під сільськогосподарськими землями зайнято більше половини (61,59%) території об’єднаної громади. Основна частина цих угідь зайнята ріллею, невелику частину складають луки, сіножаті та пасовища, а також багаторічні насадження, решта землі зайнята господарськими будівлями та дворами, прогонами та проїздами. Найбільше земель сільськогосподарського призначення розташована в північній та центральній частинах сільської ради.
При дешифруванні сільськогосподарських угідь можна чітко виділити підтип землекористування такий як рілля. Вона характеризуються чіткими геометричними межами й тоном забарвлення. Найкраще виділяється рілля на весняних знімках(за рахунок темнішого тону), дещо гірше - на осінніх(після збору урожаю). На літніх фотознімках тон зображення великою мірою залежить від культури, що вирощується на ріллі, але ідентифікувати її дозволяють сліди обробітку. (Рис. 3.8.)
Рис. 3.8. Фрагмент знімка з відображенням ріллі
Однак немає методів, за якими можна було б дешифрувати окремо такі підтипи землекористування, як луки, сіножаті чи пасовища. Оскільки на знімках зафіксований один визначений момент часу, то можна ідентифікувати лише ті території, де на сьогодні здійснюється випас, чи ті території, які були нещодавно скошені. Це не дає повної картини розташування пасовищ і сіножатей, оскільки в літній період процес оновлення рослинного покриву є дуже динамічним, а випас може здійснюватися на декількох ділянках. Тому ці підтипи землекористування було об’єднано в один.
Серед типу землі з лісовим покривом, який займає 11,23 % території досліджуваної сільської ради, виділено такі підтипи землекористування, лісові землі, вкриті лісовою рослинністю, лісові землі не вкриті лісовою рослинністю вирубки, просіки, чагарники, а також лісосмуги (придорожні, полезахисні, водозахисні). Приклади їх виділення зображені на рис.3.4.
Рис.3.4. Фрагмент знімка з відображенням лісового покриву, його елементів та властивостей.
Найкраще ці підтипи ідентифікуються на літніх знімках, проте чіткіші межі вони мають у період, коли відсутнє листя на деревах. Ліс на знімках має відносно темний тон та зернисту структуру фотозображення. Вирубки дешифрують за світлішим тоном, геометрично правильною формою, а також за висотою дерев. Просіки характеризуються значною протяжністю та чіткими прямолінійними межами. У лісових угіддях виділяються землі, не вкриті лісовою рослинністю, вони мають природні межі, позбавлені геометричних форм. Зображення чагарників виглядають безструктурними, аморфними ділянками з темно-сірим зернистим фоном [18]. Лісосмуги різного функціонального призначення (поле-, водозахисні, придорожні) займають 0,31 % території та ідентифікуються за видовженою вузькою формою, а непрямими ознаками в цьому випадку виступає мета їхнього створення.(Рис. 3.5.)
Рис. 3.5. Фрагмент знімка з відображенням лісосмуг
Забудовані землі добре дешифруються за характерною структурою зображення системи вулиць та площ, будинків, представлених геометричними фігурами (зазвичай прямокутниками) різного розміру. Сільські населені пункти характеризуються присадибними ділянками біля будівель, часто неправильним плануванням і розташовуються поблизу річок, струмків, ярів. Зазвичай, від сільських населених пунктів у різних напрямках розходяться польові дороги [18].
У межах типу забудовані землі, які займають 26,18 % території, виділяються такі підтипи, як землі під будинками, дворами, землі промисловості, комерційного використання, громадського використання, землі під дорогами, аеропортами та відповідними спорудами, землі технічної інфраструктури, землі відпочинку та інші відкриті землі, землі зайняті кладовищами.
Останні чітко дешифруються на аерофотознімках (Рис.3.6.) за виразними формами, часто довкола них насаджені чагарникові та деревні насадження. Частка цвинтарів у структурі землекористування досліджуваної території 0,18%.
Рис. 3.6. Вікно ArcGIS при дешифруванні кладовищ
Щодо питання дешифрування господарських об’єктів, то для їх визначення не завжди достатньо лише прямих і непрямих ознак. Деякі об’єкти потребують докладнішого вивчення в польових умовах, оскільки дані дистанційного відображення не дають повної картини про характер використання території. Промислові підприємства дешифруються за виробничими будівлями, складами, високими трубами, під’їзними шляхами (Рис.3.7.).
Рис. 3.7. Фрагмент знімка з відображенням земель промисловості
Також було віддешифровано відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, зокрема яри та інші відкриті землі(Рис. 3.9.). При дешифруванні земель зайнятих водами було виокремлено два підтипи: ставки та річки (Рис. 3.10.). Останні характеризуються звивистістю та природними насадженнями навколо русла. Біля річки віддешифровано також відкриті заболочені землі.
Рис. 3.9. Фрагмент знімка з відображенням яру
Рис. 3.10. Фрагмент знімка з відображенням водних об’єктів
